Оцінка медичною сестрою стану шлунково-кишкового тракту

Оцінка медичною сестрою стану дихальної системи

Оцінка медичною сестрою стану серцево-судинної системи

Дослідження серцево-судинної системи включає дослідження пульсу, серцевої діяльності, вимірювання артеріального тиску. Слід пам'ятати, що такі захворювання, як стенокардія й інфаркт міокарда, можуть супрово­джуватися сильним болем у черевній порожнині. При тяжких захворюван­нях серцево-судинної системи слід старанно оцінити стан хворого і вибра­ти найбільш раціональний метод лікування, а в разі неминучості операції взяти участь у підготовці хворого до хірургічного втручання.

Важливе діагностичне значення має визначення частоти пульсу. Бра­дикардія рефлекторного характеру (вагус-пульс) спостерігається у перші години захворювання при проривних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, вузлоутвореннях, заворотах кишечника. Для гострих запальних про­цесів, перитоніту, гострих кровотеч характерним є прискорення пульсу. Невідповідність між частотою пульсу і температурою тіла є несприятли­вою ознакою, яка може свідчити про виражені зміни в черевній порожнині.

Зменшення наповнення і прискорення пульсу, гіпотензія вказують на тяжкість стану хворих, що найчастіше є наслідком шоку, гострої крово­втрати та інтоксикації.

При оцінці стану органів дихання звертають увагу на частоту і глибину дихальних рухів. Дослідження легень розпочинають з перкусії та аускульта­ції. Старанне обстеження легень дає можливість виявити пневмонію, нагнійні процеси у них і ін. Своєчасна діагностика запальних або специфічних за­хворювань легень і плеври (туберкульозу та ін.) необхідна для правильної оцінки стану хірургічного хворого, вибору раціонального методу знеболю­вання, проведення відповідної передопераційної підготовки і післяоперацій­ного лікування.

Язик при багатьох хірургічних захворюваннях, які супроводжуються високою температурою тіла, інтоксикацією і зневодненням організму, стає сухим, покривається нальотом. При розвитку перитоніту, гострої механіч­ної непрохідності кишок язик сухий, як "щітка".

При огляді живота звертають увагу на його форму, величину, старанно оглядають шкіру і ділянки можливих локалізацій зовнішніх гриж.

Живіт може бути рівномірно здутим, наприклад, при паралітичній непро­хідності кишок у результаті розвитку перитоніту. Для гострого панкреати­ту характерне обмежене здуття попереково-ободової кишки.

При заворотах тонкої, сигмоподібної кишок, вузлоутворенні спостері­гається зміна форми (асиметрія) живота.

У хворих з механічною кишковою непрохідністю на передній черевній стінці можуть контуруватися роздуті перистальтичні петлі кишок.

Важливе діагностичне значення має визначення рухомості передньої черевної стінки при диханні. При перфораціях порожнистих органів (шлунка, кишок) живіт напружений, втягнутий і передня черевна стінка не бере участі в акті дихання. При розвитку гострого запального процесу в черевній по­рожнині спостерігається обмежене напруження передньої черевної стінки відповідно до локалізації патологічного процесу.

Під час огляду шкіри живота звертають увагу на наявність розширених вен, що є ознакою цирозу печінки і портальної гіпертензії. Петехії, кровови­ливи можуть спостерігатися при захворюваннях крові і судин. Пальпацію слід проводити обережно, спочатку поверхнево, щоб орієнтовно виявити ло­калізацію найбільшої болючості в животі.

Відчуття болю при пальпації певної ділянки живота є однією з важли­вих ознак, яка свідчить про запальний процес. Так, при типовій локалізації гострого апендициту відмічається болючість у правій здухвинній ділянці, при гострому холециститі - в ділянці правого підребер'я; при гострому панкреатиті - в надчеревній ділянці і в лівому підребер'ї, відповідно до проекції підшлункової залози.

Різка болючість при поверхневій пальпації є основною клінічною оз­накою гострого захворювання черевної порожнини і характерна для пер­форацій виразок, розривів порожнистих органів і розлитого перитоніту.

Однією з основних ознак, що свідчить про тяжкий перебіг захворюван­ня з втягненням у процес очеревини, є симптом Щоткіна-Блюмберга - поява сильного болю після повільного тиснення і швидкого забирання руки, якою натискали на черевну стінку.

При пальпації живота слід обов'язково досліджувати печінку, селезінку і всі відділи травного каналу для виключення патологічних змін, новоутворень.

В оцінці стану шлунково-кишкового тракту має значення перкусія живота, яка дає змогу виявити пневмоперитонеум (повітря у вільній че­ревній порожнині), здуття кишок (метеоризм), випіт, наявність крові, шлунко­во-кишковий вміст при перфораціях і розривах порожнистих органів. Так, зникнення печінкової тупості свідчить про наявність повітря у вільній че­ревній порожнині. При наявності вільної рідини в черевній порожнині ви­значається притуплення в місцях скупчення рідини, яке змінюється при зміні положення хворого.

При вислуховуванні (аускультації) живота можна почути кишкову перистальтику. Вона може бути посиленою, з металічним відтінком у хво­рих з механічною формою гострої непрохідності кишок, або різко послабле­ною - при парезі кишок.

В оцінці стану шлунково-кишкового тракту важливе значення має дос­лідження прямої кишки, яке дає можливість визначити різні запальні проце­си малого таза, пухлини прямої кишки та ін.

Дата добавления: 2014-11-18