Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ІІ. Конкретні цілі. Частота алергічних захворювань за останні роки значно зросла, особливо в економічно розвинутих країнах та країнах з несприятливою екологічною ситуацією




І. Актуальність теми

Тема 6. АЛЕРГІЯ

Частота алергічних захворювань за останні роки значно зросла, особливо в економічно розвинутих країнах та країнах з несприятливою екологічною ситуацією. За прогнозами ВООЗ у ХХІ столітті алергічні захворювання займуть провідне місце. До основних причин росту цих захворювань належать: екологічне забруднення, соціальні фактори, стресові стани, застосування вакцин і сироваток, зростання частоти контакту людини з новими хімічними засобами, в тому числі і медикаментами та іншими факторами, які змінюють імунологічну реактивність організму.

Сучасна «епідемія» алергій є результатом антропогенної дії, внаслідок якої порушився антигенний склад оточуючого середовища і зросла кількість штучно створених речовин, до яких не адаптовані захисні механізми людини.

Вивчення механізмів різних алергічних реакцій проводилося, голо­вним чином, на підставі експериментального вивчення анафілаксії й алергії.

Проблема алергії – одна з найважчих задач сучасної медицини через свою комплексність і міждисциплінарність.

  1. Знати: види алергенів та антитіл, класифікації, стадії алергічних реакцій. Механізми їх розвитку, шляхи діагностики і гіпосенсибілізації, особ­ли­вості розвитку окремих нозологічних одиниць, взаємозв’язок алергії та імунітету, запалення, спадковості.
  2. Уміти експериментально відтворити анафілаксію.
  3. Уміти розпізнавати тканинні базофіли в мазку в стадію дегрануляції.
  4. Уміти розпізнавати симптоми анафілактичного шоку.
  5. Сформувати уявлення про інтенсивне наростання впливу факторів зовнішнього середовища як потенційних алергенів і про полівалентну сенсибілізацію населення.
  6. Розвинути почуття професійної відповідальності за своєчасність і правильність допомоги при анафілактичних реакціях.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни Знати
Мікробіологія. Вчення про імунітет. Основні форми захисту організму.
Нормальна фізіологія Функціонування систем кровообігу, дихання, крові, нервової систем.

ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Алергія(від грец. allos – інший, ergon – дію) · є якісно зміненою реакцією організму на дію ре­човин антигенної природи, яка призводить до різних порушень в організмі – запалення, спазму бронхів, некрозу, шоку; · імунна реакція організму, яка супроводжується пошкодженням власних тканин
Алерген речовина, яка викликає розвиток алергічної реакції.
Антиген   це речовина, яка має ознаки чужорідності і зумов­лює розвиток специфічних реакцій (імунної від­повіді).
Антитіла це білки з класу імуноглобулінів (IgА, IgМ, IgG, IgE, IgD), синтез яких відбувається після надходження в організм алергену (антигену).
Сенсибілізація підвищення чутливості і набуття здатності бурх­ливо реагувати на повторне введення алергену.
Поліноз (сінна гарячка, сі­нний нежить, весняний ка­тар, пилкова астма) класичне алергічне захворювання, яке зумовлене сенсибілізацією до рослинного пилка.
Анафілаксія гостра системна реакція сенсибілізованого орга­нізму на повторний контакт з антигеном, яка роз­ви­вається за І типом алергічних реакцій і прояв­ляється гострою периферичною вазодилятацією. Крайній прояв – анафілактичний шок.
Сироваткова хвороба алергічне захворювання, викликане введенням ге­те­рологічних чи гомологічних сироваток або пре­па­ратів з них; характеризується переважним запа­льним пошкодженням судин та сполучної тканини

