Гострий холецистит

К35 Гострий апендицит

Макет клінічного діагнозу: Гострий апендицит {Мхформа}, {ускладнений Ох}

Морфологічна форма гострого апендициту:

М1 - простий

М2 - флегмонозний

М3 - гангренозний

Ускладнення:

О1 - апендикулярний інфільтрат

О2 - періапендикулярний абсцес

О3 - місцевий перитоніт

О4 - розлитий перитоніт

О5 - пілефлебіт

19. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Гострий апендицит, проста форма.

Б) Гострий апендицит, флегмонозна форма.

В) Гострий апендицит, гангренозна форма, ускладнений періапендикулярним абсцесом.

Г) Гострий апендицит, гангренозна форма, ускладнений місцевим перитонітом.

Д) Гострий апендицит, апендикулярний інфільтрат.

20. Експертиза працездатності та реабілітація хворих:

А) При неускладненому перебігу післяопераційного періоду шви знімають на 6-7 день після операції.

Б) Амбулаторне лікування після операції - 3-4 тижні.

В) При професійній діяльності, пов’язаній з важкою фізичною працею, через лікувально-контрольну комісію (ЛКК) обмежують працездатність на 6-8 тижнів, обмеження фізичних навантажень - до 12 тижнів.

1. Визначення: Гострий холецистит - це гостре неспецифічне запалення жовчного міхура.

2. Розповсюдженість патології:

А) Співвідношення частоти жовчно-кам’яної хвороби між жінками та чоловіками - 6:1.

Б) Найбільш частий вік хворих - від 30 до 55 років, пацієнти понад 60 років становлять 25-30%.

3. Актуальність проблеми:

А) Серед хворих із гострою хірургічною патологією органів черевноїпорожнини хворі з гострим холециститом становлять 20%.

Б) Розвитокжиттєвозагрожуючих ускладнень, що вимагають невідкладної медичної допомоги.

В) Технічні труднощі оперативного втручання при ускладненому перебігу захворювання.

Г) Виникнення ряду органічних і функціональних порушень після операції.

4. Анатомо-топографічне розташування жовчного міхура та позапечінкових жовчних проток (рис. 3.1.7):

А) Жовчний міхур:

а) дно жовчного міхура;

б) тіло жовчного міхура;

в) шийка жовчного міхура;

г) міхурова протока.

Б) Позапечінкові жовчні протоки:

а) права і ліва печінкові протоки;

б) загальна печінкова протока;

в) холедох, що включає супрадуоденальну і панкреа­тичну частину.

В) Кровопостачання жовчного міхура:

-міхурова артерія не має колатералей і відходить від загальної або правої печінкової артерії.

5. Методи дослідження жовчного міхура:

А) Ультразвукове дослідження (рис. 3.1.8) - основ­ний метод діагностики патології жовчного міхура, який дозволяє оцінити його стан, наявність у ньому кон­крементів, запальних змін і позаміхурових ускладнень. При відсутності сонографії для обстеження жовчного міхура може бути використаний рентгенологічний метод.

Б) Комп’ютерна томографія - використовується при складних діагнос­тичних випадках, коли ультразвукове дослідження не інформативне.

В) Ретроградна холангіопанкреатографія - застосо­вується при наявності механічної жовтяниці, її епізодів в анамнезі, ультразвукових даних про розширення позапечінкових жовчних проток або лабораторних ознак холестазу. Виконується за допомогою гастродуо­деноскопа шляхом канюлізації великого дуоденального сосочка та контрастування протокової системи позапе­чінкових проток, жовчних ходів печінки та протоки підшлункової залози.

6. Провідна роль у виникненні гострого холециститу надається:

А) Мікробному фактору, що проникає з порожнини жовчного міхура в його стінку.

Б) Виразності запальних змін, які визначаються вірулентністю інфекції, масивністю інфікування і станом імунної реактивності організму.

7. Шляхи проникнення інфекції в жовчний міхур і фактори, що сприяють мікробній контамі­нації:

А) Основні шляхи проникнення інфекції:

- гематогенний;

- лімфогенний;

- висхідна інфекція із дванадцятипалої кишки.

Б) Другорядні причини мікробної контамінації жовчного міхура:

- порушення кровотоку по міхуровій артерії;

- рефлюкс панкреатичного секрету;

- алергія.

