Протокол № 1

Геологические

Озера Пещеры

Охраняемые памятники природы

Заказники зоологические

Охраняемые территории и объекты

Кавказский государственный биосферный заповедник

Сочинский национальный парк

Белореченский

Головинский (г. Сочи)

Горячеключевский

Дедеркой (Туапсинский р-н)

Красная Горка (г. Анапа)

Крымский

Новоберезанский (Выселковский р-н)

Приазовский (Славянский р-н)

Псебайский (Мостовской р-н)

Таманско-Запорожский (Темрюкский р-н)

Туапсинский

Ясенский (Ейский р-н)

Абрау (г. Новороссийск) Богатырские (г. Горячий Ключ)

Голубицкое (Темрюкский р-н) Воронцовская (г. Сочи)

Соленое (Темрюкский р-н) Большая Ахунская (г. Сочи)

Ханское (Ейский р-н) Фанагорийская (г. Горячий Ключ)

Вулкан Шуго (Крымский р-н)

Гора Карабетова (Темрюкский р-н)

Мыс Железный Рог (Темрюкский р-н)

Дантово ущелье (Горячий Ключ)

Скала Кисилева (Туапсинский р-н)

Гора Миска (Темрюкский р-н)

Скала Петушок (г. Горячий Ключ)

Скала Парус (г. Геленджик)

Зав. кафедри

_______________ д.мед.н Бабієнко В.В.

/підпис/

Одеса – 2014 р.

МОДУЛЬ № 1 «Загальная гігієна»

Змістовий модуль № 1«Загальні питання гігієни та екології. ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДИНИ»

1.Тема № 2 «Фактори що впливають на теплообмін людини (температура, вологість).»

2. Актуальність теми

Профілактика патологічних станів (перегрівання, тепловий удар,

переохолодження), етіологічним чинником яких є порушення рівноваги між теплопродукцією і тепловіддачею організму внаслідок впливу несприятливих поєднань температури і вологості повітря, грунтується на гігієнічній оцінці температурно-вологісного режиму середовища та його регламентуванні у приміщеннях. Різкі коливання барометричного тиску стають причиною гірської, висотної та кесонної хвороб.

Забезпечення гігієнічних вимог до швидкості руху повітря в приміщенні є одним із заходів профілактики порушень теплообміну організму. Гігієнічна оцінка природної та штучної вентиляції є важливою передумовою забезпечення оптимального мікроклімату та хімічного складу

повітря приміщень. Гігієнічна оцінка напрямку руху атмосферного повітря

необхідна для раціонального розташування житлових будинків, дитячих,

лікувальних закладів, зон відпочинку відносно промислових підприємств та

інших джерел забруднення атмосферного повітря та шуму.

3. Цілі заняття:

3.1. Загальні цілі:

Знати механізми впливу температури, вологості, барометричного тиску

на організм. Засвоїти методи дослідження температури, вологості. Вміти проводити гігієнічну оцінку температурно- вологісного режиму приміщень різного призначення та розробляти оздоровчі заходи.

3.2. Виховні цілі:

1. Знати прилади та одиниці вимірювання температури, вологості, температурні шкали, види вологості (фізика), основи терморегуляції організму (нормальна фізіологія).

2. Знати прилади для визначення напряму руху повітря, поняття “роза

вітрів”, види руху атмосферного повітря (географія), одиниці вимірювання швидкості руху повітря (фізика), основи терморегуляції організму (нормальна фізіологія), поняття про мікроклімат, механізм впливу на організм та методи дослідження та гігієнічної оцінки температури і вологості повітря (загальна гігієна).

3.3. Конкретні цілі:

- знати:

1. Визначення поняття «мікроклімат» і фактори, що його формують.

2. Основи фізіології теплообміну і терморегуляції організму, їх залежність від мікрокліматичного режиму приміщень: фізіологічні реакції організму в умовах комфортного і дискомфортного (нагріває, охолоджуючого) мікроклімату.

3.4. На основі теоретичних знань з теми:

- оволодіти методиками /вміти/:

1. Вимірювати температуру повітря, радіаційну температуру, показники вологості повітря в приміщеннях і оцінювати температурно-вологісний режим різних приміщень (житлових, громадських, виробничих).

4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інте­грація).

