Практичне заняття 9 2 страница

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 11

1. Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття, запи­шіть у щоденнику тему і план заняття.

2. Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с. 278— 303; практикум, с. 123—136).

Практичне заняття 11

^ ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ ЗБУДНИКАМИ ПОВІТРЯНО-КРАПЛИННИХ БАКТЕРІАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ

у Мета заняття:

— уміти проводити взяття патологічного матеріалу для до­слідження;

— уміти оформляти супровідну документацію;

— уміти проводити первинний посів матеріалу на поживні середовища;

— знати препарати для специфічного лікування та профі­лактики.

Оснащення: тампони для зіва і носа на алюмінієвому дроті, шпатель для зіва, середовища виготовлені стерильні та з ростом відповідної культури: КА, кров'яно-телуритовий агар (КТА); казеїново-вугільний агар (КВА), середовище Борде—Жангу з додаванням антибіотиків, мікроскопи світловий і бінокуляр­ний стереоскопічний, імерсійне масло, баночка для збирання мокротиння, спиртівка, сірники, маркер, пінцет, шпатель для посіву, мікропрепарати промислового виготовлення, препара­ти для специфічної профілактики (АКДП, БЦЖ), протидиф­терійна сироватка і лікувальні препарати, календар профілак­тичних щеплень.

План

1. Взяття матеріалу у разі обстеження на дифтерію, запов­нення направлення, підготовка до транспортування, про­ведення первинного посіву патологічного матеріалу.

2. Вивчення культуральних властивостей коринебактерій, визначення морфологічних і тинкторіальних властивос­тей коринебактерій у мікропрепаратах.

3. Взяття патологічного матеріалу для дослідження за пі­дозри на коклюш, проведення первинного посіву на сере­довища КВА і Борде—Жангу.

4. Вивчення культуральНих, морфологічних і тинкторіаль-них властивостей бордетел у мікропрепаратах.

5. Ознайомлення з методами відбору патологічного матері­алу для мікробіологічного дослідження за підозри на ту­беркульоз, умовами його транспортування.

6. Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей мікобактерій туберкульозу у мікропрепаратах.

7. Ознайомлення з препаратами для профілактики і ліку­вання повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій.

/ Хід заняття

1. Взяття матеріалу у разі обстеження на дифтерію, заповнення направлення, підготовка до транспортування, проведення первинного посіву патологічного матеріалу

Для взяття матеріалу використовують сухі і зволожені там­пони. Зволоясені тампони застосовують у разі транспортування матеріалу на великі відстані.

Оскільки при первинній дифтерії патологічний процес ло­калізується у ротоглотці і носі, то за будь-якої локалізації пато­логічного процесу обов'язково відбирають матеріал із ротоглот-ки і носа, а при дифтерії незвичайної локалізації (здебільшого вторинна дифтерія) відбирають додатково матеріал із місця ураження: ока, вуха, шкіри, піхви, рани.

Із ротоглотки матеріал беруть натще або не раніше ніж через 2 год після споживання їжі. Під час ларингоскопії матеріал за­бирають із гортані. У разі оперативного втручання відбирають плівки, а також слиз із інтубаційної трубки. У разі взяття ма­теріалу з ураженої ділянки шкіри її спочатку протирають "про­мокальними" рухами стерильною марлевою серветкою, змоче­ною стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду, потім обережно піднімають або відгортають краї плівки і відбирають матеріал сухим тампоном на межі здорової й ураженої ділянок. В усіх випадках матеріал відбирають до початку антибіотико-терапії або не раніше ніж через 3 доби після відміни лікування, щоб уникнути бактеріостатичної дії антибактеріальних препа­ратів на збудника.

Після смерті хворого відбирають матеріал з мигдаликів, гортані і носа.

Завдання 1. Візьміть патологічний матеріал у разі об­стеження на дифтерію.

