Протягом двох останніх сторіч боротьба проти таких нещасть, як масове безробіття й інфляція, була й залишається актуальною проблемою соціально-економічного розвитку держав з ринковою організацією й, звичайно, економічної науки. Як досягти стабільну й повну зайнятість і зростання реальних доходів населення? У чому полягають «секрети» безкризового економічного циклу?Прагнення одержати відповідь на ці питання, необхідність правильного рішення пов'язаних з ними проблем, як пише в томі I свого всесвітньо відомого підручника «Економікс» П.Самуельсон, спонукає «сучасні демократичні країни», що володіють «як фіскальними й кредитно-грошовими інструментами, так і політичною можливістю, використати їх, щоб перебороти хронічні різкі спади й «галопуючі» інфляції. Це приводить нас, - пише він, - до неокласичного синтезу - класичні принципи ціноутворення, викладені в подальших главах, підтверджуються успішним використанням інструментів, аналізованих у попередніх главах».Цю тезу П.Самуельсон розвиває потім у томі 2 того ж підручника, додавши до вищесказаного наступне: «Думаючи, що досягнення більше менш стабільної повної зайнятості є цілком здійсненним завданням, сучасні економісти можуть використати концепцію «неокласичного синтезу», засновану на сполученні сучасних принципів, що пояснюють процес утворення доходів, і положень класичної політичної економії». Але в п'ятому виданні «Економікс» (1961) ним наводиться уточнююча примітка: «Термін «неокласичний синтез» використовується.. у більш широкому сенсі, ніж він звичайно вживався в попередній період...».Отже, за Самуельсоном, «неокласичний синтез» - це, власне кажучи, сполучення сучасних неокейнсианских і неоліберальних положень і «істин» з попередніми ранніми неокласичними, а також з деякими постулатами класичної політичної економії насамперед у зв'язку з «сучасними теоріями формування доходів».Почастішали за останні роки в економічній літературі - і особливо в навчальних цілях - згадування поняття «неокласичний синтез». Це одержало досить широкий спектр значеннєвого навантаження. Наприклад, С.Носова вважає, що «у зв'язку з появою неокласичного синтезу різні заходи щодо регулювання економіки стали носити змішану форму». Вона стверджує: «Таким чином, у цей час основою макроекономічного регулювання є симбіоз трьох основних теорій: кейнсіанство з його різними модифікаціями, теорія економіки пропозиції й монетаризм. Кейнсіанская доктрина виходить із властивої їй філософії активизма, енергійного втручання держави в господарські процеси для пом'якшення циклічного коливання кон'юнктури й досягнення високого рівня виробництва й зайнятості робочої сили. При цьому особливі надії покладають на бюджетні методи як на інструмент прямого регулювання платоспроможного попиту. Монетаристи ж відстоюють принцип невтручання в економічне життя».Відповідно до окремих версій тлумачення поняття «неокласичний синтез», позначеними в спільній публікації С.Брагинского і Я.Певзнера, «Політична економія: дискусійні проблеми, шляхи відновлення», в їх формулювання підпадає коло питань не тільки державного регулювання економіки, але й моделювання загальної економічної рівноваги. У свою чергу згідно А.В.Анікіну, судячи з його книги «Люди науки. Зустрічі з видатними економістами», самуельсоновський неокласичний синтез - це, насамперед, поєднання «класичної мікроекономіки» з якоюсь «новою макроекономікою».Таким чином, можна визнати, що з «подачі» самого автора поняття «неокласичний синтез» П.Самуельсона, що заявив про «більш широкий зміст» цього терміна, нині триває процес становлення ще однієї економічної концепції - «концепції неокласичного синтезу» як нової універсальної доктрини по багатьом проблемам сучасної економічної науки.Взаємопроникнення ідей двох напрямків і формування єдиного кейнсіансько-неокласичного синтезу пов’язані з такими основними положеннями (рис.9.7).Реалізація монетарної політики передбачає такі дії [37; 39]:- створення і розвиток незалежної банківської системи;- забезпечення вільної конкуренції і ціноутворення;- зменшення податкового тиску на економіку;- зменшення бюджетного дефіциту за рахунок зменшення дотацій, субсидій та витрат на соціальну сферу;- контроль за обсягом грошової маси;- струмування інфляції;;- лібералізація зовнішньоекономічної діяльності;- структурна перебудова економіки.
Рис. 9.7. Положення кейнсіансько-неокласичного синтезу
В 60-х рр. ХХ ст. гостро обговорювалася проблема, яка була фактично одним із останніх теоретичних досягнень представників кейнсіансько-неокласичного синтезу, що отримала назву ефект Філіпса. Англійський економіст Албан Вільям Філіпс (1914 – 1974), що народився в Новій Зеландії, на основі статистичних спостережень за 1861 – 1957 роки у Великобританії прийшов до висновку, що існує обернена залежність між темпом зміни номінальних ставок заробітної плати і рівнем безробіття [51].
На рис. 9.8. зображено графік, що отримав назву кривої Філіпса. За систему координат служить ΔW – зміна номінальних ставок заробітної плати та U – рівень безробіття.