№№ п.п.	Дисципліни	Знати	Вміти
1.	Попередні дисципліни
- Фізика	- принцип дії приладів: термометрів, психрометра, анемометрів	- вимірювати температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря.
2.	Наступні дисципліни
- нормальна фізіологія	- фізіологічні зрушення в організмі під впливом комфортного, дискомфортного мікроклімату.	- робити гігієнічний висновок про умови мікроклімату, давати рекомендації по оптимізації мікроклімату
3.	Внутрішньопредметна інтеграція
- Гігієна повітря - Гігієна праці - Гігієна ЛПЗ - Гігієна дітей та підлітків - Військова гігієна		- робити гігієнічний висновок, давати рекомендації по оптимізації чинників

5. Зміст теми (текст або тези), граф логічної структури заняття.

Вивчення температурного режиму повітря приміщення

Для повної характеристики температурного режиму приміщень заміри температури проводяться в 6 та більше точках.

Термометри (ртутні, спиртові, електричні, чи сухі термометри психрометрів) розміщують на штативах по діагональному перерізу лабораторії в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги (відповідно, точки t_2, t_4, t₆ та t_1, t_3, t₅) та на відстані 20 см від стіни за схемою:

. t₁

t₂

. t₃. t₁. t₃. t₅

t₄

t₅

. t₆. t₂. t₄. t₆

а) план приміщення; б) вертикальний розріз приміщення.

Показання термометрів знімають після експозиції 10 хв. в точці вимірювання.

Розрахунок параметрів температурного режиму повітря приміщень:

а) середня температура приміщення:

а) t_сер.= ,

б) перепад температури повітря по вертикалі:

Dt_верт. = - ,

в) перепад температури повітря по горизонталі:

Dt_гор.= -

Схеми і всі розрахунки заносять в протокол, складають гігієнічний висновок. При цьому керуються тим, що оптимальна температура повітря в житлових і учбових приміщеннях, палатах для госпіталізації соматичних хворих повинна бути в інтервалі +18 – +21^оС, перепад температури по вертикалі повинен бути не більше 1,5-2,0^оС, а по горизонталі – не більш 2,0-3,0^оС. Добові коливання температури визначають за термограмою, яку готує лабораторія за допомогою термографа, і нормуються в межах 6^оС.

Критеріями гігієнічної оцінки житлових і громадських приміщень є допустимі та оптимальні норми температури, представлені в таблиці 1.

Норми температури повітря робочої зони виробничих приміщень регламентуються Держстандартом 12.1.005-88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” у залежності від пори року (холодна, тепла) та категорії робіт (легка, середньої важкості, важка).

Так, оптимальні норми температури в холодний період встановлені в межах 21-24^оС при виконанні легкої роботи та 16-19^оС при виконанні важкої роботи. В теплий період, ці інтервали відповідно 22-25^оС і 18-22^оС. Допустима максимальна температура в теплий період не більше 30^оС, мінімальна в холодний період – 13^оС.

Додаток 2

Визначення радіаційної температури і температури стін

Для визначення радіаційної температури в приміщеннях використовують кульові термометри, а температури стін – пристінні термометри (мал. 6.1. а, б)

Кульовий термометр складається з термометра, розміщеного в порожнистій кулі з діаметром 10-15 см, покритій шаром пористого пінополіуретану, матеріалу, який має схожі з шкірою людини коефіцієнти адсорбції інфрачервоної радіації.

Визначення радіаційної температури також проводиться на рівнях 0,2 і 1,5 м від підлоги:

Прилад має значну інерцію (до 15 хв.), тому показання термометра знімають не раніше цього строку.

При комфортних умовах мікроклімату різниця в показаннях кульового термометра на рівнях 0,2; 1,5 м не перевищує 3^оС.

Мал. 6.1. Термометри для вимірювання радіаційної температури

а – Кульовий чорний термометр в розрізі

(1 – куля діаметром 15 см, покрита матовою чорною фарбою;

2 – термометр з резервуаром в центрі кулі)

б – Пристінний термометр з плоским спірально вигнутим резервуаром

(1 – термометр; 2 – базова обкладинка (поролон); 3 – клейка стрічка)

Для різних приміщень рекомендуються приведені нижче величини радіаційної температури (табл.2).

Таблиця 2

Нормативні величини радіаційних температур для різних приміщень

Вид приміщення	Радіаційна температура, ^оС
Житлові приміщення
Учбові лабораторії, класи
Аудиторії, зали	16-17
Фізкультурні зали
Ванні кімнати, басейни	21-22
Лікарняні палати	20-22
Лікарські кабінети	22-24
Операційні	25-30

Для визначення температури стін приміщення використовують спеціальні пристінні термометри з плоским, спірально вигнутим резервуаром, який прикріплюють до стіни спеціальною замазкою (віск з добавкою каніфолі) або алебастром. Температуру стін також визначають на рівнях 0,2 і 1,5 м від підлоги. В деяких випадках виникає необхідність визначення температури найбільш охолоджених ділянок стін.

