Гострий парапроктит

К60.1 Анальна тріщина

Макет клінічного діагнозу: {Xх} анальна тріщина, {Fх}, {Lхлокалізація}, {Qх сфінктера}, {ускладнена Oх}

Характер перебігу:

X1 - Гостра

X2 - Хронічна

Фаза процесу:

F1 - вперше виявлена

F2 - рецидивний перебіг

Локалізація:

L1 - передня

L2 - задня

L3 - лівостороння

L4 - правостороння

L5 - множинна

Клінічні прояви:

Q1 - зі спазмом сфінктера

Q2 - без спазму сфінктера

11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Гостра анальна тріщина, вперше виявлена, задня локалізація зі спазмом сфінктера.

Б) Гостра анальна тріщина, вперше виявлена, задня, без спазму сфінктера.

12. Лікувальна тактика при гострій анальній тріщині:

А) Організація харчування:

нормалізація травлення (ліквідація запорів, проносів):

- виключення гострих, солоних і копчених продуктів;

- застосування в їжу харчових продуктів, що регулюють дефекацію.

Б) Консервативна терапія:

а) медикаментозне лікування:

- спазмолітики;

- знеболюючі;

- ректально - мікроклізми (жирові, антисептичні);

- свічки (з беладоною, анестезином);

б) фізіотерапевтичне лікування:

- теплові процедури (ванни, грілки);

- дарсонвалізація, УВЧ, діатермія, лазеротерапія.

В) Хірургічне лікування:

а) показано тільки при хронічній тріщині:

- неефективність медикаментозного лікування;

- кровотеча;

- нориці;

б) методи операції:

- висічення тріщини у поздовжньому напрямку;

- ушивання дефекту в поперечному напрямку.

13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:

А) Працездатність хворих відновлюється через 7-10 днів при консервативній терапії і через три тижні - після операції.

Б) У післяопераційному періоді необхідне проведення заходів щодо нормалізації випорожнень, попередження і лікування запорів.

1. Визначення: Гострий парапроктит - гостре запалення параректальної клітковини.

2. Актуальність проблеми:

А) На гострий парапроктит доводиться близько третини проктологічних захворювань.

Б) Необхідність проведення термінової операції.

В) Розвиток після розкриття гострого парапроктиту прямокишкових нориць і слабкості анального сфінктера.

Г) Тривалі строки непрацездатності, що залежать від форми парапроктиту і виду операції.

3. Топографо-анатомічні передумови розвитку і локалізації гнійників при гострому парапрок­титі (рис. 3.5.4).

4. Причини розвитку гострого парапроктиту:

А) Проникнення мікробної флори у параректальну клітковину (фактор, що викликає розвиток парапроктиту):

- вхідні ворота - залози, розташовані в анальних криптах;

- ушкоджена слизова оболонка прямої кишки (анальні тріщини, геморой, специфічні пара­проктити, пухлина прямої кишки);

- гематогенний, лімфогенний шляхи проникнення інфекції.

Б) Супутні захворювання (фактор, що сприяє розвитку парапроктиту):

- цукровий діабет.

5. Механізми розвитку гострого пара­прок­титу:

А) Набряк і закупорення протоки аналь­ної залози.

Б) Нагноєння залози.

В) Прорив інфікованого вмісту в пері­анальний або параректальний про­стори.

Г) Розвиток гнійного запалення пара­ректальної клітковини.

6. Локалізація гнійника при пара­прок­титі (відповідно до розташування стосов­но анального каналу):

- передній парапроктит;

- задній парапроктит;

- лівосторонній парапроктит;

- правосторонній парапроктит;

- підковоподібний передній або задній парапроктит.

7. Клінічні прояви гострого парапрок­титу:

А) Скарги:

а) місцеві симптоми - пульсуючий біль зростаючого характеру в ді­лянці заднього проходу;

б) загальні симптоми - підвищення температури тіла, зниження апе­титу, працездатності.

Б) Iсторія захворювання - виникає серед повного здоров’я.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд ділянки анального каналу і періанальної зони - набряк, гіперемія;

б) пальпація:

- наявність інфільтрату;

- флуктуація в ділянці інфільтрату;

- посилення болю (рис. 3.5.5).

8. Варіанти клінічного перебігу гострого парапроктиту:

А) Залежать від локалізації запального процесу:

а) типовий перебіг гострого парапроктиту при локалізації гнійника:

- під шкірою;

- під слизовою оболонкою;

- в ішіоректальному просторі;

б) торпідний перебіг гострого парапроктиту при пельвіорек­тальній локалізації:

- більш важка форма захворювання;

- захворювання починається із загальних симптомів (головний біль, лихоманка, тупий біль у нижніх відділах живота, дизуричні порушення, затримка дефекації);

- місцеві ознаки виникають при залученні в процес ішіоректальної клітковини;

- пельвіоректальні парапроктити мають підковоподібний характер.

Б) Залежать від характеру мікробної флори:

- при наявності неклостридіальної анаеробної інфекції місце­ві і загальні симптоми найбільш виражені;

- різко виражена інтоксикація;

- висока лихоманка;

- пальпаторно - в періанальній ділянці підшкірна крепітація.

Дата добавления: 2014-11-16