ДОДАТКИ 1 страница

ВІЗУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА

Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя з Софійського собору в Киеві

Софійський собор в Киеві 1037 р

Спасо- Преображенський собор у Чернігові 1036 р.

Успенська соборна церква Киево – Печерського монастиря 1073 – 1083 р.р.

Вишгородська ікона Пресвятої Богородиці Дорогобузька ікона Богородиці(остання тритина ХІІ ст.)

(візантійська традиція) 1 пол ХІІст.

Мініатюра з Остромирового Євангелія(Євангеліст Лука)1056-1057 р.р.

Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра із «Ізборника»1073 р

Мозаїчна композиція "Євхаристія" з Михайлівського Золотоверхого собору 1108-1113 р.р»

Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція) 11 ст.

П’ ятницька церква у Чернігові побудована в кінці 12 — на початку 13 ст.

Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (поч. 12 ст.)

.

Успенський собор у Володимирі 1161р

ОСОБИСТОСТІ

Володимир ІІ Всеволодович Мономах (1053–1125) — видатний державний і політичний діяч

Київської Русі, у 1113–1125 рр. великий князь київський, полководець і письменник. Був Перея-

славським князем, виступав за припинення князівських усобиць, згуртування сил для боротьби

з половцями. У 1097 р. став ініціатором проведення Любецького з’їзду князів, що ставив на меті ор-

ганізацію спільних походів князів проти половців. Запрошений на князювання на київський престол під час повстання в Києві 1113 р. Видав ряд законів («Статут Володимира Святославовича»), у яких було скасовано холопство за борги й обмежено лихварські проценти на позики. Мономах тимча-

сово об’єднав під своєю владою більшу частину земель Київської держави, що дозволило припинити

князівські усобиці. Автор «Повчання дітям», де за судив усобиці та закликав до єдності всі руські

землі.

Ігор Сивий, Старий (р. н. невід. — 945) — великий київський князь у 912–945 рр. Засновник нової династії київських князів — Рюриковичів. Посів престол піля Олега. Приборкав древлян, уличів, вів боротьбІз печенігами, з якими 915 р. уклав мирну угоду. Двічі, 941 та 944 рр. здійснив походи на Візантію.Загинув під час збирання данини з древлян.

Нестор (р. н. невід. — після 1113) — чернець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець. Прийняв постриг 1073 р. Вважається автором житій Бориса і Гліба та Феодосія Печерського (обидва твори належать до кращих зразків давньоруської літератури), а також автором і укладачем першої редакції літописного зведення «Повість минулих літ». Похований у Києво-Печерському монастирі.

Ольга Мудра, Свята, Хитра (бл. 910–969) — київська княгиня. Заступила на престол загибелі свого чоловіка Ігоря з 944 р. і правила Руссю до змужніння сина Свя-тослава, тобто до 964 р. Придушила повстання древлян, провела державну реформу, впорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти центральної влади на місцях, що розцінюється як важливий крок у створенні давньоруської державності. Проводила традиційну політику стосовно Візантії. 946 р. (або 957 р.) здійснила візит до Константинополя, уклавши угоду з імператором Константином VІІ Багрянородним. Під час візиту прийняла християнство, але запровадити його в Києві не спромоглася. Канонізована православною церквою. Християнське ім’я Єлена.

Святослав Ігоревич Хоробрий (бл. 931–972) — великий київський князь. Син Ігоря і княгині Ольги. Більшу частину свого життя князь Святослав провів у війнах, намагаючись розширити володіння своєї держави. У 60-х рр. Х ст. він здійснив кілька вдалих походів проти Хозарського каганату, зруйнував хозарську столицю, підкорив Києву племена ясів і касогів. 968 р. брав участь у поході на Болгарію, 971 р. здійснив похід проти Візантії, однак зазнав поразки і змушений був укласти з імператором мирну угоду. Під час повернення до Києва неподалік дніпровських порогів потрапив у засідку, вла-

штовану печенізьким ханом Курею, якого намовили візантійці, і загинув у бою.

