Теми для доповідей, рефератів і контрольних робіт 1 страница

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Визначте правові основи безпеки життєдіяльності. Які юридичні заходи входять до її складу?

2. Які завдання законодавства щодо охорони здоров'я громадян.

3. Визначте загальні положення закону «Про цивільну оборону України».

4. Охарактеризуйте основні положення закону «Про охорону праці».

5. Які основні завдання екологічного законодавства?

6. Що служить юридичною базою для природоохоронного законодавства?

7. Коли було прийнято закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Що є об'єктами охорони природи?

8. У чому полягає сутність управління в царині безпеки життєдіяльності?

9. Заповніть таблицю.

Основні закони щодо безпеки життєдіяльності

Назва закону	Дата прийняття

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ

1. Правове регулювання безпеки життєдіяльності.

2. Законодавство України про охорону здоров'я.

3. Законодавство України про охорону праці.

4. Основні положення закону «Про цивільну оборону України».

5. Екологічне законодавство України.

6. Організаційна структура управління безпекою життєдіяльності.

1. Завдання законодавства про охорону здоров'я. Права громадян у царині охорони здоров'я. Основні принципи охорони здоров'я.

2. Законодавство України про охорону праці.

3. Законодавство України про дорожній рух.

4. Законодавство України про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань.

5. Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, принцип та об'єкти правової охорони навколишнього природного середовища.

6. Законодавство України про охорону атмосферного повітря.

7. Законодавство України про охорону водних ресурсів.

8. Законодавство України про охорону земельних ресурсів.

9. Законодавство України про тваринний світ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Агаджанян Н.М. Экология человека. - М.: Наука, 1994.

2. Адлер М. Азбука СПИДа. - М.: Мир. 1991.

3. Адо В.А. Екологія, алергія і СНІД,— К.: Видавництво товариства "Знання України", 1991.

4. Азаров В.Н. Основы микробиологии и санитарии.— М.Экономика, 1986.

5. Алексеев НА Стихийные явления в природе.— М.: Просвещение, 1988.

6. Алексеенко И.Р., Кейсевич Л.В. Последняя цивилизация? Человек. Общество. Природа. — К.: Наукова думка, 1997.

7. Амосов Н.М. Разум, человек, общество, будущее. - К.: Байда, 1994.

8. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. - К.: Здоровье, 1989.

9. Андреев И.П. Происхождение человека и общества. — М., 1982.

10. Андрейцев В.І. Екологічне і земельне право України.. - К.: Юрінком, 1998.

11. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. - К.: Генеза, 1996.

12. Антинаркотичне законодавство України. - К.: Юрінком, 1999. •

13. Антонов В.П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье.- К.: Знание, 1989.

14. Апанасенко Г.Л. Здоров'я, яке ми вибираємо. - К.: Т-во "Знання", УРСР, 1989.

15. Баб'як І.П., Біленчук О.Г. Екологічне право України. — К.: Атіка, 2000.

16. Бакка М.Т., Мельничук А.С, Овко В.І. Охорона і безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій. — Житомир: Льонок, 1995.

17. Барабаш В.И., Шкрабак В.С Психология безопасности труда. - С-Пб., 1996.

18. Баратов А.Н., Пчелинцев В.А. Пожарная безопасность. - М.: Изд-во АСВ, 1997.

19. Бедрій Я.І., Джигирей В.С, Кидискж А.І. та ін. Основи екології та охорона навколишнього при­родного середовища: Навч. посіб. для вузів. - Львів, 1999.

20. Безопасность жизнедеятельности в условиях чрезвычайных ситуаций / Под ред. АК.Назарова. -Курган: Изд-во КМИ, 1994.

21. Безопасность жизнедеятельности. Безопасность технологических процессов и производств (Охрана труда): Учебное пособие для вузов / П.ПХукин, В.Л.Лапин, ЕАПодгорных и др. — М.: Высш. шк., 1999.

22. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. проф. ЭААрустамова. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательский дом "Дашков и К", 2000.

23. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие / Под ред. ОНРусака. — ЛТА С-Пб., 1996.

24. Безопасность жизнедеятельности: Учебник/ Под общ. ред. СВ.Белова. 2-е изд., испр. и доп. -М.: Высшая шк., 1999.

25. Безопасность труда в промышленности / К.КТкачук, П.Я. Галушко, Р.В.Сабарно и др. — К.: Тех­ніка, 1982.

26. Безопасность человека: Учебно-методическое пособие для образовательных учреждений / Под редакцией Л.И.Шершнева. Фонд национальной и международной безопасности. — М: НПО "Обра­зование", 1994.

