Визначення

Прогноз

Ускладнення правця

А) Ранні

- ателектатичні, аспираційні й гипостатичні пневмонії, бронхіти

- розриви м'язів, сухожиль, переломи костей

- сепсис

- асфіксія

- інфаркт міокарда

Б) Пізні

- тривала тахікардія, гіпотонія, загальна слабість

- компресійна деформація хребта (може зберігатися до 2 років)

- контрактура м'язів і суглобів

- паралічі черепно-мозкових нервів

11.Профілактика правця

А) Планова профілактика:

а) активна імунізація (проводиться в дитинстві)

- використовується комплексна вакцина АКДС або АДС(адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина)

- ревакцинація рекомендується кожні 10 років

Б) Екстрена профілактика (проводиться відразу після поранення):

а) неспецифічна профілактика

- вчасно й правильно виконана первинна хірургічна обробка рани

б) специфічна профілактика

у непривитих:

- протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ) у дозі 400 МЕ, а при його відсутності - протиправцева сироватка (ППС) - у дозі 3000 МЕ (уводиться по методу Безредко: 0,1 мл розведеної 1:100 внутрішньошкірно, при відсутності реакції через 20 - 30 хв. 0,1 мл нерозведеної підшкірно й при відсутності реакції через 20 - 30 хв. уводять всю дозу, що залишилася, внутрішньомязово)

- правцевий анатоксин - засіб активної імунізації (1 мл підшкірно)

у привитих:

- 0,5 мл правцевого анатоксину підшкірно

в) протипоказання до застосування засобів екстреної профілактики правця

- підвищена чутливість до застосовуваного препарату

- обтяжений алергологічний анамнез

- вагітність

- при генералізованій формі правця прогноз дуже серйозний (летальність 40-70%)

- чим коротше інкубаційний період, тим вище летальність (наприклад, при блискавичній формі гинуть практично всі хворі)

Сибірка

Сибірка (anthrax, pustula maligna) - гостре інфекційне захворювання, що характеризується важкою інтоксикацією, лихоманкою й перебігає у вигляді шкірної (сибірковий карбункул) і вісцеральної форм

2. Актуальність проблеми

- Більше 95% всіх випадків захворювання сибіркою належать до шкірної форми

- Частіше хворіють особи, що мають контакт зі свійськими тваринами або працюючі в м'ясній, шкіряній промисловості

3. Етіологія

Збудник – сибіркова паличка - Bacillus anthracis, що є факультативним споротворчим аеробом. Вірулентність збудника зв'язана зі здатністю утворювати капсулу в організмі інфікованих тварин і виділяти токсин

4. Епідеміологія

- Джерело інфікування людини - хворі свійські тварини, їхні шкіри, м'ясні вироби, ґрунт і повітря, заражені сибірковими спорами

- Найбільш частий шлях інфікування - контактний

5. Патогенез сибірки

- Вхідні ворота - шкіра навіть із незначними травматичними дефектами й слизуваті оболонки при порушенні їхньої цілісності

- Інкубаційний період від декількох годин до 8 днів

- Під дією продуктів життєдіяльності збудника в місці його проникнення ушкоджується ендотелій лімфатичних судин, що сильно сповільнює усмоктування води й білків - виникає набряк і некроз тканин (сибірковий карбункул)

- При проникненні збудника за межі первинного вогнища в лімфатичні судини розвивається лімфангіт, а потім - лімфаденіт

- Надходження великої кількості збудника в кров приводить до сибіркового сепсису, виникають вісцеральні форми захворювання

6. Класифікація

По клінічних проявах

- шкірна форма (сибірковий карбункул)

- легенева форма (геморагічний трахеїт, бронхіт, пневмонія, плеврит)

- шлунково-кишкова форма (геморагічне запалення кишечнику - кишковий карбункул)

- септична форма із сибірковим менінгоенцефалітом і геморагічним синдромом

7. Клінічні прояви шкірної форми сибірки

А) Скарги

- у перші години нездужання, розбитість, головний біль

- до кінця першої доби лихоманка, озноб, сверблячка, набряк, виразка на місці вхідних воріт

Б) Загальні об’єктивні дані:

- стан від середньої тяжкості до тяжкого

- тахікардія

- гіпертермія до 39-40(С протягом 5-6 днів)

В) Огляд

- на місці вхідних воріт послідовно розвиваються пляма, папула, везикула, пустула, виразка

- пустула діаметром 2-3 мм, заповнена темною кров'янистою або багряною-фіолетовою рідиною, після її руйнування утворюється ранка під темно-коричневою скоринкою, що через добу перетворюється в чорний твердий струп, що збільшується, піднімається над поверхнею шкіри, гнійного виділення немає