Рис. 9.8. Крива Філіпса До 1948 р. заробітна плата проявляла гнучкість в обох напрямках і в гору і вниз. В силу цього крива Філіпса перетинала горизонтальну вісь в точці, що відповідала рівню безробіття в 6%. В повоєнний період заробітна плата виявилась негнучкою в бік зниження і крива цього періоду лежала вище осі ОU. Розрахунки А. В. Філіпса показували, що збільшення безробіття в Англії понад 2,5 – 3% вело до різкого сповільнення зростання цін і заробітної плати.Ричард Дж. Ліпсі теоретично обґрунтував криву Філіпса. Він припустив, що ступінь зміни номінальної заробітної плати є функцією величини надлишкового попиту на ринку праці. В свою чергу, П. Семюелсон створив модифіковану криву Філліпса, замінивши темп зміни номінальних ставокзаробітної плати на темп зростання товарних цін, або рівень інфляції. В його інтерпретації крива Філіпса показувала, що існує обернена залежність міжтемпами інфляції і рівнем безробіття. Чим вищою є інфляції тим нижчим є рівень безробіття.Використання кривої Філіпса в якості аналітичного інструмента здійснення макроекономічної політики дало змогу розраховувати умови рівноваги між достатньо високим рівнем зайнятості і певною стабільністю цін. В 60-х рр. серед урядових кіл багатьох розвинутих країн утвердилася думка про можливість зменшення розмірів безробіття за умови, що доведеться змиритисяз дещо більш високими темпами інфляції. Саме ця теорія служила одним із обґрунтувань «війни з бідністю» Джона Кеннеді в США. Завдяки заходам грошово-кредитної та фіскальної політики вдалося знизити загальний рівень безробіття із майже 7% до 3,3%.Проте, практика показала, що крива Філіпса може бути застосована лише до короткострокового періоду і лише для аналізу в умовах помірної інфляції, з постійними темпами. Кризові явища 70-х рр. кардинально змінили ситуацію. Статистичні дані вже не відповідали кривій Філіпса. Шоки пропозиції породили стагфляцію – поєднання економічного спаду, масового безробіття і високих темпів інфляції.Проголошено курс на макроекономічну стабілізацію, прискорення ринкових реформ і формування ринкового механізму. У фіскально-бюджетній сфері відбулося переорієнтування на подолання бюджетного дефіциту, зменшення податкового тиску і переведення суб’єктів господарювання на засади самофінансування. У грошово-кредитній політиці започатковано курс на лібералізацію кредитного і валютного ринків.
1. Які існували різновиди абстрактної теорії грошей?
2. У чому суть металістичної теорії грошей та назвіть її представників.
3. У чому суть монетаризму?
4. Які основні положення монетаристської теорії грошей, у чому її відмінність від абстрактної теорії грошей?
5. Чому прихильниками металістичної теорії були представники меркантилізму?
6. Сформулюйте головний недолік монетаризм у як теорії.
7. Поясніть, що означає «грошове правило» М.Фрідмена.
8. У чому полягає зміст трудової теорії вартості?
9. У чому полягає сутність кількісної теорії грошей та її внутрішня єдність з номіналістичною теорією?
10. Кого вважають засновником кількісної теорії грошей?
11. Які постулати поклали в основу кількісної теорії грошей і які представники класичного періоду їх сформували?
12. Хто такі меркантилісти? Які їх основні постулати?
13. Які соціально-економічні події в історії Європи послугували базою для формування ідеї кількісної теорії грошей?
14. У чому полягають основні постулати класичної кількісної теорії грошей?
15. Як можна формалізувати «передатний механізм» впливу грошей на реальну економіку в кейнсіанському трактуванні, в чому його новизна та недоліки?
16. Дайте оцінку економічного змісту рівняння обміну. Що таке «нейтральність» грошей?
17. У чому різниця між трансакційним та кембріджським варіантами кількісної теорії грошей?
18. Розкрийте суть трансакційного варіанта кількісної теорії грошей І.Фішера.
19. Розкрийте основні недоліки трансакційного варіанта кількісної теорії грошей.
20. У чому суть Кембриджського версії трансакційного варіанта кількісної теорії грошей?
21. Як представники Кембриджської школи розглядали емісію грошей?
22. У чому новизна наукового підходу Дж. Кейнса до грошей і їх ролі в суспільному виробництві?
23. У чому виявляється зближення позицій монетаристів і кейнсіанців та чи можливий їх синтез з позицій практики економічного регулювання?
24. У чому полягає головна принципова відмінність монетаризм у від кейнсіанства?
25. У чому полягає відмінність між монетаризмом як теорією і монетаризмом як практикою державного регулювання?
26. В чому суть головного джерела нестабільності економіки і грошового обігу на думку монетаристів?
27. Розкрийте основні положення кейнсіанського та монетаристського трактування інфляції.
28. Які наслідки практичного використання кейнсіансько-неокласичного синтезу?
29. Якою повинна бути теоретична база для розробки й реалізації грошової політики в Україні?
30. Чи можлива повна реалізація політики монетаризму в Україні і чому?
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление
