Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теми рефератів. Контрольні запитання




Контрольні запитання

Практична робота № 4

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ БІОРИТМІЧНОГО ТИПУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ І КРИТИЧНИХ ДНІВ ЛЮДИНИ

Мета роботи: Вивчити методику визначення біоритмів людини.

Завдання:

1. Визначення біоритмічного типу працездатності людини.

2. Визначення критичних днів фізичного, емоційного і інтелектуального циклів в житті людини.

1. Фізіологічна крива працездатності.

2. Розподіл людей за біоритмічними типами працездатності.

3. Характеристики ритмів людини (фізичний, емоційний, інте­лектуальний).

1. Працездатність людини і біоритми.

2. Вплив біоритмів людини на травматизм і аварійність.

Рекомендована література

1. Агаджанян Н.А. Человек и биосфера. - М.: Знание, 1987.

2. Детари Л., Карцаги В. Биоритмьі/ Пер. с венг. - М.: Мир, 1984. - 160 с.

3. Доскин В.А., Куинджи Н.Н. Биологические ритмьі расту-щего организма. - М.: Медицина, 1987.

4. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А. Ритмьі жизни. - М.: Меди­цина, 1991.-176 с.

5. Дубров А.П. Лунньїе ритмьі у человека. - М.: Медицина, 1980.

6. Латенков В.П., Губина Г.Д. Биоритмьі и алкоголь. - Ново-сибирск, 1987.

7. Лебедев Н.Н. Биоритмьі пищеварительной системи. -М.: Медицина, 1987.

 

1. Працездатність людини найчастіше змінюється за М-подібною кривою - фізіологічною кривою працездатності. На ній чітко прослідковуються два головних періоди активності, коли рівень фізіологічних функцій високий: між 10 і 12 годинами та 16 і 18 годинами, а з 12 до 14 години і у вечірні години працездатність падає. Проте не всі люди зазнають однотипних коливань працездатності протягом доби. Одні краще працюють у першій половині дня, це у них «ранок від вечора мудріший», інші - ввечері - «під вечір ледащі стають старанними».

Перші відносяться до так званих жайворонків: вони вранці прокидаються, в першій половині дня почувають себе бадьорими і працездатними, ввечері відчувають сонливість і рано лягають спати. Інші - сови - засинають далеко за північ, прокидаються пізно і важко, оскільки найбільш глибокий період сну у них вранці.

Розподіл людей на ранкові і вечірні біоритмічні типи має велике значення. Існують різні види працездатності. Ще на по­чатку виникнення людського суспільства створювався розумний розподіл обов'язків серед членів общини, бралось до уваги при­стосування діяльності людей до умов зовнішнього середовища.

Спостереження відомого американського вченого професора Франца Халберга засвідчує про те, що серед тварин також є різні біоритмічні типи. Наприклад, у мишей є особи з різними ритма­ми активності, які передаються у спадковість. Напевно, це дає можливість тваринам більш розумно розподіляти між собою зони впливу і полювання, охороняти житло і т.д.

Американські дослідники Блейк і Коркоран припускають, що у «жайворонків» і «сов» різний поріг збудливості. «Жайворон­кам» легше прокинутися ранком, оскільки вони сприймають май­же невідчутний шум, підвищення освітленості та ін. Збудливість зростає разом з підвищенням температури тіла. Оптимуму збудливості «жайворонки» досягають відразу після пробудження, тому вони добре працюють у першій половині дня. Під вечір загальний рівень збудливості падає, тому їх працездатність зни­жується. «Сови» відрізняються більш високим порогом збудливості. Щоб їх розбудити ранком, потрібно більше зусиль, ранком вони погано виконують дозовану роботу, оскільки їх збудливість невисока. Оптимуму вони досягають лише під вечір, тоді і з'являється висока працездатність.

Шведський вчений Остберг, вивчивши біоритмологічні особливості великої групи осіб різного віку (364 людей), виявив, що значна частина обстежених зазнає ритмічних коливань працездатності: 41% віддають перевагу роботі у ранкові години, 80% - у вечірні і навіть нічні, 29% - працюють однаково ефектив­но у будь-які години.

При детальному вивченні динаміки фізіологічних функцій (ча­стота пульсу, температура тіла, артеріальний тиск, працездатність, м'язова сила) були встановлені суттєві відмінності у осіб ранко­вого і вечірнього типу. Так, у людей ранкового типу максимальні показники температури тіла, самопочуття, активності, настрою, м'язової сили та ін. відмічалися у першій половині дня, причому цьому передував дуже ранній підйом функцій - о 6 годині ранку.