Високі рівні інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств вимірюють за допомогою актинометрів і виражають в мкал/см².хв.

Додаток 3

Визначення вологості повітря за допомогою психрометрів

Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа (мал. 6.2-а).

Резервуар психрометра заповнюють водою. Тканину, якою обернено резервуар одного з термометрів приладу опускають у воду з тим, щоб сам резервуар був на відстані ~ 3 см над поверхнею води, після чого психрометр підвішують на штативі в точці визначення. Через 8-10 хвилин знімають показники сухого і вологого термометрів.

Мал. 6.2. Прилади для визначення вологості повітря

(а - психрометр Августа; б – психрометр Ассмана; в – гігрометр)

Абсолютну вологість вираховують за формулою Реньо:

А = f – a ∙ (t - t₁) B,

де А – абсолютна вологість повітря при даній температурі в мм рт.ст.;

f – максимальний тиск водяної пари при температурі вологого термометра (знаходять у таблиці насичених водяних парів, табл. 3);

а – психрометричний коефіцієнт, який дорівнює 0,0011 для закритих приміщень;

t – температура сухого термометра;

t₁ – температура вологого термометра;

В – барометричний тиск у момент визначення вологості (знаходять за показаннями барометра), мм рт.ст.

Відносну вологість розраховують за формулою:

P = ,

де Р – відшукувана відносна вологість, %;

А – абсолютна вологість, мм рт.ст.;

F – максимальний тиск водяної пари при температурі сухого термометра, в мм рт.ст. (знаходять у таблиці насичених водяних парів, табл.3).

Таблиця 3

Максимальний тиск водяної пари повітря приміщень

Температура повітря, ^оС	Тиск водяної пари, мм рт. ст.	Температура повітря, ^оС	Тиск водяної пари, мм рт. ст.
-20	0,94		14,590
-15	1,44		15,477
-10	2,15		16,477
-5	3,16		17,735
-3	3,67		18,630
-1	4,256		19,827
	4,579		21,068
	4,926		22,377
	5,294		23,756
	6,101		25,209
	7,103		26,739
	8,045		31,843
	9,209		35,663
	9,844		42,175
	10,518		47,067
	11,231		53,324
	11,987		71,83
	12,788		118,04
	13,634		760,0

Відносну вологість визначають і за психрометричними таблицями для психрометрів Августа (при швидкості руху повітря 0,2 м/с). Її значення знаходять в точці перетину показників сухого і вологого термометрів, табл. 4

Принцип роботи психрометра оснований на тому, що інтенсивність випаровування вологи з поверхні зволоженого резервуару психрометра пропорційна сухості повітря: чим воно сухіше, тим нижчі показники зволоженого термометра порівняно з сухим у зв’язку з тим, що тепло зволоженого психрометра втрачається на сховане тепло паротворення.

Таблиця 4

Визначення відносної вологості за даними психрометра Августа

Показники сухого термометра,º С	Показники вологого термометра, º С
	5,3	5,7	6,0	6,4	6,8	7,2	7,6	8,0	8,4	8,7	9,1	9,5	9,9	10,3	10,7	11,0	11,3	11,7	12,0
	5,9	6,4	6,8	7,2	7,6	8,0	8,4	8,8	9,2	9,6	10,0	10,4	10,8	11,1	11,5	11,8	12,2	12,6	13,0
	6,6	7,1	7,5	8,0	8,4	8,6	9,2	9,7	10,1	10,5	10,9	11,3	11,7	12,1	12,5	12,8	13,2	13,6	14,0
	7,3	7,8	8,2	8,7	9,2	9,6	10,0	10,5	10,9	11,4	11,8	12,2	12,6	13,0	13,4	13,8	14,2	14,6	15,0
	8,0	8,5	9,0	9,4	9,9	10,3	10,8	11,3	11,8	12,2	12,6	13,1	13,5	14,0	14,4	14,8	15,6	15,6	16,0
	8,0	9,1	9,7	10,2	10,7	11,2	11,6	12,1	12,6	13,0	13,5	13,9	14,4	14,9	15,3	15,8	16,2	16,6	17,0
	9,3	9,9	10,4	10,9	11,4	11,9	12,4	12,9	13,4	13,9	14,4	14,8	15,3	15,7	16,2	16,6	17,1	17,5	18,0
	10,0	10,6	11,1	11,7	12,2	12,7	13,2	13,8	14,8	14,8	15,3	15,7	16,2	16,7	17,2	17,6	18,1	18,5	19,0
	10,6	11,2	11,8	12,4	12,9	13,4	14,0	14,5	15,1	15,6	16,1	16,6	17,1	17,6	18,1	18,5	19,0	19,5	20,0
	11,2	11,9	12,6	13,1	13,6	14,2	14,8	15,3	15,9	16,6	17,1	17,5	18,0	18,6	19,1	19,5	20,0	20,5	21,0
	11,8	12,5	13,2	13,8	14,4	15,0	15,6	16,1	16,7	17,3	17,9	18,4	18,9	19,5	20,0	20,5	21,0	21,5	22,0
	12,5	13,1	13,8	14,4	15,1	15,7	16,4	17,0	17,6	18,2	18,8	19,3	19,8	20,4	20,9	21,5	22,0	22,5	23,0
	13,1	13,8	14,5	15,2	15,9	16,5	17,1	17,8	18,4	19,0	19,6	20,1	20,7	21,3	21,9	22,4	23,0	23,0	24,0
	13,7	14,5	15,2	15,9	16,6	17,2	17,9	18,5	19,2	19,8	20,5	21,2	21,7	22,2	22,8	23,3	23,9	24,4	25,0
Відносна вологість,%

