VII. De Mida

V. Victoria utendum est

Romānis ad Cannas devictis, Mahărbal, qui equitĭbus Poenōrum praeerat, Hannibălem hortātus est, ut quam celerrĭme Romānos persequerētur et Romam ipsam aggrederētur. Mahărbal suadēbat, ut Hannĭbal eum sequerētur et quinto die in Capitolio epularētur. Hannĭbal, voluntāte Maharbălis laudāta, respondēbat, ut ad deliberandum diem sumĕret. Mahărbal: “Non omnia, - inquit, - eīdem homĭni di dedērunt: vincĕre scis, Hannĭbal, victoria uti nescis”.

VI. De leōne et asĭno et vulpe

Leo et asĭnus et vulpes aliquando convenērunt et societātem iunxērunt, ut socii venatiōnis essent. Multis in silva bestiis comprehensis et necātis, leo asĭno imperāvit, ut praedam dividĕret. Asĭnus omnĭbus aequāles partes tribuit. Leo hoc spectāvit et asĭnum dilaniāvit. Tum imperāvit vulpi, ut praedam dividĕret et distribuĕret. Vulpes praedam ita divīsit, ut leōni maiōrem, sibi minōrem partem tribuĕret. Tum leo: “Cur, - inquit, - ita divisisti praedam, ut mihi maiōrem partem tribuĕres? Recte egisti, nam mihi, regi animalium, maior pars debētur”. Vulpes respondit asĭni sortem se docuisse praedam dividĕre.

Rex Midas a Baccho petīvit, ut, quidquid tetigisset, aurum fiĕret. Tum deus: “Quidquid tetigĕris, aurum fiet”. Et omnia, quae tangēbat subĭto aurea fiēbant, etiam panis et alius cibus. Ita factum est, ut paene fame interīret. Ităque Bacchum adiit eumque implorāvit, ut, si posset, hoc donum sibi eripĕret. Bacchus eum in flumĭne Pactōlo lavāri iussit. Midas oboedīvit. Ex eo tempŏre ille fluvius aurum vehit.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Ми маємо один рот, а вуха – два, щоб менше говорити, а біль-ше слухати.

2. Ганнібал прийняв отруту, щоб римляни не взяли його живим.

3. Закон мусить бути коротким, щоб усі громадяни його за-пам’ятали.

4. Весталки турбувалися про те, щоб не згасав священний вогонь у храмі Вести.

5. Пілад так любив Ореста, що готовий був померти за нього.

6. Багато мають звичку брехати так, що самі свою брехню вва-жають істиною.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Cogĭta, quid ex omnĭbus rebus pretiosissĭmum et tibi carissĭmum sit. – Подумай, що з усіх справ є тобі найціннішим і найдорожчим.

2. Ignōtum est, quid cras futūrum sit. – Невідомо, що буде завтра.

3. Do, ut des; facio, ut facias. – Я даю, щоб ти дав; роблю, щоб ти робив. Формула римського права, яка встановлює правові відносини між двома особами. Do, ut des як принцип державної політики був проголошений Бісмарком у промові в рейхстазі.

4. Videant consŭles, ne quid res publĭca detrimenti capiat. – Х ай потурбуються консули, щоб республіка не зазнала втрат. Формула надзвичайної сенатської постанови (senātus consultum ultĭmum), яка означала введення надзвичайного стану і надання консулам дикта-торських повноважень. Вживається як попередження про небезпеку, як заклик до пильності.

5. Saepe accĭdit, ut facĕre non possīmus, quod pollicĭti sumus. – Часто трапляється так, що ми не можемо робити те, що пообіцяли.

6. Tanta est potentia veritātis, ut se ipsam sua claritāte defendat. – Така велика сила істини, що вона сама себе захищає своєю ясністю.

7. Ita vivĕre oportet, ut homĭnes tibi credant. – Жити належить так, щоб люди тобі вірили.

8. Omnes cives optant, ut pax sit. – Усі громадяни прагнуть, щоб був мир.

9. Multi nesciunt, quam vim scientia habeat. – Багато не знає, яку силу має знання.

10. Natura impellit nos, ut iucunda appetāmus, fugiāmus contraria. – Природа спонукає нас, щоб ми прагнули приємного, уникали – про-тилежного.

11. Persaepe evĕnit, ut utilĭtas cum honestāte certet. – Дуже часто буває, що користь змагається із чесністю.

Дата добавления: 2014-11-20