27. Безпека життєдіяльності / За ред. Я.Бедрія. — Львів: Афіша, 1998.

28. Биология: Пособие для подг. отд. мед. ин-т. /Под общ. ред. Н.Е.Ковалева. — М.: Высшая шк., 1985.

29. Білявський Г.О., Падун ММ, Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. — К.: Либідь, 1995.

30. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1997.

31. Богоявленский В.Ф., Богоявленский И.Ф. Диагностика и доврачебная помощь при неотложных состояниях. 2-е изд. — С-Пб.: Гиппократ, 1995.

32. Буравлев Ю.В., Павлова Е.Н. Безопасность жизнедеятельности на транспорте: Учебник для ву­зов. — М.: Транспорт, 1999.

33. Буянов В.М. Первая медицинская помощь. — М.: Медицина, 1987.

34. Васильев В.Н. Здоровье и стрессы. - М.: Знание, 1991.

35. Вернадский В.С. Биосфера и ноосфера. - М.: Наука, 1989.

36. Взаимодействие в системе листосфера-гидросфера-атмосфера. Т. 2. - М.: МГУ, 1999.

37. Вітренко І.С. Загальна та медична психологія: Навч. посібник. - К.: Здоров'я, 1994.

38. Войтенко В.П. Здоровье здоровых. - К.: Здоровье, 1991.

39. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества /Под ред. ЛАИльина, ВАФилова. — М.: Химия, 1990.

40. Всеукраїнська науково-практична конференція "Безпека підприємств у надзвичайних ситуаціях. Підвищення рівня підготовки різних категорій населення, які навчаються з безпеки життєдіяльності людини": Матеріали конференції.— К.: КМУЦА, 1998.

41. Гейл Р., Гаузер Г. Останнє попередження. - К.: Молодь, 1989.

42. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І. Екологія: Опорний курс лекцій: Наеч. посів.- 1С: Вид-во Укр.-фін. ін-ту менедж. і бізнесу, 1998.

43. Гетьман В. Перша долікарська допомога в екстремальних ситуаціях. //Охорона праці. - 1995. № 5. - С 28 - 32.

44. Пденс Е. Соціологія / пер. з англ. - К.: Основи, 1989.

45. Глухое В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. - Санкт-Петербург.: Специальная литература, 1995.

46. Головченко О.М. Чи можна вберегтись від СНІДу? - Одеса: Маяк, 1995.

47. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. - Львів, 1997.

48.. Горелов А.А. Концепции современного естествознания. — М.: Центр, 1998. - 208 с.

49. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.,

50, Григорьев Ю.Г. Памятка населению по радиационной безопасности. — М.: Энергоатомиздат, 1990. 51> Губський А.І. Цивільна оборона. - К., 1995.

52. Даниель Ж., Пикула И. Психология труда / Под ред. К.Н.Платонова. - М.: Профиздат, 1979.

53. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1985.

54. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. - К.: Основа, 1998.

55. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного срередовища: Навчальний посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

56. Джигирей В.С, Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів: Афіша, 1999..

57. Дьомін В.О. Вступ до екологічної політики. Навчальний посібник. — К.: 2000.

58. Екологія і економіка: навч.посібник для вузів / Колотило Г.М. — К.: Т-во "Знання", 1999.

59. Еремин В.Г., Сафронов В.В. и др. Обеспечение безопасности жизнедеятельности в машиностро­ении. Учебное пособие для вузов. - М.: Машиностроение, 2000.

60. Жидецький В.Ц., Джигірей В.С, Мельніков О.В.. Основи охорони праці. 2-ге, вид. стереотипне. — Львів: Афіша, 2000.

61. Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - К.: Комерційний коледж, 1998.

62. Заиков Г.Е., Маслов С.А., Рубайло В.Л. Кислотные дожди и окружающая среда. - М: Недра, 1992.

63. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища. — К.: Парламен­тське видавництво, 2000.

64. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубев А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. - К.: ІЗМО, 1996.

65. Зацарный В.В., Пантелеймонов А.Е. Безопасность студентов на практике. - К.: Вища шк., 1989.

66. Защита атмосферы от промышленных загрязнений: Справочник: Пер. с англ.: В 2 т. / Под ред. Е.Калверта и Г.М. Инглунда. — М.: Металургия, 1988.

67. Злобін ЮА Основи екології. - К.: Лібра, 1998.

68. Казаков ВА Психологія діяльності та навчальний менеджмент Підручник. У 2 ч.' 4.1. Психологія суб'єкта діяльності. - К.: КНЕУ, 1999.

69. Качура А., Кукса А.Террор и терроризм: всегда рядом // Финансовая Украина. -1996. -Де­кабрь.