2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Визначення поняття «алергії». Алергія та імунітет.
  2. Види алергенів. Значення спадкових факторів у розвитку алергії.
  3. Принципи класифікацій алергічних реакцій (за Кумбсом і Джеллом).
  4. Стадії розвитку алергічних реакцій.
  5. Анафілактичні реакції: експериментальні моделі, імунологічні механіз­ми їх розвитку, роль тканинних базофілів, основні клінічні форми (кропив’янка, набряк Квінке, полінози, атопічна бронхіальна астма, анафілактичний шок).
  6. Активна і пасивна анафілаксія.
  7. Патогенез анафілактичного шоку.
  8. Цитотоксичні реакції: механізми цитолізу, основні клінічні форми (гемолітична хвороба новонароджених).
  9. Імунокомплексні реакції: механізм розвитку місцевих і загальних пошкоджень, основні клінічні форми (сироваткова хвороба).
  10. Реакції гіперчутливості сповільненого типу: механізми розвитку, роль лімфокінів, основні клінічні форми (туберкулінова реакція, контактний дерматит, інфекційно-алергічна бронхіальна астма, автоімунні захворювання, реакція відторгнення гомотрансплантату, синдром Лайела).
  11. Автоалергічні реакції: принципи і механізми розвитку.
  12. Основні принципи запобігання, лікування і діагностика алергічних реакцій. Гіпосенсибілізація по Безредко.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Відтворити модель анафілактичної реакції на тканинних базофілах сенсибілізованого щура.

Завдання Вказівки до завдання
Сенсибілізувати щура антигеном (конячою сироваткою. Ввести конячу сироватку у вену хвоста по 0,5 мл через день 3 рази. Через 12-15 днів тварину умертвити ефіром.
Приготувати завісину тка­­­нинних базофілів У черевну порожнину ввести 5 мл гемо­целу, промасувати, розсікти черевну стінку, зібрати завісину.
Провести реакцію тканинних базофілів з антигеном На предметному склі, попередньо зафарбованому нейтральним червоним, змішати краплину завісини і алергену. Накрити покривним скельцем. 10 хв. інкубувати в термостаті при t – 37°С.
Приготування контролю Аналогічно змішати краплини завісини і собачої сироватки. Інкубувати 10 хв. в термостаті при t – 37°С.
Спостерігати під мікроскопом дегрануляцію тканинних базофілів. Замалювати результати досліду Зробити висновки Спостереження проводити при великому збільшенні мікроскопа, використовуючи імерсійну систему. Записати в протокол

Дослід 2. Відтворити модель анафілактичного шоку на мурчаках

Завдання Вказівки до завдання
Сенсибілізувати мурчака конячою сироваткою. Ввести 0,1 мл конячої сироватки у розведенні з фіз. розчином 1:10 під шкіру живота (внутріочеревно).  
Викликати розвиток анафілактичного шоку Через 14 днів зафіксувати мурчака в руках: один дослідник фіксує тварину; другий – відтягує ліву задню ніжку трошки в сторону і назад, вистригає хутро над стегновою веною, і зрізає шкіру з фасцією площею 0,5 см2 над стегновою веною, після чого в/в повільно вводить 1 мл конячої сироватки.
Вести спостереження за твариною під час розвитку анафілактичного шоку.     Звернути увагу на загальну поведінку, положення в просторі, наїжачуванння шерсті, кашель, колір носа, вух, лапок, хрипи в легенях, мимовільна дефекація, сечовиділення, ритм дихання, позіхальні рухи щелепи, посмикування крил носа, судоми. За допомогою секундоміра відмітити початок кожного симптому і записати. З зупинкою дихання і відсутності корнеальних рефлексів констатується смерть (кінчиком ватки доторкнутися зіниці ока).  
Провести розтин тварини Розтин проводиться по середній лінії грудної і черевної стінки. Перетиснути трахею і відокремити легенево-серцевий комплекс і покласти його на годинникове скло.
Оцінити симптоми Ауер-Льюїс-Безредка Легені переповнені повітрям і при натискуванні з альвеол виходить повітря.
Розглянути кишківник, кров в магістральних судинах Посилена перистальтика, кров темно-чер­во­ного кольору, рідка.
Оформити результати досліду.   Хронологічно описати прояви розвитку анафілактичного шоку і розтину тварини після настання смерті.
Зробити висновки. Записати в протокол.


VI. Матеріали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання Вказівки до завдання
  Визначення поняття алергія  
  Алергени та їх класифікація Дати характеристику екзо- та ендогенних алергенів та гаптенів, навести приклади
  Патогенез алергічних реакцій Охарактеризувати імунологічну, патохімічну та патофізіологічну стадії
  Терапія алергічних захворювань Вказати етіотропний, патогенетичний, симптоматичний та саногенетичний принципи терапії

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Влітку через півтори години перебування у заміській зоні відпочинку у чоловіка 30 років почервоніли і набрякли повіки, з'явилися сльозотеча, нежить, осиплість голосу, першіння в горлі, утруднення дихання. Після повернення додому в місто вказані симптоми збереглися, хоча вираженість їх стала дещо меншою.

