Першій половині XVI ст

Культура Галицько-Волинської держави

Галузь	Основні досягнення
Писемність	· Буквені клейма на глиняному посуді, написи на повсякденних речах. Знайдені бронзові й кістяні «писала» для писання на воскових табличках
Освіта	· У містах і церквах у сільській місцевості існували школи, де навчали грамоті
Література	· Збереглося дуже мало рукописних книг: Галицьке євангеліє 1144 р., Христинопольський апостол XII ст., Бучацьке євангеліє XII—XIII ст.
Літописання	· Світська направленість. «Повість про осліплення Волошка» Василя. Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205— 1290 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.)
Архітектура	· Успенський собор (Володимир), Успенський собор (Галич), церква Іоанна Златоуста (Холм), білокам'яна церква-ротонда в Перемишлі, храм св. Пантелеймона біля Галича · Міста-замки Данилів, Кременець, Угровеськ, Холм · Будівництво в другій половині XIII ст. кам'яних оборонних веж
Образотворче мистецтво	· Монументальний живопис (фрески) робився, як правило, за княжим замовленням. Найдавніша ікона Галичини «Покров» датується початком XIII ст., ікона Богоматері — Одигітрії кінця XIII — початку XIV ст. із Покровської церкви в Луцьку, Ченстоховська ікона Богоматері (написана в Галицькій землі в XIV ст. і вивезена до Польщі), ікона Юрія-змієборця на чорному коні із села Стани лі поблизу Дрогобича XIV ст.
Ювелірна справа	· Величезна кількість ювелірних виробів галицького і волинського походження в музеях України і зарубіжжя: скроневі кільця, ковтки, сережки, браслети, намиста, хрести, хрести складні, вироби зі слонової кістки тощо · Володіли мистецтвом емалі та черні

Українська культура в другій половині XIV —

Галузь	Основні досягнення
Усна народна творчість	· Переважала обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння) · Зародження епічної поезії: історичні думи й пісні
Літописання	· Виникнення нових центрів літописання: міста Холм, Луцьк, Кам'янець-Подільський, Острог. Було створено короткий Київський літопис XIV—XV ст., «західноруські» або «литовсько-руські» літописи
Початок книгодрукування	· 1491 р. в Кракові відомий друкар, виходець із Німеччини, Швайпольд Фіоль надрукував кирилицею книжки, написані церковнослов'янською мовою; це були «Часословець», «Тріодь пісна», «Тріодь цвітна» і «Октоїх» — усі релігійного призначення
Оригінальна література	· Здійснення нових редакцій оригінальних творів Київської Русі: Києво-Печерський патерик (Арсеніївська і дві Касьянівські редакції), житія святих. Королівське Євангеліє 1401 р., створене Станіславом «Граматиком многогрішним» на Закарпатті в селі Королеве, «Четьї-Мінеї» (1489 р.)
Освіта	· Дяки при церквах навчали дітей грамоті за богослужебними книжками · Заможні люди наймали дяків для домашнього навчання · Власних вищих навчальних закладів на українських землях не існувало · Найближчий університет — Краківський
Архітектура і містобудування	· Будуються дерев'яні замки в Києві, Житомирі, Вінниці, Черкасах · Споруджуються й перебудовуються укріплення з каменю і цегли: Високий Замок у Львові, Кременецький, Острозький, Одеський, Мукачівський, Хустаський, Кам'янецький і Меджибізький замки, Хотинська й Білгородська фортеці · У XVI ст. засновані Дерманський, Уневський та Межиріцький монастирі
Живопис	· Із середини XIV ст. іконописці відходять від традиційних візантійських канонів, відчутним стає вплив раннього гуманізму. Українські митці багато працювали в Польщі, оздоблюючи собори і палаци. У будовах Вавеля в Кракові другої половини XV ст. відомо 43 картини на євангельський сюжет, виконані українськими майстрами
Книжкова мініатюра	· Євангеліє 1393 р. і Псалтир 1397 р. (містить 301 малюнок-мініатюру), виконані в Києві дияконом Спиридонієм

Дата добавления: 2014-11-18