Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особистість учителя у процесі професійної адаптації




Розділ 4

І. Питання, винесені на практичні заняття для обговорення:

1. Поняття адаптації.

2. Процес професійної адаптації.

3. Професійна адаптація молодого вчителя (до педагогічного колективу, до учнівського колективу, до змісту педагогічної діяльності).

4. Професійне становлення фахівця, проблеми та шляхи розв’язання.

Основна література:

1. Аматьєва О., Саяпіна С. Психологія педагогічної діяльності. Курс лекцій для студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів / О. Аматьєва, С. Саяпіна. – Слов’янськ: СДПУ, 2010. – С. 120-167.

2. Дичев Т. Г. Проблема адаптации и здоровье человека (методические и социальные аспекты) / Т. Г. Дичев, К. Е. Тарасов. – М.: Медицина, 1976. – 184 с.

3. Кряжева И. К. Социально-психологические факторы адаптированности личности: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. психол. наук / И. К. Кряжева. – М., 1980. – 21 с.

4. Семиченко В. А. Психологія педагогічної діяльності: [навч. посіб.] / В. А. Семиченко – К.: Вища школа, 2004. – 335 с.

5. Солодухова О. Г. Становлення особистості вчителя у процесі професійної адаптації: монографія / О.Г. Солодухова. – Донецьк: ТОВ «Либідь», 1996. – 176 с.

6. Рогов Е. И. Учитель как объект психологического исследования: пособие для школьных психологов по работе с учителем и педагогическим коллективом / Е. И. Рогов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – 496 с.

Додаткова література:

1. Георгиева И. А. Социально-психологические факторы адаптации личности в коллективе: дис. … канд. психол. наук / И. А. Георгиева. – Л., 1985. – 160 с.

2. Горелова Г. Г. Кризисы личности и педагогическая профессия / Г. Г. Горелова. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2004. – 320 с.

3. Забродин Ю. М. Введение в общую теорию сенсорной чувствительности / Ю. М.Забродин; ред. Б. Ф. Ломов, Ю. М. Забродин // Психофизиологические исследования. – М., 1977. – С. 31-125.

4. Медведев В. И. О проблеме адаптации / В. И. Медведев // Компоненты адаптационного процесса. – Л.: Наука, 1984. – С. 3-16.

ІІ. Завдання для індивідуальної роботи студентів за темою:

1. Спробуйте самостійно ранжувати представлені професійно значущі якості й порівняйте власний результат із результатами дослідження Є.І.Рогова1.

№ з/п   Якості особистості Рейтинг
  Зовнішня привабливість  
  Висока моральність  
  Високий інтелект  
  Доброта  
  Спостережливість  
  Загальна культура  
  Комунікабельність  
  Пластичність поведінки  
  Організованість  
  Професійна компетентність  
  Сильна воля  
  Прагнення до творчості  
  Вимогливість  
  Емоційність  
  Енергійність  

З метою визначення впливу специфіки предмета, що викладається, на особистісні особливості педагога, а також для визначення наявних професійних стилів педагогічної діяльності Є.І. Роговим було проведено спеціальне дослідження. В експерименті взяли участь учителі шкіл, що проходять перепідготовку в системі підвищення кваліфікації. Для зручності аналізу вся вибірка випробуваних була складена із трьох приблизно рівних професійних груп, умовно позначених «біологи», «філологи», «математики».

Виділеним професійно важливим якостям особистості і професійним функціям було привласнено відповідний порядковий номер (за алфавітом) і зведено в горизонтальну й вертикальну структуру єдиної матриці, яка безпосередньо використовувалася для діагностики. У цілому значущість окремих якостей особистості для реалізації функцій педагогічної діяльності було визначено через їхній сумарний рейтинг.

1 Рогов Е.И. Учитель как объект психологического исследования: пособие для школьных психологов по работе с учителем и педагогическим коллективом / Е.И. Рогов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. – С. 63-64.

Порівняння частотних характеристик рангів показало, що подібна процедура цілком дозволяє прогнозувати очікуваний особистісний потенціал педагога. За своєю значущістю особистісні якості одержали наступне ієрархічне розташування (див. таблицю).

