Стадії злочину

Розділ XI

§ 1. Поняття і види стадій злочину

1. Поняття стадій злочину. Винній особі не завжди вдається закінчити задуманий і початий нею злочин з причин, що не залежать від її волі. Напри­клад, вбивця тільки придбав зброю для вчинення злочину і був затриманий або, зробивши постріл у потерпілого, про­махнувся чи лише поранив його. У цих і подібних випадках вини­кає питання про відповідальність за злочинні дії на пе­вних стадіях злочину (стадія — від грєцьк. отаоїоу — певний період, ступінь, фаза, етап у розвитку чого-небудь, що має свої якісні особливості).

Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його приті­нення.

У зв'язку з тим, що злочином є тільки суспільне небезпечне про­типравне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч.І ст.11), ко­жна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме такс діяння. Тому не є стадіями вчинення злочину той або інший стан свідомості особи, її думки, прояв намірів, їх форму­вання і виявлення- Цс ще не діяння, у якому об'єктиву­ється умисел. Тільки суспільне небезпечні діяння можуть бути заборонені кри­мі­нальним законом під загрозою покарання, тільки вони можуть роз­глядатися як стадії вчинення злочину.

Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності, ета­пами реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети і тому мо­жуть міститися тільки в злочинах, вчинених з прямим умислом.

Ступінь реалізації умислу відбивається в різних діяннях, які ха­рактеризу­ють кожну стадію з об'єктивно існуючими між ними до­статньо чіткими ме­жами. Чим більшою мірою реалізований умисел, тим більшою мірою здійсню­ється злочин, тим більшої шкоди може завдати чи завдає винний. Так, ступінь реалізації умислу вбивці, який прицільно навів зброю на потерпілого (незакінч­сний замах на вбив­ство), значно більший за той, коли він лише придбав зброю для вбив­ства (готування до злочину).

Стадії вчинення злочину різняться між собою і моментом закін­чення зло­чинного діяння. Воно може бути закінчене винним, але його вчинення може і не здійснитися, а, отже припинитися на попе­редніх етапах (готуванні або без­посередньому вчиненні злочину).

2. Види стадій вчинення злочину. КК визнає злочинними і ка­раними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) за­мах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакін-чений злочин; 3) закінчений злочин. Ознаки готування до злочину і замаху на злочин передбачені відпові­дно у ст.14 і ст.15, а закінчених злочинів — у диспозиціях статей Особливої ча­стини КК. Якщо зло­чин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не ма­ють самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію'.

§ 2. Закінчений злочин

1. Поняття закінченого злочину. Закінченим злочином визна­ється ді­яння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбачено­го відповідною стат­тею Особливої частини КК (ч.І ст.13).

У закінченому злочині існує єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін. Тут винний повною мірою реалізував умисел, завершив ді­яння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу зло­чину, заподіяв шкоду об'єкту.

2. Момент закінчення злочинів із матеріальним, формальним та усіче­ним складом. Момент закінчення злочину є різним залеж­но від конструк­ції складу злочину, описання ознак злочинного діяння в законі. Законодавець використовує три види конструкції складів злочину. У зв'язку з цим розрізня­ють злочини з матеріальним, фор­мальним та усіченим складами.

Злочин із матеріальним складом вважається закінченим з того моменту, коли настав вказаний у диспозиції статті Особливої частини КК суспільне не­безпечний наслідок. Так, крадіжка, грабіж, знищен­ня або пошкодження майна є закінченими з моменту заподіяння май­нової (матеріальної) шкоди власності (статті 185, 186, 194), вбивст­во — з моменту позбавлення життя іншої людини (статті 115-119), а тілесні ушкодження — з моменту завдання різної тяжкості шкоди здоров'ю людини (статті 121-125 і ст.128).

' Докладніше про це див.: Тихий В. П. Стадії вчинення злочину. Конспект лек­цій. - X., 1996.

Якщо в злочинах з матеріальними складами не настали зазначені в диспози­ції статті КК суспільне небезпечні наслідки, то може йти­ся тільки про незакінчсний злочин (готування до злочину або замах на нього).

Злочин із формальним складом вважається закінченим з момен­ту вчи­нення самого діяння незалежно від настання суспільне небез­печних наслідків. Так, розголошення державної таємниці (ч.І ст. 328) вважається закінченим з моменту розголошення відомостей, що є державною таємницею.

Злочини з усіченим складом — цс різновид злочинів із формаль­ним скла­дом, тому вони є також закінченими з моменту вчинення самого діяння. Особ­ливість їх полягає в тому, що момент закінчен­ня злочину переноситься законо­давцем на попередню стадію, тоб­то на стадію готування до злочину або замах на злочин. По суті, в усічених складах законодавець передбачає в Особливій частині КК відповідальність за замах на злочин, а іноді і за готування до злочи­ну як за окремі самостійні закінчені злочини. До такої конструкції законода­вець вдається щодо найнебезпечніших діянь з метою поси­лення боротьби з ними на ранніх стадіях. Так, бандитизм (ст. 257) є закінченим злочином з мо­менту організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації або на окремих осіб;

розбій (ст. 187) — з моменту нападу з метою заволодіння чужим май­ном; вимагання (ст. 189) — з моменту, коли поставлена вимога пе­редачі чужого майна чи права на майно або вчинення яких-нсбудь інших дій майнового хара­ктеру. Створення усічених складів дає можливість запобігти пом'якшенню по­карання за вчинене готуван­ня до злочину або замах на злочин і розглядати ста­дії готування або замаху на злочин як закінчений злочин.

При вчиненні злочинів з усіченим складом особа, як правило, не зупиня­ється на стадії юридичне закінченого злочину, не припиняє його, а виконує по­дальші діяння, що охоплюються цим же складом злочину та спрямовані на той же об'єкт, і завдає йому шкоди. Розбі­жність між юридичним і фактичним закін­ченням злочину має зна­чення при вирішенні ряду питань, зокрема питання про можливість співучасті аж до закінчення фактичного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною закону, і т. ін. Наприклад, бандитизм (ст. 257) є закін­ченим з моменту організації озброєної банди, посібництво ж бандитизму може бути здійснено не тільки в процесі створення бан­ди, але й при вчиненні окре­мого бандитського нападу.

Дата добавления: 2014-11-20