Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Заняття №2

Тема. Дуга аорти. Плечоголовний стовбур (артерія). Підключична артерія та краніальна порожниста вена, їх гілки. Видові особливості розгалуження підключичних артерій та краніальної порожнистої вени. Судини м’язів, зв’язок, суглобів, нервів, шкіри ділянок шиї, холки, підгруддя, груднини та грудної клітки.

Мета заняття. З’ясувати особливості ходу й розподілу основної артеріальної магістралі тулуба й хвоста. Засвоїти видові особливості розгалуження плечоголовного стовбура (артерії) і підключичної артерії, закономірності утворення краніальної порожнистої вени. Розглянути судини м’язів, зв’язок, суглобів, нервів, шкіри ділянок шиї, холки, підгруддя, груднини та грудної клітки.

Матеріальне забезпечення. Комплексні препарати з відпрепарованими м’язами, нервами, судинами, лімфатичним вузлами та внутрішніми органами ділянок шиї, холки, грудної клітки, підгруддя, груднини та грудної кінцівки великої рогатої худоби і собаки, окремі кістки осьового скелету, сухі та вологі препарати на з’єднання кісток осьового скелету, схеми, таблиці.

Вказати, що основною артеріальною магістраллю великого кола кровообігу є аорта – aorta, яка розміщується вентрально з лівого боку хребетного стовпа. На своєму шляху від місця виходу з лівого шлуночка серця до рівня 6-го грудного хребця вона утворює дугу аорти – arcus aortae, далі щільно прилягає зліва до хребта, прямує в грудній порожнині до аортального отвору між ніжками діафрагми і називається грудною аортою – aorta thoracica. Позаду діафрагми проходить у черевній порожнині і називається черевною аортою – aorta abdominalis. В ділянці крижової кістки, після відгалуження від аорти клубових артерій, продовжується як серединна крижова артерія – a. sacralis mediana, а в ділянці хвоста – як серединна хвостова артерія – a. caudalis mediana. Таким чином, аорта на своєму шляху поділяється на три великих відрізки: дугу аорти (висхідна аорта), грудну й черевну аорту (низхідна аорта).

Аорта, вийшовши з лівого шлуночка серця позаду стовбура легеневих артерій, формує розширення – цибулину аорти – bulbus aortae, стінки якої разом із півмісяцевими клапанами формують синус аорти – sinus aortae, звідки починаються права й ліва вінцеві артерії – aa. coronaria dextra et sinistra, що постачають кров’ю стінки серця. В порожнині осердя дуга аорти сполучається із стовбуром легеневих артерій артеріальною зв’язкою – lig. arteriosum – рудиментом сильного анастомозу, який існує в період ембріонального розвитку в зв’язку з відсутністю малого кола кровообігу.

Порядок відгалуження судин від дуги аорти у різних тварин неоднаковий, що зумовлено довжиною шиї та формою краніального отвору грудної клітки (табл. 1, 2, 3, 4).

Наголосити, що у великої рогатої худоби і коня всі артерії від дуги аорти починаються загальним плечоголовним стовбуром – truncus brachio-cephalicus communis. Він короткий, тому відразу поділяється на ліву підключичну артерію – a. subclavia sinister, яка несе кров у ліву частину ділянки холки, шиї та ліву грудну кінцівку і плечоголовну артерію – a. brachio-cephalica, від якої у них відходить загальний стовбур сонних артерій – truncus bicaroticus з правою й лівою загальними сонними артеріями – a. carotis communis dexter et sinister, що спрямовують кров до ділянки голови та права підключична артерія – a. subclavia dexter – для правої частини ділянки холки, шиї та правої грудної кінцівки. Звернути увагу, що в коня, окрім того, безпосередньо від плечоголовної артерії також відходять праві хребтова, глибока шийна артерії та реберно-шийний стовбур.

Акцентувати увагу, що в свині та собаки загальний плечоголовний стовбур відсутній. У них від дуги аорти самостійно, поряд одна з одною, відходять ліва підключична і плечоголовна артерії.Плечоголовна артерія в свині віддає короткий загальний стовбур сонних артерій з правою й лівою загальними сонними артеріями, а в собаки – відразу праву й ліву загальні сонні артерії, після цього в обох видів тварин вона продовжується в праву підключичну артерію.

