Приклад побудови завдань для поточного модульного контролю

Варіант ПМР до модуля 1

1. Ринкова система економіки як база розвитку підприємництва. Свобода та рівність можливостей.

2. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами зовнішньоекономічної діяльності

3. Порядок проведення державної реєстрації та ознаки і структура свідоцтва державної реєстрації підприємця – фізичної особи

Варіант ПМР до модуля 2

1. Назвати та охарактеризувати сучасні організаційні форми підприємництва.

2. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами зовнішньоекономічної діяльності

3. Порядок проведення державної реєстрації та ознаки і структура свідоцтва державної реєстрації підприємця – фізичної особи

Оцінка рівня знань при проведенні модульного поточного контролю

Оцінка "відмінно ": студент має систематизовані та глибокі знання навчального матеріалу з курсу, відповідь повна, студент володіє поняттями теми, вміє без помилок виконувати практичні завдання, які передбачені програмою дисципліни, засвоїв рекомендовану основну літературу та ознайомився з додаткової літературою; викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення й висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу; виконав завдання творчо та у повному обсязі, задача розв’язана із ґрунтовним поясненням.

Оцінка "добре": студент повністю засвоїв навчальний матеріал з курсу, знає основну літературу. Уміє виконувати завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускає незначні помилки у формування термінів, категорій, невеликі арифметичні помилки у розрахунках при вирішенні практичних завдань.

Оцінка "задовільно": студент в цілому ознайомлений із питанням, але не повно, не точно використовує окремі поняття, е грубі помилки, робота виконана формально, має ознаки несамостійного мислення, завдання виконано частково, задача розв’язана без пояснення.

Оцінка "незадовільно": студент не засвоїв навчальний матеріал, дає неправильні відповіді на поставлені теоретичні питання, не розуміє поняття теми; завдання виконано неправильно, задача не розв’язана, робота не відповідає вимогам щодо оформлення.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до екзаменаційної відомості і враховуються при виставленні підсумкового балу з курсу «Основи підприємництва».

Критерії оцінювання знань та система нарахування балів

Форма навчальної роботи		Бали
1. Аудиторна
1.1. Лекція	1. Відвідування	1,0
1.2. Практичне заняття	1. Відвідування 2. Відповіді при опитуванні 3. Виконання навчальних завдань 4. Доповіді з рефератами	1,0 0,5 0,5 3,0
2.Самостійна та індивідуально-консультативна робота	1. Підготовка до практичних занять 2. Вивчення окремих тем або питань, що передбачені робочою програмою для самостійного опрацювання 3. Виконання індивідуальних завдань, пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою	0,5 0,5     0,75
3.Підсумковий модуль	ПМР (підсумкова модульна робота)	10,0

Розрахунок балів, що отримують студенти за результатами вивчення дисципліни «Онови підприємництва».

Форма навчальної роботи	Вид навчальної роботи	Кількість балів	Разом балів
Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2
1. Аудиторна
1.1. Лекції	1. Відвідування	4х1=4	5х1=5
1.2. Практичне заняття	1. Відвідування	4х1=4	11х1=11
2. Відповіді при опитуванні	4х0,5=2	11х0,5=5,5	7,5
3. Виконання навчальних завдань	4х0,5=2	11х1=11
4.Доповіді з рефератами	1х3=3	1х3=3
Разом
Самостійна та індивідуально-консультативна робота	1. Підготовка до практичних занять	6х0,5=3	11х0,5=5,5	8,5
2. Вивчення окремих тем або питань, що передбачені робочою програмою для самостійного опрацювання	6х0,5=3	11х0,5=5,5	8,5
3. Виконання індивідуальних завдань, пошук та огляд літературних джерел за заданою тематикою	6х0,75=4,5	11х0,75=8,5	13,0
Разом		10,5	19,5
Підсумковий модуль	ПМР (підсумкова модульна робота)
Разом

Розподіл балів, що отримують студенти за результатами вивчення

дисципліни «Основи підприємництва»

