Завдання №3. При фіброезофагогастродуоденоскопії у хворого Т., 65 років, виявлена пухлина антрального відділу шлунка зі стенозом

При фіброезофагогастродуоденоскопії у хворого Т., 65 років, виявлена пухлина антрального відділу шлунка зі стенозом. При біопсії й наступному гістологічному дослідженні – низькодиференційована аденокарцинома. При ультрасоноскопії регіонарні лімфатичні вузли не візуалізуються. Який символ N необхідно використати в цьому випадку?

A. N_х

B. N₀

C. N₁

D. N₂

E. N₃

Відповіді на клінічні завдання.

Термінологія, діагностика й лікування кровотечі

Завдання №1. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: для виявлення джерела кровотечі в просвіт шлунку найбільш інформативним є езофагогастродуоденоскопія.

Завдання №2. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: для тимчасової зупинки венозної кровотечі з варикозно розширеної вени ефективна пов'язка, що давить, а для зменшення приливу крові у варикозні вузли показане підвищене положення кінцівки.

Завдання №3. Правильна відповідь C.

Обґрунтування правильної відповіді: при підозрі на шлунково-кишкову кровотечу категорично заборонено залишати хворого вдома або направляти в лікарню “своїм ходом”, лікар зобов'язаний організувати транспортування хворого в стаціонар медичним транспортом.

Завдання №4. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: при наявності рани селезінки в ділянці ії воріт найбільш надійним методом зупинки кровотечі є видалення селезінки.

Завдання №5. Правильна відповідь C.

Обґрунтування правильної відповіді: надання першої допомоги завжди починають із усунення ушкодження, що безпосередньо загрожує життю. Тому насамперед треба зупинити кровотечу шляхом притиснення підколінної артерії й накласти джгут.

Рани й ранова інфекція

Завдання №1. Правильна відповідь А.

Обґрунтування правильної відповіді: У хворого клініка венозної кровотечі накладання пов'язки, що давить, є одним з методів тимчасової й остаточної зупинки венозної кровотечі.

Завдання №2. Правильна відповідь Е.

Обґрунтування правильної відповіді: необхідно виконати протезування стегнової артерії, тому що вона травмована вище відхождення колатералей, а накласти судинний шов неможливо через значний дефект стінки артерії.

Травматичні ушкодження

Завдання №1. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: у хворого більша ймовірність внутрішньочеревної кровотечі, на що вказують обставини травми, зниження артеріального тиску, тахікардія, позитивний симптом Куленкампфа, притуплення перкуторного звуку в пологих місцях черевної порожнини.

Завдання №2. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: у постраждалої травматичний вивих плеча, на що вказує деформація суглоба, відсутність голівки в типовому місці, неможливість активних і пасивних рухів, пружинна фіксація кінцівки.

Завдання №3. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: у постраждалої перелом ребер ускладнився закритим пневмотораксом ліворуч, про що свідчить порушення подиху, тимпаніт при перкусії й відсутність дихальних шумів над лівою половиною грудної клітки.

Завдання №4. Правильна відповідь E.

Обґрунтування правильної відповіді: у постраждалої закритий клапанний напружений пневмоторакс, який необхідно перевести у відкритий, тобто дренувати плевральну порожнину.

Завдання №5. Правильна відповідь A.

Обґрунтування правильної відповіді: у хворогосиндром тривалого стиснення, про що свідчить механізм травми, набряк і порушення кровопостачання кінцівки, збільшення рівня калію й креатиніну, наявність міоглобіну в сечі.

Термічні й хімічні опіки

Завдання №1. Правильна відповідь E.

Обґрунтування правильної відповіді: визначення рН необхідно, тому що невідомо характер акумуляторної рідини (це може бути й кислота, і луг, а нейтралізуючі розчини при цьому різні). Застосування вологих пов'язок з антисептиками для лікування опіків переважніше мазевих або просто стерильних.

Завдання №2. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: необхідно швидко й повно нейтралізувати кислоту через небезпеку її місцевої й резорбтивнї дії. Промивання шлунка необхідно проводити через зонд, щоб не викликати підвищення внутрішлункового тиску. Масляна гідрокортизонова «бовтанка» показана, як потужний протизапальний засіб. Застосування антибіотиків показане для попередження інфекційних ускладнень. Показана також і дезінтоксикаціна інфузійна терапія через неминучу резорбтивну дію оцтової кислоти.

Завдання №3. Правильна відповідь E.

Обґрунтування правильної відповіді: тому, що тільки комплексне повноцінне надання першої допомоги здатно значною мірою зменшити ступінь радіаційної поразки.

