М’який знак і апостроф в іншомовних словах

Правопис слів іншомовного походження

При написанні слів іншомовного походження слід пам’ятати, що и пишеться:

а) у загальних назвах після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р («правило дев’ятки») перед буквами, що позначають приголосні, крім й: диспут, дизель, режим, ширма, цифра, позиція;

б) у географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Лейпциг, Вірджинія, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок;

в) у географічних назвах з кінцевими – ида, -ика: Флорида, Африка, Корсика, Атлантида;

г) у географічних назвах із звукосполученнями –ри- передприголосними (крім й): Крит, Мадрид, Рига, Цюрих, але Австрія, Ріо-де-Жанейро;

д) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Бразилія, Ватикан, Єгипет, Аддис-Абеба, Сирія, Сицилія;

е) у ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимоги и: бурмистер, (але бургомістр), вимпел, імбир, кипарис, спирт, єхидна, химера та ін., а також у словах, запозичених із східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кисет, кишлак. З и пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, митра, митрополит, християнство тощо.

І пишеться:

а) на початку слова: імпорт, інструкція, Іспанія, ідея;

б) у кінці незмінюваних слів: журі, таксі, парі, жалюзі, Сочі;

в) перед голосним та й: матеріальний, соціологія, радіус, партійний;

г) після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, перед наступним приголосним: бізнес, фінанси, графік, кілограм, архів, республіка, ніша, Лісабон, Бірма;

д) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у попередніх пунктах), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Ніл, Сідней, Міссісіпі, Дідро, Меріме, Сінклер, Дізель, лісабонський, але у прізвищах після ж, ч, ш, щ, ц пишеться и: Цицерон, Шиллер, Живаго;

е) у складних словах на початку другої частини, в яких перша частина закінчується голосним, та після префікса: староіндійський, доісторичний, безідейний, дезінфекція.

Ї пишеться після голосного: наївний, руїна, Каїр, Ізмаїл, прозаїк.

Е пишеться:

а) після твердих приголосних: декада, декан, ідентичний, лекція, інтелект;

б) на початку слова та після букв, що позначають голосні звуки, крім і: дует, екзамен, енергія, проект, але траєкторія.

Є пишеться:

а) коли іншомовне е вимовляється в українській мові як звукосполучення йе: європеєць, Єгипет, єгер, Євфрат;

б) після апострофа, е, і, й, ь: орієнтир, конвеєр, портьєра, бар’єр.

М’який знак пишеться:

а) після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон, Ньютон, Мольєр, конферансьє;

б) після л перед наступним приголосним за нормами вимови: альбатрос, фільм, Нельсон, але залп, катафалк та ін.;

в) у кінці слів за нормами вимови: Булонь, магістраль, Базель, Рафаель, але бал, шприц, Суец, Галац та ін.

М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: малярія, дюна, нюанс, тюль, Аляска, Цюрих.

Апостроф пишеться:

а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, прем’єр, кар’єра, миш’як, торф’яний, Б’юкен, Монтеск’є, Руж’є;

б) після кінцевого приголосного префікса: ін’єкція, кон’юнктура, ад’ютант.

Апостроф не пишеться:

а) перед йо: курйоз, серйозний;

б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, бюро, кювет, рюкзак, Мюллер, Гюго, Барбюс.

Дата добавления: 2014-11-16