Правила безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах

При отриманні обладнання і матеріалів від постачальника, на стаціонарних складах і тимчасових базах, в процесі проведення геологорозвідувальних, бурових, будівельних та інших, практично усіх, видів робіт проводяться різноманітні вантажно-розвантажувальні операції. Одним із найважливіших завдань охорони праці є механізація та автоматизація найбільш трудомістких процесів. Це дозволяє не тільки полегшити працю вантажників, але й робить її безпечнішою. Потрібно зазначити, що і на сьогодні багато трудових дій виконується вручну.

Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт (ВРР) в значній мірі залежить від групи, класу, категорії вантажу.

Прийнято виділяти чотири групи:

1 – мало небезпечні (деякі будівельні матеріали, продукти харчування, тверде паливо, прилади, малогабаритне технічне обладнання тощо);

2 – вантажі великих розмірів;

3 – пилові та гарячі (крейда, цемент, вапно, розплавлений бітум, асфальт);

4 – небезпечні вантажі (пожежо- та вибухонебезпечні, отруйні, токсичні, радіоактивні речовини).

При роботі з вантажами третьої і четвертої груп потрібно використовувати засоби індивідуального захисту.

Група небезпечних вантажів поділяється на дев’ять класів:

1 – вибухові речовини;

2 – стиснені і зріджені гази;

3 – легкозаймисті рідини і суміші, що виділяють легкозаймисті пари, температура спалаху яких становить 61 0С і нижче;

4 – легкозаймисті матеріали, які здатні загорятися від тертя, нагрівання, поглинання вологи, самочинних хімічних реакцій;

5 – окислювальні речовини, які легко виділяють кисень;

6 – отруйні та інфекційні речовини і матеріали;

7 – радіоактивні матеріали;

8 – їдкі та корозійно активні речовини;

9 – речовини з відносно низькою небезпекою при умові чіткого дотримання правил навантаження, розвантаження, перевезення та зберігання.

На упаковках небезпечних вантажів обов’язково потрібно наносити спеціальні знаки небезпеки у формі квадрата з чорною рамкою, поверненого на кут і поділеного на два рівнобедрені трикутники. У верхньому трикутнику наноситься символ небезпеки, у нижньому – напис про небезпеку вантажу (як правило із назвою речовини) і номер класу вантажу.

За масою одного вантажомісця виділяються три категорії:

1 – масою менше 80 кг, а також сипучі і дрібноштучні та такі, що перевозяться навалюванням;

2 - масою від 80 до 500 кг;

3 – масою понад 500 кг.

Відповідними нормативними актами встановлені граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну однією особою: чоловіки старші 18 років – 50 кг (допускається перенесення вантажів до масою 80 кг по горизонтальній площині на відстань не більшу 25 м за умови, що вантаж піднімають на спину і знімають інші вантажники); жінки старші 18 років – 10 кг при умові черговості з іншою роботою і 7 кг при постійні роботі протягом зміни; для юнаків та дівчат 16 – 17 років при короткочасній роботі відповідно 14 і 7 кг, а від 17 до 18 років – 16 та 8 кг відповідно. Постійні роботи для юних осіб забороняються.

Вантажі понад 50 кг підіймаються на висоту понад 3 м механізованим способом.

Майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт (ВРР) повинні мати тверде і рівне покриття. Не забувати встановлювати спеціальні знаки безпеки.

Роботи виконуються під керівництвом відповідальної особи, призначеної в установленому порядку. Визначена особа повинна особисто перевірити справність підіймально-транспортних механізмів, такелажного та іншого реманенту тощо. До роботи з механізмами допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання, отримали посвідчення і пройшли відповідний медогляд. При виникненні небезпеки потрібно вжити заходів убезпечення, а при необхідності – припинити роботи.

Небезпечні вантажі перевозяться у спеціальному транспорті із іскрогасниками та з відповідними надписами і заземленням у вигляді металевого ланцюга. В окремих випадках перевезення таких вантажів супроводжує машина ДАІ.

Дата добавления: 2014-11-20