Некрози, нориці, виразки

Завдання №1. Правильна відповідь A.

Обґрунтування правильної відповіді: При поступовому формуванні оклюзії артерій виникає суха гангрена, про що свідчить наявність муміфікації дистальної фаланги першого пальця.

Завдання №2. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: При цукровому діабеті формується волога гангрена, на що вказує відсутність границі некрозу, муміфікації, неприємний запах, що надходить від некротических тканин.

Завдання №3. Правильна відповідь E.

Обґрунтування правильної відповіді: При некрозі підшлункової залози можуть руйнуватися панкреатичні протоки й формуватися панкреатичні нориці, на що вказує прозоре виділення із нориці й наявність мацерації шкіри.

Завдання №4. Правильна відповідь A.

Обґрунтування правильної відповіді: Найбільш часте ускладнення варикозної хвороби нижніх кінцівок – трофічна виразка (дефект шкіри з нерівними краями й дном, покритим фібрином, що не гоїться протягом 5 років), що виникає в результаті декомпенсації венозного кровотока.

Завдання №5. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: Патогенетичним лікуванням, що усуває причину утворення трофічної виразки при варикозній хворобі, є видалення варикозно розширених підшкірних вен. Це зменшує порушення відтоку крові.

Основи клінічної онкології

Завдання №1. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: з огляду на зникнення сезонної періодичності проявів виразкової хвороби, немотивовану втрату маси тіла й анемію необхідно в першу чергу думати про малігнізацію виразки шлунка.

Завдання №2. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: з огляду на вік хворого, поступове наростання клініки непрохідності, виділення крові й слизу з калом, відсутність операцій на черевній порожнині в анамнезі найбільш імовірний діагноз - рак товстої кишки.

Завдання №3. Правильна відповідь А.

Обґрунтування правильної відповіді: до операції не отримані дані про стан регіонарних лімфатичних вузлів – необхідно використати категорію N_х .

Розділ 3. Клінічна трансфузіологія

Вчення про групи крові й сумісність

Завдання №1. У результаті визначення групи крові при строгому дотриманні інструкції у хворого з інфікованим панкреонекрозом і сепсисом виникла аглютинація зі стандартними сироватками О(I), А (II), В(III) і АВ(IV) груп. Яка найбільш імовірна причина цього явища?

A. Холодова аглютинація.

B. Феномен Томсена.

C. Псевдоаглютинація.

D. Аутоагглютинация.

E. Підсихання суміші сироватки й крові.

Завдання №2. У нічний час хворій, 30 років, у зв'язку з постгеморагічною анемією терміново треба було переливання еритроцитарної маси. При визначенні групи крові відбулася аглютинація зі стандартними сироватками О(I), А (II) і В(III) груп. У наборі для визначення груп крові не виявилося сироватки АВ(IV) групи. Як визначити групу крові в даній ситуації?

A. Замість сироватки АВ(IV) групи використати 0,9% розчин NaCl.

B. Зробити висновок без використання сироватки АВ(IV) групи.

C. Замість сироватки АВ(IV) групи використати 5% розчин глюкози.

D. Замість сироватки АВ(IV) групи використати 10% розчин

желатину.

E. Замість сироватки АВ(IV) групи використати дистильовану воду.

Завдання №3. При визначенні групи крові за допомогою стандартних сироваток у хворого, 40 років, із кровотечею з вен стравоходу, гострою анемією через 5 хв. виникла аглютинація із сироватками О(I), А (II), В(III), АВ(IV) груп. Яка група крові у хворого?

A. О(1)

B. А (II)

C. В(III)

D. АВ(IV)

E. Зробити висновок не представляється можливим.

Обов'язкові дослідження при переливанні крові

Завдання №1. Хворому, 43років, у зв'язку з гострою кровотечею з виразки шлунка й анемією показане переливання эритроцитарної маси. Тому що переливання виконується в терміновому порядку, то після підбора крові відповідної групи й Rh-фактора, якими пробами на сумісність можна обмежитися?

A. Пробою на групову сумісність й 3-х кратною біологічною пробою

B. Досить провести пробу на групову сумісність.

C. Тільки 3-х кратною біологічною пробою.

D. Пробійою на групову й індивідуальну сумісність.

E. Необхідно провести проби на групову й індивідуальну сумісність, а також 3-х кратну біологічну пробу.

Завдання №2. У лікарню доставлений чоловік, 33 років, через 2 години після поранення грудної клітки з ознаками геморрагічного шоку. Хворому зроблена торакотомія, при якій виявлено до 2 літрів крові в плевральній порожнині, поранення міжреберної артерії й діафрагми. Кровотеча була зупинена. Що необхідно зробити із кров'ю, що вилилася в плевральну порожнину?