Далі розгляньте особливості галуження підключичних артерій у різних видів свійських тварин. Ще раз нагадайте, що права підключична артерія є продовженням плечоголовної артерії, ліва – в свині та собаки відходить безпосередньо від дуги аорти, а у великої рогатої худоби та коня – від загального плечоголовного стовбура.

У великої рогатої худоби і свині від підключичних артерій першим відходить хребтово-шийний стовбур – truncus vertebro-cervicalis, в якому основою для артерій – глибокої шийної, дорсальної лопаткової і найпершої міжреберної, є хребтова артерія. В собаки хребтова артерія відходить самостійно, а стовбур, що утворений глибокою шийною, дорсальною лопатковою й найпершою міжреберною артеріями визначається як реберно-шийний – truncus costocervicalis. У коня самостійно від лівої підключичної артерії відгалужуються хребтова та глибока шийна артерії, а до складу реберно-шийного стовбура входять лише дорсальна лопаткова і найперша міжреберна артерії. Справа в нього усі ці артерії відходять у такому ж порядку, проте безпосередньо від плечоголовної артерії, а не від правої підключичної (табл. 2).

Наступним від підключичної артерії на рівні 1-го ребра відходить плече-шийний стовбур – truncus omocervicalis, який найбільше розвинутий у собаки і поділяється на поверхневу шийну (передлопаткову) й висхідну шийну артерії, низхідну (дельтоподібну) гілку і поперечну лопаткову (надлопаткову) артерію, тоді як у великої рогатої худоби, коня і свині від нього відходять лише висхідна шийна артерія та низхідна (дельтоподібна) гілка.

Далі, від підключичної артерії, навпроти плече-шийного стовбура, на рівні 1-го ребра, відгалужується внутрішня грудна артерія, а останньою її гілкою перед продовженням у пахвову артерію є зовнішня грудна артерія.

Наголосити, що відтік венозної крові від ділянки голови, шиї, грудних кінцівок та грудних стінок у праве передсердя відбувається по краніальній порожнистій вені.

Звернути увагу, що у великої рогатої худоби й свині вона формується злиттям правого і лівого загальних яремних стовбурів – truncus bijugularis dextra et sinistra та підшкірних вен плеча, а реберно-шийні, хребтові, внутрішні грудні та пахвові вени впадають у неї самостійно за її ходом. Окрім того, безпосередньо у вінцевий синус серця впадає непарна ліва вена – v. azygos sinistra.

У коня краніальна порожниста венаутворюється злиттям непарного загального стовбура парних (правої і лівої) яремних вен і підшкірних вен плеча з пахвовими венами. За ходом вени в неї впадають хребтові, реберно-шийні, внутрішні грудні вени, а також непарна права вена – v. azygos dextra.

У собаки краніальна порожниста вена формується злиттям двох загальних яремних (безіменних) вен – v. iugularis communis dextra et sіnistra, кожна з яких є результатом злиття зовнішньої і внутрішньої яремних вен, підшкірних вен плеча і пахвових вен. За ходом вени в неї вливаються парний загальний стовбур шийних вен, непарний стовбур внутрішніх грудних вен, а також права непарна вена.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

Спочатку згадайте кістковий остов ділянок шиї, холки, підгруддя та груднини, повторіть будову та видові особливості кісток, закономірності зʼєднань, пошарове розташування мʼязів у цих ділянках та їх інервацію.

Далі прослідкуйте хід основної артеріальної магістралі великого кола кровообігу – аорти від місця виходу з лівого шлуночка серця через грудну й черевну порожнини та в ділянках крижової кістки й хвоста, згадайте, які назви отримують її відрізки в цих ділянках.

Використовуючи таблиці 1, 2, 3, 4, вологі препарати та інформацію лабораторного заняття повторіть порядок відгалуження судин від дуги аорти у різних видів свійських тварин. Далі розгляньте особливості ходу і розгалуження підключичної артерії та судин, що відходять від неї або в складі відповідних стовбурів, або самостійно.

Таблиця 1.

Дата добавления: 2014-11-20