З Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав

Стаття 1

Сторони будуть вживати дійових заходів до забезпечення державної підтримки здійснення і розвитку кооперації між підприємствами всіх форм власності, галузевими та міжгалузевими комплексами на основі їх прямих виробничих зв’язків, а також у межах фінансово-промислових груп і транснаціональних виробничих об’єднань, спільних підприємств.

Стаття 2

Сторони будуть проводити погоджену політику у сфері розвитку міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, умов їх здійснення; визначення пріоритетів у галузях промисловості; сприяння розробленню і реалізації спільних пріоритетів у галузях промисловості; сприяння розробленню і реалізації спільних проектів і програм; проведення багатосторонньої координації виробництва, включаючи сферу конверсії оборонних галузей.

Стаття 3

Сторони погодились, що:

під поставками товарів по кооперації маються на увазі поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємозв’язаних і необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції;

під наданням послуг маються на увазі проектні, ремонтні роботи, технічне обслуговування та технологічні операції;

під підставами в межах митних режимів переробки товарів маються на увазі поставки товарів відповідно до умов, установлених митним законодавством Сторін, якщо інше не зазначено в цій Угоді.

Стаття 4

Сторони визнають, що основною ланкою виробничої кооперації і прямих зв’язків є договори (контракти), які укладаються господарюючими суб’єктами на основі відповідних міжурядових, галузевих і міжвідомчих угод і до створення митного союзу являють собою підставу для митних органів під час пропуску товарів, що поставляються по кооперації, через кордон. Митне оформлення товарів здійснюється згідно з цією Угодою і в порядку, передбаченому митним законодавством сторін.

Стаття 5

Сторони зобов’язуються не застосовувати ввізного та вивізного мита, податків, акцизів і кількісних обмежень щодо товарів, які поставляються по кооперації, в межах митних режимів переробки.

Сторони домовилися, що їхні компетентні організації розроблять конкретний порядок дії цієї статті.

Стаття 9

Сторони в необхідних випадках будуть погоджувати умови надання кредитів та інвестицій, що стимулюють розвиток кооперації в наукоємних виробництвах та експортно орієнтованих галузях, а також випуск імпортозамінної продукції.

Стаття 11

Сторони домовилися з метою розвитку інтеграційних процесів у виробничій сфері проводити послідовну роботу з координації та зближення норм національного законодавства щодо господарюючих суб’єктів у частині регулювання коопераційних зв’язків підприємств і галузей.

Стаття 12

Сторони організовують спільне опрацювання таких проблем:

розроблення типових договорів і угод про довготермінову виробничу кооперацію;

проведення маркетингових, лізингових досліджень, організація виставок і надання рекламних послуг;

розвиток між державами — учасницями Співдружності та іншими заінтересованими державами сучасних інформаційних комунікацій, що забезпечують сприяння у пошуку партнерів, підготовці, укладанні та виконанні договорів (контрактів);

здійснення спільних заходів щодо підготовки спеціалістів.

Україна заінтересована в розвитку різноманітних кооперативних форм спільного господарювання. Адже дуже часто міжнародне кооперування передбачає технологічне лідерство однієї зі сторін, а стан різних галузей вітчизняної економіки обумовлює як можливість упровадження передових технічних ідей інших країн на власних підприємствах, так і потенціал виходу з власними технологіями на ринки інших країн сумісно з фірмами-рези­дентами. Прикладом останнього може стати проект випуску літаків моделі АН за участі українських фахівців у Ірані.

Прикладом поєднання виробничих потенціалів є співробітництво українського НВП «Машпроект» та російського ВАТ «Рибінські мотори» з метою створення двигуна потужністю 60 МВт. Попередній проект, в якому взяли участь миколаївські та російські машинобудівники, мав результатом створення газотурбінного двигуна потужністю 110 МВт на Іванівській ГРЕС. Перспективним є україно-російський проект щодо створення найкращо-
го на сьогодні у світі літака нового покоління АН-70. У Сімфе-
рополі працює підприємство, яке здійснює складання автомобі-
лів «Газель» із комплектуючих, що надходять від російського
АТ «ГАЗ».

Є перспективи спільного виробництва в авіаційній галузі за участі авіаційного об’єднання ім. Антонова (м. Київ) та білоруського НВО «Агат». Тривають переговори та проводиться робота з підготовки міжурядових угод між Україною та Білоруссю щодо виробництва науково-технічної продукції.

Інструментами державного регулювання міжнародної кооперації може бути пільгове митне регулювання поставок обладнання або виробничих ліній, цілих виробничих комплексів, сприяння торгівлі ліцензіями. Особливий напрям уваги — сприяння розвитку нових видів технологій, відповідному забезпеченню інформацією, ноу-хау. Товарообмін, який відбувається відповідно до міжнародних договорів підряду, цілком обґрунтовано може претендувати на значно сприятливіший режим регулювання.

Дата добавления: 2014-11-20