A. Видалити, а плевральну порожнину промити 0,9% розчином хлористого натрію.

B. Зібрати в банку для точного обліку крововтрати.

C. Зібрати у флакон з гемоконсервантом для переробки на компоненти й препарати.

D. Зробити реінфузию крові в процесі операції.

E. Зібрати в банку й зберігати при температурі +4 ⁰ С.

Завдання №3 Хворий, 47 років, надійшов в клініку із приводу закритої травми живота, внутрішньочеревної кровотечі. Під час операції виявлене ушкодження печінки. У черевній порожнині виявився 1500 мл крові. Вирішено виконати реінфузію аутокрові. Яке дослідження необхідно зробити в цьому випадку перед реінфузією?

A. Визначення групи крові із черевної порожнини.

B. Дослідження крові із черевної порожнини на наявність гемолізу.

C. Визначення Rh-фактора крові, що вилилася в черевну порожнину.

D. Виконання проби на групову й індивідуальну сумісність.

E. Виконання 3-х кратної біологічної проби.

Завдання №4. Хвора, 53 років, перебуває в клініці із приводу виразкової хвороби 12-палої кишки, ускладненої кровотечею. Консервативними методами кровотечу вдалося зупинити, однак у хворої відзначаються зміни показників коагулограми: час кровотечі по Дюку - 6 хв., протромбіновий індекс - 65%, фібриноген - 2 г/л. Які з наявних лікувальних препаратів найкраще перелити хворій для нормалізації згортування крові?

A. Свеоецитратну кров.

B. Свіжозаморожену плазму.

C. Нативну плазму.

D. Протеїн або альбумін.

E. Кріопреципітат.

Завдання №5. Хворому, 36 років, у зв'язку із кровотечею й гострою анемією внаслідок синдрому Маллорі-Вейса необхідно виконати термінове переливання еритроцитної маси. При макроскопічній оцінці компонентів крові лікар помітив, що шар плазми над еритроцитами в одному із флаконів злегка пофарбований у рожевий колір. Що необхідно зробити в даній ситуації?

A. Зробити переливання, тому що випадок ургентний.

B. Зробити пробу на схований гемоліз.

C. Скасувати переливання еритроцитної маси з даного флакона.

D. Обережно видалити плазму, а еритроцити перелити.

E. Відмити еритроцити ізотонічним розчином хлористого натрію.

Післятрансфузійні реакції та ускладнення

Завдання №1. У зв'язку з важкою крововтратою внаслідок розриву селезінки хворому, 53 років, у процесі операції й після неї було перелито 900 мл одногрупної й однорезусної еритроцитної маси, консервованої цитроглюкофосфатом. Спочатку стан хворого покращився, гемодинаміка стабілізувалася. Однак під кінець переливання відзначено зниження АТ, тахікардію, ціаноз, задишку. Яка найбільш імовірна причина розвитку даного стану?

A. Перевантаження правих відділів серця.

B. Калієва інтоксикація.

C. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

D. Цитратна інтоксикація.

E. Синдром масивних гемотрансфузій.

Завдання №2. Хворій П-ко, 30 років, із групою крові А(II), резус позитивною в післяпологовому періоді у зв'язку з анемією було перелито 250 мл одногрупної однорезусної еритроцитарної маси. Перед переливанням зроблені проби на групову й індивідуальну сумісність, трьохкратна біологічна проба. У посттрансфузійному періоді у хворої відзначено підвищення температури тіла до 38,5˚С, озноб, задишка. Яка гемотрансфузіона реакція виникла у хворої?

A. Анафілактична реакція.

B. Пірогенна реакція легкого ступеня.

C. Пірогенна реакція середньої тяжкості.

D. Важка пірогенна реакція.

E. Алергійна реакція.

Завдання №3. Хворому, 57 років, після операції із приводу кровоточущої виразки шлунка виконувалося переливання одногрупної й однорезусної еритроцитної маси. Під час переливання затромбувалась голка. Система була на деякий час відключена, голку, не виймаючи з вени, лікар обережно прочистив мандреном і продовжив переливання. Незабаром після переливання у хворого виник біль за грудиною, з'явилася задишка, легкий ціаноз, тахікардія, підвищилася температура тіла до 38˚С. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. Пирогенна реакція середньої тяжкості.

B. Повітряна емболія гілок легеневої артерії.

C. Інфаркт міокарда.

D. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

E. Гіповентиляційна пневмонія.

Завдання №4. Відразу після переливання еритроцитарної маси у хворого, 42 років, з гострою шлунково-кишковою кровотечею з'явилося порушення загального стану, різка блідість обличчя, біль у попереку, за грудиною, знизився артеріальний тиск. Яка найбільш імовірна причина розвитку цього стану?

