Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту. Трипільська культура

План

У найдавніші часи

Тема 2. Культура на українських землях

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Cлово «культура» у гуманітарному значенні вперше вжив учений

a. Катон Старший

b. Цицерон

c. Дж. Віко

d. С. Пуфендорф

2. Слово «культура» як самостійний термін уперше вжив учений

e. Катон Старший

f. Цицерон

g. Дж. Віко

h. С. Пуфендорф

3. Провідними складовими у системі духовної культури є

a. Мова, житло, етика, освіта, релігія, наука, техніка, обряди

b. Знаряддя праці, їжа, техніка, житло, комунікації, транспорт

c. Право, мораль, політика, мова, освіта, транспорт, наука, техніка

d. Мова, наука, освіта, право, етика, релігія, мистецтво, звичаї, обряди

4. Функція культури, яка реалізується через систему цінностей і норм, що служать регуляторами суспільних відносин, має назву

a. Інтегративна

b. Комунікативна

c. Пізнавальна

d. Світоглядна

5. Термін «маскульт» увів у науковий обіг

a. В. Парето

b. Г. Моска

c. Х. Ортега-і- Гассет

d. Д. Макдональд

6. Механізація, погоня за ефектами і поява ринку у сфері мистецтва призводить до втрати ігрового начала і кризових явищ у мистецтві. Ці слова належать

a. Х. Ортега-і-Гассет

b. А. Кребер

c. Д. Макдональд

d. Й. Хейзінга

7. Види мистецтва, які належать до образотворчого, є

a. Музика, поезія, хореографія

b. Живопис, скульптура, графіка

c. Кіно, театр, телебачення

d. Архітектура, живопис, скульптура

8. Три мистецькі стилі, які припадають на середньовічну добу, це

a. Відродження, бароко, рококо

b. Класицизм, ампір, еклектизм

c. Еклектизм, модерн, модернізм

d. Візантійський, романський, готичний

9. Мистецький стиль назва якого перекладається, як «дивний», «чудернацький», «вибагливий», це

a. Ренесанс

b. Рококо

c. Ампір

d. Еклектизм

10. Давня форма релігії, яка являє собою поклоніння предметам неживої природи, це

a. Анімізм

b. Тотемізм

c. Фетишизм

d. Магія

1. Людські поселення на території України від палеоліту до енеоліту. Трипільська культура.

2. Кіммерійці, скіфи, сармати та їх роль у розвитку культури на українських територіях.

3. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

4. Велике переселення народів. Формування слов’янської культури. Держава антів.

5. Особливості культури східних слов’ян: міфологічні та релігійні уявлення, побут і повсякденне життя.

У цьому питанні звернемося в першу чергу до періодизації найдавнішої історії. Важливо зауважити два основні періоди: кам’яний вік (1 млн. р. тому - 2000 р. до н.е.) та вік металів (починаючи з 2000 р. до н.е.). В свою чергу, кам’яний вік охоплює такі основні епохи:

палеоліт (1млн. р. – 15 тис. р. тому) – давньокам’яний вік. Характеризується найбільш примітивним розвитком продуктивних сил і суспільної організації. Саме в палеоліті на територію України насувається льодовик (близько 100 тис. р. тому). Кам’яні знаряддя праці виготовляються в основному відколюванням, без шліфування та свердління. Основні заняття людей - мисливство та збирання. Поступовий розвиток людини в палеоліті приводить 30-40 тис. р. тому до появи гомо сапієнс - наближеної до сучасного типу людини. Замість первісного стада в цей час виникає більш досконала форма організації людей - рід. Головну роль відіграє в родовій організації жінка, встановлюється матріархат. Основні пам’ятки палеоліту на території України є в Криму: печери Кіїк-Коба, Чокурча, Старосілля, навіс Заскельний. Найдавнішою вважають археологи стоянку біля с. Королеве на Закарпатті. У більш пізній період давньокам’яного віку стоянки з’являються на Десні (Мізин, Пушкарі, Чулатів), Дніпрі (Круглик, Кодак, Кирилівка), Дністрі, Донбасі (Амвросіївка);

мезоліт (13 тис. р. тому - 7000 р. до н.е.) – середньокам’яний вік. Льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт, північ України вкривають ліси. Кількість населення значно збільшується. Люди внаслідок зміни природних умов переходять переважно до полювання на дрібних тварин; винайдено лук та стріли, приручено собаку. Крім мисливства, поширюється також рибальство. У знаряддях праці та зброї використовуються мікроліти – крем’яні пластинки різних форм, які слугують лезами до гарпунів, списів, дротиків, стріл. В первісному суспільстві виникає племінна організація. Найбільш відомі стоянки епохи мезоліту: в Криму - Таш-Аїр, Мурзак-Коба, Заміль-Коба; на Одещині - Білолісся, Гиржеве, Мирне; на Дністрі – Гребеники;

неоліт (7000 р. - 3000 р. до н.е.) – новокам’яний вік, за якого людина вперше переходить до відтворюючого господарства (неолітична революція). В степових та лісостепових районах України на початку цієї епохи виникає примітивне землеробство і скотарство. Техніка обробки каменю значно вдосконалюється, з’являться свердління та шліфування, виготовляється кам’яна сокира, долото, мотика, кістяний серп, шило. Виникає також ткацтво та гончарство.

Поступово скотарські племена відокремлюються від землеробських і в степових районах України переходять до кочового способу життя. А в межиріччі Бугу й Дністра за енеоліту виникає високорозвинута землеробська культура, яку називають трипільською (за назвою с. Трипілля, де 1896 р. вперше були відкриті пам’ятки цієї культури). Розквіт цієї культури припадає на період між 3500 та 2700 рр. до н.е. Її племена займають у цей час велику територію від Карпат до Дніпра. Розміри поселень і кількість населення трипільців збільшуються. Окремі поселення за розмірами схожі на міста (250 – 400 га), вважається, що в них жило не менше 10 – 20 тис. чоловік. Цікаво також те, що декілька дрібних поселень концентруються, як правило, навколо одного великого. Отже, не виключено, що у трипільців вже могла існувати певна протодержавна система. Трипільські племена використовували знаряддя праці не тільки з каменю, а й з міді, проте цей метал так і не витіснив камінь. Пізні трипільські поселення були добре укріплені й розташовувались у важкодоступних місцях. Причини зникнення цієї культури на рубежі 2000 р. до н.е. до кінця не з’ясовані, але очевидно, що їй стали загрожувати зі степу войовничі кочівники.

Зазначимо, що найбільш відомі трипільські поселення – «гіганти», це - Майданецьке, Талянки, Доброводи. Важливо підкреслити, що трипільська культура була однією з найбільш розвинених у Європі. Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь, просо, льон, в землеробстві застосовували рало і використовували велику рогату худобу як тяглову силу. Гончарне виробництво характеризувалося значною різноманітністю форм посуду і вишуканим оздобленням його.

Кам’яний вік змінюється віком металів у II тисячолітті до н.е., після поширення бронзових знарядь праці. Головну роль в господарському житті стали відігравати чоловіки, внаслідок чого поступово виникає й утверджується патріархальна організація суспільства.

Дата добавления: 2014-11-18