Ярослав Володимирович Мудрий (християнське ім’я Георгій; 976–1054) — великий князь київський.

Син князя Володимира Великого. Після смерті батька чотири роки боровся з братами за владу й утвер-

дився при владі 1119 р. Вів успішну боротьбу з печенігами, яких остаточно розгромив 1036 р. Зміцнив

міжнародний авторитет Київської Русі, поріднившись через своїх дітей з правлячими династіями Франції, Швеції, Польщі, Норвегії, Візантії. За його князювання було укладено перше зведення письмо-

вих законів «Руська Правда», побудовано Софійський собор, відкрито школу, засновано бібліотеку.

За часів правління Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершин своєї могутності.

Ярослав Осмомисл (1130 -ті рр. — 1187) — князь галицький упродовж 1153–1187 рр. Син Володимирка Володаровича. Прагнучи зміцнити кня-зівську владу, Ярослав Осмомисл боровся проти

боярської опозиції. За його правління Галицьке князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами і Дністром, пониззям Дунаю. Уклав союзницькі договори з Угорщиною і Польщею, підтримував дружні відносини з Візантією та імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою. За правління Ярослава Осмомисла у Галицькому князівстві збудовано й укріплено багато міст, а 1153–1157 рр. у Галичі споруджено Успенський собор.

Володимир І Святославич (Святий, Великий, Червоне Сонечко) (р. н. невід. — 1015) — визначний державний діяч доби Київської Русі. Син Святослава Ігоровеча, у 969–978 рр. — князював у Новгороді. З 980 р. — став великим князем київським. Дбав про розширення і зміцнення кордонів Русі, приєднав Закарпатську Русь і Тмутороканське князівство.

Провів адміністративну та військову реформи, які обмежили владу місцевих князів і посилили владу київського князя. З метою подальшого зміцнення держави у 988 р. запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. За часів ВолодимирВеликого Київська Русь досягла значної могутнос-ті. По смерті князя Володимира було канонізован церквою.

Олег Віщун (р. н. невід. — бл. 912) — напівлегендарний київський князь. Він прийшов разом з Рюриком

зі Скандинавії. За «Повістю минулих літ», 882 р.обманом захопив Київ, убивши князів Аскольда та Діра. За його князювання відбулося збирання східнослов’янських земель, що ознаменувало створення давньоруської держави. Проводив активну зовнішню політику. 907 року здійснив похід на

Константинополь і підписав вигідний для Русі мирний договір.

Алімпій Печерський (бл. 1050–1114) — київський мозаїст, живописець, монах Києво-Печерського мо-

настиря. Брав участь в оздобленні Успенського собору Києво-Печерської лаври та Михайлівського

Золотоверхого собору в Києві.

ГОЛВНІ ДАТИ

Близько 1 млн. років тому - Поява найдавнішої людини сучасного типу на нинішній території України

1 млн. - 9 тис. pp. до н.е. - Палеоліт

IX— VI тис. до н.е. — Мезоліт.

