Розвиток культури України в другій половині XVIII ст

Галузь	Основні досягнення
Освіта	· У середині XVIII ст. у Гетьманщині на одну початкову школу припадало 1 тис. жителів, у Слобожанщині — 2,5 тис. Утримувалися школи на кошти місцевого населення. Під імперською владою школи почали масово закриватися: у селян не було коштів на їх утримання · 1786 р. було створено п'ять головних чотирикласних (для дітей дворян) і десять двокласних (для дітей заможних міщан) народних училищ. Освіта мала становий характер. Навчання здійснювалося російською мовою · На західноукраїнських землях австрійська влада з 1774 р. запровадила обов'язкову початкову освіту. У школах дозволялося навчати рідною мовою · Повну середню освіту надавали гімназії, у яких навчали німецькою мовою · Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія і Львівський університет · Під імперською владою відбувався поступовий занепад Києво-Могилянської академії
Книгодрукування	· Однією з найбільших в Україні залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. У 1760 р. тут було надруковано 2 тис. букварів. У Львові з 1772 р. діяла приватна друкарня А.Піллера. Продовжували свою діяльність друкарні при Почаївському та Унівському монастирях. Зокрема, у Почаєві видавалися збірники українських пісень, шкільні підручники. Усі друкарні впродовж другої половини XVIII ст. було переведено на громадянський шрифт
Література	· Протягом XVIII ст. серед стилів української літератури домінувало бароко. Разом із тим з'являються перші елементи класицизму, сентименталізму і реалізму · Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка і Я.Марковича · Поезія: С. Дівович, «Разговор Великоросса с Малороссією» · Анонімна сатира: «Плач киевских монахов». Сатирично- гумористичні вірші: І. Некрашевич, «Ярмарок», «Исповедь 1789 года февраля-дня»
Наука	· Філософія. Г. Сковорода. Викривав несправедливу владу, критикував людські вади — нечесність, жадобу, користолюбство тощо. Закликав людей до морального очищення і самопізнання своєї духовної сутності. Розробив вчення про «споріднену працю», яка повинна була відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню · Медичні знання. З'явився ряд лікарів-українців, що мали вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, Н. Амбодик-Максимович, І. Руцький, П. Погорецький, О. Шумлянський та ін. Н. Амбодик-Максимович був автором перших у Російській імперії підручників з акушерства та ботаніки. М. Тереховський став першим українським дослідником, який експериментально вивчав мікроорганізми. Є. Мухін запроваджував віспощеплення та різні запобіжні засоби в боротьбі з холерою. Знаний епідеміолог Д. Самойлович описав епідемію чуми, що спалахнула 1784 р. на Півдні, та розробив запобіжні заходи. У Львові 1773 р. було відкрито медичну колегію для підготовки лікарів та аптекарів, у Єлисаветграді 1787 р. з'явилася перша в Наддніпрянщині спеціальна медична школа. 1792 р. було відкрито Київський військовий госпіталь. Формується мережа аптек · Математичні знання. 1793 р. викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики» і книгу «Теоретична астрономія»
Музика	· Найвідомішими осередками музичної освіти були Глухівська співацька школа і Києво-Могилянська академія, у стінах яких здобули освіту М. Березовський (автор першої української опери «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син-суперник» та понад 100 творів церковної музики) та А.Ведель (хорові концерти «Доколе, господи, забудиши мя», «На реках Вавилонських». Усього — 30 концертів) · Набули поширення пісні-романси, в основу яких, як правило, були покладені народні мотиви
Театр	· Інтермедії перетворилися на самостійні одноактні комедійні п'єски, відсунувши на другий план шкільну драму. Причинами занепаду шкільного театру було зародження світської драматургії та заборона шкільних вистав у Києво-Могилянській академії. Поява аматорських театрів (міста Київ, Єлисаветград, Полтава та ін.). У маєтках знаті з'являється кріпацький театр · 1798 р. у Харкові виник перший професійний театр з постійною трупою
Архітектура	· Київська архітектурна школа бароко. І. Григорович-Барський. Збудував у Києві міську систему водогону, бурсу Київської академії, Кирилівську церкву, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного, Дмитрівську церкву, міське зерносховище та інші будівлі. С. Ковнір. Ним були збудовані житловий корпус, друкарня і дзвіниці на Дальніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври · В європейському бароковому стилі створені Андріївська церква у Києві, Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові
Скульптура	· Значного поширення набуло декоративне ліплення і різьблення, що прикрашало стіни архітектурних споруд · Розвиток скульптури на Лівобережжі та в Києві пов'язаний з творчістю І. Равича (мідні ковані фігури для київської ратуші) та С. Шалманова (скульптурне оформлення іконостасу Мгарського монастиря, Покровської церкви в Ромнах). На західноукраїнських землях працювали С.Фесінгер, А. Осинський та Пінзель. Вони створили кам'яні статуї на фасадах костьолів у селищі Підгірці, ратуші в Бучачі, Домініканського і Марії Магдалини у Львові
Живопис	· Монументальний живопис. Храмові розписи і оздоблення громадських споруд та палаців. Розписи Андріївської церкви створені О. Антроновим, Г. Левицьким-Носом і його сином Д.Левицьким. Розписи палаців Розумовського в Почепі та Батурині, Румянцева у Вишеньках на Чернігівщині, Конецпольських у Підгірцях, Радзивіллів у місті Олика тощо. · Портретний жанр. Портрети козацької старшини, заможних міщан. Світська народна картина — вищий і найоригінальніший вид народного малярства. Історичний, побутовий, портретний, символічний жанри. На Лівобережжі та Київщині чільне місце в ній посідав образ козака-бандуриста
Гравюра	· Алегоричні композиції Г. Левицького-Носа, афіши-оголошення до диспутів у Києво-Могилянській академії І.Щирського. Поряд із професійними майстрами працювали народні гравери, які створювали зображення на релігійні, історичні, побутові та фольклорні теми

Культура України наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст»