Додаток А 2 страница

1. В залежності від температури повітря в приміщенні, що захищається, перевіряють прийнятий у проекті тип спринклерної установки.

Відповідно до проектних даних про пожежну небезпеку об’єкту та технологічного процесу необхідно перевірити правильність прийнятої в завданні на проектування групи пожежної небезпеки. Далі перевіряють правильність вибору значень основних розрахункових параметрів установки: інтенсивності зрошення; площі, що захищається одним зрошувачем; площі, що захищається, (для визначення витрати води); тривалості роботи установки; відстані між зрошувачами.

2. Перевірка правильності вибору схеми розміщення зрошувачів, правильність вибору спринклерних зрошувачів. Спринклерні зрошувачі варто вибирати в залежності від максимальної температури навколишнього повітря в приміщеннях або в устаткуванні.

3. Правильність вибору і розміщення вузлів керування. Тип вузла керування (електрозасувка, клапан з гідравлічним або електричним включенням) повинний вибиратися в залежності від типу імпульсного пристрою спонукальної системи.

4. Правильність вибору виду і схеми трасування трубопроводів.

5. При перевірці проекту насосних станцій для забезпечення роботи спринклерних установок необхідно враховувати наступне.

Кількість насосів повинна бути не менше 2. В окремих випадках за узгодженням допускається установка одного насоса з автоматичним пуском. Привод насосів повинний здійснюватися від електродвигунів. Кожен насос повинний бути розрахований на подачу повної розрахункової витрати води.

Живлення електродвигунів насосів, як споживачів 1-й категорії, повинне бути передбачене від двох незалежних (радіальних) фідерів.

У схемі електрокерування насосної повинна бути передбачена автоматизація таких операцій, як пуск робочого насоса, пуск резервного насоса у випадку відмовлення або невиходу на режим робочого насоса, відкриття запірної арматури з електроприводом, переключення ланцюгів керування з робочого на резервний ввід (фідер), формування командного імпульсу на відключення технологічного устаткування (у разі потреби).

Зупинку пожежних насосів передбачають, як правило, із приміщення насосної станції і, якщо це доцільно, з чергового приміщення.

6. Гідравлічний розрахунок спринклерної мережі має визначити витрати води в спринклерів, що диктують; порівняння питомої витрати (інтенсивності зрошення) з необхідним (нормативним), а також визначення необхідного напору і найбільш економічних діаметрів труб.

7. Розрахункові мережі передує виконання аксонометричної схеми з указівкою на ній розмірів і діаметрів ділянок труб. Розрахунок мережі роблять, виходячи з характеристик (витікання зі зрошувача, тертя в трубопроводі тощо.) для двох режимів роботи при ручному включенні основного водоживильника (на первісну роботу протягом 10 хв. від автоматичного водоживильника і наступну роботу від основного водоживильника протягом нормативного часу) і одного режиму роботи (від основного водоживильника) при наявності імпульсного пристрою для автоматичного включення основного водоживильника.

3.2.6. Перевірка (експертиза) проектів пінних автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту

При розгляді проектів установок пінного пожежогасіння необхідно звернути увагу на дотримання наступних вимог.

1. Оцінити сумісність піни й ефективність гасіння нею речовин, що маються в зоні, що захищається.

Метод гасіння і відповідно тип пінних автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту далі - ПАСЗПЗ вибирають у залежності від характеру розвитку можливої пожежі та об'ємно-планувальних рішень у приміщеннях, що захищається.

2. Перевірити правильність вибору та розміщення датчиків (спринклерів, тросових замків, пожежних сповіщувачів) для систем пуску установок.

3. Відповідно до обраного методу гасіння і типу установок, а також з урахуванням розмірів і геометрії устаткування, що захищається, визначають вид піноутворюючого пристрою (генератора, зрошувача).

4. До вузлів керування і трасування трубопроводів пред'являються ті ж вимоги, що і до водяних установок, але не допускається об'єднання трубопроводів пінних установок з питними водопроводами.

5. Перевірка відповідності розрахункового часу гасіння, протягом якого подається повна розрахункова витрата розчину піноутворювача.

6. Наявність передбаченого 100 %-го запасу піноутворювача, дорівнює розрахунковому обсягові, що знаходиться в ємності установки. Він повинний зберігатися, як правило, в окремому резервуарі поблизу станції пожежогасіння.

7. Обсяг розчину піноутворююча в резервуарах при проектуванні установок із заздалегідь приготовленим розчином повинний визначатися з умови забезпечення подачі розрахункової витрати на одну пожежу протягом розрахункового часу гасіння.

