Лабораторна робота №11

Закладання плодових насаджень

1. Ознайомлення з принципами організації території плодового саду, розміщення видів і сортів

2. Освоєння методики складання графічного плану плодового саду і проведення розрахунків відповідно до індивідуального завдання.

Мета роботи: ознайомитися з організаційними заходами закладання промислового саду.

Завдання: згідно до завдання скласти графічний план саду, накреслити на міліметровому листі в масштабі план-схему саду. На плані вказати структурні об’єкти плану і відповідно забарвити: садозахисні насадження і вітролами – зеленим, дороги – сірим, господарський двір та чисту площу під плодовими чи ягідними культурами – довільно, на вибір; річка, озеро – синім; природні угіддя – світло-зеленим.

Організація і експлікація території саду. Тут необхідно вказати, що квартал є основним елементом організації території саду. Кількість кварталів визначають виходячи зі загальної площі саду, враховуючи, що оптимальна площа кварталу для Лісостепової Зони – 10-12 га, для Степу – до 25. Бажано, щоб кількість кварталів була кратною. Оптимальний варіант співвідношення сторін кварталу 1:2, оптимальна ширина кварталу 200-300 м, залежно від виділеної площі. Квартали за довжиною розбивають на клітини міжклітинними дорогами шириною 3-4 м через 100-150-200 м (залежно від культури).

Квартали кущових ягідних культур мають менші площі – 3-5 га, малини – 2-3 га. Як правило малину вирощують на шпалері, тому квартал через 100 м ділять на клітини. Для суниці площі кварталів – 1-2 га, їх також ділять на клітини вузькими дорогами шириною до 3 м, площею 0,5 га.

На схематичному плані позначають конфігурацію кварталів і нумерують. Уздовж коротких сторін кварталів для агрегатів і машин планують розворотні смуги, шириною 8-10 м на яких розміщують дороги.

Таблиця 15

Експлікація території cаду

Площа	Квартал	Всього, га
			...
Загальна площа, га
у т.ч.: під плодовими насадженнями
під садозахисними насадженнями
під бригадним двором
під дорогами
інше

Дорожна мережа створюється водночас із садозахисними насадженнями і на схемі вказується відповідно до умовних позначень.

Магістральна дорога прокладається між основними ділянками (кварталами) в напрямі центральної садиби. Щоб забезпечити зручний рух транспорту ширина магістральної дороги повинна бути – 7-8 м. Дорогу планують з твердим покриттям, обсаджують садозахисними насадженнями, створюючи алею.

Міжквартальні дороги – ґрунтові і прокладаються на межах кварталів з обох сторін вітроламних ліній. Ширина цих доріг – 4-6 м.

На кутах кварталів, де сходяться садозахисні смуги і вітролами, залишають просвіти шириною 8-10 м для проїзду транспорту. В загущених садах інтенсивного типу планують внутрішньоквартальні дороги – повздовжні та поперечні, шириною 3-4 м, через кожні 100-150 м, утворюючи виробничі клітини. На схилах планують дороги відповідно до протиерозійних заходів.

На схемі, окремо збоку рисують профілі доріг, разом зі садозахисними насадженнями, вказуючи їх параметри.

Площі структурних елементів саду розраховують і записують в табл. 15.

Розміщення плодових культур і сортів у кварталах саду та ягідника. У кварталі розміщують лише одну культуру, враховуючи особливості запилення вона повинна бути представлена декількома сортами. Сорти добирають однакових термінів цвітіння, вступу в плодоношення, сили росту, стійкості до хвороб і шкідників. Співвідношення між сортами встановлюють залежно від господарської цінності сортів. Сорти розміщують смугами паралельно до довшої сторони кварталу. Для організації потокового методу збирання плодів бажано, щоб кількість рядів кожного сорту була кратною. Максимальна ширина сортосмуги – 50 м.

І		ІІ
	ІІІ		Г.д.
VI

Рис. 33. Схема саду

Сорти запилювачі розміщують окремими рядами або висаджують у шаховому порядку по 5-10 дерев у ряд основного сорту. В інтенсивних загущених садах сорти запилювачі розміщують смугами вздовж міжклітинних доріг або іншими способами.

Сорти суниці в кварталах розміщують окремими клітинами, що дозволяє застосовувати сортову агротехніку. Кущові культури висаджують по 2-3 сорти в межах кварталу. Межами кварталів ягідних культур є міжквартальні дороги шириною 3-4 м.

Потреба в саджанцях та с хеми розміщення. Площі живлення рекомендують відповідно до біологічних особливостей культур і сортів. Для кожного виду плодових культур вказується кількість дерев чи кущів на площу, ширину міжрядь і віддаль між рослинами в ряду. Результати записують в табл. 16.

Таблиця 16

Схема розміщення культур та потреба в саджанцях

Квар-тал	Куль-тура	Сорт, підще-па	Площа жив-лення	Потре-ба в саджанцях на площу, шт	5% страхо-вий фонд, шт	Всього саджан-ців, шт
	Яблуня	Айда-ред на М9	4 х 2
…

Створення садозахисних насаджень. Для захисту насаджень від вітрів і створення сприятливого мікроклімату в саду по периметру великого саду планують садозахисні насадження. У невеликих садах садозахисні насадження планують перпендикулярно до пануючих вітрів. Враховують також особливості рельєфу. Якщо існує природний захист саду від пануючих вітрів у вигляді високої гряди, горбів чи гори, у невеликих за площею садах садозахисні насадження часто не планують.

