Оцінка кредитоспроможності позичальника — фізичної особи

Наведена кількість балів не є нормативно встановленою. Банки самостійно визначають кількість балів, яку вони при­своюють певному компоненту, а отже, комплексна рейтингова Оцінка може відрізнятися.

Вк

К_{фн =} Зк ' (9.5)

де Зк — залучені кошти підприємства (довгострокові та поточні зобов'язання).

Оптимальне теоретичне значення показника К_фн має бути не менше ніж 0,2.

2.3. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних Коштів (К_зв):

Зк

К_{зв =} Вк ' (9.6)

Оптимальне теоретичне значення показника К_зв має бути не менше ніж 1.

2,4. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними поштами (К во):

Вк-Ан.

К во. = Ао (9.7)

Оптимальне теоретичне значення показника К во має бути по менше ніж 0,2.

3. Під час аналізу ділової активності підприємства розраховані значення показників аналізуються у динаміці (зменшення або збільшення).

3.1. Коефіцієнт оборотності активів (О_а):

О_а = ЧД / А (9.8)

де ЧД — чистий дохід;

А — активи.

3.2. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (О_вк):

О_вк = ЧД / Вк (9.9)

3.3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгова­ності (О_дз):

О_дз = ЧД / Дз (9.10)

де Дз — дебіторська заборгованість.

3.4. Коефіцієнт оборотності поточної заборгованості (О пз ):

О пз = ЧД / Зп (9.11)

4. Рентабельність позичальника визначається на під­ставі таких показників:

4.1. Рентабельність власного капіталу (Р_вк):

Р_вк = ЧП / Вк (9.12)

де ЧП — чистий прибуток.

4.2. Рентабельність продажу (Р_п):

Р_п = ЧП / Чд (9.13)

4.3. Рентабельність активів (Р_а):

Р_{а =} ЧП / А (9.14)

Наведені показники рентабельності не мають встанов-ІМНИХ нормативних значень. Як правило, критерії їх оцін-іп 11 і дприємство встановлює самостійно, залежно від влас­них вимог або з урахуванням середньогалузевого значен­ня. Позитивною тенденцією є зростання показників рен­табельності у динаміці.

5. Аналіз грошових потоків позичальника має здійс­ню і іатися з урахуванням такого показника, як співвідно­шення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (К) (у тому числі відкриті в інших банках) до суми кредиту ти нідсотків за ним з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів), а для позичальни-ісін, що отримали кредит в іноземній валюті, — з ураху-пішиям зміни валютного курсу:

(Н_{см Х} п) - (3_{м Х} п) – Зі

К = Ск (9.15)

де Н_см — середньомісячні надходження на рахунки пози­чальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

п — кількість місяців дії кредитної угоди;

З_м — щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо);

Зі — податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останньо­го балансу);

С_к — сума кредиту та відсотки за ним (за кредитами в інолемній валюті ця сума приймається до розрахунку з. урахуванням зміни валютного курсу).

Для позичальників, діяльність яких має сезонний ха­рактер виробництва, середньомісячна сума надходжень ви-иначається за 12 міс.

Оптимальне теоретичне значення показника К має бути не менше ніж 1,5.

Необхідним і важливим доповненням до процедури ана­лізу кількісних показників фінансового стану позичаль­ника є аналіз якісних (суб'єктивних) характеристик йо­го діяльності, а саме:

1. кредитної історії позичальника;
2. наявності заборгованості за кредитами в інших банках;
3. періоду функціонування позичальника та його рин­кової позиції;
4. залежності від циклічних і структурних змін в еко­номіці та галузі промисловості;
5. ділових якостей і репутації керівництва (рейтинг у ділових колах, дотримання ділової етики, виконання до­говірної та платіжної дисципліни та ін.);
6. наявності та якісних характеристик забезпечення за кредитом (застава, страховий поліс, гарантія, поручитель­ство (порука) та ін.);
7. іншої інформації (наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства, ефективність управ­ління, ринкова позиція та ін.).

Аналіз кредитної історії позичальника надає інфор­мацію про характер взаємовідносин клієнта з банком; дає можливість проаналізувати досвід клієнта стосовно отри­мання кредитів у минулому та зробити висновок щодо своє­часності погашення відсотків і заборгованості за кредита­ми, якщо такі мали місце. Наявність непогашеної за­боргованості за кредитами в інших банках підвищує рівень ризику кредитної угоди з позичальником.

Дуже важливим моментом є період функціонування підприємства. Практика показує, що найбільш критич­ними вважаються перші 3—5 років активної діяльності суб'єкта господарювання. Чим триваліший період функ­ціонування позичальника, тим більша вірогідність пога­шення кредиту. Оцінка фінансового стану позичальника, діяльність якого перебуває на початковому етапі, а бух­галтерська звітність не містить необхідної повної інфор­мації, здійснюється на підставі наявного бізнес-плану роз­витку підприємства, техніко-економічного обґрунтування отримання та повернення кредиту з урахуванням повноти покриття забезпеченням відсотків і заборгованості за кре­дитом.