VI —III тис. до н.е. - Неоліт.
IV-III тис. до н.е. — Енеоліт.
IV- III тис. до н.е. - Трипільська культура.
2500- 1800 pp. до н.е. - Мідний вік.
ІІ тис. - 800 pp. до н.е. - Бронзовий вік.
Кінець II - початок І тис. до н.е. - Розселення кіммерійців у степах Північного Причорномор'я.
VIII ст. до н.е. — Початок залізного віку.
VII ст. до н.е. - Поява скіфів у південноукраїнських степахVI — II ст. до н.е. - Розквіт скіфської держави.
VII ст. до н.е. - Початок грецької колонізації Причорномор'я.
V ст. до н.е. — Боспорське царство.
III ст. до н.е. - Поява у Північному Причорномор'ї сарматських племен, які панували там шість століть.
Близько 77 р. н.е. - Згадка про слов'ян-венедів римського історика Плінія Молодшого.
II —VII ст. - Розселення слов'ян. Утворення слов'янських родоплемінних союзів, перших державних утворень.
VIII – IX ст.. - Формування держави Київська Русь.
860-ті pp. - Просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.
882 — 912 pp. — Князювання Олега в Києві після вбивства Аскольда.
912 —945 рр. — Князювання Ігоря.
941, 944 pp. — Походи князя Ігоря на Візантію.
945 — 964 pp. — Правління дружини Ігоря княгині Ольги.
964 —972 рр. — Князювання Святослава Ігоровича.
980—1015 pp. — Князювання Володимира Святославича.
988 —989 рр. — Прийняття християнства в Київській Русі.
1019—1054 рр. — Князювання Ярослава Мудрого.
1037 р. — Ярослав Мудрий заснував при Софіївському соборі першу бібліотеку на Русі.
1051 р. — Заснування Києво-Печерської лаври.
1037 — 1039 pp. — Митрополит Іларіон написав і проголосив перший літописний руський звід «Слово про закон і благодать».
1097 p.— Зібрання князів у Любечі.
1113 — 1125 pp. — Князювання Володимира Мономаха.
1113 р. — Літописний звід Нестора «Повість времен-них літ».
1185 р. — Створення «Слова о полку Ігоревім».
1187 р. — Вперше в літописі згадується назва «Україна».

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Про якого великого київського князя йдеться в уривку з історичного джерела: «Отець бо його... землю... хрещенням просвітив, а сей великий князь... засіяв книжними словами серця віруючих людей...»?

А Святослава Ігоревича

Б Володимира Великого

В Ярослава Мудрого

Г Володимира Мономаха

2. Основу економічного розвитку Київської Русі становили

А скотарство та землеробство.

Б землеробство та чорна металургія.

В чорна металургія та торгівля.

Г торгівля та промисли.

3. Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в

А зміні унітарної монархії монархією федеративною.

Б занепаді країни в умовах безперервних князівських міжусобиць.

В цілковитій руйнації єдиної держави, розпаді внутрішніх зв’язків.

Г утраті державної незалежності та заміні загальноруського законодавства удільним.

4. Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального

середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали

А холопи.

Б смерди.

В челядь.

Г ізгої.

5. Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з

А обмеженням влади великого київського князя лише судовими функціями.

Б появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

В занепадом і зникненням віче – органу громадського та державного управління.

Г перетворенням боярської ради з дорадчого органу при князі на урядовий орган.

6. Яка пам’ятка давньоруської літератури містить такі настанови? «... Паче всього – убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті... не давайте сильним погубити людину... гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих – як братів. Лжі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. А се вам основа всього: страх божий майте вище над усе...»

А «Слово о полку Ігоревім»

Б «Руська правда» Ярослава Мудрого

В «Повчання дітям» Володимира Мономаха

Г «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона

7. Установіть відповідність між описаними подіями та часом (століттями), коли вони відбулися.

1 «І тоді єпископ корсунський з попами охрестили Володимира. Охрестився ж він у церкві святої Софії. А стоїть та церква на високому місці посеред города...» 2 «Заложив він в городі Києві ворота Золоті,...також церкву святої Софії, Премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну...» 3 «Рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов туди... Цесарград двомастами кораблів оточили....знялася буря з вітром і кораблі русів розметало і побило...» 4 «У той же рік прийшов Батий до Києва з многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій...»

А ІХ ст. Б Х ст. В ХІ ст. Г XІI ст. Д ХІІІ с

8. Установіть послідовність панування кочовиків на території сучасної України.

А скіфи

Б гуни

В кіммерійці

Г сармати

9. Які зміни в соціально-економічному житті східних слов’ян сприяли утворенню Давньоруської держави?

1. Занепад і зникнення віче – органу громадського управління.

2. Підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва.

3. Запровадженням державної релігії, поширення писаного кодифікованого права.

4. Розклад родово-общинного ладу, початок класової диференціації.

А 1, 4

Б 2, 4

В 1, 3

Г 2, 3

10. На карті заштриховано території, що були приєднані до Київської Русі за князювання

А Олега.

Б Ігоря.

В Святослава.

Г Володимира.