8. Фактори, що сприяють розвитку запалення у жовчному міхурі:

А) Наявність мікробної флори.

Б) Порушення дренажної функції жовчного міхура:

а) наявність конкрементів у жовчному міхурі (85-90%);

б) порушення прохідності міхурової протоки.

В) Рефлюкс панкреатичного секрету в холедох і жовчний міхур, внаслідок чого розвивається ферментативний холецистит.

Г) Тромбоз міхурової артерії.

9. Механізм розвитку гострого холециститу:

А) Проникнення інфекції в стінку жовчного міхура викликає набряк слизової оболонки, просякнення її нейтрофілами, лімфоцитами та макрофагами.

Б) Поширення інфекції в стінці міхура призводить до запальної деструкції його тканин з виходом детриту та гною у порожнину міхура і пропотіванні його інфікованого вмісту у черевну порожнину.

В) Розвивається тромбангіїт з некрозом стінки міхура і його перфорацією, масивним виходом детриту та інфекції у черевну порожнину і розвитком ускладнень.

Г) При тромбозі міхурової артерії розвивається первинний некроз стінки жовчного міхура.

10. Клінічні ознаки гострого холециститу обумовлені:

А) Формою запального процесу в жовчному міхурі.

Б) Характером і вірулентністю мікробної флори.

В) Станом імунореактивних сил організму.

Г) Наявністю ускладнень.

11. Патоморфологія гострого холециститу:

А) Катаральна форма гострого холециститу - жовчний міхур напружений, серозна оболонка його гіперемована, слизова набрякла, гіперемована, місцями ерозована, у черевній порожнині серозна рідина без запаху.

Б) Флегмонозна форма гострого холециститу - жовчний міхур напружений, гіперемований, вкритий фібриновими плівками, стінка міхура набрякла, місцями визначається гнійна деструкція, у порожнині міхура змінена жовч або гній, у черевній порожнині біля міхура - мутний ексудат, або міхур перебуває в інфільтраті.

В) Гангренозна форма гострого холециститу - некроз ділянки стінки або всього міхура як наслідок тромбозу міхурової артерії, можлива перфорація стінки міхура, що обумовлює витікання гнійно-некротичного або жовчного детриту в черевну порожнину.

12. Клінічні ознаки гострого холециститу:

А) Скарги:

а) біль, який локалізується у правому підребер’ї:

- постійний;

- інтенсивний;

- інтенсивність зростає з прогресуванням захворювання;

- іррадіює: у праву лопатку, у поперекову ділянку або праве надпліччя, праве плече, іноді в ділянку серця (холецистокардіальний синдром) (рис. 3.1.9);

б) нудота;

в) блювання жовчним вмістом, яке повторюється;

г) озноб.

Б) Анамнез захворювання:

а) гострий початок захворювання;

б) наявність провокуючих факторів (жирна, смажена та гостра їжа);

в) наявність аналогічних больових нападів в анамнезі.

В) Об’єктивні ознаки захворювання:

а) загальні клінічні ознаки гострого холециститу:

- загальна слабкість;

- підвищення температури тіла до 38-39оС;

- тахікардія;

- можлива іктеричність склер і шкіри.

б) Місцеві клінічні ознаки гострого холециститу:

- язик сухий, обкладений;

- відставання в акті дихання черевної стінки у правому верхньому квадранті;

- при поверхневій пальпації - напруження м’язів і болючість у правому підребер’ї;

- при глибокій пальпації - посилення локальної болючості, можлива пальпація дна жовчного міхура;

- перкуторних та аускультативних змін з боку черевної порожнини немає.

• Патогномонічні больові симптоми гострого холециститу:

- Мюссі-Георгієвського симптом (френікус-симптом) -болючість при натисканні між ніжками правого груднино-ключично-соскоподібного м’яза;

- Грекова-Ортнера симптом -болючість при постукуванні по реберній дузі праворуч;

- Партюр’є симптом -збільшений у розмірах, напружений і болісний жовчний міхур, який пальпується;

- Мерфі симптом -неможливість глибокого вдиху у зв’язку з посиленням болю при одночасній пальпації в проекції жовчного міхура;

- Щоткіна-Блюмберга симптом - посилення болю при різкому відніманні руки від черевної стінки після її натиснення в правому підребер’ї (ознака перитоніту).

Дата добавления: 2014-11-16