Ефективність деяких теплових екранів

Тим екрана	Граничне теплове навантаженім, Еф, кВт/м^2	Ефективність екрана
Футеровані екрани: матеріал футеровки - цегла матеріал футеровкн - азбест	10,5	0,3 0,6
Теплоізоляційні екрани: сітки чіпки (ланцюги) силікатні і кварцові стекла водяна плівка Тепловідвідні екрани	1.05 4.9 0.7-1.4 1.7 14,0	0.67 0.7 0,7 0,9 0,9

номна система індивідуального охолодження в комплекті з повстяним костюмом;

• під час аварійних робіт - тепловідбиваючий комплект з металізо­
ваної тканини;

• для захисту ніг від теплового випромінювання, іскор і бризок роз­
плавленого металу та контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкі­
ряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;

• для захисту рук від опіків - вачеги, рукавиці суконні, брезентові,
комбіновані з надолонниками з шкіри та спилку;

• для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок
металу - повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски
текстолітові або з полікарбонату;

• для захисту очей та обличчя - щиток теплозахисний сталевара, з
приладнаними до нього захисними окулярами із світлофільтрами,
маски захисні з прозорим екраном, окуляри захисні козиркові з світ­
лофільтрами.

Спецодяг повинен мати захисні властивості, які виключають можливість нагріву його внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці до температури 313 К (40°С) у відповідності зі спеціальними ДСТами (ГОСТ 12.4.176-89, ГОСТ 12.4.016-87).

У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встано­вити регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану

недоцільність, використовуються обдування, душування, водоповітряне душування і т. ін.

У разі теплового опромінення від 140 до 350 Вт/м² необхідно збільшува­ти на постійних робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с за нормо­вані величини; у разі теплового опромінення, що перевищує 350 Вт/м², доцільно застосовувати повітряне душування робочих місць (ДІІЛОП 0.03-1.23-82), охолодження стін, підлоги, стелі, створення оазису; вживати підсо­лену воду (водний розчин 0.5% №С1). Застосовують раціональний питний режим, режим праці, гідропроцедури.

2.9.2. Захист від УФ випромінювань

Характеристика УФ випромінювань. Ультрафіолетові промені в електромагнітному спектрі розташовуються між тепловою і проникаю­чою радіацією і носять риси як тієї, так і іншої. Довжина хвилі 390-6 нм з енергією кванта 3,56-123 еВ. За способом генерації вони відносяться до теплової частини випромінювання, а по дії на поглинаючі тіла - ближче підходять до проникаючої радіації, хоча викликають також і тепловий ефект. Іонізуюча радіація при дії на людину викликає іонізацію, а УФ випромінювання викликають цю дію в меншій мірі. Енергії їх кванта достатньо для порушення атома. Енергія хімічного зв'язку, що утримує атоми в молекулі будь-якої хімічної сполуки, що входить до складу орга­нізму, не перевищує 4 еВ. Фотони з енергією 12-15 еВ здатні викликати іонізацію води, атомів водню, азоту, вуглецю. Виходячи з того, що вода і перераховані атоми складають основу живої тканини, випромінювання з енергією 12 еВ можна розглядати як нижню межу для високоорганізова-них біологічних систем. Особливістю УФ випромінювань є їх висока сорбційність - їх поглинає більшість тіл.

Спектр УФ випромінювань має велику довжину і викликає різні дії. Він розбитий на наступні області: УФА (390-315 нм), УФВ (315-280 нм), УФС (280-6 нм). Температурні випромінювачі почина­ють створювати УФ випромінювання за температури 1900°С.

УФ випромінювання виникає під час роботи радіоламп, ртутних випрямлячів, експлуатації ОКГ, під час обслуговування ртутно-квар­цових ламп, під час зварювальних робіт.

Інтенсивність УФ випромінювання і його спектральний склад на робочому місці залежить від температури нагрівача, наявності газів (озону), пилу і відстані від робочого місця до джерела випромінюван­ня. Пил, газ, дим поглинають УФ випромінювання і змінюють його спектральну характеристику. Повітря практично не прозоре для X < 185 нм через поглинання УФ випромінювання киснем. У зв'язку з тим, що УФ випромінювання розсіюються і поглинаються в запилено-

му середовищі й у газах, розрахувати рівні УФ випромінювання на визначеній відстані від джерела складно і їх тільки вимірюють.

УФ радіація викликає зміну складу виробничої атмосфери. Утво­рюються озон, оксиди азоту, перекис водню, відбувається іонізація повітря. Хімічна й іонізуюча дія УФ випромінювання обумовлює утворення в атмосфері ядер конденсації, на яких розсіюється світло й освітленість робочих місць знижується, утворюються тумани.

