Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія

Іхтіопатологія

Мета: виробничої практики з даного курсу заключається в засвоєнні студентом основ ставкового рибництва, методів діагностики хвороб риб, принципів профілактики та ліквідації хвороб, правил ветеринарного огляду та санітарної оцінки ставкових риб.

За місцем проходження виробничої практики студент відвідує рибницькі господарства (державні, приватні, арендні) з метою ознайомлення з основами біотехнології ставкового рибництва.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини – іхтіопатолога господарства, приймає участь у складанні плану та проведенні заходів з профілактики та ліквідації хвороб риб.

Вивчає втрати у ставковому рибництві від хвороб та отруєнь за матеріалами звітності за останні три роки.

У випадку виникнення хвороб риб приймає участь у постановці діагнозу (протокол розтину) та проведенні лікувально-профілактичних заходів (план проведених заходів додається до звіту). Хворих риб, зібраних паразитів студент консервує, етикує, описує препарати та представляє їх на кафедру.

Під керівництвом лікаря ветеринарної медицини проводить ветеринарно-санітарну експертизу ставкової риби при її вилові і видає ветеринарне свідоцтво (форма № 2) або ветеринарну довідку при реалізації риби в межах адміністративного району (копія до звіту).

Студент критично, на основі отриманих знань, оцінює стан технологічних процесів у рибництві та рівень ветеринарного обслуговування, впроваджує передову технологію та наукові розробки кафедри у виробництво.

Мета: в умовах виробництва студент зобов’язаний під керівництвом керівника практики і самостійно відпрацювати техніку розтину трупів різних видів тварин та навчитись визначати патологічні процеси і оцінювати їх з позицій впливу на організм: причин виникнення хвороби, динаміку її розвитку і виділяти патологоанатомічні зміни основного захворювання, конкуруючого та ускладнюючого.

За місцем проходження виробничої практики практикант повинен: ознайомитись з документацією, яка ведеться на конкретному об’єкті (колективному господарстві, ветеринарній лікарні або лабораторії, забійному пункті або м’ясокомбінаті тощо) за результатами розтину чи вимушеного забою тварин; ознайомитися з наявним місцем (приміщенням) для проведення розтину трупів тварин і провести аналіз відповідності його вимогам (наявність окремої кімнати на території господарства або спеціальної площадки біля біотермічної ями; забезпечення прозектора спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту рук, інструментами, миючими та дезинфікуючими засобами) та умовами транспортування і утилізації трупів.

Практикант обов’язково має бути присутнім при проведенні контрольного забою хворих тварин і всебічно вивчати та аналізувати комплекс специфічних і неспецифічних для конкретної хвороби патологоанатомічних змін, брати участь в оформленні документації за наслідками проведеної роботи.

За період виробничої практики студент зобов’язаний під керівництвом керівника практики і самостійно відпрацювати техніку розтину трупів різних видів тварин та навчитись визначати патологічні процеси і оцінювати їх з позицій впливу на організм: причин виникнення хвороби, динаміку її розвитку і виділяти патологоанатомічні зміни основного захворювання, конкуруючого, ускладнюючого тощо. При необхідності проведення додаткових досліджень (токсикологічних, бактеріологічних, вірусологічних, гістологічних та ін.) практикант повинен навчитись відбирати необхідний матеріал (використовуючи відповідні настанови), підготувати його до транспортування і оформити супровідний документ. За наслідками кожного розтину студент оформляє протокол розтину, проводить всебічний аналіз конкретного випадку захворювання і загибелі тварин та бере участь у розробці заходів профілактики, лікування та ліквідації хвороби. При виконанні цієї роботи студент повинен дотримуватись правил особистої гігієни та норм санітарії, які запобігають зараженню прозектора і присутніх збудниками інфекційних хвороб, запобігають забрудненню навколишнього середовища.

Практикант повинен ознайомитись з умовами страхування сільськогосподарських і домашніх тварин та з документацією (зразки протоколів), яка складається у випадку загибелі застрахованої тварини.

Таким чином, в період виробничої практики студент повинен провести кілька розтинів, документально їх оформити (у вигляді протоколів розтину), зібрати матеріал для курсової роботи і оформити її у відповідності із методичними вказівками та здати на перевірку в перші три дні після повернення з практики.

В процесі розтину зустрічаються цікаві демонстративні патологічні процеси, які можуть бути використані для поповнення колекції музейних експонатів кафедри. Кожен студент повинен відібрати такі органи, оформити їх у вигляді музейних експонатів, описати у курсовій роботі і здати на кафедру, як додаток до курсової роботи.

Вся проведена студентом робота із секційного курсу повинна знайти відображення у щоденнику та звіті з виробничої практики.

Дата добавления: 2014-11-20