Загальні питання розвитку і прояву гострого запального абдомінального синдрому

ГОСТРІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

НЕВІДКЛАДНІ ХІРУРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

(гострий запальний абдомінальний синдром)

Гострий запальний абдомінальний синдром виникає внаслідок обструкції порожнини або протоки органа із прогресуючим розвитком в ньому запалення і деструкції, що проявляється болем, клінікою наростаючої інтоксикації та запальними змінами у клінічному аналізі крові.

При підозрі на виникнення гострого запального абдомінального синдрому хворому показана термінова консультація хірурга, а при його підтвердженні - термінова госпіталізація в хірургічне відділення.

Найбільш частими причинами гострого запального абдомінального синдрому є гострий апендицит, гострий холецистит і гострий панкреатит.

1. Визначення: Гострі запальні захворювання органів живота, об’єднані терміном "гострий живіт", характеризуються розвитком запального процесу, в основі якого може бути асептичне або мікробне запалення.

2. Актуальність проблеми:

А) Гострі запальні захворювання органів живота - це основні патологічні процеси, які потребують невідкладної допомоги в хірургічному стаціонарі.

Б) Гострі запальні захворювання органів живота-найбільш часта причина операцій, що виконуються за невідкладними показаннями.

3. Причини розвитку гострого запального абдомінального синдрому:

А) Гострий апендицит.

Б) Гострий холецистит.

В) Гострий панкреатит.

4. Механізми розвитку гострого запального абдомінального синдрому:

А) Обструкція порожнини органа або його протокової системи.

Б) Порушення кровообігу в ураженому органі.

В) Розвиток асептичного або мікробного запалення.

Г) Вихід мікробного фактора за межі ураженого органа.

Д) Деструкція органа.

Е) Розвиток позаорганних локалізованих ускладнень.

Є) Розвиток позаорганних розповсюджених ускладнень.

Ж) Розвиток поліорганної недостатності.

5. Клінічні ознаки гострого запального абдомінального синдрому:

А) Скарги:

а) синдром болю;

б) запальний синдром;

в) диспептичний синдром;

г) інтоксикаційний синдром.

Б) Анамнез захворювання - дає можливість аналізувати послідовність розвитку захворювання.

В) Об’єктивні дані:

а) огляд:

- загальний огляд хворого;

- огляд передньої черевної стінки;

б) пальпація:

- поверхнева пальпація дозволяє виявити болючість і напруження черевної стінки;

- глибока пальпація і наявність патогномонічних симптомів дозволяють уточнити характер патологічного процесу;

в) перкусія:

- за характером перкуторного звуку оцінюється наявність вільної рідини в черевній порожнині;

- уточнюється характер перкуторного звуку над органами черевної порожнини;

г) аускультація:

- характер дихальних звуків над легенями;

- характер перистальтичних шумів.

Дата добавления: 2014-11-16