Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналіз використання пільг




Наступна аналітична процедура пов’язана з аналізом використання пільг підприємствами тих чи інших галузей. На етапі визначення базової галузі для проведення перевірки ми аналізували питому вагу пільг, щоб виявити ті з галузей, де пільгове оподаткування призводить до значних втрат бюджету. Зараз поставимо завдання інакше: чи всі підприємства однієї галузі використовують ті чи інші пільги? Яких видів податків стосуються найбільш поширені в галузі пільги? Як на цьому фоні виглядає піддослідне підприємство: чи користується воно типовими для галузі пільгами в середніх розмірах, або перелік пільг нехарактерний для галузі а зекономлені суми перевищують середньо галузевий рівень? Наскільки правомірно використання тих чи інших пільг конкретним підприємством?

Головна мета пошуку відповіді на ці питання полягає в тому, щоб оцінити використання пільг по окремих видах податків даним підприємством порівняно з галуззю.

В якості прикладу візьмемо розподіл сум використаних пільг підприємствами харчової галузі NN області за 2004 р. Загальна характеристика використання пільг цією галуззю виглядає так: у 2004 році 9,4% від зареєстрованих по харчовій промисловості платників податків галузі скористалися пільгами в оподаткуванні. Вони одержали 147 пільг по п’яти видах податків та платежів на суму у 39,4% обсягу пільг по промисловості та 14,5% в цілому по всіх галузях економіки. Це становить найбільшу частку серед галузей промисловості і другу за значенням серед всіх галузей економіки після торгівлі. Для порівняння згадаємо, що і по Україні в цілому сума пільг в харчовій промисловості становить майже чверть від суми пільг по промисловості і 8,9% від загальної суми пільг по всіх галузях (табл..3.2). Сума пільг на одного зареєстрованого платника податків в цій галузі становить 354 тис. грн. на рік.

Пільги за призначенням розподіляються на:

- пільги по операціях, що в законодавчому порядку визнані такими, що не є об’єктом оподаткування (52,4%).

- такі, що сприяють проведенню ринкових перетворень (39,1% загальної суми пільг в харчовій промисловості).

- такі, що забезпечують підтримку окремих галузей народного господарства (7,9% ві загальної суми).

- пільги соціального призначення (0,5% загальної суми пільг).

- інші пільги (0,1%).

За видами податків і кодами пільги розподілилися таким чином:

Вид податку, код і зміст пільги Питома вага у загальній сумі пільг з податку
З акцизного збору з вироблених товарів в Україні — 51,9% від загальної суми пільг по галузі
  по підакцизних товарах (продукції), які відвантажуються на експорт за іноземну валюту 76,4%
  по спирту та виноматеріалах, що відвантажувались на виробництво алкогольних напоїв 9,7%
  по алкогольних напоях та тютюнових виробах, що експортуються за межі митної території України 4,0%
З податку на додану вартість — 33,4% від загальної суми пільг по галузі
  по операціях з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України 47,1%
  суми ПДВ, що повинні сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясо продукти, але спрямовуються для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі 23%.
  суми, які підлягають відшкодуванню із бюджету при продажі товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митних кордонів 17%
З податку на прибуток — 14,6% від загальної суми пільг по галузі
  сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України 89,7%

Таким чином, провідне значення мають пільги з акцизного збору, оскільки складають більше половини від загальної суми пільг по галузі. Їх отримувачі — це спиртзаводи, пивоварні, виноробні і лікеро-горілчані заводи. Судячи з питомої ваги пільг з акцизного збору, виробництво алкогольних напоїв і спирту є однією з основних підгалузей харчової промисловості в регіоні. Оскільки отримувачі представляють собою середні і великі виробничі підприємства, то контроль за сплатою податку і використанням пільг полегшується. Головна ознака правомірності застосування пільги полягає у експорті або виробничому використанні підакцизної продукції. Це також неважко перевірити, оскільки існує спеціальний порядок оформлення експортних вантажів, так само як і обмежене коло споживачів, здатних використати продукцію пільговиків у виробничих цілях.

