Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ультраструктура тваринної клітини




На рисунку представлено ультраструктуру узагальненої тваринної клітини.

Ультраструктура узагальненої тваринної клітини, виявлена за допомогою електронного мікроскопа:

1 – мікроворсинка; 2 – процес формування піноцитозного пухирця; 3 – піноцитозний пухирець; 4 – гладкий ендоплазматичний ретікулум; 5 – мікротрубочки (часто по периферії клітини); 6 – лізосоми; 7 – вільні рибосоми, розсіяні у цитоплазмі; 8 – дві центріолі, розташовані під прямим кутом одна до одної; 9 – двомембранна ядерна оболонка; 10 – ядерна пора; 11 – ядерце; 12 – гетерохроматин; 13 – еухроматин; 14 – цитоплазма; 15 – плазматична мембрана; 16 – рибосоми, пов¢язані з ендоплазматичним ретікулумом; 17 – гранульований ендоплазматичний ретікулум; 18 – мітохондрія; 19 – апарат Гольджі; 20 – секреторна гранула; 21 – процес екзоцитозу; 22 – процес поглинання або секреції.

Плазматична мембрана – тришарова структура («сандвіч») – один світлий шар між двома темними. Вибірково проникний бар'єр, що регулює обмін між клітиною і середовищем.

Ядро – найбільша органела, оточена оболонкою з двох мембран, пронизаною ядерними порами (рис. 44). Містить у такій формі розкручені хромосоми, що перебувають у інтерфазі. Містить також структуру, яка має назву ядерце. Хромосоми містять ДНК – речовину спадковості. ДНК складається з генів, що регулюють усі види клітинної активності. Поділ ядра лежить в основі розмноження клітин, а отже, процесу відтворення. У ядерці утворюються рибосоми.

Рис.. Будова ядра тваринної клітини

Ендоплазматичний ретикулум – система сплощених мембранних мішечків (цистерн) у вигляді трубочок і пластинок (рис. 45). Утворює єдине ціле з зовнішньою мембраною ядерної оболонки. Якщо поверхня ендоплазматичного ретикулуму вкрита рибосомами, то він називається гранулярним (шорсткуватим). По цистернах такого ендоплазматичного ретикулуму транспортується білок, синтезований на рибосомах. Агранулярний (гладкий) ендоплазматичний ретикулум (без рибосом) служить місцем синтезу ліпідів, стероїдів та вуглеводів.

Рибосоми – дуже дрібні органели, що складаються з двох субодиниць – великої та малої. Містять білок і РНК приблизно в рівних частках. Рибосоми, що виявляються в митохондріях (а також у хлоропластах – у рослин), ще дрібніші. Рибосоми - місце синтезу білка. Вони зв'язані з ендоплазматичним ретикулумом або вільно лежать у цитоплазмі. Багато рибосом можуть утворити полісому (полірибосому), у якій вони нанизані на єдину нитку матричної РНК.

Мітохондрії оточені оболонкою з двох мембран; внутрішня мембрана утворює складки (кристи) (рис. 46). Містить матрикс, у якому міститься невелика кількість рибосом, одна кільцева молекула ДНК і фосфатні гранули. При аеробному диханні в кристах відбуваються окисне фосфорилювання і перенос електронів, а в матриксі працюють ферменти, що беруть участь у циклі Кребса

Будова мітохондрії

Апарат Гольджі – стопа сплющених мембранних мішечків – цистерн (рис. 47). На одному кінці стопи мішечки безупинно утворюються, а з іншого - відшнуровуються у вигляді бульбашок. Виконує функції системи, у якій відбувається модифікація (процесінг) і транспорт різних клітинних матеріалів, наприклад білків, що надходять з ендоплазматичного ретикулуму. У бульбашках Гольджі матеріали транспортуються в інші частини клітини або до плазматичної мембрани для секреції. В апараті Гольджі утворюються лізосоми.

Рис. 47. Будова апарату Гольджі.

Лізосома – простий сферичний мембранний мішечок (мембрана одинарна), заповнений травними (гідролітичними) ферментами. Вміст здається гомогенним. Лізосоми виконують багато функцій, завжди пов'язаних з розпадом будь-яких структур або молекул. В них руйнуються старі органели і перетравлюються бактерії, захоплені фагоцитозом.

Мікротільця – органели не зовсім правильної сферичної форми, оточена одинарною мембраною. Вміст має зернисту структуру, але іноді в ньому трапляється кристалоїд чи скупчення ниток. Усі мікротільця містять каталазу – фермент, який каталізує розщеплення пероксиду водню. Усі вони пов'язані з окисними реакціями. У рослин у мікротільцях проходить гліоксилатний цикл.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 2155; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.