A. Спазм судин нирок.

B. Геморагічний шок.

C. Аглютинація й гемоліз перелитих еритроцитів.

D. Тотальний спазм периферичних судин.

E. Ділятація периферичних судин.

Відповіді на клінічні завдання.

Вчення про групи крові й сумісність

Завдання №1. Правильна відповідь B.

Обґрунтування правильної відповіді: при строгому виконанні інструкції з визначення групи крові поява панагглютинації у септичного хворого,як правило, обумовлено феноменом Томпсена.

Завдання №2. Правильна відповідь A.

Обґрунтування правильної відповіді: 0,9% розчин NaCl є дезагрегантом і здатний запобігти виникненню псевдоаглютинації. Цей розчин так само не впливає на справжню аглютинацію еритроцитів, що відбувається в результаті несумісності крові донора й реципієнта, і його властивості зіставимі із сироваткою АВ(IV) групи, що не має агглютинінів.

Завдання №3. Правильна відповідь E.

Обґрунтування правильної відповіді: Реакція еритроцитів із сироваткою АВ(IV) групи підтверджує помилковий характер аглютинації й вказує на порушення інструкції при визначенні групи крові. Це не дозволяє зробити висновок про групову приналежність крові в даному випадку.

Обов'язкові дослідження при переливанні крові

Завдання №1. Правильна відповідь E.

Обґрунтування правильної відповіді: Kожна із проб на сумісність крові донора й реципієнта, затверджена інструкцією, є важливою процедурою, спрямованою на профілактику грізних ускладнень. Тому зневажати кожною із проб неприпустимо.

Завдання №2. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: З огляду на ознаки геморагічного шоку, велику кількість крові, що вилилася в плевральну порожнину, хворому показана гемотрансфузія. Нетривалий час, що пройшов з моменту травми, дозволяє припустити придатність власної крові хворого, зібраної з плевральної порожнини, для поповнення дефіциту ОЦК. У цих умовах реінфузія аутокрові є найбільш раціональною.

Завдання №3. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: Гемолізована аутокров не придатна для реінфузії, тому дослідження крові на гемоліз є обов'язковим.

Завдання №4. Правильна відповідь Е.

Обґрунтування правильної відповіді: саме кріопреципітат містить максимальну кількість факторів, що коагулюють кров.

Завдання №5. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: Рожевий колір плазми крові при макроскопічній її оцінці вказує на гемоліз еритроцитів. Це є абсолютним протипоказанням для використання цього флакону для переливання.

Післятрансфузійні реакції та ускладнення

Завдання №1. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: переливання еритроцитарної маси в кількості більше 500,0 мл вимагає проведення профілактики цитратної інтоксикації. В умові завдання немає інформації про профілактичні заходи. Отже, найбільш імовірною причиною зазначених порушень стану хворого є цитратна інтоксикація.

Завдання №2. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: в умові завдання позначені клінічні ознаки пірогенної реакції середнього ступеня важкості при відсутності проявів анафілаксії або алергії.

Завдання №3. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: на емболічний характер патології вказують характерні клінічні прояви і їх розвиток незабаром після гемотрансфузії. Невірні дії лікаря при забезпеченні реканалізації голки могли сприяти проникненню тромба у вену. Все це дозволяє припустити розвиток у хворого посттрансфузійного ускладнення тромбоемболічного характеру.

Завдання №4. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: У хворого описані клінічні ознаки гемотрансфузійного шоку, причиною якого є аглютинація й гемоліз еритроцитів.

Розділ 4. Запальні й гнійно-септичні захворювання.

Гнійно-запальні захворювання шкіри й підшкірної основи.

Завдання №1. Хворий, 42 років, скаржиться на різкий біль в області правої щоки, підвищення температури тіла до 38,6˚С. Об'єктивно: різкий набряк правої половини обличчя, на верхній губі визначається інфільтрат, розміром 5 х 4 см, у центрі якого кілька отворів із гнійними стрижнями. Яке лікування необхідно провести хворому?