Визначення вологості повітря за допомогою аспіраційного психрометра Ассмана

Істотним недоліком психрометра Августа є його залежність від швидкості руху повітря, яка впливає на інтенсивність випаровування, а значить і на охолодження вологого термометра приладу.

У психрометра Ассмана (мал. 6.2-б) цей недолік ліквідовано за рахунок вентилятора, який створює біля резервуарів термометрів постійну швидкість руху повітря 4 м/сек, а тому його показники не залежать від цієї швидкості в приміщенні чи за її межами. Крім цього, резервуари термометрів цього психрометра захищені від радіаційного тепла за рахунок віддзеркалюючих циліндрів навколо резервуарів психрометра.

За допомогою піпетки змочують батист вологого термометра аспіраційного психрометра Ассмана, заводять пружину аспіраційного пристрою або вмикають в розетку електропровід психрометра з електровентилятором, після чого психрометр підвішують на штатив в точці визначення. Через 8-10 хвилин знімають показники сухого та вологого термометрів.

Абсолютну вологість повітря розраховують за формулою Шпрунга:

A = t – 0,5 ∙ (t - t₁) ,

де А – абсолютна вологість повітря, мм рт.ст;

t – максимальний тиск водяної пари при температурі вологого термометра (знаходять в таблиці насичених водяних парів, табл. 3);

0,5 – постійний психрометричний коефіцієнт;

t – температура сухого термометра;

t₁ – температура вологого термометра;

В – барометричний тиск в момент визначення, мм рт.ст.

Відносну вологість визначають за формулою:

Р = А × ,

де: Р – відшукувана відносна вологість, %;

А – абсолютна вологість, мм рт.ст.;

F – максимальна вологість при температурі сухого термометра, мм рт.ст. (табл. 3).

Відносну вологість визначають і за психрометричними таблицями для аспіраційних психрометрів. Значення відносної вологості знаходять в точці перетину показників сухого і вологого термометрів, табл. 5.

Для визначення відносної вологості повітря використовують також волосяні, або мембранні гігрометри, які показують безпосередньо цю вологість. Принцип роботи гігрометрів оснований на подовженні знежиреної волосини чи послабленні мембрани при їх зволоженні та навпаки – при висиханні (мал. 6.2-в).

Таблиця 5

Визначення відносної вологості за даними психрометра Ассмана, %

Показники сухого термометра,º С	Показники вологого термометра, º С
2,0	3,0	4,0	5,0	6,0	7,0	8,0	9,0	10,0	11,0	12,0	13,0	14,0	15,0	16,0	17,0	18,0	19,0	20,0	21,0	22,0	23,0	24,0	25,0	26,0	27,0
8,0
9,0
10,0
11,0
12,0
13,0
14,0
15,0
16,0
17,0
18,0
19,0
20,0
21,0
22,0
23,0
24,0
25,0
26,0
27,0

Таблиця 4

Норми відносної вологості в зоні житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень (Витяг з БНіП 2.04.05-86)

Період року	Відносна вологість, %
Оптимальна	Допустима
Теплий	30-60	65^*
Холодний і перехідний	30-45

Примітка:^* В районах з розрахунковою відносною вологістю зовнішнього повітря більше 75% допустима вологість – 75%.

Норми встановлено для людей, які знаходяться в приміщенні більше 2 годин безперервно.

Дефіцит насичення (різниця між максимальною та абсолютною вологістю повітря) визначають по таблиці насичених водяних парів: від значення максимальної вологості повітря при показаннях сухого термометра психрометра віднімають абсолютну вологість повітря, розраховану за формулами Реньо чи Шпрунга.