Алгоритм "Взяття патологічного матеріалу у разі об­стеження на дифтерію":

— поставте у штатив 2 пробірки з сухими стерильними там-

"^\_ понами, на яких зазначена дата їх стерилізації;

— зазначте на пробірці одного тампона номер аналізу і літе­ру "З" (зів), на пробірці іншого тампона — номер аналізу і літеру "Н" (ніс);

— запропонуйте пацієнту сісти проти джерела світла і ши­роко відкрити рот;

— притисність шпателем корінь язика;

— огляньте уважно порожнину рота, зверніть увагу на на­явність чи відсутність плівок, нальотів на мигдаликах, язичку, дужках піднебіння;

— візьміть тампоном із пробірки "З" матеріал обертальни­ми рухами (у разі відсутності ураження) з мигдаликів, дужок піднебіння, язичка і задньої стінки глотки;

— візьміть тампоном із пробірки "З" матеріал (за наявності плівок, нальотів) на межі ураженої і здорової тканини, злегка натискуючи тампоном на плівку чи наліт;

Увага! Не можна торкатися тампоном язика, слизової обо­лонки щік та зубів!

— опустіть тампон у пробірку "З";

— уведіть тампон із пробірки "Н" в один носовий хід до упо­ру і зробіть напівобертальний рух тампоном, натискую­чи на внутрішню поверхню крила носового ходу, потім уведіть цей самий тампон в інший носовий хід і проведіть взяття матеріалу таким самим способом;

Увага! Не можна торкатися тампоном до зовнішньої по­верхні крил носа!

— опустіть тампон у пробірку "Н".

Завдання 2. Заповніть направлення, підготуйте матері­ал до транспортування.

У направленні обов'язково зазначають дату і час відбору матеріалу, прізвище лікаря і номер телефону, за яким можна сповістити попередній результат дослідження; у пункті "на які інфекції провести дослідження" зазначають "на дифтерію" або на БЛ чи ВЬ (бактерія Леффлера).

Пробірки від однієї особи скріплюють разом гумовим кільцем і складають у бікс, дно і стінки якого застелені бавовняною серветкою. Кінцями цієї серветки накривають пробірки, закривають бікс.

Направлення вміщують у поліетиленовий пакет або папку і доставляють окремо від пробірок з тампонами.

Не допускається поміщати направлення у бікс з патоло­гічним матеріалом!

Тампони мають бути доставлені до лабораторії не пізніше З год після взяття матеріалу.

Якщо посів матеріалу проводять біля ліжка хворого, чашки Петрі з посівами доставляють до лабораторії негайно або ставлять у термостат за 37 °С і доставляють до лабораторії не пізніше ніж через 20—23 год. В осінньо-зимовий період на дно бікса або сумки, в яких транспортують чашки чи тампони, кладуть грілку з водою, нагрітою до 40 °С.

На чашках Петрі крім усіх необхідних позначень (назва середовища, номер аналізу, дата посіву, назва посіяного матеріалу) має бути зазначена дата виготовлення середовища.

Проведення первинного посіву патологічного матеріалу

Посів патологічного матеріалу із ротоглотки і носа від од­нієї особи роблять на одну чашку, засіваючи одним тампоном на половині середовища. За наявності патологічного матеріалу, взятого з місця іншої локалізації, роблять посів на додаткову чашку.

Не допускається посів патологічного матеріалу від де­кількох осіб на одну чашку!

Первинний посів роблять на зігріті поживні середовища.

Завдання 3. Проведіть первинний посів патологічного матеріалу на поживні середовища КА і КТА.

Алгоритм "Проведення первинного посіву патологічного матеріалу на поживні середовища КА і КТА":

— підпишіть чашки: на кришці чашки зазначте назву се­редовища і дату його виготовлення; дно чашки поділіть на дві рівні частини, зазначте номер аналізу, назву пато­логічного матеріалу, дату посіву, на одній половині чаш­ки поставте літеру "З", на іншій — літеру "Н";

— зробіть втирання патологічного матеріалу тампоном "З", повертаючи його навколо своєї осі на окрему ділянку КА площею 2x1 см, потім аналогічно на КТА;

— зробіть цим самим тампоном посів штрихами на ре­шту поверхні середовища, не доходячи до лінії поділу чашки;

Увага! Під час посіву не можна переходити лінію поділу чашки, щоб не змішувалися посіви з різних тампонів!

— зробіть аналогічно посів тампоном "Н" на другу половину середовища КА і КТА;

— поставте чашки з посівами у термостат.

2. Вивчення культуральних властивостей коринебактерій, визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей коринебактерій у мікропрепаратах

Завдання 4. Опишіть культуральні властивості корине­бактерій на середовищі КТА, вивчіть морфологічні і тинк-торіальні властивості коринебактерій у препараті.