8. У системі дозування повинно бути передбачено два насоси: робочий і резервний - для подачі піноутворююча до дозуючого пристрою (діафрагми або шайби).

9. ПАСЗПЗ із заздалегідь підготовленим розчином піноутворююча повинна бути обладнана спеціальним насосом з ручним включенням для перекачування піноутворююча з транспортної тари в резервуар для розчину.

10. Подача піноутворювача в резервуар, попередньо заповнений розрахунковою кількістю води, повинна здійснюватися через перфорований трубопровід, покладений по периметру резервуара на 0,1 м нижче рівня води в ньому.

11. Як джерело водопостачання для пінних АСЗПЗ повинні використовуватися водопроводи не питного призначення з насосними станціями.

12. Гідравлічний розрахунок мережі пінної АСЗПЗ виробляється по тій же методиці, що і водяних, але без обліку в'язкості розчину піноутворювача

13. Гідравлічний розрахунок трубопроводів, по яких транспортується піноутворювач, варто робити з урахуванням його в'язкості.

3.2.7. Особливості перевірки (експертизи) проектів автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту газового пожежогасіння (АСЗПЗГП)

1. Елементи установок газового пожежогасіння, що підлягають обов'язкової сертифікації, повинні мати відповідний сертифікат. Інше устаткування, вироби і матеріали, повинні супроводжуватися документами, що засвідчують їхню якість, і відповідати умовам застосування і специфікації проекту.

2. При експертизі проектів необхідно проконтролювати доцільність застосування АСЗПЗГП.

3. Розрахунок установок газового пожежогасіння далі - УГП.

3.1. Гідравлічний розрахунок АСЗПЗГП.

а) Розрахунок має на меті визначення кількості насадків і підбір діаметрів трубопроводів, що забезпечують рівномірну подачу вогнегасної речовини у приміщення за час, що не перевищує 10 із для модульних УГП і 15 із для централізованих. Устаткування і довжину трубопроводів при розрахунку і наступному проектуванні необхідно вибирати виходячи з умови, що інерційність роботи УГП не перевищує 15с.

б) Різниця витрат газоутворюючого складу далі – ГУС між двома крайніми насадками на одному розподільному трубопроводі не повинна перевищувати 20 с.

3.2.. Вибір схеми розміщення насадків, розведення трубопроводу.

3.3. Спосіб збереження ГУС і вимоги до станції пожежогасіння.

а) Перевірити правильність розміщення модульних установок.

б) Наявність резерву (запасу).

4. При розгляді проектів УГП варто звернути особливу увагу на наявність персоналу й умови його евакуації.

5. Наявність у приміщеннях, у яких присутні люди, пристроїв відключення автоматичного пуску відповідно. При відкриванні дверей (воріт) у приміщення, що захищається, повинно забезпечуватися блокування автоматичного пуску установки з індикацією блокованого стану в приміщенні з персоналом, що веде цілодобове чергування, і у входів у приміщення, що захищається.

6. Установки газового пожежогасіння для захисту вибухонебезпечних приміщень.

7. Фарбування трубопроводів, балонів і інших елементів повинні відповідати.

3.2.8. Особливості перевірки (експертизи) проектів автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту аерозольного пожежогасіння (АСЗПЗАП)

1. Генератори вогнегасного аерозолю, застосовувані в складі установки і інші елементи установки, що підлягають сертифікації, повинні мати сертифікат пожежної безпеки.

2. Використання за рішенням замовника установки аерозольного пожежогасіння далі - УАП для локалізації пожежі цих речовин і матеріалів не виключає необхідності устаткування приміщень, у яких знаходяться або звертаються зазначені речовини і матеріали, установками пожежогасіння, передбаченими відповідними нормами і правилами, відомчими переліками, іншими діючими нормативними документами, затвердженими і введеними в дію у встановленому порядку.

3. При проектуванні УАП необхідно застосовувати пристрою контролю і керування, у яких передбачена функція контролю ланцюга пуску кожного генератору вогнегасного аерозолю далі - ГВА.

4. Допускається контроль ланцюга пуску кожного ГВА тільки на обрив.

5. Пристрій керування УАП повинен передбачати відключення напруги в електричних ланцюгах керування пуском ГВА після здійснення їхнього пуску, затримку випуску аерозолю в приміщення, що захищається, на час, необхідний для евакуації людей після подачі звукового і світлового сигналів оповіщення про пуск ГВА установки пожежогасіння, а також повної зупинки вентиляційного устаткування, закриття повітряних заслінок, протипожежних клапанів і т.п., але не менше 30 с.

