Заходи стягнення за порушення трудових обов'язків і порядок їх застосування

В залежності від того до загальної чи спеціальної відповідальності притягається особа, до неї можуть застосовуватися і різні види дисциплінарних стягнень.

За порушення трудової дисципліни власник підприємства або уповноважений ним орган відповідно до ст. 147 КЗпП може застосувати такі заходи стягнення:

· догана

· звільнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого иемайнового ха­рактеру.

Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення становить собою організаторський захід, пов'язаний з припиненням з праці­вником, що порушує трудову дисципліну, трудових правовідносин. Таке звільнення можливе в разі:

· систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудо­вого розпорядку,

· прогулу без поважних причин

· появи на ро­боті в нетверезому стані, у стані наркотичного і токсичного сп'яніння

· вчинення за місцем роботи розкрадання майна

· од­норазового грубого порушення трудових обов'язків керівним працівником, а також винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

На наш погляд є дисциплінарним стягненням і звільнення за п.2 та п.3 ст.41 Кодексу законів про працю України, зокрема винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу, та вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Проте Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст.41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статтей 148, 149 КзпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються.

Тільки ті заходи, що зазначені в ст. 147 КЗпП, є дисциплі­нарними стягненнями.

Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником або органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Статутами і положеннями про дисципліну передбачено також пра­во вищого керівника повністю реалізувати дисциплінарні права що належать нижчестоящому керівникові. За відсутності відповідних керівників дисциплінарні стягнення накладаються службови­ми особами, які виконують їх обов'язки.

До притягнення працівника до дисциплінарної відповідаль­ності власник або уповноважений ним орган повинен зажада­ти від порушника трудової дисципліни письмове пояснення, з тим щоб всебічно та об'єктивно розібратися в причинах цього порушення. Відмова від подання пояснення не звільняє керів­ника від права накладення стягнення, а працівника — від дис­циплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнен­ня працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездат­ністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути засто­совано тільки одне дисциплінарне стягнення. Але притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості його відповідальності за іншими видами юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної (ч. 3 ст. 130 КЗпП).

Крім цих видів юридичної відповідальності до працівника можуть бути одночасно застосовані й передбачені законом негативні заходи впливу: позбавлення премії, винаго­роди за наслідками роботи підприємства за рік тощо.

Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі чи розпо­рядженні і повідомляється працівникові під розписку в три­денний строк. Оскільки накладення стягнення на працівника має в першу чергу виховне значення, то недодержання вимоги закону про повідомлення про це працівника розцінюється судовими органами як відсутність накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарні стягнення до трудової книжки не заносять­ся. Ця заборона не поширюється на випадки звільнення за по­рушення трудової дисципліни, оскільки це становить припи­нення трудових відносин між сторонами, і в цьому випадку відповідно до законодавства про працю до трудової книжки записи про причини звільнення мають робитися у точній відпо­відності з формулюванням чинного законодавства і з посилан­ням на відповідну статтю і пункт закону.

Дисциплінарне стягнення може бути знято до закінчення одного року, якщо працівник проявив себе позитивно, не до­пустив нового порушення трудової дисципліни. По закінченні одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення, якщо працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

3.Дисциплінарна відповідальність окремих категорій працівників. (спеціальна дисциплінарна відповідальність).

Відповідно до ч.2 ст.147 КЗпП України законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників інші дисциплінарні стягнення, окрім догани та звільнення. До таких категорій відосяться державні службовці, працівники правоохоронних органів, зокрема працівники прокуратури, суду, органів внутрішніх справ, митної служби тощо.

Відповідно до Закону України «Про статус суддів» суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

1) законодавства при розгляді судових справ;

2) вимог, щодо заборони судді належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.;

3) обов'язків судді, а саме:

- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

- додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

- догана;

- пониження кваліфікаційного класу.

За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Кваліфікаційні комісії діють на основі Закону України «Про судоустрій України».

За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії.

Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії.

Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду - за поданням голови вищестоящого суду.

Відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби» за вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання;

4) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

5) попередження про неповну службову відповідність;

6) звільнення з митного органу.

Обставинами, що виключають можливість застосування
дисциплінарних стягнень, є:

1) відсутність події чи складу дисциплінарного правопорушення;

2) закінчення шестимісячного строку від дня вчинення дисциплінарного правопорушення;

3) закінчення місячного строку від дня виявлення дисциплінарного правопорушення, не рахуючи часу відсторонення посадової особи митної служби від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебування її у відпустці чи у відрядженні або часу проведення службового розслідування (якщо воно проводилося);

4) вчинення дій посадовою особою митної служби у стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Дисциплінарне стягнення не застосовується:

1) у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

2) під час перебування посадової особи митної служби у
відпустці або відрядженні;

3) під час службового розслідування.

Дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Звільнення посадової особи митної служби може мати місце
в разі:

1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи

3) одноразового грубого порушення, а саме:

- за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у зв'язку з виконанням службових обов'язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час;

- за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю;

- за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів;

- за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності;

- за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов'язків до громадян, приниження їх честі та гідності;

4) перевищення службових обов'язків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом;

5) сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю;

6) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах;

7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби.

Керівник вищого рівня має право в місячний строк скасувати чи пом'якшити дисциплінарне стягнення, накладене керівником нижчого рівня, або застосувати більш суворе дисциплінарне стягнення, якщо встановить, що воно не відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини.