Колонії, що виросли на чашках з середовищами КА і КТА, розглядають через 24 год після посіву матеріалу (якщо посів було проведено у другій половині дня, то і препарат розгляда­ють у другій половині наступного дня) за допомогою стереоско­пічного бінокулярного мікроскопа. Через 24 год утворюються колонії дрібні, з рівним краєм, випуклі, сірого кольору, в'язкі; через 48 год — сірі або чорні з металевим блиском, рівними або ледь хвилястими краями, в'язкі чи крихкі.

Розгляньте під мікроскопом препарат, виготовлений із культури С. сИргітЛіегіае. Зверніть увагу на форму бактеріаль­них клітин, відносний їх розмір, взаємне розташування, колір (залежно від способу фарбування), наявність зернистості.

3. Взяття патологічного матеріалу для дослідження за підозри на коклюш, проведення первинного посіву на середовища КВЛ і Борде—Жангу

З діагностичною метою обстежують дітей за клінічними ознаками або тих, які кашляють протягом 5—7 днів, без ознак запалення у ротоглотці, незалежно від наявності контакту з хворим на коклюш; дорослих з підозрою на коклюш, які пра­цюють у пологових будинках, дитячих лікарнях, дитячих сад­ках і ін., а також дорослих, які працюють з дітьми і кашляють протягом 5—7 днів і більше.

За епідеміологічними показаннями обстежують осіб, які спілкувалися з хворими на коклюш.

Взяття матеріалу на бактеріологічне дослідження з діа­гностичною метою потрібно проводити у ранній термін за­хворювання 2—3-разово щодня або через день. Пізніше 3-го тижня захворювання можливість виділення збудника різко знижується.

Для дослідження забирають слиз із задньої стінки глотки. При цьому треба пам'ятати про те, що у верхніх відділах носо­глотки знаходяться авірулентні штами, схильні до автолізу, а вірулентні колонізують нижній відділ верхніх дихальних шляхів. Відбір матеріалу можна здійснювати двома способа­ми: задньоглотковим тампоном і методом "кашльових пласти­нок". Задньоглотковим тампоном матеріал беруть як з метою діагностики, так і за епідеміологічними показаннями, а також у будь-якому випадку у дітей грудного віку. Для цього вико­ристовують два тампони: сухий і зволожений. Сухим тампо­ном роблять посів (обов'язово), а зволожений відправляють до лабораторії. Метод "кашльових пластинок" використовують тільки з діагностичною метою за наявності кашлю.

Завдання 5. Проведіть взяття патологічного матеріалу для дослідження за підозри на коклюш, заповніть направ­лення.

Алгоритм "Взяття патологічного матеріалу задньо­глотковим тампоном, заповнення направлення":

— візьміть у ліву руку стерильну пробірку з тампоном, по­значте на ній номер аналізу;

— зігніть правою рукою тампон приблизно на відстані 2 см від кінця об край пробірки під кутом 120° під час виведен­ня тампона з пробірки, тампон тримайте у правій руці;

— візьміть у ліву руку шпатель для зіва;

-— запропонуйте пацієнту широко відкрити рот;

— притримуйте корінь язика шпателем, уведіть тампон зігну­тим кінцем донизу у ротоглотку до "відчуття провалу";

Увага! Під час взяття матеріалу не можна торкатися там­поном до слизової оболонки щік, язика, мигдаликів, підне­біння!

— проведіть кінцем тампона і його випуклим боком, торка­ючися задньої стінки глотки, справа наліво 2—3 рази;

— вийміть тампон із рота і, розгинаючи, опустіть його у пробірку;

— заповніть направлення.

Проведення первинного посіву на середовища КВА і Борде—Жангу

Посів матеріалу з діагностичною метою проводять паралель­но на дві чашки, за епідеміологічними показаннями — на одну. Посів здійснюють на середовища, оброблені антибіотиками для пригнічення сторонньої мікрофлори. Під час взяття матеріалу методом "кашльових пластинок" застосовують середовища без антибіотика, тому що супутня мікрофлора в цьому разі буде не­значною. Для посіву обов'язково використовують тепле пожив­не середовище. У разі взяття матеріалу сухим тампоном посів проводять негайно через низьку стійкість збудника.

