Синдром «професійного вигорання» у діяльності працівників освіти

Розділ 6

І. Питання, винесені на практичні заняття для обговорення:

1. Синдром «професійного вигорання» як результат хронічного професійного стресу в педагогічних працівників.

2. Основні вияви синдрому «професійного вигорання» у вчителів.

3. Зв’язок між «професійним вигоранням» і статтю.

4. Профілактика та подолання синдрому «професійного вигорання».

Основна література:

1. Аматьєва О., Саяпіна С. Психологія педагогічної діяльності. Курс лекцій для студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів / О. Аматьєва, С. Саяпіна. – Слов’янськ: СДПУ, 2010. – С. 198-222.

2. Водопьянова Н. Синдром выгорания: диагностика и профилактика / Н. Водопьянова, Е. Старченкова. – [2-е изд.] – СПб.: Питер, 2009. – 336 с.

3. Пуцан І. Світячи іншим – не згори сам. Тренінг для профілактики емоційного виснаження педагогів / І. Пуцан // Психолог. – січень 29-30 (365-366). – 2009. – С. 61-63.

Додаткова література:

1. Аландаренко Ю. Психологічна безпека – учителю. Психолого-педагогічний семінар / Ю. Аландаренко // Психолог. – січень 4 (244). – 2007. – С. 6-10.

2. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти] / [за наук. ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Т. В. Зайчикової]. – [2-е вид.], перероб. та доповн. – К.: Міленіум, 2006. – 368 с.

ІІ. Завдання для індивідуальної роботи студентів за темою:

1. Розробити пам’ятку вчителю «Як зберегти психічне здоров’я» за зразком:

а) не потураючи емоціям, але й не пригнічуючи їх, налагоджуйте повноцінні стосунки з людьми;

б) емоції ‑ це явища, які охоплюють наше тіло, розум та енергію. Вам потрібно розряджати акумульовані почуття;

в) зосереджуйтеся, якщо хочете з'ясувати суть проблеми;

г) гнів може спонукати до позитивних змін, якщо ви розумно використаєте його;

д) помітивши негативні емоції інших людей, виявіть свої навички активного слухання, підтримайте прагнення цих людей виробити вищу самооцінку, відчути свою значущість та індивідуальність.

2. Вивести практичну формулу психологічно благополучної людини.

ІІІ. Практичні завдання:

1. Підготуватися до проведення тренінгу щодо профілактики емоційного виснаження педагогів

Тренінг профілактики емоційного виснаження педагогів¹

Мета:

• здійснити діагностику рівня емоційного виснаження учасників тренінгу;

• зняти психологічну втому;

• активізувати мотиваційний компонент у щоденній роботі та потребу у професійному вдосконаленні;

• сприяти глибшому самопізнанню, особистісному зростанню та духовному добробуту.

Матеріали: папір формату А4, скотч, фломастери, секундомір, мотузки або палички завдовжки 40-50 см «золота рибка», стікери.

Вправа «Знайомство»

Запишіть, як би ви хотіли, щоб до вас звертались упродовж нашої роботи, і прикріпіть стікери до себе. На кожну букву обраного імені придумайте собі характеристику, яка починається на ту саму букву.

На початку роботи для почуття безпеки вводяться правила роботи у групі. Їх приймають після обговорення. Вони можуть бути такими:

• кожна думка важлива;

• конфіденційність;

• позитивність;

• говорити по черзі, не переривати;

• ділитися власним досвідом, а не оцінювати, засуджувати чи критикувати;

• говорити з використанням «Я-висловлювань»;

• участь – добровільна.

Вправа «Очікування»

Скажіть, як ви почуваєтеся зараз, і пропишіть, які маєте сподівання від нашої зустрічі. Прикріпіть їх на «дереві очікувань».

Діагностика рівня емоційного вигорання

Методика В. Бойко в модифікації Є. Ільїна.

