Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування

ПЛАН.

ЛЕКЦІЯ 8. ФОРМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ В КОЛЕКТИВІ. ОФІЦІЙНА ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА І ТЕЛЕФОННИЙ ЕТИКЕТ

1.Ідивідуальні та колективні форми фахового спілкування.

2. Функції та види бесід. Стратегія поведінки під час ділової бесіди.

3.Співбесіда з роботодавцем.

4. Етикет телефонної розмови.

Усне фахове спілкування відбувається у межах конкретних форм, яким властива особлива організація мовних засобів. В основу виокремлення цих форм покладено різні критерії:

1. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:

• монологічне (говорить один учасник спілкування);

• діалогічне: (зазвичай розмовляє двоє осіб);

• полілогічне спілкування (розмовляють троє і більше учасників.

2. За кількістю учасників виокремлюють:

• індивідуальне (спілкуються двоє);

• колективне спілкування.

3. З урахуванням каналів комунікації виділяють:

• безпосереднє спілкування («обличчя до обличчя»);

• опосередковане (телефон, радіо, телебачення).

4. Залежно від змісту повідомлення розрізняють:

• побутове (обговорення щоденних проблем);

• наукове (обговорення наукових проблем);

• фахово-ділове (спілкування між людьми як представниками фахових установ);

• естетичне (передавання естетичної інформації).

Усі ці форми мовленнєвого спілкування істотно різняться між собою і мають свою специфіку. Особливе значення для фахової підготовки мають такі форми мовного спілкування як діалог, монолог і полілог.

Діалог – це форма ситуаційно зумовленого спілкування двох осіб, комунікативні ролі яких упорядковано змінюються (мовець стає адресатом, а адресат перетворюється на мовця).

Висловлювання у діалозі називаються репліками (комунікативними кроками).

Діалогічне професійне спілкування завжди прогнозує мету і завдання, формується під впливом мотивів фахової діяльності. Монолог – форма мовлення адресата, розрахована на пасивне й опосередковане сприйняття адресатом. Отже, реакція слухача не матеріалізується в знаковій формі мови.

Усі форми усного монологічного мовлення поділяються на дві групи:

• безпосередньо-контактне, або аудиторне монологічне мовлення (мовець і слухач перебувають у прямому контакті, бачать і чують один одного);

• посередньо-контактне, або мікрофонне мовлення (радіо, телебачення).

Окреме місце займає внутрішній монолог – мовлення «про себе», міркування, роздуми.

Полілог – форма спілкування між кількома особами. Полілог характеризується такими ознаками:

• залежність від ситуації, в умовах якої відбувається спілкування;

• високий рівень непідготовленості; істотне значення правил ведення полілогу; більш-менш однакова участь у спілкуванні всіх учасників.

У межах названих форм і відбувається усне фахове спілкування.

Дата добавления: 2014-11-18