Ринок цінних паперів

План

Навчальні питання і розрахунок часу
Вступ	5 хв.
Основна частина Методологічні основи аналізу фінансового ринку	70 хв.
1. Ринок цінних паперів 2. Валютний ринок	30 хв. 40 хв.
Підсумки	5 хв.

Зміст лекції

Під час аналізу ринку облігацій і визначення їхньої ринкової вартості методами капіталізації та дисконтування враховується фактор часу.

Капіталізація — майбутня вартість (К_Т) теперішніх облігацій (К) через Т років за відомої процентної ставки (Ir):

(8.1)

Дисконтування (знижка) — теперішня вартість майбутнього доходу від облігації:

(8.2)

де — дисконтний коефіцієнт;

Т — кількість років, які віддаляють нас від майбутнього доходу.

Майбутні доходи від володіння облігацій складаються з двох частин:

― купонного доходу (щорічний дохід на облігацію);

― виплат під час погашення облігації.

Отже, розрахункова ринкова ціна облігації визначається як сума цих складових у поточній (теперішній) вартості:

(8.3)

(8.4)

де К_обл. — ринкова ціна облігації;

Т — строк, на який випускається облігація;

Д _t — купонний дохід у році t;

k — купонний процент;

К_обл.Н — номінальна ціна облігації;

Ir— дисконтна (процентна) ставка.

Державні казначейські зобов’язання розповсюджуються серед населення та дають право на одержання фіксованого доходу. Вони свідчать про внесення їхніми власниками коштів до бюджету.

Вексель — це письмове зобов’язання сплатити борг.

До похідних цінних паперів належать: ф’ючерси; опціони;
варанти.

Індекси фондового ринку відстежують поточну ситуацію в економіці й відображають локальні коливання кон’юнктури ринку. Найпопулярнішим показником фондового ринку є індекс Доу-Джонса. Це показник стану ринку акцій, запропонований американськими фінансовими журналістами Ч. Доу і Е. Джон­сом. Індекс Доу-Джонса застосовується з 1884 р. і розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі кожні півгодини.

Існує чотири індекси Доу-Джонса:

1. Промисловий індекс — простий середній показник зміни курсів акцій 30 найбільших промислових компаній (Аі). Перелік компаній може мінятися залежно від їхньої позицій в економіці.

2. Транспортний індекс — середній показник зміни курсів акцій 20-ти транспортних компаній.

3. Комунальний індекс — середній показник, що характеризує зміну курсів акцій 15-ти компаній, які займаються газо- й електропостачанням.

4. Середній індекс — складається на основі трьох попередніх індексів.

Поширеними також є індекси:

· «Standart and Poore’s» («S & P»);

· «Financial Times» («FT»);

· DAX тощо.

Найпоширенішим в Україні є індекс КАС-20, який офіційно визначається з 1 січня 1997 року. Розраховується простий базисний індекс (КАС-20 (S)) і зважений індекс (КАС-20 (W)):

(8.5)

(8.6)

де ; — котировки на купівлю акцій і -го підприємства відповідно в поточному й базовому роках;

; — котировки на продаж акцій і -го підприємства відповідно в поточному й базовому роках;

; — ринкова капіталізація і -го підприємства відповідно в поточному й базовому періодах.

Крім цих індексів, під час аналізу фондового ринку для характеристики акцій використовують такі показники:

1. Коефіцієнт дивідендної віддачі акцій (k _д.в.).

2. Відносний коефіцієнт «ціна-прибуток» (k _ц.-п.).

3. Коефіцієнт платіжності (k _пл.).

4. Коефіцієнт покриття дивідендів (k _п.д.).

5. Коефіцієнт капіталізованої вартості акцій (k _к.в.).

6. Рентабельність акціонерного капіталу.

7. Загальна ринкова вартість акції.

8. Коефіцієнт відносної стійкості ціни акції (k _в.ст.).

Ринок облігацій характеризують переважно такими показниками:

1. Дохідність облігації як відношення доходу від облігації до її річної ринкової ціни.

2. Ціна конверсії облігації (Ц_к.обл.), що обмінюється на акції.

Специфікою аналізу фондового ринку в умовах його становлення є те, що динаміку його процесів дослідити неможливо. Тому аналіз найчастіше зводиться до визначення початкового рейтингу емітента і його акцій.

Існують такі види аналізу фондового ринку:

· ретроспективний — дослідження функціонування фондового ринку в минулому, порівняння ефективності цінних паперів;

· оперативний — поточна оцінка стану фондового ринку;

· перспективний — прогнозування розвитку фондового ринку;

· тематичний — аналіз одного напрямку розвитку фондового ринку;

· системний — визначення впливу економічних і соціальних факторів на розвиток фондового ринку;

· обов’язковий — результати такого аналізу повинні обов’язково враховуватися у прийнятті рішень стосовно розвитку фондового ринку;

· рекомендований — результати аналізу не є обов’язковими, а можуть бути врахованими в прийнятті рішень.

Існують два способи дослідження стану фондового ринку: «зверху-вниз» і «знизу-вверх».

Підхід «зверху-вниз» — це традиційний підхід до аналізу економічних процесів, який починається з дослідження зовнішніх факторів стану фінансового ринку — аналізу широкої перспективи, потім охоплює окремі, специфічні сектори економіки й закінчується аналізом випуску акцій і облігацій.

Підхід «знизу-вверх» полягає у використанні статистично визначених критеріїв відбору цінних паперів. Такими критеріями є:

― відношення ціни акції до прибутку на одну акцію порівняно із середнім значенням цього відношення за останні 5 років (відносний коефіцієнт k _ц.-п.);

― річний прибуток на акцію порівняно з середнім прибутком на акцію за останні 5 років;

― загальна ринкова вартість акції;

― відношення курсу акцій у поточному році до їхнього курсу в попередньому році (відносна стійкість ціни акції);

― стандартне відхилення місячної норми прибутку на акцію за останні 5 років.

За цими критеріями відбираються прибутковіші цінні папери, що забезпечать порівняно низький відносний коефіцієнт, зростання коефіцієнта прибутку, стійкість ціни акцій.

Дата добавления: 2014-11-08