Однією з основних умов посіву є отримання ізольованих ко­лоній. Для цього використовують кілька методів посіву. В одно­му випадку ретельно втирають матеріал тампоном, повертаючи його навколо своєї осі, по периферії середовища у чашці Петрі на 4—5 бляшок, а потім, не торкаючись до них тампоном, роблять у центрі чашки штрих у вигляді літери Ъ. Після підсихання цей штрих ретельно розтирають шпателем, не торкаючись бляшок.

Якщо посів проводять на місці взяття, то матеріал втирають тампоном на одній половині середовища, а потім у лабораторії проводять його розштрихування бактеріологічною петлею ще на 2 сектори.

'/2 5 8-218

Засіяні чашки ставлять у термостат за температури 35— 37 °С. Для зволоження повітря в термостат ставлять відкриту чашку Петрі з водою. У зв'язку з тим що останнім часом відмі­чається уповільнений ріст В. pertussis, чашки з посівом витри­мують у термостаті до 7 діб, але проглядають їх щодоби через можливий ріст В. parapertussis і В. bronchiseptica.

Завдання 6. Проведіть первинний посів на середовища КВА і Борде—Жату.

Алгоритм "Проведення первинного посіву па середовища КВА і Борде—Жату":

— візьміть із термостату чашки Петрі з підігрітими сере­довищами КВА і Борде—Жангу;

— підпишіть чашки;

— зробіть посів матеріалу першим способом, зазначеним вище;

— поставте чашки з посівами у термостат;

— налийте у пусту чашку Петрі дистильовану воду;

— поставте поряд із засіяними чашками відкриту чашку Петрі з дистильованою водою.

4. Вивчення культуральних, морфологічних і тинкторіальних властивостей бордетел у мікропрепаратах

Завдання 7. Вивчіть культуральні властивості борде­тел на середовищах КВА і Борде—Жангу, морфологічні і тинкторіальні властивості у препараті.

Колонії бордетел на щільних поживних середовищах випу­клі, вологі, гладенькі, блискучі, з рівним краєм, сірого кольору з блакитним, перлинним, металевим, а іноді жовтуватим, зе­ленкуватим або білуватим відтінком. Промінь світла, що па­дає збоку на колонії, відбивається її поверхнею, внаслідок чого утворюється світловий конус ("хвостик", "промінець"), що па­дає від центру колонії на поверхню поживного середовища. Це можна спостерігати в стереоскопічному мікроскопі, спрямову­ючи світло від лампи на поверхню середовища з ростом куль­тури бордетел. Колонії В. bronchiseptica можуть бути двох ти­пів: схожі на колонії В. pertussis або білі, плоскі, з піднятим центром. В. pertussis і В. bronchiseptica не змінюють кольору середовищ, В. parapertussis спричинює побуріння середовища КВА і потемніння середовища Борде—Жангу внаслідок розще­плення амінокислоти тирозину. Колонії усіх трьох видів борде-тел мають маслянисту консистенцію, легко знімаються петлею, на середовищі з кров'ю утворюють зони слабкого гемолізу.

Розгляньте колонії бордетел на середовищах КВА і Борде— Жангу неозброєним оком і під стереоскопічним (бінокулярним) мікроскопом зі штучним освітленням. Опишіть властивості підозрілих колоній.

Під час мікроскопії зверніть увагу на відносний розмір клі­тин (великі чи дрібні, однорідні чи поліморфні), їх форму, вза­ємне розміщення, забарвлення.

5. Ознайомлення з методами відбору патологічного матеріалу для мікробіологічного дослідження за підозри на туберкульоз, умовами його транспортування

Завдання 8. Ознайомтеся з методами відбору патологіч­ного матеріалу для мікробіологічного дослідження за підо­зри на туберкульоз, з умовами його транспортування.

Для виявлення збудника туберкульозу відбирають патоло­гічний матеріал: мокротиння, промивні води бронхів, шлунка, сечу, пунктати із закритих порожнин (спинномозкову рідину, ексудати і трансудати з плевральної і черевної порожнин), гній із нориць, виділення ран, менструальну кров, виділення з від­критих порожнин.

Патологічний матеріал слід відбирати до початку лікуван­ня або після дводенної перерви у вживанні антибактеріальних препаратів. При легеневій формі туберкульозу відбирають мо­кротиння.

Медичний працівник повинен детально пояснити хворому правила збирання мокротиння і видати йому стерильну скляну широкогорлу банку з кришкою (плювальницю). Взяття мокро­тиння треба проводити у присутності медичного працівника. Для запобігання зараженню туберкульозом медичний праців­ник повинен бути у шапочці, масці, клейончастому фартусі, гу­мових рукавичках і стояти за спиною пацієнта.

Збирання мокротиння проводиться у спеціально призначе­ному для цієї процедури приміщенні, яке обладнане вентиля­ційними установками і бактерицидними лампами.

І

Мокротиння збирають у ранкові години. Якщо його виді­ляється мало, збирають протягом доби і зберігають у холо­дильнику, не допускаючи замороження. Для посилення се­креції бронхіального вмісту хворому дають відхаркувальні препарати або застосовують подразнювальну аерозольну інга­ляцію. Перед збиранням мокротиння хворий повинен почис­тити зуби без пасти, прополоскати рот, сплюнути носоглот­ковий слиз і слину в дезінфекційний розчин. Відкашлювати мокротиння потрібно з глибоких нижніх дихальних шляхів. Для цього хворий повинен зробити декілька глибоких вдихів, потім похаркати у плювальницю і перевірити наявність у по­суді мокротиння (не менше ніж 10 см³). Відбирають 3 проби мокротиння. Першу пробу мокротиння беруть у хворого в день звернення його за медичною допомогою в присутності медич­ного персоналу. Потім йому дають посуд для збирання ран­кового мокротиння (хворий самостійно збирає другу пробу). Останню (третю) пробу збирають у присутності медпрацівника у день доставки другої проби.

Зібране мокротиння заливають консервантом у співвідно­шенні 1:1 і герметично закривають кришкою.

Як консервант використовують 10 % розчин натрію фосфа­ту, 5—10 % розчин гліцерину, 10 % розчин натрію хлориду або 2—3 % розчин борної кислоти. Розчин борної кислоти викорис­товують в умовах спекотного клімату.

За відсутності у хворого мокротиння відбирають промивні води бронхів (маніпуляцію виконує лікар-отоларинголог).

У дітей здебільшого відбирають промивні води шлунка (діти ковтають мокротиння). Для цього останнє споживан­ня їжі хворим має бути не пізніше 12 год до взяття матеріа­лу. Хворому дають випити 200 см³ дистильованої води, потім уводять шлунковий зонд і збирають вміст шлунка у стерильну склянку.

Сечу збирають у стерильний флакон. Після ретельного ту­алету зовнішніх статевих органів відбирають середню порцію ранкової сечі. З ниркових мисок сечу забирають катетером з кожної нирки окремо.

Спинномозкову рідину відбирають за підозри на менінгоен-цефаліт так само, як при менінгококовій інфекції.

Ексудати, трансудати з плевральної і черевної порожнин бе­руть стерильним шприцом у стерильний посуд.

Кров відбирають капілярну або венозну за загальноприйня­тими методиками. Менструальну кров відбирають методом від­смоктування за допомогою ковпачка Кафка.

Гній із нориць, виділення ран, виділення з відкритих по­рожнин беруть стерильним шприцом або стерильним ватним тампоном у стерильний посуд.

На посуд із зібраним для аналізу матеріалом наклеюють етикетку, в якій зазначають прізвище хворого і адресу. Крім того, заповнюють направлення.

Посуд встановлюють у дерев'яний ящик із гніздами, спеці­альний контейнер або металевий бікс і негайно доставляють до лабораторії. Направлення доставляють у поліетиленовому па­кеті або папці.

6. Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей мікобактерій туберкульозу у мікропрепаратах

Завдання 9. Розгляньте під мікроскопом препарати, виго­товлені з мокротиння і пофарбовані за Цілем—Нільсеном.

Зверніть увагу на форму клітин, їх відносний розмір, вза­ємне розміщення, а також на інші елементи, що виявляються у полі зору (лейкоцити, еластичні волокна, клітини миготливого епітелію, інші бактерії).

7. Ознайомлення з препаратами для профілактики і лікування повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій

Завдання 10. Ознайомтеся з препаратами для профілак­тики і лікування дифтерії, коклюшу і туберкульозу.