У разі допущення посадовою особою митної служби суттєвих недоліків у роботі під час виконання службових обов'язків, а також таких, що виявлені за результатами службового розслідування чи комплексної перевірки митного органу, може бути проведена позачергова атестація такої посадової особи.

Відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

Старший прямий начальник має право протягом одного місяця здня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Окремо хотілося б зосередити увагу на дисциплінарній відповідальності працівників державної податкової служби. Відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» працівники поділяються на дві групи: ті, які є державними службовцями та працівники податкової міліції. Відповідно до цього і різниться їх дисциплінарна відповідальність.

Працівники податкових інспекцій несуть дисциплінарну відповідальність на основі норм Закону України «Про державну службу», а отже до них застосовуються чотири види дисциплінарних стягнень.

Відповідно до Положенняпро державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію начальник ДПІ застосовує до працівників заходи заохочення та дисциплінарного стягнення (впливу) відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України "Про державну службу" та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (для працівників податкової міліції), крім тих працівників, які призначаються на посаду та звільняються з посади в іншому порядку, визначеному законодавством.

Отже працівники податкової міліції несуть спеціальну дисциплінарну відповідальність відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

4.Громадські стягнення за порушення трудової дисципліни.

Виходячи із змісту статей Кодексу законів про працю України, слід звернути увагу на те, що до працівників підприємств, установ та організацій за порушення трудової дисципліни можуть застосовуватися не лише дисциплінарні стягнення, а й заходи громадського впливу. Зокрема це передбачено ст. 140 КЗпП. В трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу

Тим більше громадські заходи впливу мають такі ж наслідки як і дисциплінарні стягнення. Дана позиція грутується на аналізі змісту положень п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, в якому вказується, що власник підприємства, установи та організації має право розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Кодекс законів про працю не містить положень про те, що таке громадські стягнення та які його види. Проте відповідно до ст..152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Отже це означає, що громадські стягнення має право застосовувати трудовий колектив. Статтею 252-6 колектив бригади має право вимагати від власника або уповноваженого ним органу виведення із складу бригади працівників у разі скорочення чисельності бригади, невідповідності працівника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених статтями 40 і 41 цього Кодексу. Власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства переводить таких працівників, за їх згодою, на іншу роботу або звільняє у встановленому порядку.

Відповідно до Закону СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями», який є чинним трудові колективи забезпечують створення обстановки нетерпимості до порушень трудової дисципліни, виявляють сувору товариську вимогливість до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки; застосовують до членів колективу за порушення трудової дисципліни заходи громадського стягнення (товариське зауваження, громадська догана); передають матеріали про порушників трудової дисципліни на розгляд товариських судів; ставлять питання про притягнення згідно з законодавством порушників трудової дисципліни до відповідальності, включаючи тимчасове переведення на нижчеоплачувану роботу і звільнення, про позбавлення їх повністю або частково премій, винагород за підсумками річної роботи і за вислугу років.

Таким чином застосовувати громадські стягнення трудовий колектив має право або безпосередньо на загальних зборах, або через товариські суди.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про затвердження Положення про товариські суди Української РСР і Положення про громадські ради по роботі товариських судів Української РСР» товариські суди - це виборні громадські органи, головне в роботі яких - запобігання правопорушенням, виховання громадян шляхом переконання і громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до порушень трудової дисципліни, до будь-яких антигромадських вчинків. Товариські суди наділені довір'ям колективу, виражають його волю і відповідальні перед ним.

Товариський суд може застосувати до винного один з
таких заходів впливу:

1) зобов'язати публічно просити пробачення у потерпілого або колективу;

2) оголосити товариське попередження;

3) оголосити громадський осуд:

4) оголосити громадську догану з опублікуванням або без
опублікування в пресі;

5) поставити перед керівником підприємства, установи, організації питання про переведення винного в порушенні трудової дисципліни відповідно до чинного законодавства про працю на нижчеоплачувану роботу або про зміщення на нижчу посаду;

6) порушити перед керівником підприємства, установи, організації питання про звільнення відповідно до чинного законодавства працівника, який виконує виховні функції або роботу, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних цінностей, якщо товариський суд з урахуванням характеру вчинених цією особою проступків визнає за неможливе довірити їй цю роботу надалі.

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміється під поняттям „дисциплінарна відповідальність”?

2. Які види дисциплінарних стягнень передбачені законодавством?

3. Який порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачає КЗпП України?

4. Хто має право застосовувати заходи дисциплінарного стягнення?

5. Що собою являє спеціальна дисциплінарна відповдальність?

Нормативно-правові акти:

1. Кодекс законів про працю України (Гл.Х) від 10.12.1971 № // ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375

2. Про затвердження типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій: постанова Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 213 від 20.07.1984 р.

3. Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ: закон України від 22.02.2006 р. № 3460 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 29, ст.245

4. Про дисциплінарний статут митної служби: Закон України від 6.09.2005 р № 2805 //

5. Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію: затверджене наказом ДПА України № 412 від 25.06.2008 р

6. Про статус суддів: Закон України № 2862 від 15.12.1992 р.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 8, ст.56

7. Про практику розгляду судами трудових спорів: постанова Пленуму Верховного суду України № 9 від 6.11.1992 р.

8. Про затвердження Положення про товариські суди Української РСР і Положення про громадські ради по роботі товариських судів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР № 1852 від 23.03.1977р.// Відомості Верховної Ради УРСР, 1977 р., N 14. ст. 132

9. Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями: Закон СРСР від 17 червня 1983 р. N 9500

Дата добавления: 2014-11-20