Інформаційне повідомлення

Здоров'я – стан повного фізичного й духовного благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад. Щохвилини завдяки впливу зовнішніх і внутрішніх чинників людина може почуватися по-різному. Емоції напряму пов'язані зі здоров'ям. Емоційне виснаження – один із захисних механізмів. Його викликає психічна втома: коли людина змушена тривалий час виконувати ту ж саму роботу, постійно надавати підтримку й допомогу. Це може призвести до зниження сили мотиву й меншої

^1 Пуцан І. Світячи іншим – не згори сам. Тренінг для профілактики емоційного виснаження педагогів / І.Пуцан // Психолог. – січень 29-30 (365-366). – 2009. – С. 61-63.

емоційної реакції на різні робочі ситуації.

Для синдрому емоційного виснаження характерні:

• невдоволення собою, небажання працювати;

• посилення соматичних хвороб;

• безсоння або поганий сон;

• нехтування своїми обов'язками;

• потреба у стимуляторах (кава, алкоголь, тютюн);

• зниження апетиту або переїдання;

• негативна самооцінка;

• цинізм, песимізм;

• неможливість зосередитися;

• неможливість закінчити роботу вчасно;

• швидкий темп мовлення;

• відсутність задоволення від роботи;

• відсутність нових ідей;

• утома;

• зниження ентузіазму;

• невпевненість, дратівливість;

• формальне виконання обов'язків;

• почуття влади;

• дистанціювання від учнів, втрата здатності співчувати;

• прагнення до усамітнення;

• почуття провини.

Найбільше емоційне виснаження загрожує тим, хто не може власне «Я» відділити від «ти», тобто чужі проблеми сприймає, як свої. У небезпеці є ті, хто не вміє спілкуватися, висловлювати свої почуття, емоції.

Помилково думати, що лише емоційні стреси зумовлюють емоційне виснаження. Нудьга також може стати його причиною.

Вберігає від емоційного виснаження:

• одержання емоційного ресурсу від родини, друзів;

• позитивне мислення, доброзичливість;

• сильна віра;

• міцне здоров'я;

• адекватне почуття відповідальності;

• улюблені заняття, спорт, прогулянки;

• аутотренінг, інші методи релаксації;

• масаж, гаряча ванна, ароматерапія;

• навички планування часу;

• уміння сказати «ні».

Вправа «Асоціації»

З яким предметом ви змогли б себе асоціювати? Не роздумуйте довго, а прийміть першу версію, яка спала на думку. Зобразіть це на папері, назвіть.

Повідомте присутніх про головне призначення цього предмета і як його можна застосувати.

Вправа «Руханка»

Учасникам зачитують поняття, і вони роблять вибір, стаючи біля однієї з карток (див. таблицю).

Таблиця

Сьогодні	Учора	Завтра
Так	Ні	Може
Гора	Рівнина	Яма
Море	Земля	Небо
Зачинено	Відчинено	Скоро буду
Біле	Робота	Чорне
Дім	Кисле	Гірке
Солодке	Червоне	Театр

‑ Що означає для вас вибір?

‑ Чи незмінними були групи?

‑ Які почуття у вас виникали під час виконання вправи?

‑ Які висновки можна зробити?

Усіх нас тут об'єднує одне – колись ми обрали собі професію вчителя. Поверніться подумки в минуле. Пригадайте, як вийшло так, що ви стали сіячем доброго й вічного.

‑ Якими були мотиви вашого вибору?

‑ Чи повторили б ви свій вибір, якщо б довелося його здійснювати ще раз?

Вправа «Малюємо удвох»

Двоє, тримаючись за один олівець, мають, не розмовляючи між собою, намалювати портрет ідеального вчителя, написати його сильні сторони.

Обговорення:

‑ Чи легко вам було дотриматися умов виконання вправи?

‑ Яких висновків дійшли під час виконання цієї вправи?

‑ Наскільки ви самі відповідаєте створеному образу?

‑ Що спільного було в різних роботах?

Вправа «Два серця»

Уявіть, що ви в лікарні приймаєте рішення щодо трансплантації органів. У черзі на пересадку серця є відомий поет, лідер партії, священик, підліток, молода мама та перспективний учений, який наблизився до відкриття ліків від раку.

‑ Чию кандидатуру підтримаєте ви?