A. Хрестоподібне розсічення й висічення.

B. Электрокоагуляция гнійника або випарювання променем лазера.

C. Новокаїнова блокада з антибіотиками навколо інфільтрату.

D. Видалення гнійника в межах здорових тканин.

E. Комплексне консервативне лікування.

Завдання №2. У хірургічне відділення надійшов хворий, 32 років, зі скаргами на головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 38,5˚С. На потилиці є інфільтрат, розміром 8 х 6 см, у центрі якого кілька отворів із гнійними стрижнями. Установлено діагноз: карбункул потилиці. Хворому проведена інфузійна дезінтоксикаційна терапія, уведені антибіотики внутрим’язево, зроблена операція - розсічення й висічення карбункула, призначене фізіотерапевтичне лікування. Який з використаних методів лікування є ведучим у лікуванні даного хворого?

A. Використання фізіотерапевтичних методів.

B. Операція - розсічення й висічення карбункула.

C. Проведення інфузійної дезінтоксикаційної терапії.

D. Застосування антибіотиків широкого спектра дії.

E. Підвищення імунного статусу хворого.

Завдання №3. У хворого, 28 років, через 4 доби після збривання волосся в правій пахвовій западині з'явився біль, підвищилася температура тіла до 37,8⁰С. Звернувся на прийом до хірурга поліклініки. Об'єктивно: у правій пахвовій області є болісна припухлість у вигляді купола, що піднімається над рівнем шкіри. Тут же позитивний симптом флюктуації. Поруч пальпуються кілька щільних болісних утворень у вигляді вузликів. Рухи правою рукою болісні, обмежені. Яке захворювання у хворого?

A. Абсцес пахвової області.

B. Пахвовий лімфаденіт.

C. Гідраденіт пахвової області.

D. Карбункул пахвової області.

E. Фурункул пахвової області.

Гнійно-запальні захворювання пальців кисті.

Завдання №1. Хвора, 27 років, скаржиться на пульсуючий біль в 3-му пальці правої кисті. Три доби тому уколола палець голкою. При обстеженні встановлено: 3-й палець набряклий, стовщений, рухи пальця різко обмежені, болючі, особливо в першому міжфаланговому суглобі. На рентгенограмі кисті відзначається розширення суглобової щілини зазначеного суглоба. Який найбільш імовірний діагноз у хворої?

A. Підшкірний панарицій

B. Сухожильний панарицій

C. Пароніхія 3-го пальця правої кисті

D. Суглобовий панарицій

E. Інфікована рана 3-го пальця правої кисті

Завдання №2. Хворий, 47 років, скаржиться на постійний біль пульсуючого характеру в області другого пальця правої кисті. Хворіє 4-й день після того, як проколов нігтьову фалангу пальця. Об'єктивно: стан відносно задовільний, температура тіла 38,7˚С, пульс 96 уд/хв. Нігтьова й середня фаланга 2-го пальця правої кисті збільшені в обсязі, набряклі, гіперемовані; рухи в міжфаланговому суглобі дещо обмежені, болючі. При пальпації виражена різка болісність в області нігтьової фаланги по долонній поверхні. По передній поверхні передпліччя є смуга гіперемії, що поширюється до ліктьового суглоба. Сформулюйте діагноз у хворого.

A. Суглобовий панарицій 2-го пальця правої кисті, лімфангіт

B. Підшкірний панарицій 2-го пальця правої кисті, лімфангіт

C. Кістковий панарицій 2-го пальця правої кисті, лімфангіт

D. Суглобовий панарицій 2-го пальця правої кисті, флегмона передпліччя

E. Бешихове запалення 2-го пальця правої кисті й правого передпліччя.

Завдання №3. Хворий, 45 років, працівник бойні, звернувся до лікаря зі скаргами на різку сверблячку в області тильної поверхні II-III пальців правої кисті. Загальний стан задовільний, температура тіла 36,9˚С. Шкіра тильної поверхні П-Ш пальців правої кисті набрякла, темночервоного кольору, болісна при пальпації. Яке захворювання виникло у пацієнта?

A. Шкірний панарицій П-Ш пальців правої кисті.

B. Бешихове запалення П-Ш пальців правої кисті.

C. Гострий дерматит П-Ш пальців правої кисті.

D. Эризипелоїд П-Ш пальців правої кисті.

E. Кандидомікоз П-Ш пальців правої кисті.

Завдання №4. Хворий, 52 років, звернувся на прийом до хірурга зі скаргами на пульсуючий біль в області Ш-го пальця правої кисті, підвищення температури тіла до 38,6˚С, нездужання. Вколов палець риб'ячою кісткою 4 дні тому. Об'єктивно: Ш-й палець правої кисті перебуває в напівзігнутому положенні, стовщений, шкіра його помірно гіперемована. Визначається різка болючість при пальпації протягом всієї долонної поверхні пальця. Розгинання пальця неможливе через біль. Який діагноз у даного хворого?