11. «Смердами» в Київській Русі називали

А вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала.

Б людей, які перебували в повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавались у спадщину).

В селян, які потрапили в залежність від феодала, відпрацьовуючи в його господарстві взяті в борг гроші.

Г ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину.

12. У яких уривках із історичних джерел відображено норми права Київської Русі?

1. «Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту – 12 гривень, а за князівського рядовича – 5 гривень».

2. «Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки».

3. «Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде».

А 1, 2

Б 1, 3

В 2, 3

Г 1, 2, 3

13. Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. – це

А запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави – Речі Посполитої.

Б збереження в новоутвореній Речі Посполитій Київського та Волинського удільних князівств.

В ліквідація Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства

Г визнання владою Речі Посполитої догмату про сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина.

14. Установіть відповідність між назвами періодів історії України та поняттями й термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи їх.

1 Стародавня історія України 2 Київська Русь за перших князів 3 Розквіт Київської Русі 4 Київська Русь за часів роздробленості

А Християнізація, «Змієві вали», «тесть Європи», «Руська правда». Б Привласнююче господарство, археологічна культура, осілий спосіб життя, Велике розселення слов’ян. В Князівські усобиці, удільні землі, федеративна монархія, «Правда Ярославичів». Г Язичництво, полюддя, уроки, погости. Д Фільваркове господарство, покозачення, магнат, шляхта.

15. Утвердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя сприяло

А поглиблення феодальної роздробленості в країнах Західної Європи.

Б запровадження християнства як державної релігії Русі.

В зростання могутності руських удільних князівств.

Г падіння Візантійської імперії.

16. Яка культура мала вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту?

А західноєвропейська

Б варязька

В хозарська

Г візантійська

17. Боротьба київських князів із нападами печенігів успішно завершилася за князя

А Святослава Ігоревича.

Б Володимира Святославича.

В Ярослава Володимировича.

Г Володимира Всеволодовича.

18. Спасо-Преображенський собор у Чернігові, збудований у ХІ ст., зображено на фото

.

20. На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання

А Аскольда.

Б Олега.

В Святослава.

Г Володимира.

21. З якою метою княгиня Ольга здійснювала заходи, про які йдеться в уривках з історичних джерел?

«Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона… погости і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки (її), …і сани її стоять у Пскові й до сьогодні...»«…І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища…»

А упорядкувати систему управління державою і збору данини

Б окреслити межі Київської Русі для сусідніх держав

В помститися повсталим проти неї племенам

Г поширити християнську віру серед язичників

22. Зміна торговельної кон’юнктури, занепад Києва як головного торгового центру зумовили

А втрату державної незалежності Київською Руссю.

Б занепад ремесла та сільського господарства Київської Русі.

В політичну роздробленість Київської Русі.

Г посилення залежності Київської Русі від Візантійської імперії.

23. Яке князівство в першій половині ХІІІ ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі?

А Чернігівське

Б Волинське

В Київське

Г Переяславське

24. Який фактор був вирішальним у поширенні писемності в Київській Русі?

А розвиток торгівлі

Б запровадження християнства

В створення писаних законів

Г розширення кордонів держави

25. Магдебурзьке право регулювало відносини у

А братствах.

Б воєводствах.

В містах.

Г монастирях

27. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це

А гуни.

Б скіфи.

В сармати.

Г кіммерійці.

28. У результаті адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич

А ліквідував владу місцевих племінних князів, які постійно прагнули автономії.

Б регламентував збирання данини, упровадивши «погости» та «уроки».

В установив формальну зверхність Києва над племінними союзами.

Г запровадив удільно-вотчинний устрій держави.

29. «Рядовичами» в Київській Русі називали

А селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала.

Б людей, які перебували у повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавалися в спадщину).

В ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошовуданину.

Г селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір найму, працювали в його господарстві.

30. У якому столітті відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела? «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають богові…»

А X ст.

Б XI ст.

В XII ст.

Г XIII ст.

31. Укладення збірки норм давньоруського права «Правди Ярослава» призвело до

А заборони звичаю кровної помсти.