70. Кащенко О.Л. Фінанси природокористування. - Суми: Університетська книга, 1999.

71. Кирилов В.Ф. и др. Радиационная гигиена. — М.: Медицина, 1988.

72. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні: Затверджений міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 24 грудня 1998 р.

73. Кобевник В.Ф. Охрана труда. - К.: Вища школа, 1990.

74. Когл Дж. Биологические эффекты радиации. - М.: Энергоиздат, 1986.

75. Конституція України. — К.: Юрінком, 1996.

76. Коржик Б.М. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. - К.: 1СДО, 1995.

77. Корсак К.В., Плахотник О.В. Основи екології. 2-е видання. - К.: МАУП, 2000.

78. Кривошеий Д.А. Экология и безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие. — М.: Недра, 2000.

79. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: Навчальний посібник. — К.: Заповіт, 1996.

80. Кулландер С, Ларсон Б. Жизнь после Чернобыля. - М.: Энергоатомиздат, 1991.

81. Кучерявий В.П. Екологія. Підручник для студентів вузів. - Львів: Світ, 2000.

82. Кушелев В.П. Основы техники безопасности на предприятиях химической промышленности. -М.: Химия, 1992.

83. Лапін В.М. Безпека життєдільності людини. Навчальний посібник. 2-е видання. - Львів: Львівський банківський коледж; К.: Т-во "Знання", КОО, 1999.

84. Лишук В.А., Мосткова Е.В. Основы здоровья. - М.: Росийская академия медицинских наук, 1994.

85. Мавров И.И., Бухарович М.Н., Глухенький Б.Т. Контактные инфекции, передающиеся половым путем. - К.: Здоров'я, 1989.

86. Мезецев В.А. Энциклопедия чудес. — М.: Знание, 1988.

87. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. — Кірово­град, 1998.

88. Мусієнко М.М., Серебряков.В.В., Брайон О.В. Екологія та охорона природи: основні терміни та поняття: Тлумачний словник-довіцник. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2001.

89. Навчальна програма нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності для вищих закладів освіти". Розробники В.В.Зацарний, В.Г.Мазур, ВММостовий. - К.: Мін. освіти, 1999.

90. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. Т. 1,2. - К., 1998.

91. Наркотики и яды: психоделики и токсические вещества, ядовитые животные и растения / Сост. В.И.Петрова, Т.И.Ревяко. — Минск.: Литература,1995.

92. Науменко І.М., Кіпніс Л.І., Прокопенко І.Г. Вступ до соціоеколопї (екології людського суспільства): Навчальний посібник. — К.: КМУЦА, 1995.»

93. Національна доповідь України / Конференція ООН "Навколишнє середовище і розвиток" (Бра­зилія - 92). -. К.: Час, 1992.

94. Небел Б. Наука об окружающей среде. - М.: Мир, 1993..

95. Некое В.Е. Экология. 1 ч. Основы глобальной традиционной экологии. — X: Торнадо, 2000.

96. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): Державні гігієнічні нормативи. — К.: Відділ пол­іграфії УЦДСЕН МОЗ України, 1997.

97. Обґрунтування концепції освіти з безпеки життя і діяльності людини / В.Кузнєцов та ін. Освіта України. - № 50. - С 6-8.

98. Оржиховская В.М., Бурмака Н.П. Избавление учащихся от наркогенных привычек. - К.: Здо­ров'я, 1992.

99. Основи соціоеколопї: Навч. посіб. /За ред. Г.О.Бачинського.' К.: Вища школа, 1995.

100. Основы защиты населения и территории в чрезвычайных ситуациях. / Под ред. В.В. Тарасо­ва. - М.: Изд-во МГУ, 1998.

101. Охорона ґрунтів: Навчальний посібник / М.К. Ц-Іикула, О.Ф. Гнатенко, Л.Р. Петренко, М.В.Капш-тик. - К; Т-во "Знання", КОО, 2000.

102. Пивоваров ЮЛ. Гигиена и экология человека. (Курс лекций). - М.: МУПК, 1999.

103. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності Навчальний посібник. — Суми: Вид-во "Університетська книга", 2000.

104. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. - К.: Каравела, 2000.

1О5.Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Навчальний посібник. - К.: Каравела, 1999.

Юб.Полежаев Е.Ф., Макушин В.Г. Основы физиологии и психологии труда: Учебное пособие для

экономических вузов. — М.: Экономика, 1974.

107. Політологія: Підручник /І.СДзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. — К.: Вища школа, 1998.

108. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099.