  1. Як називається захворювання, що розвинулося у пацієнта?
  2. Які основні ланки патогенезу даного захворювання?
  3. Який патогенетичний механізм є провідним в розвитку набряку?

 

Задача 2. Влітку через півтори години перебування у заміській зоні відпочинку у чоловіка 30 років почервоніли і набрякли повіки, з'явилися сльозотеча, нежить, осиплість голосу, першіння в горлі, утруднення дихання. Після повернення додому в місто вказані симптоми збереглися, хоча вираженість їх стала дещо меншою.

  1. Що є причиною цього захворювання?
  2. Методи діагностики алергічних захворювань.
  3. Принципи терапії і профілактики алергічних захворювань.

 

Задача 3. Останні декілька років у чоловіка із початком цвітіння тополі починається свербіння і почервоніння очей, нежить, покашлювання, дрібне висипання на відкритих ділянках тіла. При обстеженні виявлено різке збільшення рівня Ig E. Алергологом призначена специфічна гіпосенсибілі­зуюча терапія.

  1. Як називається захворювання, що розвивається у чоловіка?
  2. Які основні ланки патогенезу даного захворювання?
  3. Принципи терапії і профілактики алергічних захворювань.

 

Задача 4. Для визначення чутливості до антибіотиків пацієнту внутріш­ньошкірно ввели 0,2 мл розчину пеніциліну. Через 10 хв у місці введення з’явилася гіперемія, набряк.

  1. До якого типу за класифікацією за Кумбсом і Джеллом відноситься ця реакція?
  2. Які антитіла відіграють вирішальну роль в розвитку даної реакції?
  3. Назвіть приклади алергічних реакцій цього ж типу.

 

Задача 5. Мурчаку, через 10 днів після введення 0,1 мл сироватки, ввели 1,0 мл цієї ж сироватки. Через 2 хв. тварина загинула.

  1. Яка алергічна реакція розвинулася у мурчака?
  2. Який механізм розвитку даної патології?
  3. Що стало безпосередньою причиною смерті тварини?

Задача 6. При видаленні зуба у стоматологічному кабінеті після введення лідокаїну у хворого з’явилися такі симптоми: різка блідість шкіри, ціаноз слизових оболонок, холодний піт, утруднення дихання, ат 65/40 мм рт. ст.

1. Яка алергічна реакція розвинулася у пацієнта?

2. Який механізм розвитку даної патології?

3. Поясніть механізм зниження артеріального тиску.

 

Задача 7. Хворий А., 20 років, має скарги на періодичні напади ядухи з утрудненим видихом, що супроводжуються відділенням в'язкого склоподібного харкотиння. Напади стали з'являтися в останні два роки, після того, як в сім'ї з'явилась собака. Часто провокуються вдиханням холодного повітря або сильним хвилюванням.

  1. Яке захворювання можна припустити у хворого?
  2. Які антитіла беруть участь в патогенезі захворювання?
  3. Який патогенез нападів ядухи?

 

Задача 8. Хворий Р., 35 років, робочий, що займається нікелюванням металевих виробів, поступив до клініки зі скаргами на висипання та свербіж шкі­ри кистей рук, дратівливість, порушення сну. На шкірі кистей рук є поширена папуло-везикульозна висипка, сліди розчухування, кров'яні кірочки. Аплікаційна проба з сульфатом нікелю дала позитивний результат. Діагностовано контактний дерматит.

  1. До якого типу гіперчутливості належить дане захворювання?
  2. Через який час слід оцінювати результат шкірно-аплікаційної проби з сульфатом нікелю (з моменту постановки проби)?
  3. Які медіатори виділяються в патохімічну стадію алергічного процесу при цьому захворюванні?

Задача 9. У підлітка 14 р., який звернувся до алергологічного кабінету, відмічалися приступи ядухи і кашель з виділенням невеликої кількості в'язкого слизистого харкотиння. Захворів через півроку після того, як купив акваріум і почав годувати риб сухою дафнією. При обстеженні хворого знайдено різке збільшення Ig E. Реакції дегрануляції базофілів з алергеном (дафнія) позитивні.