Вплив УФ випромінювання на організм людини. Шкідливий вплив УФ випромінювань на біологічні тканини пов'язаний з поглинанням випромінюван­ня нуклеїновою кислотою і зведеними білками клітин і протіканням у цих з'єд­наннях світлохімічних реакцій. Відбувається часткова загибель клітин шкіри, прискорена їх поліферація, зміна форми і розміру. УФ випромінювання діють як подразник на нервові закінчення шкіри, зумовлює зміни в організмі, викликає дерматити, екземи, набряклість. Має місце також утворення ракових пухлин дов­жиною хвилі 280-303 нм. Разом з цим УФ випромінювання впливають на цен­тральну нервову систему, в результаті виникають загальнотоксичні симптоми -головний біль, підвищення температури, стомленість, нервові порушення.

Ступінь ураження шкіри УФ випромінювання ми залежить від кількості поглиненої енергії. Для появи ледь помітного почервоніння шкіри достатній потік енергії ЗО Дж/см² (в окремих випадках 8 Дж/см²). Для характеристики біологічної дії УФ випромінювання користаються визначенням - мінімальної еритемної дози (МЕД) -найменшої енергетичної дози опромінення, яке призводить через 8 годин до почервоніння шкіряного покриву (еритеми), що зникає на наступну добу. Еритемна одиниця - рівномірне випромінювання з довжиною хвилі 296,7 нм і густиною потоку 20 мВт/м² (супроводжу­ється різко вираженим почервонінням шкіри з больовим відчуттям). Максимальний еритемний ефект приходиться на випромінювання з довжиною хвилі 260 нм. З X < 290 нм УФ випромінювання поглина­ється шкірою цілком. Більш глибоких тканин досягають тільки 10% енергії з довжиною хвилі 290-320 нм і до 50% при X — 320-380 нм. Багаторазове, триваюче роками УФ опромінення прискорює старін­ня шкіри і збільшує ймовірність розвитку раку шкіри.

Велику небезпеку створюють УФ випромінювання для органів зору. Вони поглинаються в основному рогівкою і кон'юктивою. Най­більше ураження рогівки викликає X = 288 нм. У кришталику, в основ­ному, поглинаються УФ випромінювання з X ™ 320-390 нм. Мінімаль­на величина енергії, що викликає відповідну реакцію в кришталику, в 2-3 рази вище, ніж відповідна величина її для рогівки. Тобто опік рого­вої оболонки відбудеться раніше, ніж виникне ураження кришталика.

Разом з негативною дією УФ випромінювання має доброчинну дію на людину за рахунок протікання фотохімічних реакцій, має бактери-

цидну дію, тобто УФ випромінювання має терапевтичну і тонізуючу дію. Згідно СН там, де недостатній рівень УФ випромінювання (при викори­станні тільки штучного освітлення; наприклад, в умовах Заполяр'я), використовують разом із загальним освітленням і ультрафіолетове освітлення спеціальними еритемними лампами. Величина еритемного опромінення визначається поверхневою густиною еритемного потоку в міліср/м², для якого припустиме значення дорівнює 7,5 мер/м². Для лікувального опромінення УФ випромінювання використовують також і спеціальні світлолікувальні кабінети - фотарії.

Нормування УФ випромінювання. Нормування ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях здійснюють згідно з санітарни­ми нормами СН 4557-88 (ДНАОП 0.03-3.17-88).

Допустимі значення густини ультрафіолетового випромінювання наведені у таблиці 2.26.

Таблиця 2.26 Допустимі значення для УФ випромінювання

Діапазон ультрафіолетового випромінювання, нм	Допустимі значення густини УФ випромінювання, Вт/м^2
220-280 (УФ-С)	0,01
280-320 (УФ-В)	0,01
320-400 (УФ-А)	10,0

Захист від УФ випромінювань досягається:

1 - захистом відстанню;

2 - екрануванням робочих місць;

3 - засобами індивідуального захисту;

4 - спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташу­
ванням робочих місць.

Визначаючи захисну відстань, використовують дані безпосередніх вимірів у конкретних умовах. Найбільш раціональним методом захи­сту є екранування джерел випромінювання різними матеріалами і світлофільтрами. Екрани виконуються у вигляді щитів, ширм, кабін. Повний захист від УФ випромінювання всіх областей забезпечує флінтглас (скло, яке вміщує оксид свинцю).

У якості 313 використовують спецодяг (куртки, брюки, рукави­чки, фартухи) із спеціальних тканин, що не пропускають УФ випромінювання (льняні, бавовняні, поплін); захисні окуляри та щитки із світлофільтрами. Для захисту рук застосовують мазі із вмі­стом речовин, що служать світлофільтрами (салол, саліцилово-мети­ловий ефір).

Стіни і ширми у цехах фарбують у світлі кольори (сірий, жовтий, блакитний), застосовуючи цинкове чи титанове білило для поглинан­ня УФ випромінювань.

Дата добавления: 2014-11-20