Фізіологічний дефіцит насичення (різницю між максимальною вологістю повітря при температурі тіла – 36,5^оС і абсолютною вологістю повітря) визначають по тій же таблиці насичених водяних парів (табл. 3).

Точку роси (температуру, при якій абсолютна вологість повітря стає максимальною) знаходять по тій же таблиці насичених водяних парів (табл. 3) у зворотному напрямку: за значеннями абсолютної вологості знаходять температуру, при якій ця вологість буде максимальною.

Взаємозалежність різних показників вологості повітря див. на схемі мал. 6.3).

Мал. 6.3. Взаємозалежність різних показників вологості повітря

Зі схеми видно, що максимальна вологість з підняттям температури повітря зростає в геометричній прогресії, а абсолютна – в арифметичній. А тому відносна вологість з підняттям температури знижується. Таким чином, в холодні пори року кількість вологи у повітрі (абсолютна вологість) істотно нижча, ніж влітку, але вона близька до насиченості (максимальної вологості), і тому відносна вологість в холодні пори року, як правило, висока, а влітку – низька.

Добові коливання температури, вологості повітря та атмосферного тиску визначають за допомогою, відповідно, термографа, гігрографа, барографа (мал. 6.4).

Мал. 6.4. Самозаписуючі метеорологічні прилади.

(а – термограф; б – гігрограф; в - барограф.)

Прилад комбінованої дії – електротермоанемометр зображено на малюнку 6.5.

Мал. 6.5. Електротермоанемометр

(1 – гальванометр; 2 – перемикач живлення; 3 – клеми для підключення до мережі; 4 – вилка датчика; 5 – перемикач для визначення температури або швидкості руху повітря; 6 – перемикач “вимірювання – контроль”; 7 – ручка регулювання напруги; 8 – датчик (мікро-термоопір); 9 – захисний футляр датчика.)

Атмосферний тиск визначається за допомогою барометра-анероїда, шкала якого градуйована в мм рт.ст. (мал. 6.6), або в кілопаскалях.

Мал. 6.6. Барометр-анероїд

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь /з наданням у кінці блоку завдань еталонів відповідей – задачі II рівня; тести різних типів також з еталонами відповідей/.

тестові завдання

1. Назвіть прилад, який використовується для визначення температури повітря:

A. Термограф

B. кататермометр

C. Гигрометр

D. Барограф

E. Гігрограф

2. Назвіть прилад, який використовується для визначення вологості повітря:

A. Гигрометр

B. Барометр

C. Анемометр

D. кататермометр

E. Хронорефлексометрія

3. Параметри, якими характеризують мікроклімат, крім:

A. Радіаційний фон

B. Вологість повітря

C. Температура повітря

D. Тиск повітря

E. Швидкість руху повітря

4. Назвіть основні типи мікроклімату:

A. Комфортний, дискомфортний нагревающий, дискомфортний охолоджуючий

B. Еквівалентний, еквівалентно-ефективний

C. Еквівалентно-ефективний

D. Результуючий

E. Дискомфортний індиферентний, дискомфортний спастичного типу, дискомфортний гипоксического типу

5. Назвіть прилади для визначення радіаційної температури:

A. Кульовий чорний термометр

B. Електричний термометр

C. Спиртовий термометр

D. Термограф

E. Термометр з резервуаром

6. Назвіть прилади для визначення температури стін:

A. Пристінний термометр з плоским спірально вигнутим резервуаром

B. Пристінний кататермометр

C. Пристінний електричний термограф

D. Спиртовий термометр

E. Універсальний кульовий термометр

7. Вкажіть, на якому фізичному явищі грунтується принцип роботи психрометр:

A. Випари

B. Зволоження

C. Висушування

D. Підвищення давленіяПовишеніе тиску

E. Нагрівання

8. Назвіть нормативні величини радіаційної температури для житлових приміщень:

A. 20 ° С

B. 18-20 ° С

C. 21-22 ° С

D. 20-22 ° С

E. 24 ° С

9. Підвищення вологості при низькій температурі повітря впливає на тепловіддачу організму шляхом:

A. посилення конвекції

B. зменшення випромінювання

C. посилення випаровування

D. ослаблення випромінювання

E. ослаблення випаровування

10. Назвіть істотний недолік психрометр Августа:

A. Залежність від швидкості руху повітря

B. Значні похибки виміру

C. Вплив антропотоксинів

D. Залежність від температури

E. Відкритість термометрів

6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти упідручниках: / надаються основні літературні джерела з позначенням сторінок/:

Дата добавления: 2014-11-18