Змішаний

Прямий збут передбачає створення підприємством власної збутової мережі. Ця система, як правило, використовується великим підприємствами.

Опосередкований збут передбачає продаж продукції/послуги товаровиробником операторам ринку, які здійснюють її реалізацію. У товаровиробників відпадає потреба у великих складах, транспорті, магазинах, збутовому персоналові. Як правило таким методом збуту користуються невеликі підприємства, які не мають власної торгової мережі. Основний недолік полягає в тому, що товаровиробник не може отримати за свою продукцію максимальну ринкову ціну.

Змішаний (комбінований) метод – передбачає реалізацію частини продукції силами товаровиробника, а більшу частину через посередників.

Канали розподілу мають дві характеристики:

ü рівень каналу;

ü ширина каналу.

Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Кількість рівнів визначає довжину каналу.

Ширина каналу – це кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

Канал нульового рівня складається з виробника, що продає товар безпосередньо споживачеві.

Однорівневий канал включає одного посередника. На споживчих ринках цим посередником буває роздрібний торговець, а на ринках промислових товарів – агент зі збуту чи брокер.

У дворівневому каналі два посередники. На споживчих ринках такими посередниками є оптовий та роздрібний торговці, на ринках виробничого призначення – промислові дистриб’ютори та дилери.

Трирівневий канал має трьох посередників, тобто це оптовик, дрібнооптовий торговець, роздрібний торговець.

Існують канали з великою кількістю рівнів, але чим більше рівнів товароруху, тим менше можливостей у виробника контролювати його.

Дата добавления: 2014-11-08