Залежність позичальника від циклічних і структур­них змін в економіці та галузі промисловості впливає на його можливість генерувати сталі грошові потоки, які будуть спрямовані на погашення заборгованості за креди­том і суми відсотків.

На підставі аналізу якісних показників діяльності пози­чальника визначається ступінь довіри до нього з боку банку.

Комплексна рейтингова оцінка кредитоспроможно­сті позичальника визначається шляхом присвоєння отри­маним значенням розрахованих кількісних показників та якісним характеристикам відповідної кількості балів за­лежно від встановленої банком градації. Далі бали підсу­мовуються, і відповідно до отриманого значення комплекс­ної рейтингової оцінки позичальнику присвоюється від­повідна категорія надійності (табл. 9.2).

Таблиця 9.2. Визначення класу позичальника — юридичної особи за результатами оцінки його кредитоспроможності

Клас позичаль­ника	Комплексна рейтингова оцінка, бали^1	Характеристика
"А"	63—82	Фінансова діяльність дуже добра (кредити з мінімальним ризиком)
"Б"	40—62	Фінансова діяльність добра (кредити з невисоким ризиком)
"В"	26—39	Фінансова діяльність задовільна (кредити із середнім ризиком)
"Г"	18—25	Фінансова діяльність погана (кредити з високим ризиком)
"Д"	до 17	Фінансова діяльність збиткова (кредити з максимальним ризиком)

Отже, на підставі результатів аналізу кредитоспромож­ності банк робить висновки про здатність позичальника погасити у повному обсязі та у встановлені строки заборго­ваність і відсотки за кредитом і приймає рішення про мож­ливість укладання з ним кредитної угоди.

Для оцінки кредитоспроможності позичальника — фі­зичної особи банки визначають перелік показників і вста­новлюють їх критеріальні значення залежно від виду кре­диту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

Оцінка кредитоспроможності позичальника — фізич­ної особи проводиться з урахуванням кількісних показни­ків (економічна кредитоспроможність) та якісних харак­теристик (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповідними документами і розра­хунками.

До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи, зокрема, належать:

1. сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукуп­ні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;

2. нагромадження на рахунках у банку (інформація на­дається за бажанням позичальника);

3. коефіцієнти, що характеризують поточну платоспро­ можність позичальника та його фінансові можливості ви­конати зобов'язання за кредитною угодою;

4. забезпечення кредиту (застава рухомого і нерухомо­го майна, наявність страхового поліса, можливості пере­дачі права власності на об'єкт кредитування — житло, ав­тотранспорт тощо) та його ліквідність.

Оцінка поточної платоспроможності позичальника мо­же проводитися за такими показниками:

1. Коефіцієнт РТІ {Раутепt-tо-Іпсоте Ratіо) — платіж до доходу, який розраховується так:

РТІ = ПКщ / Дщ, (9.16)

де ПК_Щ — сума щомісячних платежів за кредитом, яка містить суму внеску за основним боргом, відсотки і ко­місію за кредитом та інші платежі відповідно до умов кре­дитного договору;

Д_щ — сума щомісячних доходів фізичної особи, яка ви-аначається на підставі розміру заробітної плати за вираху­ванням податків, розміру допомоги на дітей, розміру пен­сії та інших доходів. Підтвердженням доходів клієнта можуть бути податкові декларації попереднього періоду, довідка з місця роботи про отримані доходи або інші доку­менти.

Показники РТІ не мають перевищувати:

— для кредитів у національній валюті при доході в на­ціональній валюті 40 %;

— для кредитів у національній валюті при доході в іноземній вайфті 45 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в інозем­ній валюті 40 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в націо­нальній валюті 30 %.

2. Коефіцієнт ОТІ (Obligatiobs-to-Income Ratio) — зобов'язання до доходу, який розраховується так:

ОТІ = П_щ / Д_щ (9.17)

де П_щ — сума всіх щомісячних платежів позичальника, яка складається з поточних витрат фізичної особи, внесків за страхуванням, квартирної плати та інших витрат. Показники ОТІ не мають перевищувати:

— для кредитів у національній валюті при доході в на­ціональній валюті 50 %;

— для кредитів у національній валюті при доході в іно­земній валюті 55 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в інозем­ній валюті 50 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в націо­нальній валюті 40 %.

3. Коефіцієнт платоспроможності позичальника — фі­зичної особи (КП_ф0) визначається за формулою:

КП _ф0 = Д_щ / ПКщ + П_щ (9.18)

Значення коефіцієнта платоспроможності має бути більше за 1.

До якісних характеристик позичальника — фізичної особи зокрема належать:

1. загальне матеріальне становище клієнта (наявність майна та копій відповідних документів, які підтверджу­ють його право власності; вони мають бути засвідчені у встановленому порядку);

2. соціальна стабільність клієнта (тобто наявність по­стійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

3. вік клієнта;

4. кредитна історія (інтенсивність користування бан­ківськими кредитами/гарантіями в минулому, своєчас­ність погашення заборгованості та відсотків за кредитом).

Дата добавления: 2014-11-18