Розмежування дії, події, наслідку

Від багатьох видових пар у словниках української мови зафіксовано по три віддієслівні іменники, що позначають дію, подію та наслідок:

Дія	Подія	Наслідок
винагороджувати – винагороджування	винагородити – винагородження	винагорода
групувати — групування	угрупувати – угрупування	угруповання
виводити — виводження	Вивести — виведення	вивід
вибирати – вибирання	вибрати – вибрання	вибір
доробляти – доробляння	доробити – дороблення	доробок
досліджувати – досліджування	дослідити – дослідження	дослід
переробляти – переробляння	переробити – перероблення	переробка
устатковувати – устатковування	устаткувати – устаткування	устатковання
виражати – виражання	виразити – вираження	вираз

Слід правильно вживати ці віддієслівні іменники, розрізняючи відтінки їхніх значень. Порівняймо:

1. Аналоговый сигнал передаёт информацию за счёт непрерывного изменения амплитуды или частоты. – Аналоговий сигнал передає інформацію завдяки неперервному змінюванню (дія) амплітуди або частоти. 2. Использованием рационализаторского предложения признаётся создание или изменение конструкции изделий, технологии производства и применяемой техники или состава материала. – Використанням раціоналізаторської пропозиції визнають створення або змінення (подія) конструкція виробів, технології виробництва та застосування техніки або складу матеріалу. 3. Фазовый сдвиг – это изменение фазы сигнала. – Фазовий зсув – зміна (наслідок події) фази сигналу.

Але в українській мові існують певні винятки:

1) від деяких видових пар дієслів для наслідку події не утворено окресленого іменника, побудованого відповідно до викладених вище правил, і з цією метою вживають іменник на –ння / — ття, щочасто також позначає дію або подію, наприклад:

Дія	Подія	Наслідок
визначати – визначання	визначити – визначення	визначення
зображати – зображання	зобразити – зображення	зображення
оголошувати – оголошування	оголосити – оголошення	оголошення
роз’яснювати – роз’яснювання	роз’яснити – роз’яснення	роз’яснення
твердити, стверджувати – стверджування	ствердити – ствердження	твердження
тлумачити – тлумачення	розтлумачити – розтлумачення	тлумачення

Від окремих видових пар в словниках української мови зафіксовано лише два іменники – один на –ння/ття, а другий – безафіксний, наприклад: підвісити, підвішувати – підвішування, підвіс; вводити, ввести – введення, ввід; ввозити, ввезти – ввезення, ввіз; входити, ввійти – входження, вхід. Тому, наприклад, іменники ввезення та введення традиційно вживають для позначення як події, так і дії. Хоча деякі найновіші словники пропонують для подолання цієї двозначності іменники-новотвори: уводіння від уводити та підвішення від підвісити.

3) окремі безафіксні іменники, наприклад, дія, рух, обіг, позначають саме дію, а не її наслідок.

Але ці поодинокі випадки не можуть змінити загального висновку – українській мові (на відміну від російської) притаманно розрізняти дію, подію та наслідок події за допомогою іменників, побудованих за викладеними вище зразками.

Отже, виходячи з того, що в навчальних і науково-технічних текстах та нормативних документах неточність вислову неприпустима, то поняття на позначення дії, події та наслідку події слід номінувати різними формами, інакше обов’язково потрібні уточнювальні коментарі. В окремих випадках доцільно утворювати нові терміни за викладеними правилами.

Дата добавления: 2014-11-18