Стандартні процедури введення/виведення даних

Типи даних

Структура програми

Короткі теоретичні відомості

Лінійний обчислювальний процес

Завдання 1

Завдання до контрольної роботи

Програма мовою Pascal складається із заголовка та власне програми, що називається блоком. Блок складається із таких розділів:

PROGRAM {заголовок}

USES { розділ модулів}

LABEL {розділ міток}

CONST { розділ констант}

TYPE { розділ типів}

VAR {розділ змінних}

PROCEDURE, FUNCTION {розділ процедур і функції}

BEGIN

........... {розділ операторів}

END.

Розділ операторів укладається в операторні дужки, тобто BEGIN... END. У ньому вказується послідовність дій, які повинні виконуватися ЕОМ.

Будь-який розділ, окрім останнього, може бути відсутнім. Роздільником між розділами й операторами є крапка з комою (;). У кінці програми повинна стояти крапка (.).

У будь-яке місце програми можуть бути включені коментарі, при цьому зміст програми не міняється. Наявність коментарів робить програму зрозумілішою та зручнішою для читання. Коментарі − це послідовність символів, поміщених у фігурні дужки {...} або круглі із зірочками (*...*). [31].

Програма, що написана мовою Pascal, оперує деякими об'єктами, що називаються даними. Кожен елемент даних у програмі є або константою, або змінною. Для кожної змінної задається деякий тип, що визначає як можливий діапазон змінної, так і операції, які можуть над нею виконуватися. Тип змінної задається у розділі змінних. Іменована константа відрізняється від змінної тим, що її значення не може змінюватися. Під час виконання програми вона описується у розділі констант. Тип константи однозначно визначається, її значення не вказується.

Усі типи даних у Turbo Pascal діляться на два основні класи: прості та складені. Складені типи будуються на базі простих. Серед простих типів у першу чергу необхідно виділяти основні стандартні скалярні типи даних: цілий (integer), дійсний (real), символьний (char), булевий (boolean), які використовуються для розв’язання більшості прикладних задач.

Для введення даних використовуються дві процедури read і readln, які для випадку інтерактивного введення (тобто введення з клавіатури) мають такий вигляд: read (a1, a2,..., an); readln (al, a2,..., an); де a1, a2,..., an − змінні, яким послідовно присвоюються значення, що вводяться.

Як тільки під час виконання програми зустрічається оператор read або readln, програма зупиняється та чекає введення даних, при цьому для розділення даних, що вводяться, потрібно натиснути пропуск [Space] або клавішу [Enter].

У відмінність від процедури read, процедура readln після введення всіх вказаних у ній даних здійснює перехід до наступного рядка.

Допускається використання оператора readln без параметрів, що здійснює перехід на новий рядок.

Для виведення даних на екран використовуються оператори write і writeln такого вигляду: write(b1, b2,..., bn); writeln(b1, b2,..., bn); де bl, b2,..., bn − імена змінних цілого, дійсного, символьного, булевого типів, що становлять список виведення.

Оператор write(‘a=’, a); виводить послідовно значення змінних на екран. Оператор writeln(‘a=’, a) виводить дані й здійснює перехід на новий рядок. Оператор writeln без параметрів здійснює перехід на новий рядок при виведенні даних.

Допускається виведення даних з форматами і без них.

Безформатне виведення. Форма представлення даних, що виводяться, залежить від типу даних: значення цілих, змінних виводяться як цілі числа, значення дійсних змінних − у вигляді мантиси та десяткового порядку, значення символьних змінних − у вигляді окремих символів, значення логічних змінних − у вигляді TRUE або FALSE.

При математичних розрахунках найчастіше доводиться працювати з дійсними змінними. Якщо відсутній формат для дійсного числа, то воно виводиться в експоненціальній формі − мантиса та порядок. При цьому на його зображення відводиться 18 позицій.

Наприклад, при виведенні значення z = 10.9 у вигляді: WRITE('z=', z); число буде представлене на екрані дисплея у вигляді: z = 10.90000000000E+01.

Форматне виведення. Для наочності даних, що виводяться, у Pascal передбачені формати. Вони вказуються за змінною в процедурі WRITE (чи WRITELN) через двокрапку. Для дійсних змінних формат має наступний вигляд: B:M:N, де В − змінна; М − загальне поле числа (включаючи знак числа, цілу частину, точку та дробову частину), що виводиться; N − поле дробової частки.

Якщо формат вказаний більше, ніж необхідно позицій для зображень числа, тобто перед цілою частиною числа виводяться надмірні пропуски, а після дробової частини − нулі.

Наприклад, якщо число y=21.60, тобто воно буде виведено відповідно до розглянутого формату (при М=7 і N=2, тобто y:7:2) у вигляді: y= ̲ ̲ 21.60 (2 пропуску), а від’ємне число y=-15,36 − у вигляді: y= ̲ -15.36 (1 пропуск).

Для інших типів даних формат має вигляд B:M [3].

За допомогою процедури WRITELN можна виводити повідомлення на екран, узявши його в круглі дужки та одинарні апострофи ('...').

У Pascal для запису лінійних алгоритмів використовується оператор присвоювання. Оператор присвоювання має такий вигляд ”:=”.

Для складніших обчислень використовуються вбудовані математичні функції Pascal (див. табл. В.1) та перетворення математичних функцій у Pascal (див. табл. В.2).

Лінійним називається алгоритм, у якому результат отримують шляхом однократного виконання заданої послідовності дій при будь-яких значеннях вхідних даних.

Приклад 1. Скласти програму для обчислення арифметичного виразу .

program pr1; {заголовок}

uses Crt; {підключення бібліотеки}

var x, y, a: real; {оголошення змінних}

begin {початок}

clrscr; {очищення екрана}

writeln('Введіть значення x:'); {оператор виведення}

readln(x); {оператор введення}

writeln('Введіть значення y:');

readln(y);

a:=y+x/(y+(x*x/(y+x*x*x/y))); {обчислення змінної а}

writeln('Результат a= ', a:3:5); {виведення результату 'а=' на екран}

readkey; {очікування натискання будь-якої клавіші}

end. {кінець}

Дата добавления: 2014-11-08