‑ А якщо раптом серце знадобиться вашому другу?

‑ Перше рішення приймається логічно, а друге...?

‑ Яких висновків ви дійшли?

Вправа «Енергетична сила»

Станьте прямо, ноги на ширині плечей, руки опущено вниз. Візьміть у два стиснуті кулаки кінці мотузки або палички (40-50 см) і чимдуж починайте тягнути в боки, намагаючись розірвати її. Тягнути будемо протягом 60 секунд, постійно збільшуючи силу, аж до тремтіння у м'язах рук і плечей. За 60 секунд різко розтисніть кулаки й відпустіть усі м'язи (мотузка при цьому впаде на землю). Ваші руки під дією нагромадженої під час м'язового напруження енергії самі піднімуться через сторони вертикально вгору. Не гальмуйте й не допомагайте їм ‑ просто простежте за ними збоку. За деякий час вони самі опустяться вниз. Відзначте час, протягом якого ваші руки були підняті.

Для порівняння – деякі нормативи. У людини з нормальним здоров'ям й енергетикою руки будуть угорі більше 40 секунд. У абсолютно здорових людей із високою енергетикою руки можуть бути підняті до 7-10 хв.

Вправа «Поняття»

Учасники об'єднуються в 4 групи. Кожна одержує завдання – пояснити різницю між поняттями:

• пристрасть – натхнення;

• навички – досвід;

• правила – норми;

• задоволення – щастя.

Обговорення вправи.

Ті самі групи далі мають прописати:

1. Риси характеру вчителя, які заважають у роботі (на думку дітей, на думку батьків).

2. Риси характеру вчителя, які сприяють ефективній роботі (на думку батьків, на думку директора).

3. Риси характеру, що з'являються в людини, яка працює вчителем (на думку рідних).

4. Учителем не може бути людина, яка...

Обговорення вправи.

Вправа «Міфи»

Кожна група отримує твердження й переконує учасників у його істинності чи хибності:

• учитель у будь-якій ситуації має зберігати спокій;

• учитель має бути стриманий;

• учитель має любити всіх дітей;

• учитель має віддати себе дітям.

Обговорення:

‑ Де черпає натхнення до роботи вчитель?

‑ Учительський досвід допомагає в сімейному житті чи заважає?

‑ Чи всі правила, які ми засвоїли у школі, витримали випробовування часом?

‑ Чого більше в учительській роботі – розчарування чи задоволення?

‑ Учитель щасливий, коли...

Вправа «Плавність і піддатливість»

Сядьте зручно і зосередьте увагу на своєму диханні. Прислухайтесь до нього. Вдихніть спокій і видихніть напруження, вдихніть упевненість і видихніть тривогу, вдихніть віру і видихніть сумніви. Ваше дихання спокійне й рівне.

А тепер уявіть собі річку з прозорою і чистою водою. Ви – листок на поверхні води. Вас несе ця річка туди, куди стелиться її шлях. Побудьте в уяві листком. Прислухайтеся до своїх почуттів.

А тепер спробуйте відчути простір неба. Ви – птах, який разом з іншими птахами відлітає у вирій. Вас багато й ви знаєте, куди летите. Попереду тепле й сите життя. Ви – птах. Прислухайтесь до своїх почуттів.

А тепер спробуємо переміститися до січневого засніженого лісу. Усе вкрито білим пухким килимом. Тріщить мороз. На галявині – зграя вовків. Ви – вожак. Ви відповідаєте за все. Ви обираєте і приймаєте рішення. Прислухайтеся до своїх почуттів.

Обговорення:

– У якому образі вам було найбільш комфортно?

– Поділіться враженнями від виконання вправи.

Вправа «Три запитання»

Учасникам пропонують поставити 3 запитання до будь-кого із присутніх. Відповідати має не той, кому вони адресовані, а сам автор.

Обговорення:

– Чи оригінальні були ваші запитання?

– Як ви почувалися, коли довелося відповідати самим?

–Чи питали ви щось, на що самі не хотіли б відповідати?

Вправа «Що мені в собі подобається?»

Кожен учасник записує 3 риси, які йому в собі подобаються, а всі інші доповнюють, передаючи аркуші по колу.

Обговорення:

Усі записи зачитують і визначають того, хто найбільше здивував, вразив, виявився найприємнішим.

– Чи важко було виконувати вправу?

– Як ви почуваєтеся?

Вправа «Золота рибка»

Висловіть побажання собі, тримаючи рибку в руках. Передайте її далі по колу.

Підбиття підсумків: Як ви зараз почуваєтеся? Сформулюйте й запишіть ваші враження від роботи. Чи справдились ваші очікування? Що, можливо, довелося переосмислити, побачити по-новому?

2. Провести ділову гру «Психологічна безпека ‑ учителю»¹

Мета: проінформувати вчителів про наявні методи профілактики й боротьби зі стресом; сприяти формуванню практичних навичок володіння собою в різних ситуаціях, збагачувати психологічну компетентність педагогів.

Щодо вчителів, тут треба зупинитися на специфіці їхньої роботи та професійних захворюваннях. Професія вчителя вважається однією з психологічно напружених і виснажливих. І на це є причини: комунікативне навантаження, величезне емоційне напруження, поява певних «професійних деформацій», соціальна незахищеність, часто складний психологічний клімат у колективі, тривале перебування на ногах.

Як наслідок, за відсутності додаткової роботи над собою, без створення певних компенсаторних механізмів, простежується неминуче збільшення психосоматичних захворювань, на основі яких розвиваються всі інші. Це призводить до того, що до 40-45 років мало хто з учителів може похвалитися своїм здоров'ям.

І справді, з'являється бажання «пожаліти цього бідолашного вчителя». Та найгірше, коли таке бажання з'являється в нього самого. Бо саме незадоволеність собою, своєю діяльністю, її наслідками є головною суб'єктивною причиною психологічного неблагополуччя.

Якщо не можеш змінити ситуацію, зміни своє ставлення до неї! Можливо, саме цей вислів є рецептом психологічного благополуччя не тільки вчителя, а й будь-якої людини взагалі. Адже і в особистому, і в професійному житті бувають ситуації, які не можна виправити, їх потрібно пережити, щоб жити. Щоб конструктивно розв'язати доступні волі людини проблеми й подолати критичні ситуації, необхідно спочатку вийти з-під влади стресу.

Є 2 рівні роботи зі стресом:

– швидка антистресова допомога, коли ми вже перебуваємо під впливом негативних переживань і, не піддаючись їм, намагаємося довільно змінити фізіологічні параметри діяльності свого організму, у такий спосіб зменшуючи негативні наслідки впливу;

– профілактика стресу, коли ми спеціально готуємо свій організм до розв'язання можливих проблем, що потребують емоційних витрат або змінюємо ставлення до критичної ситуації, яка вже відбулася, запобігаючи розвитку негативних переживань.

Уявіть, що ви перебуваєте під владою стресу. У такому стані дуже складно змусити себе сформувати інше ставлення до будь-якої проблемної ситуації й конструктивно подолати її.

Ефективним буде використання алгоритму швидкої антистресової допомоги:

^1 Аландаренко Ю. Психологічна безпека – учителю. Психолого-педагогічний семінар / Ю. Аландаренко // Психолог. – січень 4(244). – 2007. – С. 6-10.

• довільно змініть деякі свої фізіологічні параметри (це і є емоційною саморегуляцією);

• спрямуйте свої думки в позитивне русло.

Є базові техніки саморегуляції: діагностика свого стану; дихальна релаксація; м'язова релаксація; техніка активування.

Прогнозування стресової події

Знання про можливі неприємності, звичайно, допомагає підготуватись до них. І педагогічна діяльність, якій притаманна непередбачуваність, вважається стресовою.

Тому техніка, на якій ми зупинимося, є не тільки способом швидкої антистресової допомоги, а й може бути використана як спосіб профілактики стресу. Ефективність техніки обумовлена певним психологічним феноменом: яскраво уявляючи негативні моменти подій, а також докладно пояснюючи й навіть показуючи собі способи їх подолання, ми готуємо себе до зустрічі з «дивовижним» у реальному житті. Всі змодельовані моменти ми переживаємо настільки повно, що подібні моменти в реальному житті не викликають зайвої тривоги й неприємних відчуттів. Просто це стає нібито вже пережитим, пройденим етапом. А все, що вже не нове, ми сприймаємо легше.

Як опанувати цю техніку?

Крок 1. Ви переконані, що у вас трапиться якась ситуація з неприємними переживаннями. Ви можете:

• або тремтіти в передчутті;

• або поставити собі запитання: «Що саме мене так лякає?», максимально окресливши свої побоювання.

Запитайте: «А що справді жахливого може зі мною трапитись?»

– Вас віддадуть на сніданок крокодилам?

– Вас четвертують?

– Вам нічого буде їсти?

– Ви залишитесь без даху над головою й замерзнете серед степу?

Тоді запитайте себе, на підставі чого ви дійшли висновку про те, що на вас чекають серйозні неприємності. Чи не витівки це фантазії?

Крок 2. Для цього поставте собі запитання: «Що поганого може трапитись?» Якщо з'явилось безліч незрозумілих, але вкрай неприємних відчуттів і припущень, знову поверніться до кроку 1.

Продовжуйте:

а) нарівні образів: уявіть, що побачите в цій ситуації. Наприклад, осудливий погляд, готовий спопелити, перетворити на жменьку попелу! Уявили? Чудово. Ідемо далі;

б) нарівні звуків: запитайте себе «Що я чую?», наприклад, сказали таке, що тепер життя не має сенсу, я – ніхто тощо. Почули? Чудово. Ідемо далі;

в) на рівні відчуттів: відчуйте «Що я відчуваю в цій ситуації?», наприклад, червонію, блідну, тремчу, укриваюся потом, серце зупинилося, зомліваю!

Відчули? Чудово! Ваші насичені відчуття – це критерій правильної роботи. Тепер, якщо ви все це відчули по-справжньому й вам так погано, що здається ‑ це кінець, переходимо до наступного етапу.

Крок 3. Заспокойтеся! Зробіть вдих (2 сек.), паузу (2 сек.), видих (3 сек.). І серце б'ється (хоч і швидше), і всі частини тіла на місці. Як це не дивно, ви все ще живі!

Крок 4. Після того, як ви максимально повно уявили можливу неприємну подію, виконайте 1 або кілька варіантів її подолання. Наприклад, якщо суворий погляд шефа вас нервує, змушує відводити очі або дивитися в підлогу, спробуйте дивитись йому не просто в очі, а на перенісся, це допоможе вам дати лад думкам.

Тепер дуже ретельно продумайте (можете записати ваші припущення):

– що ж мені насправді загрожує;

– наскільки передбачувана загроза несумісна з подальшим життям;

– як саме цю ситуацію можна нейтралізувати або подолати (з особистого досвіду чи досвіду інших людей).

Ця техніка корисна в багатьох ситуаціях: під час роботи з «важкими» дітьми; під час підготовки важливих переговорів; у будь-якій ситуації, думки про яку викликають у вас тремтіння в колінах, тому що техніка універсальна, але важливо практикувати її розумно. Надлишкове уявлення негативного майбутнього саме може перетворитися на стрес-фактор.

Наш мозок здатний продукувати думки, які мають величезний потенціал. Це енергія, яка може впливати на наше здоров'я. Що інтенсивніша думка, то більша енергія. Є оптимістичні думки, які несуть надію, а також думки, насичені ненавистю, злістю, думки великої руйнівної сили. Переповнюючи нашу свідомість, вони сприяють накопиченню емоційного дискомфорту.

Як ми можемо припинити цей процес? Як зупинити негативний внутрішній діалог? Для цього я пропоную вам засвоїти техніку зупинки поганих думок. Під час правильного виконання цієї техніки ви змістите увагу з потоку негативних думок, порушуючи їх плин і нормалізуючи свій стан.

Пропонуємо таке:

1. Перемістіть свою увагу назовні, тобто спрямуйте її на зовнішні об'єкти, звуки відчуття.