Назва модуля, теми	Вид навчальної роботи	Кількість балів	Разом балів
Змістовий модуль 1 1. Предмет, зміст та задачі курсу “Основи підприємництва”. Значення, принципи і сутність підприємництва. 2. Соціально-економічні аспекти розвитку підприємництва. Визначення підприємництва. 3. Соціально-психологічний портрет підприємця 4. Походження і світова історія підприємництва, сучасні тенденції розвитку підприємництва.	М 1 1.Відвідування лекцій 2. Відвідування практичних занять 3. Навчальна робота на практичних заняттях 4. ПМР – підсумкова модульна робота	4,0   6,0   3,0	23,0
Змістовий модуль 2 5. Підприємництво як процес. 6. Інновація як засіб розвитку підприємницької діяльності 7. Технологія розробки бізнес-плану 8. Сучасні організаційні форми підприємництва 9. Технологія створення і організаційний механізм роботи підприємницьких структур 10. Особливості маркетингового підходу в малому бізнесі 11. Управління малим підприємством. 12. Фінансово-кредитне забезпечення підприємницької діяльності.	М 2 1.Відвідування лекцій 2. Відвідування практичних занять 3. Навчальна робота на практичних заняттях 4. ПМР –підсумкова модульна робота	11,0   11,0   5,5	37,0
Р а з о м			60,0

ЗАГАЛЬНА ПІДСУМКОВА ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ «Основи підприємництва»

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Основи підприємництва» складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на ПМК.

До залікової екзаменаційної відомості вносяться сумарні результати в балах поточного контролю (загальна підсумкова оцінка). Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в ПУЕТ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS.

Критерії підсумкового контролю результатів навчання студента шляхом складання заліку з дисципліни

"Основи підприємництва"

Оцінка за системою ECTS	Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
А	86-100	5 (відмінно)
В	79-85	4 (дуже добре)
С	71-78	4(добре)
D	66-70	3 (задовільно)
Е	60-65	3(задовільно достатньо)
FX	35-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-34	2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)

ГЛОСАРІЙ

Адміністративно–господарський штраф – це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Активний торговельний баланс – це торговельний баланс, що характеризується перевищенням вивозу товарів із країни над ввезенням до неї.

Активні операції банків – це операції, за допомогою яких банки розміщують грошові кошти (купівля цінних паперів, видача позик), які вони мають.

Акциз – вид непрямого податку, що включається в ціну товару чи послуг.

Акцизний збір – непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Акціонерне товариство – товариство, яке має статутний фонд поділений на визначену кількість акцій рівномірної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Вищий орган – загальні збори акціонерів. Особи, які купили акції, стають пайовиками акціонерного товариства і мають право на дохід від його діяльності.

Акція – цінний папір, який засвідчує право власності на частку в капіталі акціонерного товариства й дає право на участь в його прибутках та на управління підприємством.

Асоціація – об’єднання, союз організацій або осіб для досягнення певних цілей. Асоціації не мають права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-якого з її учасників. Асоціація є юридичною особою, може мати самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки, печатку зі своїм найменуванням.

Банкрутство -неспроможність боржника (підприємства, фірми, банку, іншої організації)оплатити свої боргові зобов’язання.

Бізнес-план – короткий виклад цілей і шляхів діяльності фірми, обґрунтування доцільності капіталовкладень для залучення інвесторів та кредиторів.

Благодійна організація – це державна статутна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих

категорій осіб без мети отримання прибутків від цієї діяльності.

Велике підприємство – підприємство, в якому середньооблікова кількість працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує суму, еквіваленту п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Відсоток – плата за кредит, ціна за користування позиченими коштами.

Власність – категорія, що означає володіння, користування і розпорядження майном; система економічних відносин з приводу володіння, користування і розпорядження майном.

Господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстави, передбачення Господарським Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, в тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інші суб’єкти (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарський Кодекс України – кодекс, який встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.

Господарське товариство – підприємство або інший суб’єкт господарювання, створене юридичними особами та/або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Депозит – грошова сума або інша цінність, віддана на зберігання. Депозит як форма зберігання грошових заощаджень населення називається вкладом.

Державна власність – форма власності, за якої власником виступає держава в особі її органів.

Державне комерційне підприємство – це підприємство, яке діє на основі статуту на принципах підприємства, і несе відповідальність за

наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном відповідно до законодавства України.

Державне регулювання ринку – втручання держави у функціонування ринкових механізмів, вплив на економіку шляхом

адміністративних, економічних та інших методів.

Державний реєстратор – посадова особа, яка відповідно до законодавства здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Дохід – у загальному вигляді –це потік грошових та інших надходжень за одиницю часу. Виділяють чотири основних форми доходів: рента, заробітна плата, прибуток і відсоток.

Етика — це система норм моральної поведінки людей, їхніх обов'язків по стосовно один до одного та суспільства в цілому.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Інфляція – знецінення грошей, що знаходяться в обігу, тобто падіння їхньої закупівельної спроможності, яке проявляється у підви-

щенні цін на всі товари і послуги.