Уважно прочитайте інструкції до вакцин АКДП, БЦЖ, АДП, АД, продивіться ампули з вакцинами, прочитайте, що зазначено на етикетці, зверніть увагу на цілість ампул, фізичні властивості препарату (колір, агрегатний стан). Визначте, чи придатний препарат для використання. Визначте за календа­рем профілактичних щеплень терміни вакцинації і ревакцина­ції вакцинами АКДП, БЦЖ.

Ознайомтеся з інструкцією до протидифтерійної сироватки, принципом її використання.

Прочитайте інструкції до лікарських препаратів, зверніть увагу на їх форму випуску. Визначте придатність їх до вико­ристання.

Контрольні запитання

1. Які середовища використовують для первинного посіву матеріалу, що містить коринебактерії?

2. Який матеріал беруть на дослідження при дифтерії різ­ної локалізації? Які тампони використовують для взят­тя матеріалу?

3. Як проводять взяття матеріалу з ротоглотки у разі відсут­ності видимих уражень і за наявності плівок і нальотів?

4. Як проводять взяття матеріалу з носа?

5. Яких правил дотримуються під час взяття матеріалу на дослідження при дифтерії незвичайних локалізацій?

6. Яких правил дотримуються під час транспортування матеріалу і направлень до лабораторії?

7. Яких правил дотримуються під час проведення первин­ного посіву матеріалу?

8. За якими ознаками відбирають колонії коринебактерій із середовищ первинного посіву?

9. За якими ознаками визначають коринебактерії у мікро-препараті?

10. Який матеріал і якими методами відбирають для дослі­дження за підозри на коклюш? За яких умов його тран­спортують?

11. Які середовища використовують для первинного посі­ву? Яким вимогам вони повинні відповідати?

12. Який матеріал відбирають на дослідження при туберку­льозі?

13. Як проводять взяття мокротиння для лабораторного до­слідження? Як транспортують матеріал до лабораторії?

14. Якими методами виявляють мікобактерії у патологіч­ному матеріалі?

15. Які вакцини і в який термін використовують для про­ведення вакцинації та ревакцинації проти дифтерії, ко­клюшу, туберкульозу?

16. За яким принципом використовують протидифтерійну сироватку? За яким методом її вводять в організм?

Тести

1. Під час профілактичного обстеження на дифтерію матеріал
відбирають із:

а) задньої стінки глотки;

б) носоглотки та носа;

в) ротоглотки та носа;

г) методом "кашльових пластинок".

2. Середовище для первинного посіву на дифтерію:

а) КТА;

б) КВА;

в) сироватковий агар;

г) середовище Левенштейна—Ієнсена.

3. Матеріал, що містить В. pertussis, транспортують за темпе-
ратури:

а) 4-37 °С;

б) 37—40 °С;

в) 2—25 °С;

г) 25—40 °С.

4. Середовище для первинного посіву на коклюш:

а) КТА;

б) КВА;

в) сироватковий агар;

г) середовище Левенштейна—Ієнсена.

5. Ріст колоній В. pertussis з'являється через:

а) Ідобу;

б) 1—2 доби;

в) 3-7 діб;

г) 3—6 міс.

6. Для профілактики туберкульозу використовують препарат:

а) АКДП;

б) туберкулін;

в) БЦЖ;

г) ЖБВ.

Ситуаційні задачі

1. Особа була проімунізована проти дифтерії згідно з кален­дарем щеплень за віком. Чи підлягає вона позаплановій ревак­цинації в разі виникнення спалаху інфекції?

2. Під час серологічного дослідження сироватки крові дітей 1—2 років життя, хворих на коклюш, реакції часто бувають не­гативними. Чим пояснити такий результат?

3. Під час постановки реакції Манту діаметр папули у ди­тини виявився 5 мм. Під час повторної постановки цієї реакції через рік діаметр папули виявився 8 мм. Який висновок слід зробити щодо інфікованості організму збудником туберкульо­зу? Чи можна дитині проводити ревакцинацію проти туберку­льозу?

4. У корів, хворих на туберкульоз, мікобактерії туберкульо­зу виділяються з молоком. Чи можна таке молоко споживати після кип'ятіння протягом 1 хв?

Домашнє завдання

Підготуйтесь до практичного заняття 12.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 12

1. Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття, запи­шіть у щоденнику тему і план заняття.

2. Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с. 304— 325; практикум, с. 137—145).

Практичне заняття 12

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ ОБЛІГАТНИМИ АНАЕРОБАМИ

Мета заняття:

— уміти проводити взяття патологічного матеріалу для до­слідження;

— уміти оформляти супровідну документацію;

— уміти проводити первинний посів матеріалу на поживні середовища;

— знати препарати для специфічної профілактики та ліку­вання хвороб, спричинених облігатними анаеробами.

Оснащення: анаеростат, ексикатор, культура анаеро­бів у напіврідкому середовищі у трубках Віньяля—Вейона, на середовищах МПА, КА у чашках Петрі, на середовищах Вільсона—Блера і Кітта—Тароцці, мікропрепарати промис­лового виробництва, мікроскопи, імерсійне масло, препарати

для специфічної профілактики і лікування.

і

План

1. Ознайомлення з правилами взяття матеріалу для дослі­дження з метою виявлення анаеробів. Оформлення су­провідної документації.

2. Ознайомлення з методами культивування анаеробів.

3. Визначення клостридій і бактероїдів у мікропрепаратах.

4. Вивчення імунологічних препаратів, які використову­ють для профілактики і лікування захворювань, спричи­нених анаеробами.

Хід заняття

1. Ознайомлення з правилами взяття матеріалу для дослідження з метою виявлення анаеробів. Оформлення супровідної документації

Завдання 1. Ознайомтеся з правилами взяття матеріа­лу для дослідження з метою виявлення анаеробів. Оформіть супровідну документацію.

■ Мікробіологічні дослідження при всіх захворюваннях, спричинених клостридіями і бактероїдами, проводять у двох напрямах: виділення із патологічного матеріалу збудника і виявлення у патологічному матеріалі токсину. Для виявлен­ня збудника патологічний матеріал висівають на поживні середовища, виділяють чисту культуру й ідентифікують її. Наявність токсину в патологічному матеріалі виявляють у біопробі, тип токсину визначають у реакції нейтралізації на білих мишах.

При ранових анаеробних інфекціях досліджують такий ма­теріал: кірочки, виділення з рани або тканина рубця, тканини, що були видалені під час хірургічного оброблення рани, сто­ронні тіла (кулі, колючки, обривки одягу тощо), кров хворого. У жінок, хворих на правець унаслідок пологів або абортів, на аналіз відбирають виділення з матки, у новонароджених — ви­ділення з пупка. Ґрунт досліджують з метою визначення його забрудненості анаеробами та їх токсинами.

Матеріал із рани відбирають до початку оброблення її анти­септиками й антибіотиками. Виділення з рани і рідину з набря­ку відбирають стерильним ватним тампоном або стерильною піпеткою.

Шматочки тканин беруть за можливості з глибоких ділянок рани, карманів, роздавлених тканин. Одночасно з різних діля­нок рани роблять мазки, які відправляють до лабораторії разом із відібраним матеріалом.

Кров відбирають із вени стерильним шприцом у стерильну пробірку до введення антитоксичної сироватки з метою вияв­лення в ній токсину (слід враховувати, що токсин у крові хво­рого на правець виявляється тільки в продромальний період; в інкубаційний період та період розпалу інфекції токсин у крові не виявляється).

Основними правилами під час взяття і транспортування па­тологічного матеріалу є оберігання відібраного зразка від кон­такту з атмосферним повітрям. Тому матеріал краще відбирати і транспортувати у шприцах, мазки — у спеціальних контейне­рах. Після взяття матеріалу заповнюють направлення. Матері­ал транспортують в анаеробних умовах.

2. Ознайомлення з методами культивування анаеробів

Завдання 2. Вивчіть методи культивування облігатних анаеробів.

Особливість облігатних анаеробів полягає в тому, що вони можуть існувати і розмножуватися за умов майже повної від­сутності кисню (хоча серед них також є мікроорганізми, що більше і менше чутливі до кисню). Для їх культивування по­трібно створити умови, за яких молекулярний кисень видаля­ється з поживного середовища і навколишнього простору, де перебуває культура облігатних анаеробів.

Залежно від способу видалення кисню розрізняють такі ме­тоди їх культивування: фізичні, хімічний і біологічний.

Дата добавления: 2014-11-20