Венозна сітка власне шкіри копита

Венозні магістралі тазової кінцівки коня

Ділянка

Глибока магістраль

Підшкірна магістраль

Круп

Зовнішня клубова вена ↑

Стегно

Стегнова вена ↑

Медіальна вена сафена

Латеральна вена сафена

Гомілка

Підколінна вена ↑ Краніальна великогомілкова вена ↑

↑ Медіальна вена сафена

Латеральна вена сафена

Плесна

Плантарні плеснові глибокі латеральна і медіальна вени

Медіодорсальна плеснова вена

Плантарні плеснові поверхневі латеральна і медіальна вени

Палець

  Плантарна венозна дуга ↑ Плантарні пальцеві латеральна і медіальна вени

↑

На самому початку від глибокої стегнової артерії відокремте в краніальному напрямі соромітно-надчеревний стовбур – trúncus pudéndo-epigástricus та поділіть його на зовнішню соромітну й каудальну надчеревну артерії, які можуть починатися і самостійно.

У самців зовнішню соромітну артерію – a. pudénda extérna спрямуйте в пахвинний канал, вийшовши з якого, вона галузиться в поверхневих пахвинних лімфовузлах, крайній плоті та мошонці (бугай, жеребець). Зверніть увагу, що в коня зовнішня соромітна артерія добре розвинута і відгалужує дорсальну краніальну статевочленну артерію – а. dorsális pénis craniális, яка анастомозмує з краніальною надчеревною артерією, а в свині зовнішня соромітна артерія часто відгалужується від a. circumfléxa ílii profúnda.

Зауважте, що в самок зовнішня соромітна артерія велика, оскільки живить молочну залозу. Особливо велика зовнішня соромітна артерія в корови в період лактації і називається артерією вимʼя – a. uberis. Вона проходить через пахвинний канал та відокремлює для шкіри краніальну й каудальну артерії основи вимʼя – a. uberis basilaris cranialis et caudalis, потім каудальну артерію вимʼя – a. uberis caudalis і переходить у краніальну артерію вимʼя – a. uberis cranialis – для паренхіми вимʼя і сосків.

У кобили каудальна гілка – a. mammáriа caudális – постачає кров’ю також лімфовузли молочної залози – lnn. mammárii – і анастомозує з гілкою внутрішньої соромітної артерії, а краніальна – a. mammária craniális – своїми гілками досягає колінної складки, підклубових лімфовузлів і спрямовується в ділянку пупка.

Вздовж латерального краю прямого м’яза живота, у краніальному напрямку проведіть каудальну надчеревну артерію – a. epigástrica caudális, яка галузиться в черевних м’язах і анастомозує з краніальною надчеревною артерією.

Окрім того, у бугая, кнура і часто пса від стовбура відходить також артерія-м’яза – підвішувача сім’яника – a. cremastérica, яка проходить у піхвові оболонки сім’яника, а в коня вона відгалужується здебільшого від зовнішньої клубової артерії.

На задньому краї стегнової кістки від глибокої стегнової артерії відʼєднайте медіальну огинаючу стегнову артерію – a. circumfléxa fémoris mediális, якапроходить по медіальній поверхні стегна в аддуктори, квадратний і двоголовий м’язи стегна та напівперетинчастий м’яз, а також затульну гілку – rámus obturatórius, що прямує в затульні м’язи (у коня дуже розвинута затульна артерія, що відгалужується від зовнішньої клубової артерії).

Далі в стегновому каналі між гребінчастим і кравецьким м’язами разом з прихованим нервом, краніально від однойменної вени, знайдіть стегнову артерію – a. femorális та послідовно розгляньте гілки I порядку, що відгалужуються від неї.

Між прямою і латеральною голівками чотириголового мʼяза стегна розгляньте краніальну стегнову артерію – a. fémoris cranialis, яка в них же й галузиться. Визначте також латеральну огинаючу стегнову артерію – a. circumfléxa fémoris laterális, що відходить разом із краніальною стегновою артерією, живить двоголовий м’яз стегна та напружувач широкої фасції стегна.

М’язові гілки – rámi musculáres – прямують у медіальні м’язи стегна.

На середині стегна від стегнової артерії в медіальному напрямі відокремте приховану артерію (сафена, артерія гомілки і стопи) – a. saphéna, яка разом з однойменним нервом спрямовується на каудальну поверхню гомілки й стопи.

У ділянці дистальної половини стегна знайдіть велику каудальну стегнову артерію – a. fémoris caudalis, яка живить довгі розгиначі кульшового суглоба, литковий мʼяз та поверхневий згинач пальців.

Наприкінці, в ділянці дистальної третини стегна в шкіру медіальної поверхні колінного суглоба спрямуйте проксимальну колінну артерію – а. genus suprema.

Далі між голівками литкового м’яза прослідкуйте перехід стегнової артерії, після відгалуження від неї проксимальної колінної артерії, у підколінну артерію – a. poplítea, що лежить на каудальній поверхні капсули колінного суглоба, прикрита литковим та підколінним м’язами. Віддавши м’язові гілки йневелику каудальну великогомілкову артерію – a. tibiális caudális, переходить у краніальну великогомілкову артерію – a. tibiális craniális, яка через міжкістковий простір кісток гомілки виходить на дорсальну поверхню великогомілкової кістки, де й знайдіть її, вкриту м’язами, разом з веною та малогомілковим глибоким нервом. На шляху прямування артерії відгалузьте м’язові гілки в дорсальні м’язи гомілки та гомілкову кістку. Зауважте, що в ділянці заплесна вона називається дорсальною артерією стопи – a. dorsális pédis.