109.Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Абстинентний синдром — реакція організму на відсутність наркотичної речовини.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, пору­шення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це - вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, поми­лок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих. Адаптація (щодо наркоманії) - пристосованість організму до певної дози наркотичної речовини. Адекватне — відповідне, розмірне, узгоджене, вірне, точне. Анаболізм - засвоєння речовин та синтез специфічних для кожної тканини сполук.

Аналіз дерева помилок — один з інструментів системної безпеки, що використовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем.

Аналізатори — сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, що здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

Антидепресанти - різні за хімічною будовою і механізмом дії психотропні засоби, які покращують настрій, знімають тривогу і напругу.

Антимутагени - фізичні та хімічні чинники, які знижують частоту виникнення спадкових змін організму — му­тацій.

Антиоксиданти — природні або синтетичні речовини, які вповільнюють або запобігають окисленню органічних сполук організму.

Антитіло - субстанція, що виробляється лімфоцитами у відповідь на агресію в організм антигенів. Антропометрія - вимір і опис тіла людини в цілому й окремих його частин.

Асфіксія - задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах. Атрибути - невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість).

Афект— найсильніша емоційна реакція, яка повністю захоплює людину і підкоряє її думки і рухи. Бактерія - одноклітинний організм, який розмножується простим розподілом.

Безпека — 1) стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди; 2) збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Безпека життєдіяльності - галузь знання та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загаль­них закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захи­сту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Безпека людини - складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток».

Безпека систем — наука, що застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпе­ки, вчасного виявлення ризику небезпек, застосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протя­гом життєвого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. Безумовні рефлекси — стереотипи поведінки, надбані людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість. Біологічні ритми — періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ в живих організмах.

Біомеханіка — розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів і організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в них.

Біота (життя) - історично сформована сукупність рослин і тварин, об'єднаних загальною областю розподілу. Вакцина - хімічна речовина, отримана з живих чи мертвих мікроорганізмів, що використовується для вироблен­ня імунітету до збудників цієї хвороби у тварин і людей.

Вивих - стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості. Виробниче середовище — простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини.

Вібрація - коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.

Відмороження — пошкодження тканин організму, викликане дією низьких температур. Відповідальність - це поняття, що відбиває об'єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особис­тістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення пред'явлених взаємних вимог. Відчуття - основа знань людини про навколишній світ.

Війна — збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у пере­носному розумінні слова — крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами. Вік - поняття, що характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя. ВІЛ — вірус імунодефіциту людини.

Вірус — збудник хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами менший за бактерій (внутрішньоклітинний паразит).

Вісцеральний аналізатор - аналізатор внутрішніх органів. ВООЗ — всесвітня організація охорони здоров'я.

Вражаючий фактор — чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, приводить до матеріальних збитків.

Гармонія — відповідність розмірів частин і цілого, злиття різноманітних компонентів об'єкта в єдине органічне ціле. Ген — молекулярний носій спадкових властивостей організму.

Генетичний код - система запису спадкової інформації в молекулі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) живих істот (людей, тварин, рослин, бактерій, вірусів).

Геохімічні процеси — процеси зміни хімічного складу гірських порід і мінералів, а також розплавів і розчинів, із яких вони утворилися.

Гіпотеза — виражене у формі судження припущення або передбачення чого-небудь. Гістологія — наука про тканини тварин і людини.

Глікоген — тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод тварин і людини, особливо великий його вміст в печінці і м'язах.

Гомеостаз — відносна динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища й сталість основних фізіологічних функцій організму людини, тварин і рослин.

Гормони — біологічні активні речовини, вироблені ендокринними залозами або залозами внутрішньої секреції; служать для гормональної діяльності окремих органів, систем і всього організму в цілому. Гравітація — тяжіння, універсальна взаємодія між будь-якими видами матерії.

Граничнодопустима концентрація (ГДК) - максимальна кількість небезпечної хімічної речовини в одиниці об'єму (повітря, води тощо) чи ваги (харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків. Грибки — одно- та багатоклітинні мікроорганізми рослинного походження.

Демографічний вибух — різке прискорення темпів росту населення (переважно в країнах Азії, Африки, Ла­тинської Америки).

Деструкція — порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь. Деформація — зміна відносного положення часток тіла, пов'язана з їхнім переміщенням. Джерело небезпеки — природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.

Дисгармонія — відсутність або порушення гармонії, немилозвучність, розлад.

Дисиміляція (катаболізм) — ферментативне розщеплення органічних речовин та виведення з організму про­дуктів розпаду.

Дискретність - переривчастість; протиставляється безперервності.