6. УПГ, що захищають приміщення, у яких присутні люди, повинні мати пристрою відключення автоматичного пуску відповідно. При відкриванні дверей (воріт) у приміщення, що захищається, повинна забезпечуватися блокування автоматичного пуску установки з індикацією блокованого стану в приміщенні з персоналом, що веде цілодобове чергування, і у входів у приміщення, що захищається.

7. Розміщення ГВА в приміщеннях повинне виключати можливість впливу високотемпературних зон кожного ГВА:

7.1. На персонал, що знаходиться в приміщенні, що захищається, або має доступ у дане приміщення;

8. При експертизі проектів УАП необхідно також проконтролювати:

8.1. Співвідношення між величиною тиску, що розвивається при роботі установки, і граничною величиною тиску в приміщенні, що захищається, при якому в ньому зберігається цілісність скління і конструкцій, що обгороджують.

8.2. Забезпечення умов безпечного розміщення ГВА в приміщенні, що захищається, стосовно обслуговуючого персоналу і пальним матеріалам.

8.3. Забезпечення заданої нормативної вогнегасної концентрації аерозолю й інтенсивності подачі аерозолю.

3.2.9. Особливості перевірки (експертизи) проектів модульних автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту порошкового пожежогасіння (МАСЗПЗПП)

1. Перевірка відповідності проектних рішень по вибору способу гасіння (об'ємний, поверхневий, локальний) і марки вогнегасного порошку.

2. Перевірка відповідності проектних параметрів установок нормативним документам або рекомендаціям.

3. Перевірка відповідності рішень на вибір місця розташування модулів, розпилювачів, сповіщувачів і інших елементів, нормативним і технічним документам.

4. Перевірка відповідності характеристик складових елементів (модулів, датчиків, електропроводів, електрокабелів і ін.) категорії приміщення по вибухопожежній небезпеці.

5. Перевірка відповідності розрахунку кількості модулів вимогам нормативних документів або рекомендаціям.

6. Перевірка наявності сертифікатів відповідності і пожежної безпеки на складові МАСЗПЗПП (підстава - перелік продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації в області пожежної безпеки).

7. Перевірка відповідності категорії надійності електроживлення систем установок категорії згідно ПУЕ.

8. Перевірка для приміщень з перебуванням людей наявності пристроїв відключення автоматичного пуску; наявності при відкриванні дверей (воріт) у приміщення блокування, що захищається, автоматичного пуску установки з індикацією блокованого стану в приміщенні з персоналом, що веде цілодобове чергування, і у входів у приміщення, що захищається.

3.2.10. Особливості перевірки (експертизи) проектів автоматичних систем протипожежного захисту

При експертизі проекту повинні бути перевірені наступні позиції:

1. Склад проектної документації.

2. Тип пожежного сповіщувача (ПС) у залежності від вимог і умов експлуатації.

3. Кількість і розміщення ПС.

4. Площа, контрольована одним димовим, тепловим ПС, відстані між сповіщувачами, між сповіщувачем і стіною, у залежності від висоти.

5. Площа, контрольована ПС полум'я в залежності від кута огляду і дальності виявлення відповідно до паспортних даних, а також умови контролю кожної точки поверхні, що захищається, не менше чим двома ПС.

6. Правильність включення ПС в шлейфи приймально-контрольного приладу.

7. Розміщення ручних ПС.

8. Сумісність приладу пожежної сигналізації з прийнятими в проекті ПС, сумісність приладів керування з виконавчими пристроями.

9. Розміщення устаткування й апаратури;

10. Устаткування приміщень диспетчерських, де знаходиться персонал, що несе цілодобове чергування.

11. Організацію шлейфів пожежної сигналізації, сполучних і живильних ліній приймально-контрольних приладів і приладів керування, забезпечення контролю цілісності шлейфів.

12. Поділ охоронних і пожежних шлейфів (тільки для охоронно-пожежної сигналізації).

13. Відповідність даних розрахунку омічного опору шлейфа сигналізації паспортним даним приймально-контрольного приладу.

13. Відповідність електропостачання установок пожежної сигналізації категорії надійності.

14. Захисне заземлення і занулення устаткування.

15. Правильність вибору кабелів і проводів ліній електроживлення, керування і сигналізації відповідно до вимог нормативних документів, ПУЕ, паспортними вимогами до приладів і умовами їхнього застосування.

16. Правильність прокладки кабелів і проводів, правильність пристрою проходів у стінах і перекриттях відповідно до вимог ПУЕ.

17. Забезпечення електрокерування установками пожежогасіння і сигналізації.