  1. Яке захворювання можна припустити у підлітка?
  2. Про що свідчать позитивні тести з дафнією?
  3. Який патогенез нападів ядухи?

 

Задача 10. Хворому П., 10 років, з приводу травми ноги введено з профілактичною метою 3000 од. Протиправцевої сироватки за Безредко. На дев'ятий день після введення сироватки у дитини виникли сильні болі і припухлість плечових та колінних суглобів, з'явилось генералізоване висипання. Дитина була госпіталізована.

  1. Реакція якого типу за класифікацією Кумбса і Джелла розвинулась у хворого?
  2. Які антитіла відповідальні за розвиток цієї алергічної реакції?
  3. Який її патогенез?

 

Задача 11. Хворому з гострою пневмонією внутрішньом’язово введено пеніцилін, після проведення ін'єкції стан хворого різко погіршився: з’явилась задишка, хворий покрився холодним потом і втратив свідомість. Ат 60/40 мм рт. ст.

1. Яка реакція найбільш ймовірно виникла у хворого?

2. Які антитіла відіграють вирішальну роль в розвитку даної реакції?

3. Поясніть механізм зниження артеріального тиску.

Задача 12. Хвора Ж., 10 років, поступила до дитячої інфекційної лікарні з діагнозом: дифтерія зіву. Дитині введено 6000 ОД протидифтерійної сироватки. З урахуванням того, що рік тому їй вводилася протиправцева сироватка, серотерапія проведена за методом Безредко.

  1. Що можна чекати у разі одномоментного введення сироватки?
  2. Які антитіла відповідальні за розвиток цієї алергічної реакції?
  3. Який медіатор в основному визначає розвиток патохімічної стадії цієї реакції?

 

Задача 13. Хвора 22 років звернулася до лікаря зі скаргами на відчуття печії в ділянці губ. Об'єктивно: на червоній облямівці губ - почервоніння, незначна інфільтрація, поодинокі дрібні пухирці. Симптоми виникли після двох тижнів користування новою губною помадою. Діагностовано контактний дерматит.

  1. Який механізм його розвитку?
  2. Які медіатори мають значення при даній патології?

Задача 14. Хворий Р., 35 років, який займається нікелюванням металевих виробів, поступив до клініки зі скаргами на висипання та свербіж шкіри кистей рук, дратівливість, порушення сну. На шкірі кистей рук є поширена папуло-везикульозна висипка, сліди розчухування, кров'яні кірочки. Аплікаційна проба з сульфатом нікелю дала позитивний результат. Діагностовано контактний дерматит.

  1. Через який час слід оцінювати результат шкірно-аплікаційної проби з сульфатом нікелю (з моменту постановки проби)?
  2. Які клітини є антиген-презентуючими при цьому захворюванні?

 

Задача 15. У медсестри, 37р., після 3-річного контакту з стрептоміцином, пеніциліном діагностовано алергічний дерматит. Алергічні обстеження: шкірні проби з пиловими, побутовими алергенами негативні, реакція Праустніца-Кюстнера з стрептоміцином позитивна, з пеніциліном-негативна.

  1. До якого типу гіперчутливості відноситься алергія у хворої?
  2. Який механізм даного патологічного процесу?
  3. Які медіатори мають значення при даній патології?

 

Задача 16. Хвора скаржиться на інтенсивний свербіж шкіри обох рук, висип, пухирці. З анамнезу захворювання відомо, що вона використовувала новий пральний засіб. Хвора звернулась до дерматолога, який поставив діагноз - алергічний дерматит.

  1. До якого типу гіперчутливості відноситься алергія у хворої?
  2. Коротко опишіть механізм його розвитку.
  3. Які медіатори мають значення в розвитку даної патології?

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
  2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

  1. Аллергические болезни: Диагностика и лечение / Пер. с англ. – М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. – 768 с.
  2. Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Одесса: Ас­т­­роПринт, 1999. – 603 с.
  3. Клиническая иммунология и аллергология / Пер. с англ. – М.: Практика, 2000. – 806 с.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 1955; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.039 сек.