Утворення Союзу РСР 1 страница

План

План

План

Монарх став розглядатися як

монополіст творчості,

єдине джерело позитивних інновацій.

Юридичний статус України в складі Московського царства було закріплено «Березневими статтями», відомими також під назвою «Статті Богдана Хмельницького».

Угода містила 11 статей, якими передбачалося:

Стаття 1 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 2 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 3 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 4 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 5 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 6 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 7 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 8 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 9 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 10 ____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Стаття 11 ____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поза сумнівом акт протекції став юридичною формою відокремлення та незалежності Української держави від Речі Посполитої. Водночас не слід забувати, що він стосувався меншої частини теренів і населення тогочасної України. Таким чином, укладання договору сприяло закріпленню існуючого розподілу українських земель і немає підстав видавати його за протекцію всієї України.

Навколо імені Богдана Хмельницького уже багато років вирують пристрасті та суперечки щодо оцінки його діяльності, адже саме він покликав українське суспільство до рішучих дій за власні інтереси та державу, розбудивши тим самим і суспільство європейське.

Починаючи з XVII ст., постать гетьмана цікавила практично усіх істориків та національно-свідомих українців. Зокрема, перші оцінки діяльності Б. Хмельницького зустрічаємо в «козацьких літописах». Свої підходи до ролі і місця гетьмана в історії України виявили М. Максимович, М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш, М. Грушевський, а також представники російської історичної школи.

Серед сучасних дослідників слід виділити працю В. Смолія та В. Степанкова «Богдан Хмельницький», у котрій гетьман вважається першим і останнім в історії України доби феодалізму політиком, який зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й за допомогою гнучкої соціально-економічної політики об’єднати для досягнення цієї мети зусилля різних класів, станів і груп українського суспільства.

Висновки

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть причини та найбільш поширені теорії виникнення козацтва.

2. Дайте характеристику Запорізької Січі як центру виникнення козацтва.

3. Опишіть, що в себе включала запорізька економічна система.

4. Хто входив до козацької старшини і які функції вона виконувала?

5. Охарактеризуйте основні битви національно-визвольної війни.

6. Визначте періодизацію української національної революції.

7. Розкрийте зміст та наслідки «Березневих статей».

8. У чому полягає суперечність оцінок діяльності гетьмана Б. Хмельницького?

Тема 6. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

1. Входження України до державних структур Російської та Австрійської імперій.

2. Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії.

3. Австро-Угорська політика у західноукраїнських землях.

Рекомендовані джерела

Основні: 2., С. 280-430; 4., С. 254-319; 8., С. 145-188; 9.,

С. 170-270.

Додаткові: 33., С. 96-100; 36., С. 18-22.

Інтернет-ресурси, періодичні видання: 1, 2, 3, 6

Міні-лексикон:

Губернія, криза, спосіб виробництва, економічний район, мануфактура, фабрика, буржуазія, робітничій клас, таємне товариство.

1. Входження України до державних структур Російської та Австрійської імперій.

БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ

	1. Відстоює ідеї українського націоналізму і російського монархізму
	2. Оцінка Переяславської ради: "Таким образом, без пролития крови, возвращена была Российскому государству страна, вмещавшая в себе 166 городов и местечек, и приобретено 60-тысячное храброе войско…"

	3. "Часті зради гетьманів, доноси старшини, шаткість умів, непостійність народу", примусили царя проти волі піти на відповідні зміни законодавчого акту 1654 року на користь монархії"

	По-перше,період Хмельниччини засвідчує, що українці ХVII ст. були…   По-друге,одним із головних наслідків національно-визвольної війни було те, що Україна…   По-третє,…весь період після 1654 р. слід би охарактеризувати як домінуючий вплив…   По-четверте,…Україна відіграла роль "донора" …   По-п’яте,… і після Люблінської унії і після "Руїни" соціально-політична еліта України …

Українське відродження

Українське відродження ­–	Комплекс подій і явищ кінця ХVIII – початку ХХ ст., пов’яза­них із поширенням масового націо­­нального самоусвідомлення, пожвавленням і піднесенням національ­ного руху, розвитком усіх галузей культур­ного життя українців.
1. Зенон Когут:	"Вболіваючи за майбутнє, українці огля­далися назад на ідеалізоване, зде­біль­шого міфологічне минуле, коли шля­хетна стар­шина була незапереч­ною вла­дою у неза­лежній державі".
2. Сергій Єфремов:	"Цим підгрунтям була ідея українсь­кого відродження і непереможно тягла людей з демократичних і демо­кра­тизо­­ваних класів назад до народу, конкретного українського народу".
3. Лисяк-Рудницький:	"Якщо знищення козацької держав­ності й русифікація козацької аристократії вивели були Україну з числа націй і знизили її до рівня аморфної етнографічної маси, то тепер з цієї маси починає підніматися нова українська нація.
4. М. Грушевський	"…і поодинокі люди, і цілі групи, гурти, верстви, відбившися від національного життя, чи відірвані від нього, чули потребу вернутися до своєї народності, вчитися наново мови, студіювали своє письменство, народне життя й відновляли розірвану зв’язь з своїм народом…"

2. Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії.

