Основні проблеми розвитку економіки

Розширення внутрішнього споживчого попиту, який підтримувався високими темпами зростання доходів населення та розвитком внутрішнього виробництва споживчих товарів та послуг, не змогло компенсувати втрат від уповільнення експортних поставок та забезпечити прискорений розвиток високотехнологічних галузей.

Економічне зростання стримує уповільнена динаміка промислового виробництва. Це пояснюється низкою об’єктивних факторів, зокрема:

- підвищенням ціни на імпортований природний газ та, як наслідок, уповільненням темпів виробництва в галузях з високою його часткою у собівартості виробленої продукції. Зростання витрат підприємств (у зв’язку з необхідністю переведення технологічних процесів на енергозберігаючі технології) призвело до погіршення їх фінансового стану;

- скороченням внеску зовнішнього попиту в економічне зростання, зокрема через наявність проблем у торгових відносинах з Росією щодо експорту деяких видів продукції до цієї країни, а також збільшення виробництва металопродукції в Китаї.

Крім того, існує ряд проблем, які є загрозою для подальшого зростання економіки, зокрема:

- низька конкурентоспроможність економіки (через повільні темпи структурних реформ та істотне подорожчання енергоресурсів) та неефективне використання суспільних ресурсів поряд з погіршенням зовнішньої кон’юнктури вже позначається на динаміці економічного зростання;

- формування споживацької моделі розвитку на тлі уповільнення інвестиційної активності, відсутність стимулів до інноваційної діяльності та обмеженість інвестиційних можливостей підприємств, прогресуюче старіння основних фондів (зношеність основних засобів у промисловості становить 58,3 відсотка їх вартості: зносу основних засобів на підприємствах металургії та оброблення металу – 68,8 відсотка, з видобування неенергетичних матеріалів – 67,6 відсотка, хімічної та нафтохімічної промисловості – 64,1 відсотка).

- низький рівень продуктивності праці (у 2005 році продуктивність праці у промисловості зросла лише на 4 відсотки, тоді як у 2004 – на 12,3, у 2003 році – на 19,8 відсотка), з одного боку, стримує економічне зростання, а з другого – ускладнює процес наближення України до європейських стандартів рівня життя населення (індекс зростання реальної заробітної плати становив у 2005 році 20,3 відсотка, у 2004 – 23,8, а у 2003 році – 15,2 відсотка. Тобто в Україні протягом 2004-2005 років порушувалася важлива для ринкової економіки пропорція - між динамікою доходів та продуктивності праці);

- затримка з проведенням структурних реформ, що призвело до зниження якості державних послуг, тінізації економіки та корупції;

- низький рівень життя населення (частка населення із середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму становить 60 відсотків, у 2005 році – 55,3 відсотка) та значне розшарування суспільства стримує розвиток людського капіталу, а саме – творчого, професійного, освітнього, трудового, фізичного (частка заробітної плати у ВВП становить менш як 45 відсотків, тоді як у країнах ЄС – у середньому 65 відсотків);

- зростання корпоративних зовнішніх боргів на тлі погіршення фінансових результатів діяльності підприємств, нерозвинений фондовий ринок створює ризики фінансовій стабільності як корпоративного, так і банківського секторів.

Дата добавления: 2014-11-08