Пільги з ПДВ займають друге місце за обсягом, що, взагалі кажучи, нетипово. В більшості галузей саме вони складають основну їх частину. Але в даному регіоні вони відступили на другу позицію завдяки концентрації заводів, що виробляють алкогольні напої. В даному випадку дві третини від загальної суми цих пільг пов’язані з експортом продукції харчової промисловості — це відшкодування ПДВ по сировині, використаній на експортну продукцію і нульова ставка ПДВ по експортованій продукції. Знову ж таки, така ситуація вимагає особливої уваги до зовнішньоекономічної діяльності підприємств, митного оформлення вантажів.

Щодо податку на прибуток, то тут цікавий той факт, що вся сума цієї пільги була використана одним підприємством. Це полегшує завдання податкових аудиторів, але доцільність надання практично адресних пільг навіть і під гаслом розвитку міжнародного співробітництва викликає великі сумніви.

Інформація для аналізу структури і правомірності використання пільг міститься у звітності по пільгах, тобто формі 1ПП, що складається платниками податків і формах 3ПП, 4ПП, 6ПП, 7ПП, що складаються податковими органами. Її накопиченням і обробкою займаються відділи податкового аудиту, обліку та звітності, економічного аналізу. Ефективність проведення перевірок буде залежати великою мірою від злагодженості їх роботи.

З вище сказаного зрозуміло, що визначення та відпрацювання можливостей галузі в сфері ЗЕД має величезне значення для ефективного планування і проведення податкового аудиту.

Крім перевірки правомірності використання пільг, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, податковий аудитор звертає увагу на форми розрахунків із закордонними партерами, своєчасність і повноту повернення валютної виручки в Україну, дотримання правил обов’язкового продажу валюти.

В окремих випадках доводиться також перевіряти рівень цін на ті чи інші товари і послуги, дотримання правил віднесення на валові витрати товарів, завезених з офшорних зон.

Треба відзначити, що схеми ухиляння від сплати податків, пов’язані з залученням закордонних партнерів або дочірніх підприємств в офшорних зонах відрізняються масштабами, складністю організації перевірки, вимагають налагодження співпраці з податковими службами інших країн і високої професійної підготовки податкових аудиторів.

Накопичення і аналітична обробка інформації по ЗЕД вимагає обміну інформацією з рядом державних установ, перш за все регіонального управління НБУ, органів виконавчої влади (надання ліцензій), обласних управлінь зовнішніх економічних зв’язків, Торгово-промислової палати. Переважна частка внутрішньої інформації ДПС накопичується в АРМ “Митниця”.

Інформаційні ресурси ДПС не вичерпуються переліченими вище джерелами. У зв’язку з підвищенням уваги до непрямих методів оподаткування і визначенням джерел необхідної для цього інформації виникла необхідність накопичення і аналізу інформації щодо можливої участі підприємств харчової галузі у проектах спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, галузевих економічних експериментів, в угодах про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи і т.п. Головна мета цих аналітичних процедур – оцінка реальної наявності коштів у підприємств, а їх особливість полягає в тому, що навряд чи можливо розробити якусь типову методику проведення. Форми економічної діяльності платників податків, що можуть свідчити про їх реальний фінансовий і майновий стан, дуже різноманітні, тому і методи їх дослідження в кожному окремому випадку підбираються з урахуванням ситуації. Більше того, в деяких випадках слід аналізувати не тільки, а можливо і не стільки фінансовий стан самих підприємств, скільки доходи і майновий стан їх власників. Ще одна особливість полягає в тому, що тут важко відокремити внутрішню і зовнішню інформацію. Використовується як оперативна інформація відділів податкового аудиту і податкової міліції, так і повідомлення преси, виступи керівників підприємств.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 604; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.