A. Підшкірний панарицій.

B. Суглобовий панарицій.

C. Пандактиліт.

D. Сторонній предмет Ш-го пальця правої кисті.

E. Тендовагініт Ш-го пальця правої кисті.

Запальні захворювання лімфатичних судин і вузлів.

Завдання №1. Хворий, 38 років, три тижні тому поранив 1-й палець правої кисті. Лікувався самостійно, застосовуючи пов'язки з розчином фурациліну. Рана незабаром зажила, але в правій пахвовій області з'явилася припухлість, яка поступово збільшувалася. При огляді хворого: температура тіла 38,3⁰С, нездужання; у правій пахвовій області шкіра гіперемована, є припухлість, 5х6 см, визначається інфільтрація тканин в цьому місці. Яке захворювання у хворого?

A. Гострий гідраденіт правої пахвової області.

B. Гострий лімфаденіт правої пахвової області.

C. Абсцес пахвової області.

D. Пухлина пахвової області.

E. Флегмона пахвової області.

Завдання №2. На прийом до хірурга звернувся хворий, 42 років, зі скаргами на нездужання, біль у другому пальці правої кисті, підвищення температури тіла. При обстеженні: загальний стан задовільний, температура тіла 38,5⁰С. На долонній поверхні нігтьової фаланги П-го пальця правої кисті є припухлість у вигляді міхура, заповненого гноєм. Від вогнища запалення по тильній поверхні пальця, поширюючись на передпліччя й плече, ідуть червоні смуги шириною 1,0-1,5 см. Діагностовано шкірний панарицій П-го пальця правої кисті. Чим ускладнилося дане захворювання?

A. Флегмоною передпліччя.

B. Бешиховим запаленням верхньої кінцівки.

C. Лімфаденітом правої верхньої кінцівки.

D. Стовбурним лімфангітом.

E. Гострим тромбофлебітом правого передпліччя й плеча.

Завдання №3. Хворий, 47 років, звернувся в приймальне відділення хірургічної клініки зі скаргами на біль в області правої гомілки й правій паховой області, нездужання, підвищення температури тіла. Хворіє 4 доби. Страждає на цукровий діабет, робить сам собі ін'єкції інсуліну в ділянку передньої поверхні стегон. Об'єктивно: температура тіла 38,5⁰С, пульс 100 ударів у хвилину. В області правої гомілки є припухлість конічної форми з пустулою на верхівці. Шкіра навколо неї в діаметрі до 5 см гіперемована. Від вогнища запалення по гомілці й стегну йдуть червоні смуги. У паховій області пальпуються болісні збільшені до 1,5х2,5 см лімфатичні вузли. Сформулюйте діагноз.

A. Фурункул правої гомілки, паховий лімфаденіт.

B. Фурункул правої гомілки, лімфангіт, паховий лімфаденіт.

C. Бешихове запалення правої гомілки, паховий лімфаденіт.

D. Постіньєкційний абсцес стегна, паховий лімфаденіт.

E. Гострий тромбофлебіт правої нижньої кінцівки, паховий лімфаденіт.

Запальні захворювання залозистих органів.

Завдання №1. У матері, що годує, 36 років, первістці, через 3 тижні після пологів з'явився різкий біль у правій молочній залозі, загальний стан погіршився, температура тіла підвищилась до 39-40°С, пропав апетит. Об'єктивно: права молочна залоза набрякла, ущільнена, гіперемована. В області верхнє-зовнішнього квадранта визначається різко виражена локальна болісність, тут же позитивний симптом флюктуації. В загальному аналізі крові: лейкоцитів 18,7х10⁹/л, ШЗЕ – 30 мм/годину. Сформулюйте діагноз.

A. Лактостаз.

B. Гострий лактаційний мастит, інфільтративна форма.

C. Гострий лактаційний мастит, абсцедуюча форма.

D. Флегмона правої молочної залози.

E. Бешихове запалення правої молочної залози.

Завдання №2. Хвора, 32 років, хворіє протягом 5 діб. Скаржиться на слабкість, підвищення температури тіла до 38,5⁰ С, головний біль, нездужання, біль в області правої молочної залози. З анамнезу: нормальні пологи 1 місяць тому, годує дитину грудьми. При місцевому обстеженні: права молочна залоза значно видається вперед в порівнянні з лівою, колір шкіри над залозою не змінений. При пальпації визначається розлита болючість і припухлість в області молочної залози й навколо, зміщення залози різко болісне. Прощупуються збільшені й болісні пахвові лімфатичні вузли праворуч. Якої локалізації мастит у хворої?