Б заміни фізичних покарань штрафами.

В упорядкування права власності на землю.

Г створення єдиного стану кріпосних селян.

32. Які чинники спричинили роздробленість Київської Русі?

1. Великі простори держави, етнічна неоднорідність її населення.

2. Чіткий, незмінний механізм спадковості великокнязівської влади.

3. Зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

4. Навала монгольських орд хана Батия.

А 1, 3

Б 1, 4

В 2, 3

Г 2, 4

33. Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото

А б

34. Установіть відповідність між описаними подіями та часом (століттями), коли вони відбулися

А IX ст. Б X ст. В XI ст. Г XII ст. Д XIII ст.

1 «Охрестився ж він у церкві Святої Софії… у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення.. Коли ж охрестили його… передали йому віру християнську…» 2 «Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І тут винесли Ігоря. А се – син Рюриків». 3 «І заложив князь город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті… Спорудив [церкву]Благовіщення. Після цього він звів монастир святого Гергія Побідоносця…» 4 «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия,і не велів Батий убивати його ради його мужності…»

35. Що на карті позначено суцільною жирною лінією?

А традиційний шлях збирання полюддя за часів князювання Олега

Б шлях місії єпископа Адальберга до Києва та Константинополя

В походи князя Святослава на Новгород і Візантію

Г військово-торговельний «шлях із варягів у греки»

36. Прочитайте уривок зі статті М. Ф. Котляра «Володимир Святославич» і виконайте завдання.«Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі... Тому Володимир Святославич у середині 980-х рр. почав схилятися до запровадження на Русі християнства, служителі якого були вірними слугами государів і провідниками їхньої політики…»У цитованому уривку історик указав на

А результат запровадження християнства.

Б привід до запровадження християнства.

В причину запровадження християнства.

Г наслідки запровадження християнства.

37. Який князь відіграв провідну роль в організації походів, напрямки яких позначено на карті?

А Ярослав Мудрий

Б Володимир Мономах

В Ярослав Осмомисл

Г Данило Галицький

38 Установіть відповідність між назвами творів давньоруської літератури та уривками з них.

1 «Повість минулих літ» 2 «Києво-Печерський патерик» 3 «Повчання дітям» Володимира Мономаха 4 «Слово о полку Ігоревім

А «Був дехто з Києва, який постригся під іменем Агапіта... цей Агапіт... допомагав хворим. І коли хто з братії хворів... то оздоровлювався молитвою його. І через те прозваний він був Лікарем...» Б «...Паче всього – убогих не забувайте, годуйте й подавайте сироті...гордості не майте в серці і в умі. Старих шануй, як отця, а молодих – як братів...» В «Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став у Галичі....ввійшов у свій город... та прийняв стіл свого батька, та проголосив перемогу...» Г «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми... – то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їх – Либідь....Зробили вони городок і... назвали його Києвом...» Д «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім столі... Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руську, за рани Ігореві, смілого Святославича!..»

39. Що спричинило політичну роздробленість Київської Русі?

1 занепад сільського господарства й торгівлі

2 відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади

3 утвердження нової династії Гедиміновичів у Києві

4 зміцнення вотчинного землеволодіння

5 етнічна неоднорідність населення держави

6 падіння Візантійської імперії

40. До якого періоду належать події, описані візантійським істориком: «Тепер слов'яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на свойї без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв… Зіслов'янилась вся наша земля і стала варварською»?

А. III - IV ст. Б. V - VII ст. В. VIII - IX ст. Г. X - XI ст.

41. Яка подія дала підстави вченим зробити висновок, що «…з того часу великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв'язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами»?

А. запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії Б. здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату В. об'єднання Олегом Північної таПівденної

Русі під владою Рюриковичів Г. укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів

42. Правовий статус «отчини» як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено

А. заповітом Ярослава Мудрого Б. нормою «Правди Ярославичів» В. постановою Любенького з'їзду князів Г. статтею «Устава» Володимира Мономаха

Дата добавления: 2014-11-20