Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суспільне небезпечні наслідки: поняття, види,значення




1. Поняття суспільне небезпечних наслідків. Найважливіша соціальна властивість злочину — його суспільна небезпечність — полягає в тому, що ді­яння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кри­мінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток). Ме­ханізм порушення об'єк­та (суспільних відносин) і заподіяння йому шкоди може бути різним: в одних випадках негативному, руйнівному впливу піддається су­б'єкт суспільних відносин (наприклад, при вбивстві — статті 115-119, тілесних ушкодженнях— статті 121-125); в інших—благо, що охороняється правом і в зв'язку з яким існують дані відносини (це насамперед майнові злочини — кра­діжка, шахрайство й ін.); по-третє— розривається соціальний зв'язок між су­б'єктами відносин (ухилення від призову за мобілізацією — ст. 336, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей — ст. 164) тощо. В усіх цих випадках об'єкту кримінально-правової охорони завдається шкода, що і є на­слідком зло­чину.

Суспільне небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, запо­діяної діянням об'єкту, можуть бути поділені на наслідки у вигляді реаль­ної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небез­пеки) заподіяння шкоди. Бі­льшість злочинів заподіюють реальну шко­ду. Це типова ситуація. Вбивство, крадіжка, грабіж, хуліганство сво­їм наслідком мають конкретну і реальну шкоду, що заподіюється від­повідному об'єкту кримінально-правової охорони. Разом з тим чинне законодавство в деяких випадках встановлює відповідаль­ність за ді­яння, що не заподіюють реальної шкоди конкретному об'єкту, однак ставлять його при цьому в небезпеку заподіяння шкоди. Так, порушен­ня пра­цівником залізничного, водного або повітряного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту, а також недоброякі­сний ремонт транспорт­них засобів, залізничних колій, засобів сигна­лізації та зв'язку тягне за собою кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 276 у разі створення такими діями не­безпеки для життя людей, настання інших тяжких наслідків. Так само в ч. 1 ст. 135 встановлена відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка пе­ребуває в небезпечному для життя стані. Причому тут не потрібно на­стання смерті особи, яку залишили без допомоги, чи настання інших тяжких наслідків (ч. З ст. 135). Подібні злочини отримали в літературі назву «делікти небезпеки» («делікти створення небезпеки»). Тут ство­рення небезпеки («за­гроза заподіяння шкоди») зовсім не означає, що в об'єкті посягання не відбува­ється негативних змін. При загрозі по­рушується стан захищеності, безпеки сус­пільних відносин, поставле­них під охорону кримінального закону, порушу­ються безпечні умови їх функціонування. От чому в деліктах небезпеки реаль­ність ство­рення такої небезпеки протиправною дією чи бездіяльністю, тобто за­гроза заподіяння шкоди об'єктові, повинна бути встановлена як факт об'єктив­ної дійсності.

Таким чином, суспільне небезпечні наслідки можна визначи­ти як шкоду (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспіль­ним відносинам, охоро­нюваним кримінальним законом, або як реа­льну небезпеку (загрозу) заподіяння такої шкоди.

Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сфе­рах: еконо­міки, виробництва, прав людини, екології тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки не­матеріального характеру.

До матеріальних наслідків належить шкода, що має особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, ті­лесні ушкодження (статті 115-119, 121-125), а також-майнова шко­да, наприклад, у злочинах проти влас­ності (розділ VI Особливої ча­стини КК). У свою чергу, злочинні наслідки май­нового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді чи в упу­щеній вигоді (неодержані доходи). Позитивна майнова шкода полягає в тому, що майно, яке перебувало у власності чи володінні потерпіло­го, протиправне вилучається чи знищується або ж пошкоджується. У разі ж упущеної вигоди потерпілий не отримує тієї майнової ви­годи, яку він має право отримати за за­коном, угодою, на іншій пра­вовій підставі. Таким наслідком буде, наприклад, несплата в повно­му обсязі обов'язкових платежів шляхом заниження вартості буди­нку, що продається. Тут внаслідок обманних дій продавця і покупця дер­жава не отримує тих грошових сум, які вона повинна була отри­мати при сплаті платежів у повному обсязі.

