Органи державного нагляду за охороною праці

З метою забезпечення виконання вимог законодавства з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і гро­мадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за додержанням законів та інших НПАОП здійснюють:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд);

· спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони природного середовища);

· спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Департамент пожежної безпеки Міністерства надзви­чайних ситуацій);

· спеціально уповноважений державний орган питань з гігієни праці (Головний державний санітарний лікар та санітарно-епіде­міологічна служба Міністерства охорони здоров’я).

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність кожного органу державного нагляду за охороною праці регулюється відповідним законом України, а саме: «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміч­ного благополуччя населення» та іншими документами, що затвер­джуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Свою роботу по нагляду за охороною праці Держгірпромнагляд проводить через територіальні (обласні) управління, галузеві державні інспекції охорони праці та експертно-технічні центри.

Інспектори Держпромгірнагляду мають право:

· безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єк­ти), виробництва, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з охорони праці;

· одержувати пояснення, висновки обстежень, аудитів, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодав­ства та вжиті заходи щодо їх усунення;

· видавати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

· забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію ви­робництв, робочих місць, будівель, устаткування, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцен­зій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

· притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

· надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Державний нагляд і контроль за станом охорони праці

Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з ме­тою вживання відповідних заходів для їх усунення. Цей кон­троль і нагляд здійснюють керівники підприємства і його під­розділів, працівники, а також відомчі, профспілкові та держав­ні органи і прокуратура.

На підприємствах контролюють стан охорони праці: дирек­тор (власник), його заступники, головний інженер, служба охорони праці, головні спеціалісти, начальники цехів, діля­нок, змін, майстри, бригадири, робітники.

До основних форм контролю за станом охорони праці належать:

ü повсякденний оперативний контроль;

ü контроль, що проводиться службою охорони праці під­приємства;

ü адміністративно-громадський;

ü регіональний;

ü відомчий контроль вищих органів.

Повсякденний оперативний контроль здійснюють керівники робіт і підрозділів підприємства згідно із затвердженими посадовими обов’язками.

Служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці в усіх структурних підрозділах та службах підприємства.

Громадський контроль здійснюють: трудові колективи через уповноважених осіб, професійні спілки − в особі своїх виборних органів і представників.

Адміністративно-громадський контроль (триступеневий) за охороною праці на виробництві (табл. 2.1) здійснюється за такою схемою:

1-й ступінь. Протягом кожної робочої зміни або робочого дня контролюється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер.

2-й ступінь. Контроль кожного структурного підрозділу здійснює не рідше ніж раз на тиждень начальник підроз­ділу (відділу, цеху, дільниці).

3-й ступінь. Не рідше ніж раз на місяць в обсязі кожного робочого місця всього підприємства контроль здійснюється керівництвом підприємства (власником) і відділом охорони праці підприємства.

Таблиця 2.1. Адміністративно-громадський контроль за ста­ном охорони праці

Сту-пінь	Особи, які здійснюють контроль	Об’єкт контролю	Періодичність контролю
І	Начальник виробничої ділянки (зміни), майстер, уповноважений з охорони праці, черговий робітник	Усі робочі місця виробничої зони	Щоденно в усіх змінах і бригадах з початку роботи
II	Начальник цеху (керівник підрозділу), голова проф­спілки, представники медсанчастини, служби головного механіка, енер­гетика, технолога підпри­ємства (механік, енергетик, технолог цеху), спеціаліст з охорони праці, уповно­важений з охорони праці	Усі робочі місця, ви­робничі зони і ділянки	Двічі на місяць у всіх цехах і структурних підрозділах під­приємства згідно із затвердженим графіком
III	Комісія підприємства у складі: керівника або головного інженера (голова комісії), керівника служби охорони праці, керівника медичної служби, головного механіка, енергетика, тех­нолога, осіб, які наглядають за станом будівель, газовим господарством, ємності, що працюють під тиском, пожежної безпеки, уповноважених з ОП	Усі вироб­ничі ділян­ки і цехи на підприєм­стві	Раз на місяць у всіх цехах і структурних під­розділах згідно із затвердженим графіком

Регіональний контроль здійснюють посадові особи місцевих держадміністрацій та рад народних депутатів у межах відповідної території.

Відомчий контроль здійснюється вищими органами керів­ництва (міністерствами, комітетами, об’єднаннями підприємств тощо) через відповідні служби, що контролюють виробничу діяльність підприємства.

Підприємство може також запровадити інший вид контролю. Облік та аналіз результатів контролю на підприємстві відображаються в журналі перевірки стану умов безпеки праці.

Дата добавления: 2014-11-18