Розгляньте особливості розгалуження і ходу артерій стопи в різних видів свійських тварин, використовуючи таблицю 26.

Насамкінець, розгляньте систему вен тазової кінцівки.

Спочатку на медіальній поверхні тазової кінцівки знайдіть глибоку венозну магістраль, яка починається дорсальними й плантарними плесновими венами та супроводжує артеріальну.

Далі розгляньте підшкірні вени вільної кінцівки (стило-, зейго- і автоподія), що складають поверхневу венозну магістраль. На медіальній поверхні гомілки й стегна знайдіть добре розвинуту приховану медіальну (підшкірну) вену гомілки й лапи – v. saphéna mediális, яка починається від дорсальної плеснової вени і впадає в стегнову вену. На дорсальній поверхні гомілки, а потім під литковим м’язом знайдіть латеральну приховану (підшкірну) вену гомілки і стопи, яка починається дорсальною гілкою (rámus dorsális) від дорсальних поверхневих вен та плантарною – від плантарних плеснових вен і впадає в каудальну стегнову вену. У ділянці заплеснового суглоба всі три венозні магістралі анастомозують одна з одною.

Особливу увагу приділіть відтоку крові від молочної залози в корови.

У краніальному напрямі під шкірою, на вентральній поверхні черевної стінки, у вигляді звивистого шнурка, знайдіть підшкірну черевну вену (молочну) – v. subcútanea abdóminalis, яка утворюється обʼєднаними венами молочної залози – vv. mammárіае craniáles. В ділянці мечоподібного хряща знайдіть місце, де підшкірна черевна вена пронизує стінку, утворюючи «молочний колодязь» і впадає у внутрішню грудну вену – v. thorácica іntérna, яка несе кров до краніальної порожнистої вени.

У каудальному напрямі вени молочної залози зливаються в соромітно-надчеревну вену, спрямовуються в зовнішні й внутрішні клубові вени і впадають у каудальну порожнисту вену.

Питання для самоконтролю:

1. Артеріальні магістралі тазової кінцівки.

2. Зовнішня клубова артерія та її гілки. Видові особливості.

3. Стегнова артерія та її гілки. Видові особливості.

4. Підколінна артерія та її гілки. Видові особливості.

5. Венозні магістралі тазової кінцівки.

6. Ділянка стегна: кістки, суглоби, м’язи, нерви, судини. Видові особливості.

7. Ділянка гомілки: кістки, суглоби, м’язи, нерви, судини. Видові особливості.

8. Автоподій задньої кінцівки, його ланки. Суглоби, зв’язки, м’язи, нерви, судини задньої лапи. Видові особливості.

9. Кульшовий суглоб: кістки, що його формують, зв’язки, м’язи, які діють на суглоб, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

10. Колінний суглоб: кістки, що його формують, зв’язки, м’язи, які діють на суглоб, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

11. Заплесновий суглоб: кістки, що його формують, зв’язки, м’язи, що діють на суглоб, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

12. Суглоби пальців задньої кінцівки: кістки, що їх формують, зв’язки, м’язи, що діють на суглоби, інервація, кровопостачання. Видові особливості.

13. Молочна залоза: класифікація, будова, інервація, кровопостачання, венозний відтік, видові особливості.

Рекомендована література

1. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К. Рудик, Ю.О. Павловський, Б.В. Криштофорова та ін.; За ред. С.К. Рудика. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 575 с.

2. Анатомія свійських тварин: Практикум / За ред. С.К. Рудика. – К.: Агропромвидав України, 2000. – 248 с.

3. Анатомия домашних животных / И.В. Хрусталева, Н.В. Михайлов, Я.И. Шнейберг и др.; Под ред. И.В. Хрусталевой. – М.: Колос, 1994. – 704 с.

4. Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Колос, 1962. – 582 с.

5. Климов А.Ф. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1950. – Т.1. – 560 с.

6. Климов А.Ф., Акаевский А.И. Анатомия домашних животных. – М.: Гос. изд. с.-х. лит., 1951. – Т.2. – 464 с.

7. Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (осьовий скелет). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – 52 с.

8. Гаврилін П.М., Оліяр А.В., Шулешко О.О. Навчально-методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з остеології свійських тварин (скелет кінцівок). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2010. – 29 с.

9. Гаврилін П.М., Оліяр А.В. Навчально-методичні рекомендації до лабораторних занять та самостійної роботи із синдесмології. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2011. – 26 с.

10. Гаврилін П.М., Шулешко О.О. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин. – К.: Аграрна освіта, 2005. – 33 с.

11. Гаврилін П.М., Оліяр А.В. Навчально-методичні рекомендації до лабораторних занять та самостійної роботи з дерматології. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2011. – 22 с.

12. Гаврилін П.М., Оліяр А.В. Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з нейрології свійських тварин. – Київ: Аграрна освіта, 2006. – 48 с.

13. Топографія нутрощів свійських тварин: навчальний посібник / [П.М. Гаврилін, І.В. Яценко, А.В. Оліяр та ін.]. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2010. – 155 с.; іл.

14. Жеденов В.Н. Общая анатомия домашних животных. – М., 1958. – 163 с.

15. Лебедев М.И., Зеленевский Н.В. Практикум по анатомии сельскохозяйственных животных. – Санкт-Петербург: Агропромиздат, 1995. – 400 с.

16. Попеско П. Атлас топографической анатомии домашних животных. – Братислава: Природа, 1977. – Т. 1, 2, 3.

17. Шмальгаузен И.И. Основы сравнительной анатомии позвоночных животных. – М.: Советская наука, 1974. – 540 с.

Дата добавления: 2014-11-20