Нематеріальні наслідки являють собою такі негативні зміни в об'єкті пося­гання, що поєднані з порушенням тих або інших інтере­сів учасників суспі­льних відносин, охоронюваних кримінальним за­коном, і, як правило, не пов'я­зані з фізичним впливом на людину як суб'єкта суспільних відносин чи впли­вом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відноси­ни. Тут може бути виділена шкода інтересам політичним (злочини проти основ національної безпеки України), організаційним (злочи­ни службові, злочини проти правосуддя, суспільної безпеки, суспіль­ного порядку і моральності), соціальним (злочини проти виборчих, трудових та інших особис­тих прав і свобод людини і громадянина).

Залежно від виду безпосереднього об'єкта, якому суспільне не­безпечне діяння заподіює шкоду, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що заподіюється службовою осо­бою нормальній діяльності держа­вного апарату при перевищенні влади або службових повноважень (ст. 365), є основною, а шкода, що заподіюється особі, якщо перевищення супроводжу­ється насильст­вом або болісними або такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч. 2 ст. 365), — додатковим наслідком. У той же час додат­кові наслідки можуть бути поділені на обов 'язкові (додат­ково обов'язкові), тобто такі, які мають місце завжди, у всіх випад­ках при вчиненні даного зло­чину, наприклад, шкода, що заподіюєть­ся здоров'ю потерпілого при кваліфіко­ваному грабежі (ч. 2 ст. 186), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть бути і відсутніми при вчиненні даного злочину, напри­клад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства (ст. 296).

2. Законодавець користується різними прийомами опису злочин­них наслід­ків. Так, при крадіжці чужого майна шкода заподіюється власності (ст. 185). Тут вказується один (єдиний) наслідок, що має кримінально-правове значення. В інших випадках у законі вказують­ся два і більше можливих (альтернативних) наслідків, що виступа­ють обов'язковою ознакою складу злочину. Так, у складі руйнуван­ня або пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ч. 1 ст. 277) в альтернативі зазначені такі наслідки, як аварія поїзда чи судна, пору­шення нормальної роботи транспорту чи створення не­безпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків.

У деяких складах злочинів містяться вказівки на конкретні нас­лідки, напри­клад, смерть потерпілого при вбивстві (ст. 115), тілесні ушкодження від­повідної тяжкості в складах злочинів; передбачених статтями 121-125. В інших статтях КК не дано чіткого опису нас­лідків («тяжкі наслідки», «особливо тяжкі наслідки», «великий зби­ток» тощо). Отже, тут у законі застосовуються оціночні терміни і поняття, з'ясування обсягу і змісту яких вимагає уточнення і кон­кре­тизації по кожній справі.

Настання зазначених у законі наслідків в одних випадках є не­обхідною ознакою основного (простого) складу закінченого злочи­ну, наприклад, поши­рення епідемій чи епізоотій, настання інших тяжких наслідків у результаті по­рушення ветеринарних правил (ст. 251); в інших же — суспільне небезпечні на­слідки відіграють роль кваліфікуючої обставини, що обтяжує відповідальність, наприклад, знищення або пошкодження лісових масивів загальнонебезпе-чним способом, якщо ці дії спричинили загибель людей, масову за­гибель тварин чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 245).

Деякі норми КК пов'язують злочинність і караність діяння з обо­в'язковим настанням певних суспільне небезпечних наслідків. Так, зловживання владою або службовим становищем тягне за собою кримінальну відповідальність, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та ін­тересам окремих гро­мадян або державним чи громадським інтересам, або інте­ресам юри­дичних осіб (ч. 1 ст. 364); порушення військовослужбовцем правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що ста­новлять під­вищену небезпеку для оточення, тягне за собою кримі­нальну відповідальність, якщо такими діями потерпілому були за­подіяні тілесні ушкодження (ч. 1 ст. 414). Інші норми пов'язують караність діяння як з фактичним настанням суспі­льно небезпечних наслідків, так і з можливістю їх настання. Так, порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки тягне за собою кримінальну відпо­віда­льність, якщо цими діями була створена загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяна шкода здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274).

3. Суспільне небезпечні наслідки мають важливе значення для конструю­вання об'єктивної сторони складу злочину. В одних випад­ках наслідки вклю­чаються в диспозицію статті Особливої частини КК як обов'язкова ознака складу злочину, в інших — не включають­ся. Залежно від цього всі злочини по­діляються на дві групи: злочи­ни з матеріальним складом (матеріальні злочини) і злочини з фор­мальним складом (формальні злочини).