Зовнішні садозахисні смуги влаштовують з 3-4 рядів дерев і кущів, найчастіше ажурної конструкції. Кількість рядів залежить від сили пануючих вітрів і особливостей рельєфу. На внутрішніх межах кварталів влаштовують вітролами з 1-2 рядів сильнорослих дерев лісових видів.

Лісові види повинні відповідати таким вимогам:

- бути швидкорослими, гнучкими, витримувати сильні пориви вітру;

- довговічними і добре пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов території;

- не мати спільних хвороб і шкідників із плодовими культурами;

- не засмічувати територію саду насінням і не утворювати порослі.

У проекті на схемі викреслюють розміщення лісосмуг, обґрунтовують вибір, схеми садіння дерев, розраховують потребу в саджанцях. Результати записують в табл. 17.

Таблиця 17

Потреба в саджанцях для створення садозахисних лісосмуг

Лісовий вид	Зага-льна про-тяж-ність, м	Потреба в саджанцях, шт	Загаль- на вар-тість, грн.
для захис-них лісо-смуг	для вітро-ламів	для 5% стра-хово-го фон-ду	разом

Варіанти тестових питань по темі ”Закладання плодового саду”

1. Готування площі під сад на схилах крутизною 10-15º, називається:

а) вирівнювання; б) борознування; в) терасування; г) шлейфування.

2. Проводять оранку на схилах до 3º:

а) в двох напрямках; б) вздовж схилу; в) в поперек схилу; г) вибірково.

3. Схили якої крутизни у Лісостепу придатні під сади без проведення терасування?

а) 6-8º; б)10-12º; в) 15-17º; г) 19-20º

4. Найвологолюбніша плодова культура:

а) слива; б) смородина; в) персик; г) абрикос.

5. Не придатний під багаторічні насадження тип ґрунту:

а) чорнозем опідзолений; б) солонець; в) сірі опідзолені; г) темно-каштанові.

6. Підґрунтові води на ділянках під яблуневий сад не мають залягати ближче від поверхні ґрунту ніж на:

а) 2 м; б) 4 м; в) 5 м; г) 6 м.

7. Реакція ґрунтового розчину (рН) для яблуні має бути:

а) 3.5-4.0; б) 4.5-5.0; в) 6.5-7.0; г) 7.0-7.5.

8. Поліпшити світловий режим плодових дерев можна агротехнічним заходом:

а) прорідження крони; б) зрошення; в) внесення добрив; г) культивація.

9. Для поліпшення властивостей кислі ґрунти…

а) гіпсують; б) промивають; в) вапнують; г) осушують.

10. Кількість перегною, що рекомендують вносити в садивну яму під плодові культури:

а) 1-2 кг; б) 3-4 кг; в) 10-15 кг; г) 30-40 кг

11. Найбільш поширена схема розміщення дерев у сучасних садах на рівнині…

а) квадратна; б) шахова; в) прямокутна; г) контурна.

12. Оранка, яку рекомендують проводити під багаторічні насадження:

а) звичайна; б) плантажна; в) дренажна; г) поверхнева.

13. Контурну систему розміщення дерев застосовують на…

а) заболочених ділянках; б) схилах; в) ділянках із близьким заляганням підґрунтових вод; г) забур'янених ділянках.

14. Яким способом проводять внутрішньоквартальне розбивання: а) візуванням з мірною стрічкою; б) квадратно-гніздовим; в) з нанесенням горизонталей; г) поетапним.

15. Який пристрій не використовують під час розбивання саду?

а) Бусоль; б) Теодоліт; в) Еккер; г) Мікшер.

16. Де позначають місця садіння під час механізованої розбивання саду?

а) На проході правого колеса трактора; б) У напрямку сліду маркера. в) Пересічення поперечних і повздовжніх борозен від лап; г) Пересічення борозен від лап і сліду маркера.

17. Яку операцію проводять безпосередньо перед садінням саджанців?

а) Укорочування гілок крони; б) Зрізування "на крону"; в) Підрізування коренів; г) Прищипування верхівок пагонів.

18. Висаджують саджанці на клонових підщепах на глибину:

а) так, як росли в розсаднику; б) місце окулірування – на 5-6 см вище поверхні ґрунту; в) місце окулірування – на 5-6 см нижче поверхні ґрунту; г) місце окулірування – на рівні ґрунту.

19. Опору (кілок) встановлюють…

а) у ямку перед садінням саджанця;’б) у ямку після садіння саджанця; в) перед поливом саджанців; г) через 5 днів після садіння.

20. Після садіння саджанців проводять:

а) установку опори (кілка); б) формування крони; в) полив саджанців; г) внесення в яму перегною.

21. Використовують гідробур під час закладання промислового саду для:

а) розбивання площі; б) виготовлення ям для садіння; в) мульчування ґрунту; г) транспортування саджанців.

22. Вкажіть машину для копання садивних ям під час закладання промислового саду:

а) МПС-1; б) КРН-4,2; в) І-РМГ-4; г) КЯУ-100.

23. Вкажіть машину для проведення механізованого садіння промислового саду:

а) МПС-1; б) КРН-4,2; в) І-РМГ-4; г) КЯУ-100.

24. Для покращення світлового режиму в саду на рівних ділянках ряди під час висаджування спрямовують із:

а) Заходу на Схід; б) Півночі на Південь; в) Півночі на Схід; г) немає різниці.

Дата добавления: 2014-11-20