18. Відповідність рівня перешкодозахищеності, кліматичного і механічного виконання обладнання умовам експлуатації.

19. Забезпечення захисту шлейфів і сполучних ліній від електромагнітних перешкод.

Перелік тем для індивідуального завдання

1. Історія, стан і перспективи розвитку технічних засобів автоматичного протипожежного захисту(АППЗ), в регіоні, області, районі.

2. Розробка розрахунково-аналітичних методів обґрунтування необхідності застосування АППЗ і виду захисту (АУП та АПС) для різних категорій об’єктів народного господарства.

3. Обґрунтування необхідності способів застосування і виду АППЗ для об’єктів продовольчої програми на об’єктах зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

4. Обґрунтування необхідності способів застосування і виду АППЗ для об’єктів продовольчої програми на базах (складах) продовольчих товарів.

5. Обґрунтування необхідності способів застосування і виду АППЗ для об’єктів продовольчої програми на заводах мінеральних добрив по виробництву комбікорму.

6. Обґрунтування необхідності способів застосування і виду АППЗ для об’єктів продовольчої програми в місцях зберігання сільськогосподарської техніки.

7. Обґрунтування необхідності способів застосування і виду АППЗ для об’єктів продовольчої програми на об’єктах рибної промисловості.

8. Обґрунтування необхідності способів застосування і вид АППЗ для об’єктів вказаних в комплексній програмі розвитку галузей народного споживання.

9. Розробка нових ефективних технічних рішень для АППЗ об’єктів енергетичної програми, програми технічного переозброєння і реконструкції теплових електростанцій на 1986-1990 р.р., об’єктів атомної енергетики.

10. Дослідження надійності та ефективності технічних засобів АППЗ на об’єктах, розвиток яких представлено програмами вказаними в п. 3, п. 5.

11. Дослідження надійності та ефективності технічних засобів АППЗ в будівлях підвищеної поверховості.

12. Дослідження надійності та ефективності технічних засобів АППЗ на об’єктах з масовим перебуванням людей.

13. Дослідження надійності та ефективності технічних засобів АППЗ на об’єктах культури та унікальних об’єктах.

14. Дослідження надійності та ефективності технічних засобів АППЗ на великих комплексах оброблювальної та видобувної промисловості.

15. Дослідження і розробка методів поєднання установок АППЗ з автоматичними системами управління технологічними процесами (АСУТП).

16. Використання ЕОМ і мікропроцесорів в системах управління установками АППЗ і контролю їх працездатності.

17. Спрощення схемних та конструктивних рішень установок АППЗ.

18. Розробка принципів і технічних рішень блочно-модульної побудови установки АППЗ.

19. Розробка вбудованих в установки(в їх основні блоки) систем автоматичного контролю працездатності.

20. Створення елементів та вузлів АППЗ придатних до використання в агресивних, в тому числі запилених та радіоактивних середовищах.

21. Розробка технічних рішень по захисту об’єктів приміщень висотою більше 20 м.

22. Розробка технічних рішень по захисту громадських будівель по підвищеним вимогам естетики.

23. Розробка технічних рішень по захисту зовнішніх технологочіних установок, які знаходяться в кліматичній зоні країни з температурою -50^оС.

24. Розробка технічних рішень по захисту важких екскаваторів і роторних комплексів.

25. Розробка технічних рішень по захисту ряду інших нетрадиційних об’єктів.

26. Розробка малогабаритних модульних установок пожежогасіння автономної (локальної) дії.

27. Розробка і впровадження технічних рішень спрямованих на запобігання забруднення оточуючого середовища та економія використання вогнегасних засобів.

28. Створення і використання робото технічних пристроїв для АППЗ.

29. Аналіз існуючих методів розрахунку АСЗПЗ; розробка алгоритму і програми розрахунку для ЕОМ різних типів.

30. Розробка нових конструкції зрошувача, запірно-пускових та контрольно-сигнальних пристроїв АСЗПЗ.

31. Дослідження якості експлуатації установок АППЗ

32. Дослідження якості проектування установок АППЗ.

33. Дослідження ергономічних показників установок АППЗ.

34. Стендове дослідження надійності елементів установок пожежогасіння та сигналізації.

35. Розробка лабораторних установок та діючих установок АСЗПЗ.

36. Розробка та оформлення наглядних матеріалів по пожежній автоматиці (плакатів, стендів, діафільмів, слайдів).

37. Порівняльний аналіз конструкцій і областей застосування установок пожежної автоматики закордонних країн (особливо при наявності таких установок на об’єктах з закордонними технологіями).