У ХVII – ХVIII ст.. на Заході разом з капіталізмом, який утверджувався, входив в життя і новий тип людини – з особливим ставленням до праці, релігії, суспільства, сім’ї і до самої себе, як працелюбної і підприємницької істоти.

Особливим періодом в історії поневоленої України стало ХІХ ст. Хід історичного розвитку свідчив про остаточну втрату ознак власної державності на всіх етнічних українських землях та потребу збереження власних традицій, у соціальному житті – про неминучість розпаду панщинно-кріпосницької системи, за умов домінування у світі визнання етносів як основної ознаки нації.

ОСНОВНІ ГРУПИ СЕЛЯН:

ПОМІЩИЦЬКІ ДЕРЖАВНІ

44,3 % 55,7%

	КРИЗА ПАНЩИННО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИСТЕМИ

РЕМЕСЛО

СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАР-СТВА

ПОМІЩИЦЬКІ ПІДПРИЄМ- СТВА

МАНУФАКТУРА

МАШИННІ

ЗАВОДИ

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ НАТУРАЛЬНИЙ

ФАБРИЧНО- ЗАВОДСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО

ЗЕМЛЕРОБСТВА ХАРАКТЕР

ВІТРЯКИ ПРОЦЕС РОЗКЛАДУ

МЛИНИ ДРІБНА СЕЛЯНСЬКА

ПРОМИСЛОВІСТЬ

ОЛІЙНИЦІ

РАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА

ЗЕМЛЕРОБСТВА

ВДОСКОНАЛЕННЯ

ЗНАРЯДДЯ

ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ КРИЗИ:

* ПОСИЛЕННЯ ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН

* ЗРОСТАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

* ВТЯГУВАННЯ УКРАЇНИ У ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ТА СВІТОВИЙ РИНКИ

* ПЕРЕХІД ДО БУРЖУАЗНОЇ НАЦІЇ

* ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ ВСІХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ

ОЗНАКА	У ЧОМУ ВИЯВИЛАСЯ
Розвиток капіталіс­тич­ного способу виробництва
Розвиток торгівлі
Проникнення товарно-грошових відносин у господарство
Посилення експлу­атації селян
Посилення соціального невдоволення

-право -відкритий -нові статути -міські думи -земські

власності -гласний -озброєння на 4 роки установи

-право -присяжні -підготовка -міський -курії

юридичної засідателі кадрів голова і -майновий

особи -інститут -військові міська ценз

-викуп адвокатів округи управа

землі -резерв

-розвиток -навчання

капіталізму у мирний

час

	Розвиток капіталізму в Україні

2 стадії: 1) 60–90-ті рр. – домонополістичний

2) початок ХХ ст. – монополістичний

У 1860 р. – Державний банк

У 1897 р. – грошова реформа

Залізничне будівництво:

1865 р. – Балта – Одеса (219 верст)

1868 р. – Балта – Єлисаветград

1871 р. – Кременчуг – Харків

1870 р. – Курсько-Київська залізниця

1873 р. – Київ–Брест

З 1865 р. по 1900 р. довжина залізниць становила
8417 км (16% усіх залізниць Росії)

Розвиток капіталістичної промисловості:

У 60–80-х рр. завершився технічний переворот Капіта­­лістичні підприємства: у цукроварній, вугільній, металургійній, залізорудній, машинобудівній галузях промисловості

1860 р. – 2147 промислових підприємств
(86 тис. робітників)

1865 р. – 5224 промислових підприємства

1895 р. – 30310 промислових підприємств
(205 тис. робітників)

Цукрова промисловість:

153 заводи – 78 тис. робітників (1895 р. – 23 млн пудів цукру, тобто 84% загального виробництва)

1887 р. – у Києві відкрився цукровий синдикат (перша монополія)

1890 р. – в Україні – 421 спиртовий завод (58% всього спирту)

Кам’яновугільна промисловість:

1890 р. – 91,5 млн пудів вугілля (69,5%)

Аграрні відносини:

2 млн селянських господарств (46% земель)

Відробіткова система – оренда землі у поміщиків

90% зернового господарства – товарне

Вільнонаймана праця, застосування машин (парові молотарки, 4-лемішний плуг, жатки, сівалки, віялки, соломорізки, парові двигуни)

	Диференціація селянства

60% 25% 15%

(до 4 (до 8 (до 15

десятин) десятин) десятин)

Біднота Середняк Куркуль

На початку ХХ ст. відбувається зростання політичної активності ліберальної буржуазії, незадоволеної своїм становищем та правами у політичній системі суспільства. Центром її опозиційної щодо царизму діяльності стали земські заклади – органи місцевого самоврядування. Земства
в Україні діяли на Лівобережжі та півдні України, з 1911 р. – створені і на Правобережжі. Соціальний склад руху: лібе­ральна буржуазія та поміщики, демократична інтелігенція земських закладів (лікарі, вчителі, агрономи).

ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ

Освіта	Наука і техніка	Літера- тура	Театр і музика	Архі- тектура і живо-пис
1804 р. – від­криття комер­ційної гімназії в Одесі, 1805 р. – відкриття Харківсь-кого уні­верситету, 1805 р. – від­криття Волин­ського ліцею, 1817 р. – заснування Рішельєв­ського ліцею в Одесі, 1820 р. – відкриття Ніжинської гім­назії вищих наук, 1850 р. – відкриття першої жіночої гімназії в Києві, 1857 р. – П. Ку­ліш створив українську граматику	1804– 1860 рр. – І. Маркевич, іс­торик, етнограф; 1804– 1873 рр. М. Макси-мович, історик, філолог, перший ректор Київського університету; 1812 р. – заснування Ботанічного саду в Ялті; 1817– 1885 рр. – М. Косто­маров, історик; 1822 р. – перше видання "Истории Малой России" Бан­тиша-Камен- ського; 1852 р. – заснування централь­ного архіву давніх актів	Є. Гребінка видав "Ма­лоросійські приказки", 1840 р. –"Кобзар" Т. Шев­ченка, А. Метлин-ський "Думи і пісні" 1827 р., М. Мак­симо­вич "Мало-рос­сийские песни", 1843– 1844 рр. – видання альманаху "Молодик"	1805 р. – відкриття стаціонар-ного театру в Києві; 1814 р. – створення першої професіо- нальної театраль-ної трупи; 1813 р. – Маркевич видав "Україн-ські мелодії"	1809 р. – за­вер­шення будів-ництва Оперного театру в Одесі; 1823 – 1824 рр. – будів- ництво пам’ят-ника А. Рі­шельє в Одесі; 1843– 1948 рр. – споруд-ження в Києві інституту шляхет-них дів-чат архі­тектором В. Бе­ретті; 1853 р. – відкриття пам’ят­ника князю Володи-миру в Києві

СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

Революційна українська партія (РУП) – створена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Заснов-
ники – Антонович, Русов, Матусевич, Познанський. У 1902 р. складалася з 6 організацій: у Києві, Харкові, Полтаві, Лубнах, Прилуках та Катеринославі – на чолі з Центральним комітетом. Мета партії – боротьба за національні права та соціальну революцію. Відстоювали соціальні інтереси селян­ства, яке вважали основою української нації. Свої програмні вимоги викладали у нелегальних виданнях: газета "Селянин" та журнал "Гасло".

Ф р а к ц і ї:

1. Більшість членів РУП на чолі з Поршем, Винни­ченком, Петлюрою вважала, що ця організація повинна бути національною партією, в котру входять лише українці і яка об’єднує марксизм та націоналізм.

2. Група Міхновського виступала з націоналістичних позицій за "Самостійну Україну" під гаслом "Україна для українців".

3. Група Меленевського вважала, що РУП повинна відмовитися від національної орієнтації, стати автономною частиною Російської соціалістичної партії. В умовах революції, що наближалася, розпад був неминучий.

–

Народна українська партія (НУП)

у 1902 р. група Міхновського вийшла з РУП та утворила невелику за чисельністю НУП

–

“Спілка”

у 1904 р. із РУП вийшла група під керівництвом Меленев­ського і Скоропис-Йолтухов­ського. Вона проголосила себе українським соціал-демокра­тичним союзом і на початку 1905 р. влилася до меншо­вицької організації РСДРП на правах автономної частини. Чисельність у роки револю-

ції – до 6 тис.

–

УСДРП

у 1905 р. частина РУП, що залишилася, перейменувалася в УСДРП (3 тис.). Лідери – Винниченко, Порш, Анто­нович, Петлюра. Вимоги: де­мократизація суспільного уст­рою, автономія України, конфіскація крупної земельної власності

–

Українська радикальна партія

виникла у 1904 р. на чолі з письменниками Грінченком, Єфремовим, Дорошенком

	Українська демократична партія

– виникла у 1904 р.на чолі з
М. Лотоцьким та Є. Чикален­ком

Обидві партії малочисельні за складом, стояли на ліберально-буржуазних позиціях, близьких до російської кадетської партії. Вони виступали за конституційну монархію в Росії з наданням автономії Україні, за земельну реформу.

	ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНІ

Крім національних партій на Україні активно діяли загальноросійські партії.

РСДРП__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Партія

соціалістів-революціонерів___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Конституційно-демократична

Партія, або партія демократичної

Свободи_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Союз

17 жовтня»_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

«Союз

російського народу»_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Австро-Угорська політика у західноукраїнських землях.

Терто рія	Політич ний статус	Адміністра­тивний апарат	Населен ня (кін. ХVІІІ–поч. ХІХ ст.), млн чол.	Густота населення, чол. на 1 кв. км
Галичина	Коронний край	Губернатор, пізніше намісник, із 1849 р. – президент крайового управління	2,3–8
Буковина	Окреме королівство	Крайові сейми (1861–1914 рр.)	0,7–0,57
Закарпаття	Авто-номний округ	Жупани (наджупани), періодично скликалися збори дворянства	0,25–0,50	41,8

Дата добавления: 2014-11-16