Контроль якості створення цифрових карт

Якість є одним з основних керованих параметрів процесу створення цифрових карт поряд їхнім складомзгодом, вартістю, інформаційними ресурсами. Забезпечення якості створюваних цифрових карт можливо лише за умови високого рівня організації виробництва, що відповідає кваліфікації персоналу, що володіє спеціальними знаннями і навичками. У стандарті міжнародної організації по стандартизації ИСО 8402-94 "Керування якістю і забезпечення якості. Словник" дається наступне визначення: "Якість - сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольнити встановлені і передбачувані потреби" ([ ]).

Підготовка вихідних цифрових картографічних матеріалів на бази топографічних карт проводиться у відповідності до вимог таких документів:

· Нормативи по створенню електронних карт місцевості масштабів 1:1000000, 1:500000, 1:200000 /ГП МЦЕК МНС та Укргеодезкартографія, Київ 1998 р./;

· Положення про редагування цифрових карт місцевості, які виготовляються на основі картографічних матеріалів з використанням растроскануючого обладнання /затверджене Укргеодезкартографією 2.06.97 р./;

· Положення про порядок організації контролю при виготовлені цифрових карт /затверджене Укргеодезкартографією 14.02.97 р./;

· Технічні умови на створення серії топографічних карт областей масштабу 1:200000 /затверджені Укргеодезкартографією в травні 1996 р./;

· Класифікатор інформації, яка відображується на топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000. Затверджений начальником ГУГКК при КМ України і погоджений з начальником ЦТУ ГШ Збройних сил України в 1998 р.;

· Тимчасові правила по збору та встановленню географічних назв при виконанні топографічних робіт /затверджені Укргеодезкартографією в 4.08.94 р./;

· Типові редакційні вказівки на створення карт територій адміністративних районів /затверджені Укргеодезкартографією в грудні 1996 р./;

· Условные знаки для топографических карт масштабов 1:200000 и 1:500000. /ВТУ ГШ Москва 1983 г./

В даний час стандарти оцінки якості розроблені тільки для цифрових копій топографічних карт різного масштабу. Зокрема, стандарт служби геодезії і картографії на виготовлення і поширення цифрових топографічних карт (ЦТК) масштабів 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000, Ппри створенні яких цифрових карт у якості вихідних картографічних матеріалів використовують топографічні карти тих же масштабів, незалежно від застосовуваної технології використовують включає наступні параметри оцінки (Допуски за ДСТ Р 51608-2000):

·Повнотау і правильність заповнення паспорта номенклатурного аркуша цифрової топографічної карти;

·Точність планового положення об'єктів;

·Повнотау об'єктового складу;

·Повнотау характеристик об'єктів;

·Правильність визначення кодів об'єктів;

·Правильність визначення характеристик об'єктів;

·Впвідповідність формату;

·Відповідність правилам цифрового опису;

Кількісна оцінка показників дається за допомогою:

·таблиць (для оцінки точності планового положення), де приведені максимально припустимі середні квадратични помилки положення об'єктів. Значення допуску залежать від типу об'єкта, масштабу ЦТК, характеристик місцевості;

·розрахунків для обчислення одиничного показника якості, що визначається для кожного показника (правильність визначення коду об'єкта, повнота характеристик об'єкта і т.д.) і виражається у відсотках:

V_j = J/K*100, (5.2)

де V_j - одиничний показник якості; J - абсолютна кількість об'єктів з помилками (може виражатися сумою об'єктів з помилками різного типу); К - загальна кількість об'єктів цифрової карти.

Систематичні помилки при створенні цифрової картографічної продукції виникають у силу різних об'єктивних і суб'єктивних причин (відсутністю необхідного устаткуванняобладнання, невідповідність технічних характеристик устаткування обладнання необхідної точності, відсутність чи слабка формалізація класифікаторів цифруємих об'єктів, помилки введення через неопрацьовані інструкції з уведення різних ситуацій, низька кваліфікація операторів, відсутність контролю). До числа найбільш розповсюджених помилок відносяться:

·порушення просторово-логічних зв'язків у цифровій карті з багатошаровою структурою, наприклад, у всій цифровій карті в місцях перетинання автомобільних доріг і рік, під об'єктом "міст" (кам'яний, бетонний, залізобетонний) відповідна частина об'єкта "ріка" відсутня;

·неправильне введення семантичної (атрибутивної) інформації;

·систематична невідповідність коду об'єкта і його найменування по прийнятому класифікаторі цифрової топографічної карти;

·порушення характеру локалізації. Усі полігональні гідрографічні об'єкти на цифровій топографічній карті дані у виді лінійних. Лінії проведені по центрі об'єктів;

·відсутність регламентуючих документів і вироблення операторами самостійного колективного рішення по цифруванню тієї чи іншої ситуації;

·відсутність опису правил цифрування подібних ситуацій у регламентуючих документах при відсутності технології взаємодії оператора і коректори карт;

·систематична помилка в плановому положенні точкових об'єктів чи вершин лінійних об'єктів через неточність оператора (наприклад, паралакс візира дигитайзеру);

·всі об'єкти цифрової карти не мають координатної прив'язки;

·неадекватна вихідним матеріалам передача форми об'єктів цифрової карти через низьку кваліфікацію оператора і відсутності вихідного контролю.

У кількісній формі оцінка виражається одним числом - значенням показника якості, що відбиває визначену сукупність властивостей продукції. Наприклад, для показника якості "точність планового положення об'єктів" середня квадратична помилка положення контуру рослинного покриву щодо вихідних картографічних матеріалів у масштабі цифрової топографічної карти 1:200 000 складає 0,2 мм.

