Спинномозкова анестезія

It

ЖК

Епідуральна анестезія

Рис. 55. Провідникова анестезія за Лукашевичем-Оберстом.

Використовують при великому операційному ризику - похилий вік паці­єнта, хвороби серця, легень, цукровий діабет і ін. Спинний мозок вкритий твер­дою, павутинною та м'якою (судинною) оболонками. Розчин анестетика вво­дять над твердою оболонкою спинного мозку (рис.56). Це - суто лікарська маніпуляція. Анестезію проводять у положенні хворого сидячи із зігнутою спиною. Після інфільтраційної анестезії м'яких тканин і проведення проби на чутливість до анестетика спеціальною голкою достатньо широкого просвіту з мандреном обережно і суворо по середній лінії хребта (щоб не попасти в

Рис. 56. Схема епідуральної та спинномозкової пункції: а) вибір місця пункції; б) положення голки.

спинномозковий канал) проходять в епідуральний простір між остис­тими відростками ІІ і ІІІ або ІІІ і ІУ поперекових хребців (рис. 56).

Для епідуральної анестезії ви­користовують 1-3 % розчин ново­каїну (30-40 мл), 1 % розчин три- мекаїну (20-30 мл). Вільне входжен­ня розчину свідчить про попадання його в епідуральний простір. Після введення перших 3-5 мл розчину вичікують 5 хв. Якщо немає ознак знеболювання, вводять всю дозу анестетика.

Використовують при операціях на органах таза і нижніх кінцівках. Анесте­тик (2 % розчину лідокаїну, 5 % розчин новокаїну і ін.) вводять в субарахної- дальний простір спинного мозку. Це теж суто лікарська маніпуляція.

Для пункції готують шприци з поділками на десяті частки мілілітра, довгі пружні голки Біра з мандреном. Хворому надають сидячого або лежа­чого положення.

Шкіру обробляють лише спиртом (розчин йоду або його похідних не використовують для профілактики арахноїдитів). Лікар робить прокол, ви­тягує мандрен, після чого з'являється спинномозкова рідина, вводить анесте­тик, шкіру обробляє спиртом і накладає асептичну пов'язку (рис. 57).

Після цього хворого кладуть на операційний стіл так, щоб був при- піднятий головний кінець на 15° (при введенні новокаїну), тому що розчин

анестетика при попаданні в дов­гастий мозок може викликати зу­пинку дихання. При введенні со- вкаїну, питома вага якого є мен­шою, ніж ліквору, головний кінець стола слід опустити на 15° ниж­че. Після спинномозкової анес­тезії можливі головний біль, ну­дота, затримка сечовипускання. У цих випадках хворому необхідно ввести 5 % розчин глюкози, 0,9 % розчин NaCl, анальгін, провести ка- ^Рис. ⁵7. ^Метод^{ика с}п^инн^ом^{озкової а}н^ест^езії. тетеризацію сечового міхура.

Дата добавления: 2014-11-18