Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

Модуль 2

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МОДЕЛІ ПОБУДОВИ ВАЛЮТНИХ СИСТЕМ, ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

«Девальвация общечеловеческих ценностей усиливает инфляцию»

К. Кушнер

ТЕМА 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Формування економічних відносин кожної функціонуючої країни, обумовлюється впливом інфляційних процесів на розвиток соціально-економічної сфери діяльності держави.

Інтеграційні та глобалізаційні ідеї світової спільноти динамічно впливали на розвиток інфляції на світовому ринку. Починаючи з 80-х років спостерігається виникнення особливого бачення на процес проходження інфляції, це коли державні витрати витісняли з економіки, вони оголошувалися шкідливими, такими, які приносять інфляцію. Винятки стосувалися військових і поліцейський статей бюджету, а також утримання управлінського держапарату. Монетаристські уявлення про державні витрати, як основу джерела інфляції, не підходить для сучасних умов. Воно механічно переноситься на один з кризових 1970-х років. Тоді, в період занепаду кейнсіанської економіки, великі витрати держави на запозичення споживчої активності справді сприяли інфляції. Уже в 1960-х роках настільки зріс міжнародний поділ праці, що підтримання високого попиту на внутрішньому ринку, стимулювало не стільки національне виробництво, а як виробництво в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК). До того ж колонії перестали бути для метрополій «своєю територією», джерелом дешевої сировини. Гроші виявлялися менш забезпеченими товарами, що виробляються в країнах капіталістичного центру, що сприяло інфляції.

Цікавий факт

Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 р.); США – у період війни за незалежність 1775 – 1783 р. і громадянської війни 1861 – 1865 р.; Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.; Франції – у період Французької революції 1789 – 1791 р. Особливо високих темпів, інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса у звертанні досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон раз. Була вона й у СРСР, але в схованій формі. Через хронічний дефіцит, гроші втрачали свою значимість, навіть при стабільних цінах.

Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Вплив інфляції на економічне зростання, інвестиції і продуктивність є однією з основних проблем, дослідженню якої приділяється велика увага в економічній науці [25].

Уперше термін «інфляція» почав вживатися в 70-ті роки XIX ст. стосовно до грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон. Особливо після краху золотого стандарту. Його часто вживають для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох – докапіталістичної і домонополістичного капіталізму, причому саме в ті періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періоду Французької революції кінця XVIII ст. та наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII – початку XIX ст. та ін.). Як правило, це були періоди війн та внутрішніх політичних і соціальних потрясінь [39].

Існує декілька підходів до визначення інфляції (табл. 5.1).

Таким чином, з інформації, наведеної у таблиці, бачимо різноманітність поглядів на економічне явище – інфляцію. Узагальнивши всі визначення, інфляцію можна ідентифікувати так:

Інфляція

це знецінювання грошей, падіння їх купівельної спроможності, викликане підвищенням цін, товарним дефіцитом і зниженням якості товарів і послуг.

Таблиця 5.1

Визначення поняття «інфляція»

Автор	Визначення інфляції
Гришин І., В. Найдьонов	це економічне явище, що характеризується зростанням цін
М. Озель	зміна цін на товари споживчого ринку, тобто, інфляція і зміна цін споживчого ринку тотожні поняття
Л.Н. Красавина, Л.С. Тарасевич, В.М. Гальперин, В.Т. Коротков, О.І. Лаврушин, В.М. Геєць, М.І. Савлук, А.С. Гальчинський	процес зниження купівельної спроможності грошей, що супроводжується зростанням цін
І. Лушин, І. Пелипась	«інфляційний шок», тобто одноразове підвищення рівня цін, яке може стати імпульсом для розгортання (або прискорення) процесу інфляції, а може і не стати
І.А. Трахтенберг	інфляція не ідентична будь-якому зростанню цін, а викликається господарськими процесами, пов'язаними з переповнюванням сфери звернення грошовою масою, недовірою до уряду, надмірним попитом на золото
А.Г. Грязнова	форма порушення законів грошового обігу, порушення макроекономічної рівноваги, дисбаланс попиту і пропозиції
Г.Н. Климко	це тривале і швидке знеці­нення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті
Е. Дж. Долан, С. Панчишин	це зростання цін, яке викликає відповідне обернено пропорційне зниження пов'язаної з ним категорії - купівельної спроможності грошей

Інфляція, хоча вона проявляється не тільки у рості товарних цін, не є лише грошовим феноменом. Інфляція це тонке соціально-економічне явище, яке породжене диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства.

Одночасно, інфляція – одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично у всіх країнах світу особливо в нашій державі.

Зріст цін може бути пов’язаний із перевищенням попиту над пропозицією товарів, однак така диспропорція між попитом і пропозицією в більшості випадків не є інфляцією.

Приклад

Енергетична криза 70-тих років у США, коли нафтодобувні країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші види товарів і послуг в цей же час ціни зросли на 7-9 % [29].

Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватись внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних або сезонних коливань, структурних зрушень в системі відтворення, монополізації ринку, державного регулювання економікою, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, змін кон’юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв’язків, стихійних лих і ще можна привести безліч прикладів. З переліченого видно, що не будь-який ріст цін – інфляція, тому особливо важливо виділити саме дійсно інфляційний.

Так, ріст цін, що пов’язаний із циклічним коливанням кон’юнктури не можна вважати інфляційним. Ціни підвищуються у фазі бума і падають у фазі кризи, потім знову зростають у наступних фазах виходу із кризи.

Підвищення продуктивності праці за умови інших рівних умов призводить до зниження цін. Однак можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці призводить до підвищення заробітної плати. В цьому випадку – інфляція витрат, підвищення зарплати в якійсь галузі дійсно супроводжується підвищенням загального рівня цін.

Стихійні лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, внаслідок стихійного лиха на якійсь території зруйновані будинки. Це призводить до підвищення попиту на будівельні матеріали, послуги будівельників, транспорт і т. д. Великий попит на послуги і промислову продукцію буде стимулом для виробників до збільшення обсягів виробництва і в міру насичення ринку ціни будуть знижуватися.

Форми прояву інфляції поступово змінювалися в міру розвитку грошових систем та самих грошових форм. На початку виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвалися від розмінних на золото банкнот, а на руках у суб'єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися, першою ознакою інфляції став лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю.

Відповідно до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, який називається дизажіо.

У сучасних умовах, коли в обігу немає золота і розірваний видимий зв'язок грошових знаків з ним, лаж і дизажіо як показники інфляційного процесу втратили своє значення.

Головною формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, серед яких опинилося і золото, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку вцілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції (рис.5.1).

Рис. 5.1. Форми вияву інфляції

Після загальної демонетизації золота інфляція з періодичного явища перетворилася в хронічне, властиве, по суті, всім країнам. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, її причинах та наслідках. В одних країнах вона має незначний рівень, її перебіг керований і має позитивний вплив на економіку, а в інших цей перебіг некерований, досягає гіпервисоких рівнів і призводить до тяжких руйнувань в економіці та соціальній сфері.

Закономірності інфляційного процесу наведені у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Дата добавления: 2014-11-08