Завдання. 1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

План

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

2. Правопис складноскорочених слів

3. Типи графічних скорочень

4. Правила творення й оформлення графічних скорочень

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

Однією з найголовніших вимог до тексту документа є стислість викладу матеріалу. Створюючи документ, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом Промінвестбанк ніж повним його розшифруванням Промисло-вий інвестиційний банк.

Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для здорового сприйняття).

Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер).

Є кілька типів утворення складноскорочених слів, які широко використовують у діловому мовленні:

1) Сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення);

2) Сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет);

3) Сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

4) Сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (коман-дир роти);

5) Сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міно-носець), військкомат (військовий комісаріат).

Абревіатури – це іменники, які складаються з початкових літер кількох слів. За своєю структурою їх розподіляють на такі типи:

1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АТ (акціонерне товариство), АТС (автоматизована телефонна станція);

2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія);

3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: УПА (Українська повстанська армія), АЕС (атомна електростанція).

2. Правопис складноскорочених слів

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скоро-чення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:

1) З великої літери пишуть складноскорочені слова, які вжива-ють на позначення установ як власні назви: Укргаз, Держкіно, Укр-промбуд.

2)З малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно, міськрада.

3)Назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишутьвеликими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ.

4)Абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами і відмінюють: вуз – у вузі, загс – у загсі.

Говорячи про скорочення для здорового сприйняття, треба зазна-чити, що це графічне (лише на письмі) скорочення окремих слів, які усно вимовляють повністю: проф. (професор) і т. ін. (і таке інше).

3. Типи графічних скорочень

Графічні скорочення поділяють на кілька типів:

1) Крапкові: доц. (доцент), к.ф.н. (кандидат філологічних наук);

2) Дефісні: р-н (район), вид-во (видавництво);

3) Дробові: а/с (абонентська скринька), в/ч (військова частина);

4) Курсивні: на позначення фізичних величин, валют та ін. (лише після цифрових назв): 45 т, 250 грн (крапка не ставиться);

5) Комбіновані: півд.– східн.

У ділових паперах можна використовувати лише загально-нормативні графічні скорочення, не перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення і оформлення.

1) Не можна скорочувати:

- псевдоніми (не Мирний, а Панас Мирний, не Л. Українска, а Леся Українка);

- подвійні прізвища (не К.-Карий, а Карпенко-Карий, не Г.-Артемовський, а Гулак-Артемовський);

- слова на голосну, якщо вона не початкова в слові (напр. о. – острів), і на ь: Наприклад, слово спеціальний може бути скорочене: спец., спеціальн.

2) При збігу двох однакових приголосних скорочення треба ро-бити після першого приголосного: карданний вал – кардан. вал.

3) За збігом двох і більше приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: невід΄ємний – невід΄єм., невідємн.

4) Скорочення у множині типу роки, томи записують двома пер-шими літерами: рр., тт.

5) Скорочуючи словосполучення, зберігають написання великих та малих літер, дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-західн. залізниця.

6) На місці скорочення ставлять крапку: обл. (область), п. (пункт).

7) У одному тексті треба вживати скорочення лише в одній формі. Наприклад, скорочення слова товариш має бути вжито або у формі т., або в формі тов.

Таким чином, лексичні й графічні скорочення, якщо ними пра-вильно користуватися, виконують дуже важливу функцію – допома-гають створювати стислий, лаконічний текст ділового документа без втрат інформаційного наповнення.

Контрольні питання

1. Які види скорочень і з якою метою використовують у діловому мовленні?

2. Що таке складноскорочене слово?

3. Як утворюють складноскорочені слова?

4. Як пишуть складноскорочені слова?

5. Які типи графічних скорочень вживають у діловому мовленні?

6. Які правила творення й оформлення графічних скорочень Ви знаєте?

1. Запишіть подані назви абревіатурами.

Атомна електростанція, акціонерний комерційний банк, автомати-зована система управління, акціонерне товариство, вища атестаційна комісія, вільно конвертована валюта, державна автомобільна інспек-ція, житлово-експлуатаційна контора, інформаційно-обчислювальний центр, лінія електропередачі, Національна Академія Наук, обчислю-вальний центр, ремонтно-будівельне управління, станція технічного обслуговування, управління внутрішніх справ.

2. Утворіть складноскорочені слова.

Автомобільна інспекція, комерційний банк, продуктові товари, інвестиційний комерційний банк, державний кредит, міська теплова мережа, коксохімічний завод.

3. Розшифруйте абревіатури.

АТС, ГЕС, ТЕЦ, МВС, ООН, ЧАЕС, СНД, рембудцех, райвно, райдержадміністрація, завскладу, спецодяг, вторнафтопродукт, Азов-курорт сервіс, Донецькметалургбуд, Донбаспромелектромонтаж, авто-сервіс, облспоживспілка, Дондіпрошахт, буддормаш, облпрофспілка, комунгосп, геоекоцентр.

4.Зробіть графічні скорочення поданих слів і словосполу-чень.

Університет, факультет, старший викладач, виконуючий обов΄яз-ки, вулиця, година, дім, екземпляр, заступник, і таке інше, копійка, кубічний метр, малюнок, місце печатки, озеро, острів, пан, примірник, провулок, рік, роки, сторінка, телефон, товариш, умовна одиниця, хви-лина.

5. Запишіть графічні скорочення повністю.

Ауд., вид-во, до н.е., акад., за ред., інж., кв., буд., кв. м, к.т.н., м, напр., о., обл., пп., сел., спец., та ін., тис.

6. Проведіть гру “Хто більше?”

Поділіть групу на дві команди (ліві, праві). Оберіть ведучого. Його перше запитання командам: “Хто назве більше абревіатур?” На дошці, поділеній надвоє, представники команд записують названі членами їх команд абревіатури на своїй частині дошки і потім підраховують і записують їх кількість.

Друге запитання ведучого: “Хто більше розшифрує абревіатур?” Команди розшифровують абревіатури “супротивника”, представники команд додають їх кількість до записаної на дошці. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість очок.

Розділ Х

МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ

ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Дата добавления: 2014-11-18