- навколо вогнища виникають вторинні папули, що нагадують перлини

- в наступному - виникає розповсюджений набряк шкіри й клітковини навколо вогнища, лімфангіїт, лімфаденіт

Г) Пальпація

- під струпом визначається щільний інфільтрат, що безболісний навіть при уколах голкою (диференціальна ознака з банальним карбункулом, що є значно болючим);

Д) Перкусія й аускультація не інформативні

8. Діагностика

- ретельний епідеміологічний анамнез щодо професії хворого й контакту із тваринним матеріалом

- лабораторна діагностика - бактеріоскопія зараженого матеріалу, отриманого від хворого, виявлення сибіркового антигену

9. Лікування сибіркового карбункула

А) Загальна терапія

- ізоляція хворого (окрема палата, посуд, предмети догляду)

- антибактеріальна терапія

- специфічна терапія: протисибірковий гамма-глобулін і сироватка

- симптоматична терапія

Б) Місцеве лікування

- мазеві пов'язки з антисептиками

- розкривати карбункул заборонено - небезпека генералізації процесу

Виписка хворого зі стаціонару після відторгнення струпа й формування рубця (кінець 2-4 тижня)

10. Профілактика сибірки

А) Медико-санітарні заходи – дезінфекція й обсервація осіб, що були в контакті із хворими протягом 8 днів, госпіталізація всіх хворих з підозрою на захворювання

Б) Санітарно-просвітня робота серед осіб, що мають контакт із тваринами (сільськогосподарські робітники, робітники боєнь, м'ясокомбінатів, робітники, що обробляють шкіри тварин)

В) Імунізація тварин сибірковою вакциною

Контрольні питання до розділу 4

4.1. Запальні захворювання шкіри й підшкірної основи

(синдром гострого запального ураження шкіри й підшкірної основи)

1. Класифікація гострої хірургічної інфекції.

2. Дайте визначення фурункула. Які характерні клінічні ознаки фурункула?

3. Дайте визначення фурункульозу.

4. Дайте визначення карбункула. Чому при карбункулі у вогнищі запалення переважають некротичні зміни тканин?

5. Дайте визначення злоякісного фурункула і карбункула.

6. Дайте визначення гідраденіта. На яких ділянках може розвиватися цей запальний процес?

7. Які характерні ознаки перебігу гідраденіту?

8. Дайте визначення абсцесу. Які клінічні ознаки абсцесу?

9. Де може виникнути абсцес? Приведіть приклади.

10.Які ускладнення можуть бути при фурункулі, карбункулі, гідраденіті, абсцесі?

10. Які принципи лікування фурункула? Коли фурункул лікують оперативно?

11. Яке оперативне втручання використають для лікування карбункула?

12. Який метод лікування злоякісного карбункула?

13. Яке лікування застосовують при гідраденіті?

14. Яка повинна бути тактика хірурга при лікуванні абсцесу?

15. Яке знеболювання використають при оперативному лікуванні карбункула, гідраденіту, абсцесу?

16. У чому полягає профілактика фурункула, карбункула, гідраденіту, абсцесу?

17. Що таке флегмона? Де вона може виникнути?

18. Які характерні клінічні ознаки флегмони?

19. Які основні хірургічні принципи лікування флегмони? Яке знеболювання треба використати під час операції?

20. Що таке парапроктит? Які причини ведуть до виникнення цього захворювання?

21. Які клінічні ознаки парапроктита?

22. Яке лікування застосовують у випадку парапроктита? Під яким знеболюванням необхідно виконувати операцію?

23. Які ускладнення можуть виникати при парапроктиті? Як запобігти цим ускладненням?

24. Що таке паранефрит? Які клінічні ознаки паранефрита?

25. Яке лікування застосовують у випадку паранефрита?

26. Які фактори ведуть до виникнення бешихового запалення?

27. Які Ви знаєте форми бешихового запалення? Яка їхня клінічна картина?

28. Які ускладнення можливі при бешиховому запаленні?

29. Яке лікування бешихового запалення?

Розділ 2. Гнійно-запальні захворювання пальців і кисті

(синдром гострого запального ураження пальців і кисті)

1. Що таке панарицій? Які причини його виникнення?

2. Як вірно виконувати обробку мікротравм пальців?

3. Які бувають види панарицію?

4. Що таке пароніхія? Яке лікування використають при цьому захворюванні?

5. Що таке шкірний і підшкірний панарицій? Які особливості панарицію типу “запонки”?

6. Яке лікування шкірного й підшкірного панарицію? Під яким знеболюванням виконують операції при цих захворюваннях?

7. Які характерні клінічні ознаки кісткового панарицію? Принципи лікування кісткового панарицію?

8. Чим характеризується суглобний панарицій? Яке лікування цього захворювання?