A. Інтрамамарний

B. Ретромамарний

C. Параареолярний

D. Інтраканалікулярний

E. Підшкірний

Завдання №3. Хвора, 22 років, через місяць після фізіологічних пологів почала скаржитися на різкий пульсуючий біль у правій молочній залозі, підвищення температури тіла до 39,0⁰ С протягом 4-х діб. При об'єктивному обстеженні: права молочна залоза збільшена в розмірах, в області верхніх квадрантів шкіра різко гіперемована, пальпується болісний інфільтрат із флюктуацією в центрі. В аналізі крові: лейкоцитів 15х10⁹/л, палочкоядерних форм – 12%. Який хірургічний доступ є оптимальним при даній локалізації гнійника?

A. Дугоподібний розріз по перехідній складці.

B. Т-образний розріз.

C. Радіарний розріз.

D. Розріз, що облямовує.

E. Параареолярний розріз.

Завдання №4. Хворий, 44 років, на третю добу після резекції шлунку скаржиться на сухість у роті, ниючий біль у привушній області праворуч, який підсилюється при відкриванні рота. Об'єктивно: температура тіла 38,0˚С, язик сухий, покритий сірим нальотом. У привушній області праворуч є щільна болісна припухлість без чітких границь. Шкіра в цьому місці злегка гіперемована. Чим ускладнився післяопераційний період у хворого?

A. Інфекційним паротитом («свинкою»).

B. Флегмоною бічної поверхні шиї.

C. Підщелепним лімфаденітом праворуч.

D. Гострим правобічним паротитом.

E. Бешиховим запаленням.

Специфічна хірургічна інфекція.

Завдання №1 Хворий, 24 років, три дні тому у результаті шляхово-транспортної пригоди одержав відкритий перелом кісток правої гомілки. При огляді: загальний стан хворого важкий, хворий неспокійний, збуджений, сон відсутній, температура тіла 39-40˚С, пульс 146 уд/хв, дихання прискорене. Місцево: права гомілка з різким набряком, холодна. На шкірі кінцівки бурі плями різної форми й величини. В області середньої третини гомілки є розчавлена рана, в глибині якої видні набряклі м'язи темно-сірого кольору. Виділення з рани, смердюче, типа „м'ясних помоїв”. Позитивні симптоми «нитки» й «бритви». Навколо рани визначається крепітація м'яких тканин. Пульс на задній великоберцовій артерії відсутній. Яке ускладнення відкритого перелому виникло у хворого?

A. Нагноєння гематоми правої гомілки.

B. Ушкодження артерій гомілки з розвитком некрозу тканин.

C. Гострий посттравматичний остеомиеліт правої гомілки.

D. Анаеробна гангрена правої гомілки.

E. Некротична форма бешихи правої гомілки.

Завдання №2. У хірургічне відділення надійшов хворий, 47 років, з раною лівої гомілки. Травму одержав 4 години тому під час виконання сільськогосподарських робіт. При огляді: на передній поверхні нижньої третини гомілки є рана, розміром 4 х 0,5 см, дно рани - підшкірна клітковина. Останнє щеплення проти правця було проведено 12 років тому. Що найбільше доцільно ввести хворому з метою профілактики правця?

A. 1 мл правцевого анатоксину й 250 АО протиправцевого людського імунноглобуліну

B. 1 мл правцевого анатоксину й 3000 АО протиправцевої сироватки

C. 0,5 мл правцевого анатоксину й 5 мл протиправцевої сироватки

D. 250 АО протиправцевого людського імуноглобуліну

E. 3000 АО протиправцевої сироватки

Завдання №3. У хірургічне відділення надійшов потерпілий, 24 років, з великою розчавленою раною правого плеча. Після травми пройшло 7 годин. Лікар увів знеболюючі препарати, стабілізував гемодинаміку, увів добову дозу антибіотиків внутрішньовенно, виконав ретельну хірургічну обробку рани, призначив хворому сеанси гіпербарічної оксигенації. Що із проведених лікувальних заходів є ведучим у профілактиці газової гангрени у постраждалого?

A. Повноцінне знеболювання

B. Своєчасна хірургічна обробка рани.

C. Введення добової дози антибіотиків внутрішньовенно.

D. Проведення сеансів баротерапії.

E. Стабілізація гемодинаміки

Завдання №4. Хворий, 56 років, на 4-у добу після вогнепального поранення правого стегна скаржиться на інтенсивний біль, що розпирає, в області рани, швидко наростаючий набряк стегна. Об'єктивно: стан хворого важкий, температура тіла 39,6⁰ С, пульс 126 ударів за хвилину, шкірні покриви бліді. Навколо рани виражений набряк і напруга тканин. Шкіра стегна із цианотичним відтінком., визначається крепітація навкруги рани. Пов'язка помірно промокає серозно-геморрагічним виділенням з неприємним запахом. Яке ускладнення вогнепального поранення виникло у хворого?