Злочини з матеріальним складомце такі злочини, для об '-єктіївної сторони яких закон (диспозиція статті КК) вішагає вста­новлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), але й настання суспільне небезпечних наслідків.

Злочини з формальним складомце такі злочини, для наяв­ності об'єк­тивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або без­діяльності). Наслідки цих злочинів хоча і можуть іноді наставати, але перебу­вають за межами складу злочину. Вони не включаються до об'єктивної сторони складу як обов'язкова ознака і їх встановлення на кваліфікацію злочину не впливає.

Визнання або, навпаки, невизнання суспільне небезпечних нас­лідків як ознаки складу злочину не є довільним. Наслідки злочину в одних випадках ма­ють досить конкретний характер. Ці наслідки можна обчислити, точно визна­чити обсяг і характер шкоди. В інших же випадках такий вимір, конкретизацію наслідків здійснити важ­ко, а в деяких випадках і неможливо. У зв'язку з цим законодавець по-різному вирішує питання про визнання чи невизнанні наслід­ків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину.

Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матері­ального, майнового, особистого або фізичного харак­теру. До таких зло­чинів належать, наприклад, крадіжка, грабіж, ша­храйство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень тощо. Ці злочи­ни вважаються закінченими з моменту на­стання зазначених у законі суспільне небезпечних наслідків. Так, вбивство вважається закінче­ним злочином, коли настала смерть потерпілого; крадіжка — коли злочинець протиправне вилучив чуже майно і мав реальну можли­вість розпорядитися ним за своїм розсудом; тілесні ушкодження — коли здоров'ю людини нанесена шкода певного ступеня тяжкості.

У злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспіль­не небезпеч­ного діяння, передбаченого кримінальним законом, утво­рює закінче­ний злочин. До таких складів належать, наприклад, шпи­гунство, одержання ха­бара, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, втеча з місць позбавлення волі чи з-під варти, дезертирство й ін. Злочини з формальним складом також заподію­ють шкоду суспільним відносинам. Однак вони мають, як правило, нематеріальний характер. Ця шкода політична, організаційна, соці­альна, моральна. Якщо при вчиненні злочину з формальним складом фактично настали які-небудь наслідки, що перебувають за межами складу, вони не впли­вають на вирішення питання про встановлення підстави кримінальної відпові­дальності (складу злочину й об'єктив­ної сторони як його необхідного елеме­нта,), і враховуються лише при призначенні покарання.

Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формаль­ним скла­дом відбиває об'єктивно існуюче положення, коли в законі:

а) по-різному описується об'єктивна сторона складу злочину;

б) по-різному відбиваються суспільне небезпечні наслідки. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільне не­безпечні наслідки, а також причинний зв'я­зок між ними. У злочинах же з фор­мальним складом для кримі­нальної відповідальності досить встановити лише факт вчинення су­спільне небезпечного діяння;

в) на підставі цього поділу по-різному вирішується питання про момент закінчення злочину: злочин з матеріальним складом вважа­ється закінченим з моменту настання суспільне небезпечних наслід­ків; злочин же з формальним складом вважається закінченим з мо­менту вчинення самого діяння, незалежно від настання наслідків.

4. Значення суспільно небезпечних наслідків. Наслідки, тоб­то шкода (збитки), заподіяні злочинним діянням, їх характер і роз­мір багато в чому ви­значають матеріальну ознаку злочину — су­спільну небезпечність. Тому наслі­док виступає:

а) однією з найважливіших підстав криміналізації (декриміналі-зації) ді­яння;

б) ознакою, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;

в) обставиною, що враховується судом при призначенні покаран­ня в ме­жах санкції відповідної статті КК (наприклад, у п. 5 ст. 67 тяжкі наслідки на­звані як обставина, що обтяжує покарання).

Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (зло­чини з мате­ріальним складом), їх встановлення в такому разі обов'я­зково для:

а) констатації складу злочину як підстави кримінальної відпові­дальності;

б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від су­міжних зло­чинів.

У разі, коли наслідки (у злочинах з матеріальним складом) від­сутні, пи­тання про кримінальну відповідальність може вирішувати­ся таким чином: а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин; б) якщо ж у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.

Як обов'язкова ознака складу злочину суспільне небезпечні наслід­ки ма­ють важливе значення для диференціації кримінальної відпові­дальності, що ви­являється, зокрема, у конструюванні в КК кваліфіку­ючих чи особливо кваліфі­куючих складів або спеціальних норм.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 490; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.02 сек.