Значущість професійних якостей педагога для виконання діяльності

(за дослідженнями Є.І.Рогова)

№ з/п   Якості особистості   Рейтинг
Математики Біологи Філологи Середнє значення
           
  Зовнішня привабливість        
  Висока моральність        
  Високий інтелект        
  Доброта        
  Спостережливість        
  Загальна культура        
  Комунікабельність        
  Пластичність поведінки        
  Організованість        
  Професійна компетентність        
  Сильна воля        
  Прагнення до творчості        
  Вимогливість        
  Емоційність        
  Енергійність        

 

Для зручності розгляду всю сукупність якостей поділили на три послідовні групи, серед яких найбільший інтерес викликають перша й остання, тобто групи, що поєднують найбільш й найменш важливі, на думку вчителів, якості. У першу групу всі вчителі включали традиційні якості, пов'язані з виявом їх інтелектуальних здібностей, культурою, організованістю, професійними знаннями. Крім відзначених, біологи включали в першу групу якості «прагнення до творчості», філологи – «спостережливість», а математики – «високу моральність», що, у цілому, також відповідає традиційним поглядам на особистість учителя. Особливо яскраво свідчать про незмінність традиційного мислення педагогів якості, що потрапили в третю групу, тобто були поставлені вчителями на останнє місце за важливістю їх вияву в педагогічній діяльності. Сюди було віднесено: «зовнішню привабливість», «доброту», «емоційність», а, крім того, біологи й філологи включали в цей список «енергійність», математики й філологи – «пластичність поведінки».

Отже, яскраво виявилась професійна поляризація раціонального й емоційного з явною перевагою першого компонента. У результаті цього вчителі є для учнів «механізмом» для передачі предметних знань, приховуючи від них прояв своїх емоцій і просто людського ставлення.

Отримані результати свідчать, що продовжує існувати стереотип, який визначає головною ланкою шкільного навчання передачу знань на шкоду розвитку цілісної особистості. Цей факт, імовірно, може пояснити багато конфліктів між учнями й учителями, від яких чекають більш теплого, людського ставлення.

 

ІІІ. Практичні завдання:

1. Відобразіть схематично процес професійної адаптації педагога.

 

2. Складіть перелік літературних джерел для молодих педагогів, у яких вони знайдуть рекомендації для свого професійного становлення.

 

3. Як психолог розробіть проект журналу для педагогів. Яким проблемам він буде присвячений, які розділи та рубрики міститиме? Презентуйте проект у групі.

 

4. Розв’яжіть запропоновані педагогічні ситуації:

Ситуація 1. Молода вчителька поспішає на урок до старшокласників. Дзвінок уже пролунав, а учні стоять під дверми – хтось сидить на підвіконні, хтось перекидається анекдотами, хтось перегортає підручник. Жоден не збирається шукати ключ і відкривати двері, навіть, намагається уникнути погляду вчительки. Як краще вчинити?

Ситуація 2. З уроку молодого вчителя забирають для прибирання шкільного подвір’я кілька учнів. Педагог не задоволений, врешті-решт він несе відповідальність за учнів. Для з’ясування цього питання він відправляється до завуча. За цей час учні, що залишилися, підіймають галас, із сусідніх кабінетів визирають інші вчителі, скаржаться, що їм заважають. Як розв’язати ситуацію, що склалася, і як уникнути її повторення?

Ситуація 3. Зі слів молодої вчительки, перший час у школі вона заздрісно дивилась на тих колег, які після уроку повертались до вчительської спокійними, статечними, на відміну від неї, – знервованої, невпевненої. Колеги, які весь час були збуджені, увесь час обговорювали щось з іншими педагогами, постійно спілкувались у коридорі з учнями, таких почуттів у неї не викликали. З часом роботи ознаки «статечності» вона стала помічати і в себе. Але попри наявний контакт з дітьми, дисципліну на уроці, уміння викладати, вона відчуває певну «прохолоду» у свій бік, відчуженість із боку дітей. Що спричинило цю ситуацію, як її розв’язати?

 

5. Назвіть кроки набуття професіоналізму у роботі педагога.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 767; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.