Колективний договір – договір, який укладається між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим органом, яким регулюється виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Командитне товариство – це господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке законом не може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Консенсус – загальне положення, що характеризується відсутністю серйозних заперечень з істотних питань у більшості зацікавлених сторін.

Консорціум – тимчасова угода між кількома банкам або промисловими підприємствами для спільного розміщення позик, проведення фінансових та комерційних операції великого масштабу.

Контрольний пакет акцій – кількість акції, що надає право на управління акціонерним товариством.

Концерн – форма об’єднання підприємства різних галузей промисловості, торгівлі, транспорту, сфери послуг і фінансових установ, що знаходяться під єдиним фінансовим контролем.

Кооператив – підприємство, створене на основі добровільного майна

громадян. Член кооперативу бере особисту участь у його діяльності.

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомірності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корупція – зрощення державних структур зі структурами злочинного світу у сфері економіки.

Кредит – позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення з оплатою відсотка.

Лізинг – довгострокова оренда основних фондів. Лізингові компанії закуповують устаткування, щоб надати його в оренду.

Ліцензія – документ державного зразка, що засвідчує право суб’єк-

та господарювання на здійснення зазначеного виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання певних (ліцензійних) умов.

Ліцензування – видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Майно підприємства – виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємництва.

Маклер – посередник який здійснює операції на біржі за рахунок клієнтів і отримує винагороду у вигляді комісійних.

Мале підприємство – підприємство (незалежно від форми власності), в якому середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг)за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Міжнародний кредит – надання валютних і товарних ресурсів у сфері міжнародних економічних відносин на умовах повернення і сплати відсотків.

Місце проживання фізичної особи – житловий будинок, інше приміщення придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті що знаходиться за відповідною адресою, за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою –підприємцем.

Місцезнаходження юридичної особи – місцезнаходження постійно діючого органу юридичної особи, а в разі його відсутності – місцезнаходження іншого органу чи особи без довіреності (виконавчий орган), за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв’язок з юридичною особою.

Монопольне становище – домінуюче становище суб’єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб’єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.

Неспроможність суб’єкта підприємництва – це нездатність суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою.

Об’єднання підприємств – це господарська організація, створена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення економічних та соціальних завдань.

Підприємець – самостійний суб’єкт ринкових відносин, який на свій страх і ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг і торгівлі з метою одержання прибутку.

Підприємництво – самостійна, ініціативна, постійно здійснювана на свій страх і ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню послуг і торгівлі з метою одержання прибутку.

Підприємство – це самостійний господарський суб’єкт, що має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Як самостійна одиниця підприємство користується правами юридичної особи, тобто має право розпоряджатися майном, одержувати кредити, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Повне товариство – це господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Податок – обов’язковий платіж, що стягується державою або місцевим органом з громадян (фізичних осіб) або підприємства (юридичних осіб) на основі законодавства.

Прибуток – узагальнюючий показник діяльності підприємства; визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг та сумою всіх затрат підприємства на виробництво і збут.

Приватне підприємство – це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців або осіб без громадянства та його (їх) праці чи використання найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Ризик – дія з розрахунку на удачу, на щасливий результат, який, однак, не виключає можливість невдачі.

Ринок – сфера обміну товарами і послугами між продавцями й покупцями, місце, де здійснюється купівля-продаж; система економічних відносин між виробниками і споживачами продукції.

Санація – система заходів, спрямована на попередження банкрутства.

Свідоцтво про державну реєстрацію – документ єдиного зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Синдикат – об’єднання підприємців, які беруть на себе здійснення всієї комерційної діяльності при збереженні виробничої та юридичної самостійності підприємств, які до нього входять.

Службовий етикет – це сукупність найдоцільніших правил поведінки людей у трудових колективах.

Статутний фонд – сума коштів, що становлять майно підприємства при його створенні.

Строк дії господарського договору – це час впродовж якого існують господарські зобов’язання що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачене інше.

Суб’єкт господарювання – зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно – правової форми та форми власності, яка проводить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.

Товариство з додатковою відповідальністю – це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном.

Товарна біржа – це особливий статутний суб’єкт господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на товари. Вона є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Фінанси – система економічних відносин з приводу створення, розподілу й використання фондів грошових коштів.

Ціна – кількість грошей, які сплачують за одиницю товару; виражена в грошах вартість одиниці товару.

Штраф – грошове стягнення за порушення зобов’язань договору.

Юридична відповідальність – застосування до винної особи заходів державного примусу за вчинене правопорушення.

Дата добавления: 2014-11-18