Умови формування платіжного балансу в країнах з перехідними економіками за десятибальною шкалою

Економічна криза в Аргентині встановила цілий ряд сумних рекордів

Економічний спад, що триває в Аргентині четвертий рік, є найтривалішою за часом кризою такого типу в країні.

Вона встановила цілий ряд сумних рекордів. Серед них — рекордне число безробітних — приблизно 20 % активного населення, а також рекордне з 1930 р. падіння популярності президента за два роки. Фернандо де ла Руа був обраний наприкінці 1999 року, отримавши 48,5 % голосів, але до грудня 2001 року він зберіг лише 4 % позитивних відгуків з боку жителів країни і зрештою був змушений піти у відставку. Довівши ситуацію до економічного і політичного колапсу і повністю втративши довір’я населення, власті викликали найбільший в історії країни після 1919 р. соціальний вибух. Причому вийти з кризи буде вельми важко, бо економічний спад в останньому кварталі 2001 р. становив 10 %.

http://www.strana.ru/print/96770.html.

Масові ж заворушення в Аргентині наприкінці 2001 р., неконституційна зміна влади — вимушена відставка президента країни та (що, можливо, є ще більш показовим) крах курсу «улюбленця» МВФ — міністра економіки, «культового реформатора» Д. Ка­валло, який був відомий як взірець відданості ідеям жорстко-монетарного регулювання, свідчать про остаточний кінець консервативної хвилі у країнах «світової периферії».

І, навпаки, позитивні приклади державного регулювання під час формування ефективних відкритих економік у різні часи давали Японія, Китай, а Польща, після падіння комуністичного режиму, здійснила успішну «шокову терапію».

Але серед постсоціалістичних країн найбільш сприятливими були умови формування платіжного балансу в Словенії, Чехії та Угорщині. Про це та про умовний рейтинг трансформаційних країн, зокрема й України, свідчать дані табл. 1.6.

Утім, спрощеної стратегічної оцінки принципового вибору моделі макроекономічного регулювання — жорстко-монетарної чи дискреційно-дирижистської — вочевидь замало, і нею проблема вироблення адекватної структурно-бюджетної, кредитно-фінансової політики далеко не вичерпується. Скоріше, можна робити висновок про те, що означені ортодоксальні міркування є, відповідно, поста-

Таблиця 1.6

Місце	Країна	Бал
	Словенія	8,45
	Республіка Чехія	7,92
	Угорщина	6,99
	Польща	6,35
	Росія	6,72
	Болгарія	6,09
	Словаччина	6,00
	Хорватія	5,53
	Естонія	5,33
	Казахстан	4,91
	Латвія	4,90
	Узбекистан	4,70
	Румунія	4,53
	Литва	4,33
	Україна	3,92
	Македонія	3,91
	Білорусь	3,90
	Грузія	3,63
	Киргизстан	3,55
	Туркменістан	3,40
	Таджикистан	3,30
	Молдова	3,16
	Азербайджан	2,90
	Албанія	2,80
	Боснія та Герцеговина	2,41
	Югославія	2,40
	Вірменія	2,09

Джерело: Central European Economic Review. — 1999. — Vol. VII. — № 10. — P. 14.

новленням цілей позитивного впливу на реальний сектор та об’єк­тивною обмежувальною стелею щодо амплітуди такого впливу.

Зокрема, йдеться про вплив на такі його ключові параметри та функціональні складові, як науково-технологічний прогрес, реструктуризація промисловості. Крім цього, має місце й інша площина суперечностей: поточним цілям досягнення кращих умов формування платіжного балансу суперечать міркування створення кращих умов політики платіжного балансу на майбутнє. Інакше кажучи, заощадливіша фінансова політика сьогодні створює кращі передумови активістської бюджетної, кредитної політики в майбутньому, і навпаки.

З огляду на ці міркування слід констатувати, що поточні умови формування платіжного балансу та інших міжнародних рахунків в Україні є останніми роками вкрай складними, і завдання поліпшення таких умов все ще залишається одним із пріоритетів макроекономічної політики.

Про основні параметри такого макроекономічного балансування свідчать, зокрема, емпіричні дані, які наводяться в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Рахунок зовнішніх балансів України
(статистика та прогноз)

Показник						2003-П
Експорт, % зміни	13,7	12,5	15,7	16,9	16,4	16,3
Імпорт, % зміни	16,3	12,9	14,9	16,8	15,9	16,4
Торговий баланс, млрд дол.	–2,6	–0,5	0,8	0,1	0,5
Торговий баланс, % ВВП	–1,3	0,9	1,5	0,7	1,1	0,7
Платіжний баланс, % ВВП	–3,1		4,7	1,9	2,6	1,7
ПЗІ, млрд дол.	0,7	0,5	0,6	0,7	0,9	0,7
Обсяг експорту, % зміни	1,2	–2,2	13,8	5,5	3,1
Обсяг імпорту, % зміни		–16,6	17,5		3,4	4,8
Валютні резерви (без золота), млрд дол.	0,8		1,4	2,4	2,8	2,9
Покриття імпорту, тижнів імпорту товарної продукції	2,4	4,2		7,3	9,1	9,2

Примітка: П — оцінні дані.

Джерело: Україна: Ризик економічного спаду підвищується. Жовтень, 2001. — www.ingfn.com.ua.

Звичайно, у цьому контексті актуалізуються проблеми створення реального, заощаджувального та ефективного бюдже-
ту. Необхідно подолати тенденцію до зростання зовнішніх
боргових зобов’язань через незбалансованість та нереалістичність бюджетного планування, перевищення обсягу «пожежних» витрат порівняно з можливостями акумулювати фінансові ресурси.

Фopмyвaння дepжaвнoгo бюджeтy нa ocнoві peaльнoгo визнaчeння йoгo дохідної чacтини є нeoбxіднoю yмoвoю оптимізації політики формування платіжного балансу, peaльнoї мак-
роекономічної стабілізації та здійcнeння пpoгpaм розвитку реального сектору. Тому виxoдячи з ocнoвнoгo пoлoжeння пpo нeoбxідніcть aктивної poлі дepжaви у виpішeнні eкoнoмічниx пpoблeм тpeбa aкцeнтyвaти yвaгy нa пpіopитетax бюджeтної пoлітики тa poзвиткy нaціoнaльної eкoнoміки. Водночас для cкopoчeння бюджeтниx витpaт дoцільно пepeвeсти чacтину cфepи, щo фінaнcyєтьcя з дepжaвнoгo бюджeтy, нa caмoфінaнcy­вaння, у тoмy чиcлі через пocтyпoву пpивaтизaцію тa зміну влacникa.

З метою підвищення національної платоспроможності, уникнення або принаймні зменшення необхідності вдаватися до зовнішніх запозичень необхідно вдосконалити пoдaткoву cиcтeму Укpаїни. Найпринциповішим фактором тут має стати нoвa ідеo­лoгія oпoдaткyвaння, якa б мaлa cтимyлюючy poль, a нe викoнy­вaлa виключнo фіcкaльнo-пoліцeйcькі фyнкції.

Дата добавления: 2014-11-20