2. Переміщуючи увагу, перелічіть усе, що сприймаєте: я бачу... я чую.., я відчуваю...

3. Просто відпустіть свою увагу в режим вільного польоту, споглядайте довкілля у всьому його розмаїтті.

Психотехнічне перетворення ситуації

Але трапляються випадки в нашому насиченому житті, коли думки про якусь неприємну ситуацію, яка трапилась у минулому, дошкуляють, і ви нічого не можете вдіяти. Зверніть увагу – це лише ваш спогад. Саме ваш і саме спогад, а не спостереження.

Щоб переконатися в цьому, дозвольте собі побешкетувати: уявіть людину, яку вам неприємно згадувати, подумки домалюйте їй котячі вуса й вуха віслюка. Як вона вам тепер? А ще можна приміряти короткі штанці, як у Карлсона. Можна з пропелером. Натисніть на ґудзик-кнопку – і людина злетить на дах.

Ваша психіка – чудовий прилад, її зараз люблять порівнювати з комп'ютером, адже він може не лише викликати негативні емоції, а й усувати їх.

Виберіть спогад із неприємним об’єктом. Що може зробити ваш «комп'ютер»:

– змінити розміри цього об'єкта;

– змінити його форму;

– перефарбувати в будь-які кольори й нанести візерунок;

– нерухомий образ можна змусити рухатись (раз – і шеф, який вам дошкуляє, починає вальсувати);

– створити звукові ефекти (змусити їх шепотіти, свистіти).

Інакше кажучи, ваші спогади про подію, яка вас травмує, – це лише картина у вашій свідомості. І ви можете змінити в цій картині все, що захочете. Внаслідок цього зміниться й ваш психологічний стан.

3. Провести релаксаційну вправу «Прекрасна квітка»¹

Звучить повільна спокійна музика, учасники займають зручне положення.

Спробуйте уявити собі, що ви – прекрасна квітка...

Ви ‑ прекрасна квітка і ростете назустріч сонцю....

Ви ‑ прекрасна квітка...

Відчуйте себе квіткою: відчуйте своє стебло, листя.

Ви прекрасна квітка. Ви ростете назустріч сонцю...

Відчуйте, як ваше листя ворушиться під подихом вітру.

Відчуйте, як на ваше листя падають промені сонячного світла.

Відчуйте, яку вашому листі енергія сонця перетворюється на енергію життя.

Відчуйте, як енергія життя розтікається по листю, стеблу, коренях.

Відчуйте свої корені. Які у вас корені? Якої глибини сягають ваші корені? На яку ширину вони проростають?

Відчуйте кінчики своїх корінців: якого вони кольору?

^1 Аландаренко Ю. Психологічна безпека – учителю. Психолого-педагогічний семінар / Ю. Аландаренко // Психолог. – січень 4(244). – 2007. – С. 6-10.

Відчуйте, як вони розсувають грудки землі, продовжуючи рости.

Відчуйте, як ваші корені вбирають вологу, мінеральні елементи, поживні речовини.

Відчуйте силу й енергію землі. Відчуйте, як енергія, поживні речовини підіймаються по коренях, по жилах – у стебло, у листя.

Ви – прекрасна квітка...

Відчуйте, як усередині енергія землі з'єднується з енергією неба.

Відчуйте, як у вас поєднуються енергія землі, повітря, сонця.

Відчуйте те місце в тілі, де енергія землі поєднується з енергією неба.

Відчуйте це місце в собі.

Запам'ятайте цей стан, – він даватиме вам енергію, силу.

Запам'ятайте цей стан, візьміть із собою цю енергію. Вона супроводжуватиме вас. Ви завжди зможете до неї звертатися.

Коли ви будете готові попрощатися з образом, стисніть руки в кулаки, міцно потягніться вперед і вгору й повільно розплющуйте очі...

Кожному пропонують висловитись, поділитися своїми почуттями.

4. Складіть анкету для виявлення ознак синдрому «професійного вигорання» в педагогів.

5. Зробіть пам’ятку для педагогів «Обережно – професійне вигорання!».

Дата добавления: 2014-11-16