Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Адам Сміт – засновник „чистої” економічної теорії та концепції економічного лібералізму




У боротьбі з феодалізмом, спираючись на економічні інтереси молодої промислової буржуазії, англійська класична політекономія в особі А.Сміта і Д. Рікардо досягла свого апогею і мала величезний вплив на весь подальший розвиток політекономії. Класична школа оголосила феодальний лад таким, що гальмує розвиток суспільства, і вимагала такого устрою, який відповідав би природі людини.

Адам Сміт (1723 – 1790) – типовий ідеолог англійської буржуазії мануфактурного періоду. Він найбільш чітко сформулював основні принципи буржуазних відносин. Головна праця ''Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776 р.)

Сміт стверджував, що економічні явища регулюються стихійно і об'єктивними законами. Існує так званий "природний порядок". Закликав до ''природної свободи ” в економіці, усілякої монополії і втручання держави в економіку.

Критикує меркантилізм. Вимагає звільнення від усіх напівфеодальних обмежень у промисловості, сільському господарстві і зовнішній торгівлі.

Досягнення: чистий доход створюється не тільки в сільському господарстві, а й у промисловості (іншому виді матеріального виробництва).

Метод Сміта має двоїстий характер. З одного боку, це метод внутрішній, або езотеричний, а з другого – метод зовнішній, або екзотеричний. Застосовуючи внутрішній метод, Сміт намагається проникнути в суть економічних явищі категорій (метод абстракції – виділення закономірних, корінних процесів в економіці і звільнення від випадкових елементів). При "зовнішньому" методі Сміт описує відносини такими, яким вони видаються ззовні. (Наприклад, за першим методом вартість товару – результат затраченої праці; за другим – сума доходів: прибутку, ренти і зарплати). Користування цими двома методами неминуче породило внутрішню суперечність самого вчення А.Сміта.

Своє дослідження Сміт розпочинає з учення про поділ праці і його вплив на її продуктивність. Він вказує, що поділ праці сприяє винахідливості окремих працівників, зберігає час для переходу від однієї операції до іншої, дає можливість застосувати машини. Одночасно поділ праці погіршив умови праці. Однак, Сміт розглядає поділ праці абстрактно, незалежно від її суспільно-історичної форми, тому він не бачив різниці між поділом праці в суспільстві і на мануфактурі.

Теорія грошей. Гроші – товар, який виділився серед інших товарів (в цьому теоретична заслуга Сміта). Але Сміт розглядає гроші тільки як „знаряддя обміну і торгівлі" (у меркантилістів гроші ототожнювались з багатством). Не бачив різницю між металевими і паперовими грошима і між паперовими і кредитними грошима.

Теорія вартості. Чітко розрізняв споживну вартість і мінову. Вартість визначається працею затраченою на виробництво товару (тільки в умовах простого товарного виробництва). За умов існування найманої праці, коли безпосередній робітник не одержує створеної ним вартості, вартість визначається сумою доходів: заробітною платою, прибутком і рентою. Так виникла знаменита догма Сміта, а саме: вартість складається із доходів. При такому визначенні вартості випадає праця уречевлена, тобто затрати засобів виробництва на утворення вартості товару.

Вартість, за Смітом, є тим центром, навколо якого коливаються ринкові ціни залежно від попиту і пропозиції. Таким центром при простому товарному виробництві є вартість, визначена затратами праці, а при капіталізмі – доходами.

Розглядаючи категорію розподілу (зарплату, прибуток і ренту), Сміт показав антагонізм між найманими робітниками, капіталістами і земельними власниками. Трактування прибутку і ренти як доходів, що створюються внаслідок відрахування з продукту праці безпосереднього виробництва – велика наукова заслуга Сміта.

Однак у Сміта є і ненаукові визначення: прибуток – плата за послугу капіталу; рента – плата за право користування землею або результат монопольної ціни на сільськогосподарську продукцію, або результат природної родючості землі.

Заробітну плату Сміт розглядав як плату за працю. Водночас зводив заробітну плату (як Петті і Буагільбер) до мінімуму засобів існування, необхідних для життя робітника і його сім'ї. Фізичний мінімум – нижча міра вартості робочої сили. Але вважав, що підвищення зарплати приведе до збільшення народонаселення і зростання пропозиції праці і, навпаки, зменшення зарплати нижче за мінімум скоротить народонаселення.

До визначення капіталу Сміт, як і вся попередня класична політична економія, підходив натуралістично. Капітал – це або запаси, або нагромадження попередньої праці, які приводять у рух сьогоднішню живу працю. Вирішального значення у виробництві надавав не капіталу, а праці. Поділяв капітал на основний і оборотний.

Важливе місце в економічних поглядах А.Сміта посідає його вчення про продуктивну і непродуктивну працю. Продуктивна – це всяка праця, зайнята у сфері матеріального виробництва, яка створює матеріальне благо і дає прибуток.

Історична роль А.Сміта: визначив межі політекономії і звів у систему нагромаджену до того часу суму економічних знань.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 568; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.