9. Що таке сухожильний панарицій? Які ускладнення можуть бути у випадку сухожильного панарицію Й й V пальців?

10. Які розрізи виконуються у випадку сухожильного панарицію? Під яким знеболюванням виконується операція?

11. Що таке пандактиліт? Про що свідчить його розвиток? Яке лікування цього захворювання?

Розділ 3. Запальні захворювання залізистих органів

(синдром гострого запального ураження залозистих органів)

1. Що таке мастит? Які причини його виникнення?

2. Які форми лактаційного маститу Ви знаєте? Їхні клінічні ознаки?

3. Яку форму маститу лікують консервативно? У чому складається таке лікування?

4. Які оперативні втручання виконують у випадку маститу? Під яким знеболюванням?

5. Які ускладнення маститу Ви знаєте?

6. Які міри профілактики маститу Ви знаєте?

7. Що таке паротит?

8. Які причини виникнення паротиту?

9. Які форми паротиту Ви знаєте? Їхні клінічні ознаки?

10. Яку форму паротиту лікують консервативно? У чому складається таке лікування?

11. Які оперативні втручання виконують у випадку паротиту? Під яким знеболюванням?

12. Які ускладнення паротиту Ви знаєте?

13. Які міри профілактики паротиту Ви знаєте?

Розділ 4. Анаеробна інфекція

1. Які Ви знаєте види анаеробної інфекції?

2. Що таке газова гшангрена?

3. Характеристика збудників газової гангрени.

4. Які умови сприяють розвитку газової гангрени?

5. Який механізм розвитку газової гангрени?

6. Яка існують клінічні форми газової гангрени?

7. Які основні місцеві симптоми розвитку газової гангрени?

8. Які загальні клінічні прояви газової гангрени?

9. Принципи діагностики газової гангрени.

10. Основні напрямки загального лікування газової гангрени.

11. У чому полягає місцеве лікування газової гангрени й від чого воно залежить?

12. Принципи профілактики газової гангрени.

13. Що таке неклостидіальна анаеробна хірургічна інфекція?

14. Етіологія неклостридіальної анаеробної хірургічної інфекції.

15. Особливості клінічного перебігу неклостридіальної анаеробної хірургічної інфекції.

16. Діагностика неклостридіальної анаеробної хірургічної інфекції.

17. Основні принципи лікування неклостридіальної анаеробної інфекції.

Розділ 5. Специфічна хірургічна інфекція

1.Що таке «правець»?

2.Чим зумовлена актуальність проблеми правця?

3. Етіологія й епідеміологія правця.

4. Який патогенез розвитку правця?

5. Класифікація правця.

6. Клінічні прояви правця в початковий період хвороби.

7. Клінічні прояви правця в період розпалу хвороби

8. У чому полягає місцеве лікування правця?

9. У чому полягає загальне лікування правця?

10.Які ускладнення можуть виникнути при правці?

11.У чому полягає планова профілактика правця?

12.У чому полягає екстрена профілактика правця?

13. Що таке «сибірка”?

14. Етіологія й епідеміологія сибірки.

15. Який патогенез розвитку сибірки?

16. Класифікація сибірки.

17. Клінічні прояви шкірної форми сибірки.

18. Діагностика шкірної форми сибірки.

19. У чому полягає лікування сибіркового карбункула?

20. У чому полягає профілактика сибірки?

Модуль 5. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

Послідовність і методологія обстеження

хірургічного хворого

Мега обстеження хірургічного хворого - постановка раннього, правильного, точного, індивідуального діагнозу й на його основі проведення ефективного й своєчасного надання необхідної медичної допомоги, як медикаментозної, так і хірургічної.

При обстеженні хворого лікар оцінює клінічну картину захворювання, що проявляється безліччю різноманітних загальних і місцевих симптомів, викликаних етіологічними факторами й патогенетичними змінами з боку різних органів і систем організму.

Загальні принципи обстеження хворого, що дають велику інформацію про пацієнта, повинні ґрунтуватися на чіткій методичній послідовності при проведенні опитування, огляду й фізикального обстеження. На початку обстеження, зорієнтувавшись у характері вищої нервової діяльності хворого і його інтелекті, необхідно критично віднестися до одержуваних суб'єктивних даних. При плутаній і суперечливій інформації лікареві не можна допускати вираження сумніву, дратівливості й поспіху при опитуванні й об'єктивному обстеженні пацієнта.

При тяжкому стані хворого час на розпитування потрібно зменшити, зупиняючись на головному, або проводити опитування одночасно з об'єктивним обстеженням. При порушенні свідомості, украй тяжкому стані обстежуваного, у дітей і психічно хворих можливий обсяг відомостей можна одержати в родичів, що супроводжують, і по наявній медичній документації, доставленій із хворим.

Дата добавления: 2014-11-18