Однієї з найважливіших складових виробництва цифрових карт, що забезпечує їхня якість, є контроль якості. Виділяються наступні види контролю:

·суцільний, при якому контролюються всі одиниці продукції;

·вибірковий - контролюється відносно невелике число одиниць продукції із сукупності, до якої вона належить;

·статистичний - вибірковий контроль, правила якого засновані на законах теорії імовірностей і математичної статистики.

Виявлені при контролі дефекти по різному впливають на якість підсумкової карти, тому для їхнього виправлення розробляються різні стратегії виправлення.

При наявності критичних дефектів використання цифрових карт по призначенню практично неможливо:

·несистематичне масове порушення точностниих допусків планового положення об'єктів;

·значний пропуск об'єктів змісту цифрової карти;

·використання картографічної проекції, що входить у протиріччя з географічним положенням картографуємой території, що картографується,, наприклад проекції Меркатора для полярних і приполярних областей.

Значні дефекти впливають на використання продукції по призначенню, але не є критичним:

·пропуски семантичних (атрибутивних) характеристик у базі даних при наявності вихідних картографічних матеріалів;

·обраний масштаб джерела створення цифрової карти не дозволяє здійснити локалізацію цифруємих різнорідних просторових даних з необхідною точністю.

Малозначні дефекти не роблять помітного впливу на використання продукції по призначенню:

·систематична помилка у базі атрибутивних даних ("київ" замість "Київ");

·невірно обраний тип шрифту в підписах об'єктів ЦК;

·невдало обрана картографічна проекція при візуалізації цифрової карти, наприклад проекція Меркатора для Політичної карти світу.

Дефекти можна також розрізнити по ступені їх "поправності", тобто по ступені їхнього впливу на можливість приведення продукції, що не відповідає прийнятим показникам якості, у кондиційний стан.

Поправний дефект - недолік, усунення якого технічно можливо й економічно доцільно:

·пропуск об'єктів змісту цифрової карти при наявності вихідних матеріалів;

·пропуск семантичних (атрибутивних) характеристик у базі даних при наявності вихідних картографічних матеріалів;

·систематична помилка у базі атрибутивних даних ("київ" замість "Київ") при наявності засобів керування базою даних.

Непоправний дефект - недолік, усунення якого технічно неможливо й економічно недоцільно:

·пропуск об'єктів змісту цифрової карти при відсутності вихідних картографічних матеріалів;

·несистематичне масове порушення точностниых допусків планового положення об'єктів;

·пропуски семантичних (атрибутивних) характеристик у базі даних при відсутності вихідних картографічних матеріалів.

У цілому досягнення необхідного рівня якості цифрових карт досягається цілим комплексом заходів. З одного боку, це точне формулювання замовником і споживачем карти її змістовних характеристик, рівня просторової точності, вихідних матеріалів. З боку виконавця робіт необхідна розробка чітких інструкцій персоналу по цифруванню тієї чи іншої тематичної групи об'єктів, ідентифікації і класифікації об'єктів, порядку послідовного введення різних груп об'єктів. У залежності від виду робіт і їхньої критичності для якості карти в цілому організуються контрольні заходи. Технічна документація підсумкової карти є важливим елементом для оцінки усієї виконаної роботи.

В даний час більшість цифрових карт виконується в ручному режимі, тому суб'єктивний фактор, т е. кваліфікація оператора і контролера є основним стримуючим фактором для збільшення кількості якісної цифрової продукції. За різними оцінками, для підготовки кваліфікованого оператора для екранного чи апаратного дигитизирования необхідно 5-10 років практичної роботи при наявності відповідного геодезичної, картографічної чи географічної освіти. В наступні роки ріст продуктивності праці може зрости максимум на 20-30%. Усе більш істотним фактором картографічного виробництва стає ріст вартості кваліфікованої праці фахівців. Тому основною лінією росту продуктивності цифрового картографування є подальший розвиток автоматизованих методів уведення: підвищення якості розпізнавання картографічних образів сканованих карт і даних дистанційного зондування Землі.

5. УВЕДЕННЯ ДАНИХ В ГІС

5.1 Введення даних у ГІС

5.2 Джерела вхідних даних

5.2.1 Картографічні матеріали

5.2.2 Дані дистанційні зондування Землі

5.2.3 Дані електронних геодезичних приладів

5.2.4 Джерела атрибутивних даних

5.3 Технології цифрування вихідних даних

5.3.1 Автоматизоване введення даних

5.3.1.1 Сканування

5.3.1.2 Векторизування

5.3.1.3 Геокодування

5.3.1.4 Просторова інтерполяція

5.3.2 Ручне введення даних

5.3.2.1 Установка системи координат

5.3.2.2 Дигитизування з використанням дигитайзеру

5.3.2.3 Екранне дигитизування і редагування

елементарних графічних об'єктів

5.3.2.4 Введення і редагування з використанням існуючих

графічних об'єктів

5.4 Контроль якості введення цифрових карт

Название главы-название первого параграфа (изменить название главы)

рис. 5.9 – надписи на русском

рис.5.10 – Тиссена-Вороного -???

абзац д.б.1 см

5.3.2.3 (с.30) – применительно к конкретному пакету? Указати какому.

рис. 5.13 и далее – откуда?

Список литературы к главе?

Дата добавления: 2014-11-18