Додаток Б. Вибір заданого приміщення для розрахунку

Остання цифра залікової книжки	План приміщення	Назва приміщення	Примітка
	Варіант 0	Склад горючих матеріалів	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 1	Серверна	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 2	Приміщення для зберігання горючих рідин	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 3	Приміщення виробництва пінопласту	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 4	Приміщення лакування дерев’яних виробів	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 5	Автосалон	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 6	Приміщення фарбування деталей	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 7	Цех по ремонту електро-товарів	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 8	Приміщення для зберігання легкозаймистих рідин	Постійно відкритих прорізів немає
	Варіант 9	Торгівельна зала	Постійно відкритих прорізів немає

Додаток В Приклад оформлення курсової роботи

АКАДЕМІЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ ГЕРОЇВ ЧОРНОБИЛЯ

ФАКУЛЬТЕТ ПОЖЕЖНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни: Автоматичні системи забезпечення

протипожежного захисту

(назва дисципліни)

на тему: ___________________________________________

Курсанта (студента)5 курсу

напряму підготовки спеціаліст

спеціальності 7 .17020301«Пожежна безпека»

___________________________________

(прізвище та ініціали)

Шифр _____________________________

Керівник: доцент кафедри АСБтаЕУ, к.т.н., Землянський О.М.

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________

Кількість балів: _______ Оцінка: ECTS _____

Члени комісії:

________________ ______________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Черкаси – 201__рік

Завдання на курсову роботу

з дисципліни «Автоматичні системи забезпечення протипожежного захисту»

для курсанта (студента, слухача)

Прізвище, ім’я, по батькові _________________________________________

1. Тема курсової роботи ____________________________________________

_________________________________________________________________

2. Вихідні дані до курсової роботи ___________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці):

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Дата видачі завдання __________________________________

Термін захисту курсової роботи _______________________

Завдання отримав ______________ (____________________)

Підпис Прізвище та ініціали

Завдання видав ________________ (____________________)

Підпис Прізвище та ініціали

Література

1. ДБН В.2.5-56:2010 Системи протипожежного захисту.

2. ДСТУ EN-54-1:2003 Системи пожежної сигналізації. Вступ.

3.ДСТУ-Н CЕN/ТS 54-14:2009 Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування і технічного обслуговування.

4. Наказ МНС України від 19.10.2004 № 126 «Правила пожежної безпеки в Україні».

5. ДСТУ Б EN 12845:2011 Стаціонарні системи пожежогасіння. Автоматичні спринклерні системи. Проектування, монтування та технічне обслуговування.

6. ДСТУ – Н Б А.2.2-10:2012 Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво.

7. ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво.

8. ДСТУ 4466-1:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги (ISO14520-1:2006, MOD).

9. ДСТУ 4490:2005 Пожежна техніка. Проектування, монтування та експлуатація. Установок автоматичних аерозольного пожежогасіння

10. Бубырь Н.Ф. и др. Производственная и пожарная автоматика. Часть II – М: ВИПТШ МВД СССР, 1986.-293 с.

11. Бубырь Н.Ф. и др. Пожарная автоматика. – М: Стройиздат, 1984.-209 с.

12. Бубырь Н.Ф. и др. Пожарная автоматика.- М.: Ред.изд.отдел., 1977.-296 с.

13. Бубырь Н.Ф. и др. Эксплуатация установок пожарной автоматики – М: Стройиздат, 1986.-366 с.

14. Шаровар Ф.И. Методы раннего обнаружения загораний.-– М: Стройиздат, 1988.-356 с.

15. Шаровар Ф.И. Принципы построения и методы раннего обнаружения заго-раний.-– М: Стройиздат, 1988.-356 с.

16. Шаровар Ф.И. Устройства и системы пожарной сигнализации.– М: Стройиздат, 1985.-375 с.

17. Иванов Е.Н. Расчет и проектирование систем пожарной защиты. М.: Химия, 1977.-376 с.

18. Воробйов О.І. Проектування, монтаж, технічне обслуговування установок пожежної сигналізації.: Навчальний посібник – Львів: Сполом, 2003.-138 с.

19. Котов А.Г. Пожаротушение и системы безопасности – Киев: Изд.дом «Репро-Графіка», 2003.-207 с.

20. ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

21. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будівель та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Підписано до друку. Формат 60´90 1/16.

Папір Tecnik copir. Друк офсетний. Ум. др. арк. 17,25.

Тираж 150 прим. Замовлення № 115.

Друкарня Академії пожежної безпеки

ім. Героїв Чорнобиля ДСНС України.

18034, м. Черкаси, вул. Онопрієнка, 8.

Дата добавления: 2014-11-18