A. Тромбоз стегнової вени.

B. Флегмона стегна.

C. Газова гангрена стегна.

D. Вогнепальний остеомиеліт стегна.

E. Бешихове запалення стегна.

Відповіді на клінічні завдання.

Гнійно-запальні захворювання шкіри й підшкірної основи.

Завдання №1. Правильна відповідь Е.

Обґрунтування правильної відповіді: карбункул обличчя становить небезпеку розвитку менінгіту при порушенні місцевих тканин і бар'єрів, що сформувалися навкруги. Тому, прерогативним в даній ситуації є комплексне консервативне лікування.

Завдання №2. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: розкриття й адекватне дренування є провідним методом лікування будь-яких форм гнійного запалення м'яких тканин.

Завдання №3. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: у хворого клінічні ознаки локального запалення м'яких тканин у пахвовій западині. З огляду на провокуючий фактор - збривання волосся, можна припустити, що вхідними воротами для інфекції з'явилися мікротравми епідермису. Найчастіше це приводить до розвитку гідраденіту.

Гнійно-запальні захворювання пальців кисті.

Завдання №1. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: на суглобовий панарицій указують клінічні прояви (максимальна болісність у межфаланговому суглобі) і розширення відповідної суглобової щілини на рентгенограмі кисті.

Завдання №2. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: на підшкірний характер панарицію вказує різка болісність в області долонної поверхні нігтьової фаланги пальця.

Завдання №3. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: на еризипелоід указують характерна клінічна картина захворювання й особливості професійної діяльності хворого.

Завдання №4. Правильна відповідь Е.

Обґрунтування правильної відповіді: характерними ознаками тендовагініту (сухожилкового панарицію) у хворого є змушене положення пальця й різка болісність при пальпації тканин уздовж сухожилля згиначів пальця.

Запальні захворювання лімфатичних судин і вузлів.

Завдання №1. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: локалізація запалення м'яких тканин (пахвова область) і вхідних воріт (палець кисті) дозволяють припустити в якості найбільш імовірного лімфогенний шлях поширення інфекції з поразкою лімфатичних вузлів у місці їхнього типового розташування.

Завдання №2. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: характер патологічних змін тканин передпліччя й плеча, відсутність ущільнень по ходу поверхневих вен кінцівки в більшій мірі свідчить про лімфогенне розповсюдження інфекції з розвитком стовбурного лімфангіту.

Завдання №3. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: типові клінічні ознаки фурункула, стовбурний характер поразки м'яких тканин кінцівки й місцевий запальний процес в області типового розташування лімфатичних вузлів характерні для лімфангіта й лімфаденіта.

Запальні захворювання залозистих органів.

Завдання №1. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: на абсцедуючий процес указують позитивний симптом флюктуації, рівень гіпертермії тіла й лейкоцитозу.

Завдання №2. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: ретромаммарне розташування вогнища запалення підтверджується характерними клінічними ознаками: незмінений колір шкіри й різка болісність при зміщенні молочної залози.

Завдання №3. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: у хворої клінічна картина інтрамаммарного маститу в фазі утворення абсцесу, для хірургічного лікування якого найбільш доцільним є радіарний розріз.

Завдання №4. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: типові клінічні ознаки і явний етіологічний фактор – порушення слиновиділення в післяопераційному періоді на тлі ослабленої реактивності організму є доводом на користь гострого паротиту.

Специфічна хірургічна інфекція.

Завдання №1. Правильна відповідь D.

Обґрунтування правильної відповіді: у завданні описані типові ознаки розвитку анаеробної інфекції: важкий загальний стан хворого, бурі плями на шкірі, темносірого кольору м'язи, позитивні симптоми «нитки» й «бритви», крепітація м'яких тканин.

Завдання №2. Правильна відповідь А.

Обґрунтування правильної відповіді: в якості правильної відповіді запропоновані дані затвердженої інструкції із профілактики правця.

Завдання №3. Правильна відповідь В.

Обґрунтування правильної відповіді: головною загальновизнаною умовою ефективної профілактики розвитку анаеробної інфекції є своєчасна хірургічна обробка ран м'яких тканин з видаленням забруднюючих факторів й висіченням омертвілих тканин.

Завдання №4. Правильна відповідь С.

Обґрунтування правильної відповіді: у хворого мають місце типові клінічні ознаки газової гангрени: важкий загальний стан, набряк, напруга й крепітація м'яких тканин.

Дата добавления: 2014-11-18