Дистрофія - дегенерація, переродження, патологічний процес, що виникає в зв'язку з порушенням обміну речовин і характеризується появою в тканинах продуктів обміну речовин, змінених кількісно і якісно. Діяльність - активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо по­ставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби. ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота, носій спадкової, генетичної, інформації.

Довкілля — навколишнє середовище людини, обумовлене в даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, її здоров'я і життя. Евакуація — організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Ейфорія — відчуття задоволення від дії наркотику.

Еквівалентна доза — міра біологічної дії іонізуючого випромінювання на людину. k

Експозиційна дозі - іонізуюча спроможність іонізуючого випромінювання в повітрі.

Електрика — сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрично заряджених тіл або часток. Електричний струм — упорядкований (направлений) рух електрично заряджених часток. Електричний удар - див. загальна електротравма.

Електричні знаки (мітки) - чітко окреслені плями найчастіше сіро-синього або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.

Електроліз — сукупність процесів електрохімічного окислення-відновлення на опущених в електроліт електро­дах при проходженні через них електричного струму.

Електролітична дисоціація — розпад речовини на іони при розчиненні.

Електромагнітне поле - особлива форма матерії, за допомогою якої здійснюється взаємодія між електрично зарядженими частинками.

Електрофтальмія — запалення зовнішньої оболонки ока ~ рогівки і кон'юнктиви ~ внаслідок впливу потуж­ного потоку ультрафіолетового випромінювання від електричної дуги.

Електротравма — пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму, електрич­ною дугою або блискавкою.

Емерджентність - здатність систем мати властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її. Емоції — психічні процеси, які відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.

Епідемія — 1) масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території; 2) поширення, у принципі тимчасове, якоїсь хвороби серед людності на більш-менш значній території.

Епізоотія — одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території. Епілепсія - падуча хвороба, хронічне захворювання головного мозку людини, що характеризується головним чином повторними припадками, а також поступовим розвитком змін особистості.

Епіфітотія - масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зни­женням їх продуктивності.

Ергономіка (від грець, ergon - робота і nomos — закон) — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві. Ерготична система — система, одним з елементів якої є людина, Етнос — історично сформоване стійке угруповання людей — плем'я, народність, нація.

Єдина державна система запобігання і реагування на НС — центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Життєве середовище — частина Всесвіту, де знаходиться або може знаходитися в даний час людина і функ­ціонують системи її життєзабезпечення.*

Життєдіяльність — 1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих потреб і можливостей; 2) складний біологічний процес, що відбувається в організмі людини і дозволяє їй зберігати здоров'я та працездатність.

Життя - одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя — (по К.М.Ситніку) особлива форма руху матерії з специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів.

Життя — (по Ф.Енгельсу) спосіб існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є постійний обмін з оточуючим їх зовнішнім середовищем.

Загальна електротравма (електричний удар) — враження центральної нервової системи або загроза ура­ження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом електричного струму або електричної дуги.

Закон — нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспільного, державного життя і має вищу юридичну силу.

Здібності — психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага). Здоров'я — «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» (за визначенням ВООЗ).

Землетрус— сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж, людських жертв.

Зовнішній (непрямий) масаж серця — комплекс заходів, спрямованих на відновлення роботи серця в разі його зупинки.

Зона небезпеки — визначена просторова область, в якій проявляється дія небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.

Зсув - сковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Ієрархія - розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до нижчого.

Ізотопи — різновиди атомів одного і того самого елементу, які мають однакові заряди ядер, але-різні масові числа. Імунізація — створення штучного імунітету — активного (при введенні вакцини) або пасивного (при введенні сироваток).

Імунітет—1) неприйнятність організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють до організму ззовні чи утворюються в організмі п'и впливом тих чи інших чинників; 2) стан стійкості організму людини до дії патогенних мікробів.

Імунодепресанти - лікарські препарати, які подавляють імунні реакції організму.

Інкубаційний період — період між часом входження мікробу в організм і часом прояву перших симптомів хвороби.

Інстинктивна поведінка — дії, вчинки, які успадковуються людиною у ході еволюції людства. Інтелект (розсудок, розуміння) — розумові здібності людини; здатність людини виділити в ситуації суттєві власти­вості та адаптувати до них свою поведінку, вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти. Інтуїція - спроможність розуміння істини шляхом прямого їх розсуду без обґрунтування за допомогою доказів. Інфразвук — звук, частотою до 16 Гц.,

Інфрачервоне випромінювання (14) — частина електромагнітного спектру з довжиною хвилі 700 нм —1000 мкм, енергія якого при поглинанні у речовині викликає тепловий ефект.

Дата добавления: 2014-11-20