У вечірніх типів у ці години показники були мінімальні, бо для них 6 година ранку - це глибока ніч. Напевно, таке пробуд­ження всіх життєвих функцій вранці дозволяє переключити організм ранкових з відпочинку на роботу вранці. Низькі показ­ники, властиві особам вечірнього типу, є причиною їхньої загальмованості у першій половині дня і повільного досягнення активного стану.

При вивченні захворюваності студентів було виявлено, що ймовірність гіпертонічної хвороби чи нестійкого підвищення артеріального тиску залежить від біоритмічного типу. Доведено, що більша ймовірність захворювання у студентів ранкового типу. Пояснення таке: у студентів-жайворонків організм швидше і активніше перебудовується з відпочинку на роботу - вже о 6 годині ранку у цих студентів починає збільшуватись рівень функцій, більше викидається в кров біологічно активних речо­вин, адреналіну, норадреналіну, які й піднімають артеріальний тиск.

У студентів же вечірньої групи внутрішні механізми, «відповідальні» за підвищення тиску, працюють повільніше, тому велике розумове навантаження, надмір інформації, емоційне на­пруження, яким приписують основну роль у розвитку артеріальної гіпертонії, дещо нівелюється.

Крім цього, є відмінності в особистості студентів цих двох груп. Представники групи ранкових були енергійними молодими людьми, вони охоче притримувалися прийнятих поглядів, громадсь­ких норм, їх сприйняття конкретних ситуацій відмічається оригінальністю і своєрідністю. У цих студентів невдачі легко викликають сумнів у своїх силах, з'являється тривога і хвилю­вання, стрімко погіршується настрій і завзятість. Свої труднощі чи конфлікти вони відносять за рахунок поганого самопочуття, особливо в тих випадках, коли це могло допомогти запобігти будь-яким неприємностям. Студенти цієї групи прагнули запобігти різним конфліктам, сваркам, неприємним емоційним проблемам.

Студенти із груп вечірніх також володіють високою активністю, але на відміну від ранкових легко забувають всі невдачі і емоційні проблеми. Їх не лякають можливі труднощі, конфлікти і емоційні проблеми. Вони менше хвилюються перед екзаменами і дуже чітко вловлюють характер і особливості поведінки своїх колег.

Аритміки займали проміжкові положення між цими двома гру­пами студентів, але все-таки були ближче до осіб ранкового типу.

Ці дослідження дозволили зробити важливий висновок: різниці в ритмі працездатності, які характеризують представників ранкових і вечірніх груп, обумовлюються певними особливостя­ми гормональної і психічної сфер організму. Таким чином, ці властивості біологічних ритмів - внутрішньо властива організму прикмета, і на неї необхідно зважати при організації режимів праці і відпочинку.

Виникає важливе питання: закладені ці особливості в генетичній програмі чи формуються протягом життя? Відповіді на це поки що немає. В Німеччині вже давно відмічено, що малю­ки в сім'ях пекарів прокидаються раніше, ніж малюки власників готелів. Чи впливає тут ритм життя, який склався у сім'ї, чи пекарем стає той, хто віддає перевагу працювати у ранкові годи­ни? Ці питання ще чекають кінцевого розв'язання. Вони важливі, оскільки від них залежить організація праці і відпочинку людей.

У цьому плані заслуговує уваги досвід американських дослідників, які запропонували вести навчання студентів диференційовано у різні години доби з врахуванням особливос­тей їх біологічних ритмів. В Лос-Анджелесі, наприклад, є бібліотека, яка працює з 21 години і до ранку, обслуговуючи «сов». У цю зміну працюють і бібліотекарі-сови, жайворонків на цю службу не приймають. Таким чином, більшість людей надають перевагу роботі в певні часи доби. Одні найбільш продуктивно трудяться вранці, а інші - у вечірні години. Особи, які володіють різним ритмом працездатності, різняться особливостями характеру, тим, як вони реагують на довкілля і як хворіють. Все це дозволяє вважати ритм працездатності не результатом звички до певного режиму праці, а внутрішньою рисою, притаманною людині. Для визначення типу працездатності нами запозичений тест-опитування відомого шведського вченого Остберга.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 1038; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.027 сек.