Тема 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

ВСТУП

Історія економіки та економічної думки – важлива нормативна дисципліна циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, складова вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.

Актуальність вивчення окресленого кола проблем в українських вищих навчальних закладах значно посилюється у зв'язку з проголошенням державної незалежності України. Відомий американський дослідник української економіки Іван-Святослав Коропецький у книзі "Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне української економіки" зазначає, що "таким самим історичним фактом, як існування окремого українського народу, є його постійне господарювання на території свого компактного поселення.

Економіка на історичних українських землях більше ніж тисячу років була національною економікою даного народу, а не економікою лише одного з регіонів якогось великодержавного комплексу. Ця економіка має свої власні інтереси, які український народ не зобов'язаний підпорядковувати інтересам будь-якої імперії". Із цього факту випливає необхідність у жодному разі не заперечувати минуле (як це було донедавна), а всіляко використовувати багатий історичний досвід, економічні знання і вчення стосовно нових соціально-економічних умов і реалій.

Формування в Україні ринкової економіки передбачає необхідність приведення її структури, господарського механізму, організаційних інституцій у відповідність до найважливіших тенденцій світового економічного розвитку. Подібний перехід неможливий без усвідомлення та широкого використання світогосподарських зв'язків, величезного досвіду, набутого людством у раціональному використанні матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, відображення їх у економічних думках і теоріях.

Роль історичного аспекту в системі економічних наук дуже велика. Адже досліджуючи ті чи інші суспільні явища, ми зобов'язані не тільки дати їх основні характеристики, а й, що особливо важливо, передбачити їх еволюцію. А це можна зробити тільки з урахуванням попереднього розвитку цього явища, що базується на певних історичних закономірностях.

Слід зауважити, що значення історико-економічного дослідження виявляється не тільки у визначенні суспільно-економічних закономірностей історичного розвитку, а й у конкретних випадках господарської практики. До історії господарства професіонал-економіст звертається (усвідомлюючи це чи ні) буквально на кожному кроці. Здавалося б, що може бути далі від економічної історії, ніж бухгалтерський річний звіт підприємства? Проте він значною мірою побудований на історико-економічних матеріалах і методах.

Адже вся техніко-організаційна динаміка певного господарства має історичний характер; при порівнянні показників різних періодів, по суті, відображається історико-економічний процес формування і розвитку виробництва. Різні періоди – різні потужності, різні завдання і техніко-економічні характеристики, і все це враховується в системі управління підприємством, відображається на результатах його діяльності. Неможливо навчитися основ економічного мислення, не навчившись уявляти господарство, його наукове відображення в історичному аспекті.

Без історії в руках економіста залишається тільки аналіз фундаментальних зв'язків – прекрасний, але недостатній, обмежений інструмент пізнання суспільного виробництва. Без історії наше економічне життя становить набір дискретних (перервних, роздільних) станів, кожний з яких формується, утворюється на "порожньому місці", а готові результати соціального поступу розглядаються поза їх істинним розвитком. Без знання минулого економісти втрачають почуття історизму, займаються добросовісним описанням реалій господарського життя, обмежуються сферою безпосереднього господарювання, не вміють формулювати економічні закони і закономірності. Вивчення конкретно-історичних аспектів економіки та економічної думки збагатить майбутніх фахівців прогресивним досвідом людства у вирішенні господарських проблем, допоможе краще збагнути сучасні економічні проблеми, прогнозувати їхнє наукове розв'язання.

Історія економіки та економічної думки є джерелом фактичного і теоретичного матеріалу для всіх економічних наук, перш за все для економічної теорії, політекономії. Вона забезпечує тісний зв'язок історичних знань з економікою промисловості, сільського господарства, іншими галузевими і функціональними економічними науками. У системі економічних наук історія економіки та економічної думки відіграє фундаментальну роль. Вона є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в економічному житті держав і народів.

Мета курсу – формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Предмет курсу - розвиток господарств країн Європейської цивілізації та їх наукове відображення в економічній думці.

Завдання курсу – на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити засвоєння ними знань і методів історичного аналізу економічних процесів

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

- предмет і метод історії економіки та економічної думки;

- особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій;

- господарство та економічну думку суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя;

- ринкове господарство країн Європи періоду становлення, монополістичного розвитку;

- особливості розвитку господарства та основні напрями економічної думки в Україні;

- розвиток національних економік країн Європи в системі світового господарства під впливом науково-технічного прогресу.

вміти:

– проаналізувати основні фактори, що впливають на розвиток економічних систем;

– дати характеристику головних суспільно-економічних формацій;

– розкрити зміст "класичних ситуацій" в історії розвитку економічної думки;

– виявити закономірності формування напрямів та шкіл економічної думки в контексті розвитку певних суспільно-економічних формацій.

Зміст дисципліни є підготовка фахівців в галузі розвитку господарств та економічної думки країн європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Ознайомлення студентів економічних спеціальностей із вищезгаданими проблемами, спільний пошук у ході навчального процесу можливих варіантів і шляхів їх розв'язання сприятимуть формуванню у тих, хто вивчатиме даний курс.

План:

1. Предмет, метод і мета вивчення курсу

2. Головні підходи до періодизації історії розвитку світової економіки

3. Моделі розвитку наукового знання

Дата добавления: 2014-11-08